Рішення № 134407738, 25.02.2026, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/1265/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2026 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Бойка А. В.,

з участю секретаря Шуваріної В. А.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Погребище цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Встановив:

В провадженні Погребищенського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач аргументує тим, що 23.02.2022 між позивачем ТОВ «КОШЕЛЬОК» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір №3349902252-625866, відповідно до умов якого позивачем відповідачу було надано кредит в сумі 4000 грн. строком на 12 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказав в особистому кабінеті як банківську картку на яку кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно з договором №3349902252-625866 від 23.02.2022.

Однак відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову до суду утворилась заборгованість у розмірі 11924,80 грн., що складається з заборгованості за сумою кредиту 4000,00 грн., заборгованості за відсотками 7924,80 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «КОШЕЛЬОК».

За наведених обставин позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість у примусовому порядку, а також понесені судові витрати у виді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Погребищенського районного суду від 05.01.2026 відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву. Витребувано із АТ «ПУМБ» письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) або на ім`я іншої особи (із зазначенням ПІБ та РНОКПП такої особи); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 22.02.2022 по 24.02.2022.

17.02.2026 до суду із АТ «ПУМБ» надійшла витребовувана інформація.

Представник позивача ТОВ «КОШЕЛЬОК» в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві міститься вимога про розгляд справи у його відсутності та зазначається, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився також, хоча про час і місце судового розгляду справи повідомлявся завчасно у встановленому законом порядку, однак судові повістки повернулися до суду з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 47-48, 57-58), що відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України є належним повідомленням. Відзив не подав.

Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 23.02.2022 між позивачем ТОВ «КОШЕЛЬОК» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №3349902252-625866 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, відповідно до п.1.1 якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 4000,00 грн. на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором (а. с. 12-19).

Згідно з п.2.1. договору, кредит надається строком на 12 днів, початком якого є дата підписання договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця.

Пунктом 1.4.3. договору визначено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,20 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно з п.3.1 договору проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом.

Пунктом 2.5 договору визначено, що кредит надається позичальнику, згідно його заявки, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_3 або іншого електронного платіжного засобу, реквізити якої надані/вказані позичальником з метою отримання кредиту.

Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 3926.

Як вбачається з листа ПАТ «МТБ БАНК» від 15.09.2025 №09/605-09/240, на виконання умов договору №3349902252-625866, 23.02.2022 о 18:24 год. на банківську картку № НОМЕР_1 було перераховано грошові кошти у сумі 4000,00 грн., номер трансакції в системі хРАY 56493581 (а. с. 22-23).

Факт перерахування 23.02.2022 грошових коштів у сумі 4000,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 підтверджується також випискою по рахунку та звітом по транзакціях з використанням/без використання БПК (а. с. 53-55).

Як вбачається з Детального розрахунку заборгованості за Договором №3349902252-625866 від 23.02.2022 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору становить 11924,80 грн., що складається з заборгованості за сумою кредиту 4000,00 грн., заборгованості за відсотками 7924,80 грн. (а.с.20-21).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 530 ЦК України - якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Оскільки відповідач станом на 30.12.2025 заборгував ТОВ «КОШЕЛЬОК» 11924,80 грн. та добровільно не сплачує борг, то з метою захисту прав позивача, як сторони кредитного договору, з ОСОБА_1 на його користь необхідно стягнути вказані кошти у примусовому порядку.

Вирішуючи питання судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 та ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу необхідну для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судом встановлено, що при пред`явленні даного позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., в підтвердження чого додано платіжна інструкція №3676 від 23.09.2025 (а. с. 9).

Ураховуючи те, що позов задоволено у повному обсязі, отож витрати у вигляді сплати судового збору підлягають присудженню із відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до суду подано: копію договору про надання правничої допомоги від 12.02.2025 укладеного між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» в якому сторони погодили види адвокатської діяльності, які надаються в межах даного договору позивачу та порядок їх оплати; додаток до вказаного договору від 11.08.2025 в якому зазначено перелік послуг, що входять до складу правової допомоги, ціна 1 години гонорару, кількість витраченого часу, розмір винагороди, який у загальному розмірі становить 10000,00 грн. (а. с. 35-36).

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вищевказане в повній мірі відповідає правовій позиції ВС/КГС викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі №922/15944/17.

Таким чином, вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, складності справи, кількості судових засідань, усталеної практики з вирішення кредитних спорів, вважає, що заявлені представником позивача витрати у сумі 10000,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, а тому витрати на правову допомогу необхідно задовольнити частково в сумі 2000,00 грн.

На підставі ст. ст. 16, 526, 527, 530, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

Вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» (ЄДРПОУ 40842831) заборгованість за кредитним договором №3349902252-625866 від 23.02.2022, у розмірі 11924,80 грн. (одинадцять тисяч дев`ятсот двадцять чотири гривні 80 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» (ЄДРПОУ 40842831) судові витрати у розмірі 4422,40 грн. (чотири тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.), що складається з судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя