Рішення № 134407589, 05.02.2026, Оболонський районний суд міста Києва

05.02.2026 Справа № 756/6461/24

Унікальний номер 756/6461/24

Номер провадження 2-о/756/72/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Белоконної І.В.

за участю секретаря - Погорелової В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Оболонське районне управління ГУ НП у м. Києві, Управління соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про встановлення юридичного факту,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 в порядку окремого провадження звернувся до суду зі заявою, в якій просив: встановити юридичний факт щодо визначення фактичного місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 з батьком ОСОБА_1 та зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 ; встановити юридичний факт зникнення безвісти з 24.05.2022 матері дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не бере участі в утриманні та вихованні малолітньої дитини ОСОБА_2 ; встановити юридичний факт, що батько малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , самостійно утримує та виховує малолітню дитину без участі зниклої безвісти матері ОСОБА_4 ; встановити юридичний факт щодо наявності у ОСОБА_1 статусу одинокого батька, який самостійно виховує та утримує малолітню дитину, що необхідно для отримання державної соціальної допомоги.

В обгрунтування поданої заяви зазначає, що він та ОСОБА_4 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дитина по черзі проживала з кожним із батьків, оскільки рішенням Дебальцівського міського суду Донецької області від 03.09.2013 шлюб між ними було розірвано. До 24.02.2022 вони були зареєстровані та фактично проживали у м. Світлодарськ Донецької області. У зв`язку із введенням воєнного стану у квітні 2022 року заявник з дитиною вимушені були виїхати на деокуповану територію Київської області, а саме в м. Буча, а надалі до м. Києва.

Мати дитини ОСОБА_4 залишилася на території окупованого м. Світловодська Донецької області, зв`язок з нею відсутній. Будь-які відомості про неї також відсутні.

Рішенням Виконавчого комітету Бучанської міської ради від 16.08.2022 визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з батьком ОСОБА_1 .

Оскільки фактичне переміщення заявника з дочкою до м. Буча Київської області відбулося 09.04.2024, то саме з цієї дати дитина перебуває на його утриманні.

Встановлення юридичного факту повного утримання та виховання малолітньої дитини необхідно для одержання спадщини та отримання соціальних виплат.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29.05.2024 відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Оболонське районне управління ГУ НП у м. Києві, Управління соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про встановлення юридичного факту.

Постановою Київського апеляційного суду від 29.01.2025 ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 29.05.2024 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 17.09.2025 ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 29.05.2024 та постанову Київського апеляційного суду від 29.01.2025 скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 15.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва за клопотанням представника заявника Прожоги Ю.І. залишено без розгляду вимоги в частині встановлення юридичного факту зникнення безвісти матері дитини.

В судовому засіданні представник заявника підтримав заявлені вимоги, з урахування поданих уточнень, та просив суд встановити юридичний факт, що батько неповнолітньої дитини самостійно утримує та виховує дитину без участі зниклої безвісти за особливих обставин матері з метою отримання соціальних виплат та встановити юридичний факт стосовно наявності у заявника статусу батька - одинака, який самостійно виховує та утримує неповнолітню дитину з метою оформлення відстрочки від мобілізації.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені судом належним чином.

Вислухавши пояснення представника заявника та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Статтею 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 3 статті 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду, тобто, під час розгляду справ в порядку окремого провадження, суд має враховувати подані учасниками справи докази.

За вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України і не є вичерпним.

Частинами першою, другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_2 , батьками вказано: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Світлодарської міської ради м. Дебальцеве Донецької області (а.с. 26).

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00036201006 від 19.07.2022, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано на підставі рішенням Дебальцівського міського суду Донецької області від 03.09.2013 у справі № 224/2767/13 (а.с. 25).

Розпорядженням голови Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області № 190 від 02.05.2019 надано малолітній дитині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (а.с. 27-28).

Рішенням Виконавчого комітету Бучанської міської ради № 349 від 16.08.2022 визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 та затверджено відповідний висновок відділу служби у справах дітей та сім`ї Центру соціальних служб Управління соціальної політики Бучанської міської ради про визначення місця проживання дитини.

