Ухвала суду № 134405839, 26.02.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 26.02.2026Справа № 554/1181/26 Провадження № 1-кс/554/1964/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого - ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 , його захисника адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання старшого слідчого-криміналіста першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області, Кагарлицького району, с. Бендюгівка, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -

встановив:

До слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого-криміналіста першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) ТУ ДБР у м. Полтаві ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 днів, у межах кримінального провадження № 62025170010002463, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

29.01.2026 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави у справі № 554/1181/26, провадження № 1-кс/554/1963/2026, надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк дії вказаної ухвали становить 24 місяці.

На підставі зазначеної ухвали підозрюваного ОСОБА_5 затримано 25 лютого 2026 року о 17.30 годин та доставлено до суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно з матеріалами клопотання, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні такого: будучи військовослужбовцем, призваним під час мобілізації, перебуваючи на посаді курсанта військової частини НОМЕР_1 , реалізуючи злочинний умисел з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, не маючи об`єктивних та поважних підстав для залишення розташування військової частини, в умовах воєнного стану, 14.10.2025, приблизно о 18 год. 00 хв., не прибувши на вечірнє шикування, самовільно залишив пункт тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , вибув у невідомому напрямку та продовжує перебувати поза його межами, при цьому не вживаючи жодних заходів для повернення до військової частини або звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, який призваний під час мобілізації, за особливих обставин (воєнний стан), за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Відповідно до ст. 12 КК України, зазначений злочин відноситься до категорії тяжких.

Обґрунтованість підозри підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, а саме: повідомленням командира військової частини НОМЕР_1 про кримінальне правопорушення; матеріалами службового розслідування; протоколами допиту свідків, військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 ; іншими матеріалами кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали. Підозрюваний та його захисник просили застосувати більш м`який запобіжний захід, зокрема визначити розмір застави, посилаючись на те, що підозрюваний має бажання повернутися до виконання обов`язків служби.

Слідчий суддя, заслухавши доводи учасників судового процесу, дослідивши надані матеріали, вважає підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, обґрунтованою.

Зібрані докази у своїй сукупності містять факти та інформацію, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення, що відповідає поняттю «обґрунтованої підозри» у розумінні практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити наявність ризиків, зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України, та оцінити їх достатність для обрання саме тримання під вартою.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає доведеними ризик переховування від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_5 з 14.10.2025 самовільно залишив розташування військової частини та переховується від органів державної влади. Незважаючи на те, що 20.01.2026 йому було скеровано письмове повідомлення про підозру за місцем проживання та до військової частини НОМЕР_1 , підозрюваний проігнорував виклик слідчого та не з`явився до ТУ ДБР у м. Полтаві 26.01.2026. Постановою слідчого від 26.01.2026 ОСОБА_5 оголошено в розшук. Зазначена поведінка підозрюваного, поєднана із загрозою покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до десяти років, свідчить про наявність реальних і достатніх підстав вважати, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 й надалі переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду.

На момент розгляду клопотання не всі свідки у кримінальному провадженні допитані. Підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, має реальну можливість через особисті контакти або через третіх осіб з числа діючих військовослужбовців незаконно впливати на учасників кримінального провадження, як на тих, що вже надали показання ,з метою їх зміни або відмови від ни), так і на тих, що ще мають бути допитані. Враховуючи, що значна частина свідків є або були підлеглими чи товаришами по службі підозрюваного, ризик такого впливу є цілком реальним та конкретним.

Поведінка підозрюваного ОСОБА_5 свідчить про систематичне ігнорування вимог чинного законодавства: порушення ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Залишаючись на свободі, підозрюваний свідомо ухилятиметься від явки до органів досудового розслідування та суду, не виконуватиме покладених на нього процесуальних обов`язків, що унеможливить нормальне здійснення кримінального провадження.

Відповідно до загального принципу, закріпленого у ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Разом із тим, відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Дана норма є імперативною і не передбачає альтернативи, жоден інший запобіжний захід законом не передбачений і застосований бути не може.

Крім того, і без урахування зазначеної законодавчої заборони, виявлені ризики за своєю сукупністю та характером свідчать про те, що жоден більш м`який запобіжний захід -- особисте зобов`язання, застава, домашній арешт не зможе ефективно запобігти переховуванню підозрюваного, впливу на свідків та іншому перешкоджанню провадженню, оскільки ОСОБА_5 вже продемонстрував свою зневагу до вимог закону і органів кримінального переслідування. Лише повна ізоляція підозрюваного від суспільства здатна гарантувати виконання ним процесуальних обов`язків та ефективне здійснення досудового розслідування.

Враховуючи викладене, зважаючи на тяжкість інкримінованого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, наявність встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також пряму вказівку закону, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Клопотання старшого слідчого-криміналіста першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області, Кагарлицького району, с. Бендюгівка, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком в межах досудового розслідування з 26 лютого 2026 року 17. 30 годин до 19 квітня 2026 року о 17.30 години.

Строк дії ухвали визначити до 19 квітня 2026 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1