Рішення № 134407779, 25.02.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/2194/25

Провадження №2/149/89/26

Номер рядка звіту 61

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Олійника І. В.,

за участі секретаря Янюк А. Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Війтівецької сільської ради (відповідач 1), ОСОБА_2 (відповідач 2) про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права на завершення приватизації земельної ділянки та визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 до Війтівецької сільської ради (відповідач 1), ОСОБА_3 (відповідач 2), ОСОБА_2 (відповідач 3) про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права на завершення приватизації земельної ділянки та визнання права власності на спадкове майно.

Короткий зміст заявлених вимог

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача. До успадкування залишилося спадкове майно, що складається із земельної ділянки площею 3,3116 га, а також право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,90 га, які розташовані на території с. Сулківка Хмільницького району Вінницької області. 21.09.2012 спадкодавець склала заповіт, яким все своє майно заповіла доньці (відповідачеві 3). Однак, як відповідач 3, так відповідач 2 (батько позивача) відмовилися від прийняття спадщини після матері. Позивач своєчасно подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини за законом, була заведена спадкова справа, однак у нотаріальному порядку оформити право власності на земельні ділянки не виявилося можливим, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів. Окрім цього, у протоколі 16 сесії 21 скликання Сулківської сільської ради баба була зазначена як ОСОБА_4 , а відповідно до свідоцтва про смерть вона ОСОБА_4 . Враховуючи це, позивач просить: встановити факт, що протоколом 16 сесії 21 скликання Сулківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 09.12.1993 року ОСОБА_4 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,90 га; визнати за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 право на завершення приватизації та реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,90 га, яка розташована на території у с. Сулківка, та була безоплатно надана спадкодавцеві; визнати за позивачем право власності на земельну ділянку площею 3,3116 га призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сулківської сільської ради та належала спадкодавцеві.

Рух справи та процесуальні дії

Ухвалою судді від 17.07.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 01.08.2025 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 29.09.2025 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, витребувано копію спадкової справи, закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 22.12.2025 провадження у справі, в частині позовних вимог заявлених до ОСОБА_3 , - закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Позиція учасників справи

Позивач, представник позивача у судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги з урахуванням заяв від 11.02.2026 просять задовольнити, уточнили вимогу про встановлення факту і просять визнати, що рішенням Сулківської сільської ради від 30.10.1993 року ОСОБА_4 надано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,90 га., визнати право на завершення приватизації даної земельної ділянки, а також право власності на земельну ділянку площею 3,3113 га.

Представник відповідача 1 не з`явився, причини неявки не відомі. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлено завчасно і належним чином.

Відповідач 2 подала заяву про те, що вона ознайомлена з позовними вимогами, просить справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом

30.01.1955 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклали шлюб, прізвища після подружжя після реєстрації шлюбу ОСОБА_7 (копія свідоцтва про шлюб а.с. 7).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про смерть). Відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії ВН, виданого Сулківською сільською радою народних депутатів, що підтверджується також витягом з Державного реєстру речових прав, ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 3,3116 га, кадастровий номер 0524887000:03:001:0215, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сулківської сільської ради (копії на а.с. 9, 10).

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 03.06.2025, яке набрало законної сили, у цивільній справі № 149/1061/25 заяву ОСОБА_1 задоволено, встановлено факт, що ОСОБА_4 , 1932 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була бабою по лінії батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія на а.с. 17).

Рішенням 16 сесії 21 скликання Сулківської сільської ради народних депутатів від 09.12.1993 вирішено затвердити заяви громадян про приватну власність, які були розглянуті на засідання виконкомів сільської ради в серпні, вересні, жовтні 1993 року (протокол від 09.12.1993 на 11). Рішенням Сулківської сільської ради народних депутатів від 30.10.1993 вирішено передати безкоштовно у приватну власність земельні ділянки громадян с. Сулківка для особистого підсобного господарства, зокрема ОСОБА_4 0,90 га (копія протоколу на а.с. 12-14).

10.08.1994 ОСОБА_4 склала заповіт, зареєстрований у реєстрі № 32 (копія на а.с. 15), яким все своє майно заповіла ОСОБА_8 .

21.09.2012 року ОСОБА_4 склала заповіт, зареєстрований у реєстрі № 18 (копія на а.с. 16), яким житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку площею 3,31 га заповіла ОСОБА_2 .