Згідно висновку відділу служби у справах дітей та сім`ї Центру соціальних служб Управління соціальної політики Бучанської міської ради щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини Бучанської міської ради відділ служби у справах дітей та сім`ї вважає за доцільне, щоб малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживала разом із батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою її реєстрації та постійного місця проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 24).

Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклик безвісти за особливих обставин № 20241225-3011 від 25.12.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 набула статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин (кримінальне провадження 12024100040003660 від 04.11.2024 Дніпровське УП ГУНП в м. Києві) (а.с. 83).

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 3004-7002068602 від 08.07.2024, ОСОБА_1 являється внутрішньо переміщеною особою та на даний час фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 197).

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 3004-7002068605 від 08.07.2024, ОСОБА_2 являється внутрішньо переміщеною особою та на даний час фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 198).

Згідно характеристики гімназії № 182 Дніпровського району м. Києва, ОСОБА_2 є ученицею 9-А класу та навчається у гімназії з 26.07.2024. Батько ОСОБА_1 . Мати, зі слів родини, зникла безвісти або загинула в 2022 році. Учениця має статус внутрішньо переміщеної особи. Умови виховання та проживання в сім`ї задовільні, батько бере участь у шкільному житті доньки, цікавиться її успіхами в класного керівника (а.с. 29).

Доказами, відповідно до статті 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами ч. ч. 1,6 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Звертаючись до суду з заявленими вимогами заявник просив встановити факт самостійного виховання дитини батьком без участі матері з метою оформлення допомоги, як батьку, що самостійно виховує дитину та відстрочки від мобілізації.

Порядок оформлення соціальної допомоги визначено відповідними нормативно-правовими актами залежно від виду соціальної допомоги.

Державна соціальна допомога призначається у встановленому законом порядку та відноситься до компетенції відповідних органів державної влади як суб`єктів владних повноважень, які реалізують державну політику у сфері соціального захисту населення.

Кабінет Міністрів України постановою від 27.12.2001 № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» затвердив відповідний Порядок, який визначає умови призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми.

Правовий статус поняття «одинокого батька» не врегульований законодавством, однак Верховний Суд вбачає можливим застосовування аналогії поняття «одинокої матері», тлумачення якого є у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів».

Таким чином для набуття статусу «одинокий батько», необхідні дві умови: не перебування у шлюбі; виховання та утримання дитини самим батьком, тобто без участі іншого з подружжя у житті дитини.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 в Україні введений воєнний стан у зв`язку зі збройним нападом рф, який триває і дотепер.

Відповідно до статті 4 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Статтею 22 вказаного Закону визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

У статті 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» визначено перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 23 статті 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Суд дослідивши надані докази в їх сукупності дійшов до переконання, що малолітня ОСОБА_2 проживає з батьком ОСОБА_1 .

Жодних безумовних доказів, що мати ОСОБА_4 приймає участь у вихованні, спілкуванні та утриманні дитини суду не надано. Окрім того, судом встановлено, що ОСОБА_4 набула статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

Враховуючи викладене, оцінюючи досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає доведеним в ході судового розгляду факт самостійного виховання та утримання заявником ОСОБА_1 малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без участі зниклої безвісти матері ОСОБА_4 .

При цьому суд зазначає, що суд лише встановлює факт самостійного виховання заявником малолітньої дитини, а не право на надання заявнику соціальних виплат та відстрочки від мобілізації. Тоді як право на отримання відстрочки або надання соціальних пільг підлягає перевірці відповідними органами у порядку, встановленому чинним законодавством.

Встановлення даного факту необхідно заявнику для подальшого звернення до компетентних органів з метою реалізації своїх прав.

На підставі ст. 81, 89, 263-265, 315 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Оболонське районне управління ГУ НП у м. Києві, Управління соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про встановлення юридичного факту- задовольнити частково.

Встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Белоконна