Ухвала суду № 134405644, 26.02.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

542/1233/24

6/532/6/2026

Ухвала

Іменем України

26.02.2026 м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Тесленко Т. В.,

за участі секретаря

судового засідання Климченко А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про зміну способу та порядку виконання рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06.03.2025,

Встановив:

30.01.2026 до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла заява Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про зміну способу та порядку виконання рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06.03.2025.

В заяві Державна казначейська служба України прохає суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06.03.2025 шляхом стягнення 1000,00 грн моральної шкоди з Державного підприємства «Інформаційні судові системи», оскільки Казначейство здійснює виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, відповідно до ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку № 845, а в рішенні суд дійшов висновку, що шкода позивачці ОСОБА_1 завдана саме протиправними діями адміністратора Єдиного державного реєстру судових рішень ДП «Інформаційні судові системи». У разі зміни способу і порядку виконання рішення вказаного суду Казначейство матиме можливість здійснити заходи щодо безспірного списання коштів з рахунків боржника.

02 лютого 2026 року відкрито провадження в справі та призначено її розгляд із повідомленням (викликом) учасників справи на 17 лютого 2026 року.

05.02.2026 позивачем в основній справі щодо якої подано заяву Державою Україна в особі Державної казначейської служби України про зміну способу та порядку виконання рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06.03.2025, ОСОБА_1 подано до суду заяву про відвід судді Тесленко Т. В.

05.02.2026 суддею Тесленко Т. В. надано заяву, в якій вона зазначає, що не погоджується з підставами, вказаними в заяві ОСОБА_1 про відвід судді.

Ухвалою суду від 05.02.2026 постановлено вважати заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за заявою Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про зміну способу та порядку виконання рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06.03.2025, - необґрунтованою та передано матеріали справи № 542/1233/24 (6/532/6/2026) на автоматизований розподіл, для визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід, у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою Кобеляцького районного суду під головуванням судді Назарьової Л. В. від 06.02.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Тесленко Тетяни Вікторівни у цивільній справі за заявою Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про зміну способу та порядку виконання рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06.03.2025 відмовлено.

13.02.2026 від представника Новосанжарського районного суду Полтавської області Афанасьєвої Ю. О. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника, при вирішенні питання заяви, покладався на розсуд суду.

13.02.2026 від представника Державного підприємства «Інформаційні судові системи» Мягкого Олексія Вікторовича надійшло заперечення на заяву, в якому зазначалося, що Державне підприємство «Інформаційні судові системи» не погоджується з доводами Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області та вважає їх безпідставними у зв`язку з таким.

Відповідно до Статуту, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 26.11.2019 № 1142, Підприємство є державним комерційним підприємством. Підприємство не є бюджетною установою та з 2020 року не отримує бюджетних асигнувань для здійснення своєї господарської діяльності. Відповідно до рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06.03.2025 у цивільній справі №542/1233/24 стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , на відшкодування моральної шкоди 1000 (одну тисячу) гривень. Державна каначейська служба України діє відповідно до повноважень та компетенції, визначених, зокрема, Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215. Згідно з пунктом 4 Положення № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно зі статтею 25 Бюджетного кодексу України, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень БК України передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Тобто центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів, є Державна казначейська служба України. Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений в постанові Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» зі змінами. Порядок № 845 передбачає вичерпний перелік рішень, за якими може бути здійснено безспірне списання коштів державного бюджету, а саме:

- стягнення надходжень бюджету (пункти 16-23 розділу «Безспірне списаннякоштів державного та місцевих бюджетів за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету»);

- відшкодування (компенсація) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам (пункти 35-40 розділу «Безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам»);

- безспірне списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів (пункти 7, пунктом 33 розділу «Безспірне списання коштів з рахунків боржника» і пункти 47-52 розділу «Безспірне списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів») - здійснюється у випадках, передбачених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Можливість списання (стягнення) за рахунок державного бюджету інших видів виплат законодавством про виконання судових рішень не визначена. Оскільки Підприємство не є бюджетною установою або одержувачем бюджетних коштів, а отже стягнення не може здійснюватись у порядку затвердженому Постановою КМ України від 03 серпня 2011 року у № 845, тому заява про зміну способу та порядку виконання рішення не підлягає задоволенню. Прохав у задоволенні заяви Державної казначейської служби України про заміну способу та порядку виконання рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06.03.2025 відмовити в повному обсязі.

17.02.2026 від ОСОБА_1 до суду надійшло заперечення проти заяви про зміну способу та порядку виконання рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06.03.2025, в якому вказано, що Боржником є Держава Україна і тому відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 рішення повинна виконувати Державна казначейська служба України. Заявник перешкоджає виконанню рішення суду і для цього вводить суд в оману, що здійснить заходи щодо безспірного списання коштів з рахунків боржника ДП "Інформаційні судові системи". ДП "Інформаційні судові системи" не є клієнтом органів Казначейства та не має рахунків в органах Казначейства. Доказом цьому є відсутність інформації про ДП "Інформаційні судові системи" у Єдиному реєстрі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів. Ця заява по своїй суті є оскарженням ухвали Кобеляцького районного суду Полтавської області від 29.10.2025, якою виправлено помилку у виконавчому листі. У законному порядку суд не може задовольнити заяву, тому що задоволення заяви буде перешкоджати виконанню судового рішення; суд повинен захищати права людини, а не порушувати їх. З метою виконання завдання цивільного судочинства ОСОБА_1 прохала відмовити у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06.03.2025. Також 17.02.2026 ОСОБА_1 подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, прохала врахувати при постановленні ухвали суду подані нею заперечення.

