Ухвала суду № 134405770, 25.02.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 25.02.2026Справа № 554/4356/25 Провадження № 1-кп/554/548/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«25» лютого 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави в складі колегії суддів:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в режимі відеоконференції заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42024170000000011 від 02.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 366, ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 209 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_7 ,

представника потерпілого ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисників обвинуваченого адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду міста Полтави перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 366, ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 209 КК України.

Від захисника адвоката ОСОБА_11 надійшла заяву про відвід головуючого судді ОСОБА_1 від участі у розгляді кримінального провадження №554/4356/25, оскільки ухвалою суду від 21.11.2025 суддя ОСОБА_1 залишила клопотання про надання дозволу на огляд об?єкта з метою проведення комплексної будівельно-технічної та товарознавчої судової експертизи на стадії підготовчого провадження без розгляду, мотивуючи це тим, що суд вважає необхідним вирішити його вже після дослідження всіх доказів сторони обвинувачення, у разі, якщо суд дійде висновку про необхідність призначення такої експертизи. Отже, на думку адвоката, вказані дії становлять порушення принципу процесуальної рівності та змагальності сторін, закріпленого ст.22 КПК України, оскільки внаслідок залишення клопотання про надання дозволу на огляд об`єкта без розгляду сторона захисту фактично позбавлена можливості провести вкрай важливу для кримінального провадження експертизу. Із цього випливає, що суддя ОСОБА_1 під час розгляду клопотання сторони захисту проявила очевидну упередженість, а тому просить відвести суддю ОСОБА_1 від розгляду вказаного кримінального провадження.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_12 підтримала подану заяву про відвід головуючого судді ОСОБА_1 та просила її задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_10 підтримали заяву про відвід головуючої судді.

Представник потерпілого просив вирішити клопотання на розсуду суду.

Процесуальний прокурор ОСОБА_7 в судовому засідання просив залишити заяву про відвід головуючого судді ОСОБА_1 без задоволення, оскільки підстав, визначених ст. 75 КПК України, для відводу головуючого не встановлено, а прийняття суддею процесуального рішення не на користь сторони захисту, не є тією обставиною, яка виключає участь судді у розгляді кримінального провадження.

Суд, вислухавши доводи захисника ОСОБА_9 , думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частиною 1 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Крім того, частиною 1 статті 76 КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Частиною 1 статті 80 КПК визначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов?язані заявити самовідвід.

Відповідно до частини 5 статті 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. При цьому, згідно з частиною 4 статті 80 КПК заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.

З вимог ч.1 ст. 81 КПК України вбачається, що у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Згідно з частиною 3 статті 81 КПК, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом є гарантією права на справедливий суд, як в процесі щодо прав та обов`язків цивільного характеру, так і щодо кримінального обвинувачення і неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід/самовідвід.

Як зазначив Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб?єктивного та об?єктивного критеріїв. За суб?єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Стосовно суб?єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Відповідно до об?єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03 травня 2007 року зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб?єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі, тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження та об?єктивного критерію, тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з?ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. При чому позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об?єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення ЄСПЛ у справі "Феррантеллі та Сантанджело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), п. 58). У цьому зв?язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб?єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Межа між цими двома критеріями не є герметичною, оскільки не лише сама поведінка судді може, з точки зору зовнішнього спостерігача, породити об?єктивно виправдні сумніви у його неупередженості (об?єктивний підхід), але й може свідчити про його особисте переконання (суб?єктивний підхід). Тому застосування одного з цих критеріїв, або ж обох, залежатиме від конкретних обставин, пов?язаних із спірною поведінкою (рішення ЄСПЛ "Кіпріану проти Кіпру" (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], §§ 119 і 121 заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ).

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об?єктивного, так і суб?єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об?єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб?єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.

Під час розгляду заяви судом встановлено, що заявлений відвід не містить даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу головуючого судді ОСОБА_1 , що передбачені діючими нормами КПК України.

Заявником не надано належних доказів того, що існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в об`єктивності та неупередженості судді ОСОБА_1 , відсутні конкретні факти, які б свідчили про будь-яку заінтересованість та упередженість судді під час розгляду даного кримінального провадження.

Доводи захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_9 в обґрунтування заявленого відводу, стосуються саме прийнятого суддею процесуального рішення, оскільки, всі озвучені доводи, стосуються незгоди з прийнятим процесуальним рішенням під час розгляду клопотання сторони захисту.

Доводи захисника містять власну суб`єктивну оцінку діям головуючого судді та прийнятого нею процесуального рішення і не є об`єктивно обґрунтованими.

Постановлення суддею процесуального рішення не на користь сторони захисту, не є тією обставиною, яка виключає участь судді у розгляді кримінального провадження, а отже не може слугувати підставою для усунення судді від розгляду кримінального провадження, оскільки незгода з процесуальними діями та рішеннями судді, за відсутності інших обставин, передбачених ст. 75 КПК України, не може бути підставою для відводу.

Таким чином, викладені у заяві та в судовому засіданні доводи захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_9 не свідчать про необ?єктивність та упередженість головуючого судді ОСОБА_1 та не є тими обставинами, які виключають участь судді у розгляді кримінального провадження, а тому, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви захисника ОСОБА_9 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 від участі у розгляді вказаного кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 369-372, 376 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42024170000000011 від 02.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 366, ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 209 КК України відмовити повністю.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_13

Судді: ОСОБА_14

ОСОБА_15