Довідками Війтівецької сільської ради № 195 від 03.03.2025, витягом з погосподарської книги підтверджено, що ОСОБА_4 на момент смерті була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_1 , разом з нею ніхто зареєстрований не був та не проживав (а.с. 18).

Копією свідоцтв про народження підтверджено, що ОСОБА_3 є сином, а ОСОБА_9 донькою, ОСОБА_4 (копії на а.с. 21, 25).

Позивач є донькою ОСОБА_10 (копія свідоцтва на а.с. 30, 31).

Відповідно до листа приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької Т. О. від 11.08.2025, копії спадкової справи 23/2025, після смерті ОСОБА_4 із заявами про відмову від прийняття спадщини 03.04.2025 звернулися ОСОБА_2 та відмовилася від прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , який відмовився від прийняття спадщини за законом на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , яка відмовилася від прийняття спадщини за заповітом, а також подала заяву про прийняття спадщини за законом (а.с. 74-122).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Щодо вимоги про встановлення факту

Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" роз`яснено підстави, за наявності яких у порядку окремого провадження розглядаються такі справи: 1) згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; 4) встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як встановлено судом, рішенням Сулківської сільської ради народних депутатів від 30.10.1993 вирішено передати безкоштовно у приватну власність земельні ділянки громадян с. Сулківка для особистого підсобного господарства, зокрема ОСОБА_4 0,90 га.

З досліджених у справі доказів встановлено, що за життя ОСОБА_4 у різних документах її по батькові записувалося по різному, переважно - « ОСОБА_11 », хоча у свідоцтві про одруження (а.с. 7), а також рішенні від 30.10.1993 (а.с. 12-14) - « ОСОБА_12 ».

З копії погосподарської книги, відомостей про народження спадкодавця видно, що її дівоче прізвище ОСОБА_13 , також співпадають дата, число і рік народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання с. Нова Сулківка, зазначене підтверджує те, що це є одна й та ж особа.

Враховуючи викладене, доведеним є той факт, що рішення від 30.10.1993 стосується ОСОБА_4 і саме їй безоплатно надавалася земельна ділянка площею 0,90 га., отже ця вимога підлягає задоволенню.

Стосовно спадкування права на завершення приватизації

На підставі абз. 2 п 1 розділу X Перехідних положень ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V), є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що засвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509- VI).

Тобто, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно ст.125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовом про визнання відповідного в порядку спадкування-права на завершення приватизації.

Позивачем не доведено і не надано суду доказів того, що ОСОБА_4 за життя розпочала процедуру приватизації, однак її не завершила.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, підстав стверджувати про те, що право завершення приватизації увійшло до складу спадщини немає.

З огляду на це, зазначена позовна вимога задоволенню не підлягає.

Стосовно позовної вимоги про визнання за позивачем права власності у порядку спадкування на земельну ділянку площею 3,3116 га.

Частиною 5 статті 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. А згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

З досліджених доказів встановлено, що спадкоємці першої черги за законом, а також заповітом у шестимісячний строк з дня смерті ОСОБА_4 подали нотаріусу заяви про відмову від прийняття спадщини на користь позивача, а позивач відмовилася від прийняття спадщини за заповітом, проте подала заяву про прийняття спадщини за законом, отже має право на спадкування.

Разом з цим, у позивача відсутні перешкоди для отримання свідоцтва про спадщину на земельну ділянку площею 3,3116 га у нотаріальному порядку. Так, до позовної заяви додано копію державного акту на цю земельну ділянку і позивач засвідчила відповідність цієї копії оригіналу. Належність цієї земельної ділянки спадкодавцеві підтверджується також витягом з Державного реєстру речових прав (а.с. 10). Отже, будь-яких перешкод в отриманні свідоцтва про спадщину на це майно в нотаріальному порядку немає.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справі про спадкування", судам роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За обставин даної справи нотаріусом не було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно, отже право позивача не порушено.

Судові витрати залишити за сторонами.

На підставі ст.ст. ст.ст. 1218, 1220, 1222-1223, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 76-81, 141, 263-265, 273, 353, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Встановити факт, що рішенням Сулківської сільської ради народних депутатів від 30.10.1993 ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , було передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку для особистого підсобного господарства площею 0,90 га. у с. Сулківка Хмільницького району Вінницької області.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Судові витрати залишити за сторонами.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, - 26.02.2026.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач 1 : Війтівецька сільська рада Хмільницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04331633, адреса: вул. Соборна, буд. № 8 с. Війтівці Хмільницького району Вінницької області;

Відповідач 2: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя Ігор ОЛІЙНИК