17.02.2026 генеральний директор ДП «Інформаційні судові системи» Олексій Атерлей надав суду клопотання про розглядсправи за відсутності їх передставника, у заловоленні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06.03.2025 відмовити в повному обсязі.

Суд, розглянув вказану заяву, взяв до уваги заперечення сторін, дійшов висновку про відмову в її задоволенні з таких підстав.

17.02.2026 о 13:30 год в порядку ст. 244 ЦПК України суд оголосив перехід до стадії ухвалення судового рішення, яке відбудеться 26.02.2026 о 16:00год.

17.02.2026 о 13:52 год, тобто після розгляду справи, надійшло від заявника клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Суд встановив, що рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06.03.2025 у цивільній справі №542/1233/24 позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до держави в особі Кобеляцького районного суду Полтавської області, держави України в особі Новосанжарського районного суду Полтавської області, держави України в особі Державної казначейської служби України, держави України в особі держателя Єдиного державного реєстру судових рішень - Державної судової адміністрації України, держави України в особі адміністратора Єдиного державного реєстру судових рішень - державного підприємства «Інформаційні судові системи» (надалі - Підприємство/ ДП «Інформаційні судові системи») про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , на відшкодування моральної шкоди 1000 (одну тисячу) гривень. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13.05.2025 стягнуто з Державного бюджету України, шляхом безспірного списання з рахунку Державної казначейської служби України на користь держави судовий збір у розмірі 3,00 (три) гривні.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 29.07.2025 у справі №542/1233/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення а рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06.03.2025 та додаткові рішення цього ж суду від 24 березня 2025 року та 13 травня 2025 року - залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.09.2025 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 відмовлено.

Відповідно до Статуту, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 26.11.2019 № 1142, Державне підприємство «Інформаційні судові системи» є державним комерційним підприємством. Підприємство не є бюджетною установою та з 2020 року не отримує бюджетних асигнувань для здійснення своєї господарської діяльності.

Відповідно до рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06.03.2025 у цивільній справі №542/1233/24 стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , на відшкодування моральної шкоди 1000 (одну тисячу) гривень.

Державна каначейська служба України діє відповідно до повноважень та компетенції, визначених, зокрема, Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215.

Згідно з пунктом 4 Положення № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно зі статтею 25 Бюджетного кодексу України, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень БК України передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тобто центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів, є Державна казначейська служба України.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений в постанові Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» зі змінами.

Порядок № 845 передбачає вичерпний перелік рішень, за якими може бути здійснено безспірне списання коштів державного бюджету, а саме:

- стягнення надходжень бюджету (пункти 16-23 розділу «Безспірне списаннякоштів державного та місцевих бюджетів за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету»);

- відшкодування (компенсація) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам (пункти 35-40 розділу «Безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам»);

- безспірне списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів (пункти 7, пунктом 33 розділу «Безспірне списання коштів з рахунків боржника» і пункти 47-52 розділу «Безспірне списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів») - здійснюється у випадках, передбачених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Можливість списання (стягнення) за рахунок державного бюджету інших видів виплат законодавством про виконання судових рішень не визначена.

За пунктом 3 Порядку виконання рішень про стягнення державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Виконанню органами Казначейства підлягають виконавчі документи, боржниками по яких виступають боржники - державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

У разі неможливості органом Казначейства виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника таке списання коштів здійснюється за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, що здійснюється Казначейством на підставі поданих:

1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника;

2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей (пункт 47 Порядку).

Згідно з пунктом 9 Порядку орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачу у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Тому, визначальним для цього Закону є статус боржника. Оскільки Підприємство не має відкритого рахунку в органах Казначейства, то воно не має статусу боржника в розумінні пункту 2 "Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників", затвердженого Постановою КМ України № 845 від 03 серпня 2011 року та статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Як встановлено ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч. 1 ст. 33 України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст.16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Отже, зміна способу та порядку виконання рішення суду - це визначена законом послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання рішення суду визначається на підставі ст. 16 ЦК України. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду суд має з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. При цьому у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті.

З наведених норм вбачається, що суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин та тільки у випадку відкриття виконавчого провадження.

Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16 ЦК України способів захисту цивільних прав, а зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

У Постанові ВС/КЦС № від 10 червня 2019 року у справі № 350/426/16-ц Верховний суд дійшов висновку, що задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду фактично змінює рішення суду по суті та спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України, тому є незаконним.

Взявши до уваги викладене вище та те, що Державне підприємство «Інформаційні судові системи» не є бюджетною установою або одержувачем бюджетних коштів, а отже стягнення не може здійснюватися у порядку затвердженому Постановою КМ України від 03 серпня 2011 року у № 845, то в задоволенні заяви Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про зміну способу та порядку виконання рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06.03.2025, потрібно відмовити.

Про встановлення чи зміну способу та порядку виконання судового рішення або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала (ч.7ст.435 ЦПК України).

Керуючись ч. 2 ст. 258, ст. 260, ст. 435 ЦПК України,суд

Постановив:

У задоволенні заяви Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про зміну способу та порядку виконання рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06.03.2025 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя