Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 361/11714/24
Провадження № 2/361/6064/24
26.02.2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
26 лютого 2026 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Гізатуліної Н. М., за участю секретаря судових засідань Охріменко Є.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Київського обласного центру зайнятості в особі Броварської філії Київського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю,
УСТАНОВИВ:
В.о. директора Броварської філії Київського обласного центру зайнятості М. Вітер подав до суду зазначений позов.
Позов мотивував тим, що 15 березня 2024 року ОСОБА_1 зареєстрований як такий, що шукає роботу, йому надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю з 16 березня 2024 року до 29 квітня 2024 року, сплачено матеріальне забезпечення у розмірі 10 527,85 грн.
21 травня 2024 року реєстрацію ОСОБА_1 та виплату йому допомоги по безробіттю припинено з 30 квітня 2024 року у зв`язку із поданням ним письмової заяви про зняття з обліку в службі зайнятості.
У ході обміну інформацією відповідно до вимог Закону України «Про зайнятість населення» з Пенсійним фондом України отримано дані про реєстрацію ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця.
Таким чином, під час реєстрації в службі зайнятості безробітним надано недостовірну інформацію про відсутність реєстрації як фізичної особи-підприємця.
Реєстрація особи, як фізичної особи-підприємця відповідно до норм чинного законодавства є перешкодою для отримання статусу безробітного та виплати соціальної допомоги.
На підставі проведеного розслідування страхового випадку Броварською філією Київського обласного центру зайнятості видано наказ про повернення ОСОБА_1 незаконно отриманих коштів з 16 березня 2024 року до 29 квітня 2024 року у сумі 10 527,85 грн.
21 жовтня 2024 року позивачем на адресу ОСОБА_1 направлено претензію про повернення неправомірно отриманих коштів, яка залишена без відповіді та реагування. Крім цього, представником позивача у телефонному режимі та месенджері «Viber» відповідач повідомлявся про необхідність повернення коштів, проте він відмовився добровільного виконати вимогу, посилаючись на відсутність коштів.
Станом на дату подання позовної заяви незаконно отримані грошові кошти в розмірі 10 527,85 грн на рахунок служби зайнятості відповідач добровільно не повернув.
На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського обласного центру зайнятості незаконно одержану допомогу по безробіттю у розмірі 10 527,85 грн та суму сплаченого судового збору у розмірі 3 028 грн.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2024 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Як вбачається із Довідки про доставку електронного документа до Електронного кабінету позивача копія ухвали суду доставлена 26 листопада 2024 року.
За адресою місця проживання відповідача направлялась ухвала суду про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками, які повернулись до суду з відміткою «За закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Близькі за змістом висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б.
Позивач до суду додаткових заяв, пояснень не подавав, відповідач не використав право подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи положення ст. ст. 223, 280 ЦПК України, за відсутності заперечень позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачки на підставі наявних доказів, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Суд встановив, що 15 березня 2024 року ОСОБА_1 подав до Броварської філії Київського обласного центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного, просив надати йому статус безробітного відповідно до Закону України «Про зайнятість населення». Інформував, що не є зареєстрованим як суб`єкт підприємницької діяльності.
Зазначив, що ознайомлений з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Заява підписана ОСОБА_1 особисто.
15 березня 2024 року ОСОБА_1 , також подав до Броварської філії Київського обласного центру зайнятості заяву про призначення виплати допомоги. Заява підписана ОСОБА_1 особисто.
19 березня 2024 року під підпис ОСОБА_1 ознайомлено із правами та обов`язками зареєстрованих безробітних та індивідуальним планом працевлаштування безробітного.
Таким чином, відповідно до поданих заяв 15 березня 2024 року ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю в порядку Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
З огляду на витяг з розрахунку реєстру персональної картки № 105624031500012 ОСОБА_1 з 16 березня 2024 року до 29 квітня 2024 року нарахована та виплачена допомога по безробіттю у сумі 10 527,85 грн.
21 травня 2024 року ОСОБА_1 подав до Броварської філії Київського обласного центру зайнятості заяву про зняття з обліку в службі зайнятості з 30 квітня 2024 року у зв`язку із самостійним працевлаштуванням.
Таким чином, ОСОБА_1 виплату допомоги по безробіттю припинено з 30 квітня 2024 року.
Броварською філією Київського обласного центру зайнятості 23 липня 2024 року № 491/15-01/15-01-32 у зв`язку з проведенням розслідування страхового випадку направлений запит до Головного управління ДПС у Київській області про надання інформації щодо отримання ФОП ОСОБА_1 доходу у 2024 році.
У відповідь на зазначений запит повідомлено, що фізична особа підприємець ОСОБА_1 перебував на обліку ГУ ДПС у Київській області з 03 березня 2003 року до 23 травня 2024 року. Стан платника «11» припинено, але з обліку не знято. За 2024 рік податкова звітність до контролюючого органу платником ОСОБА_1 не подавалась, інформація про отримані доходи від підприємницької діяльності відсутня.
Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з 27 лютого 2003 року зареєстрований, як фізична особа-підприємець, вид діяльності 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами (основний). 23 травня 2024 року припинив підприємницьку діяльність на підставі власного рішення.
Броварською філією Київського обласного центру зайнятості 09 серпня 2024 року складено акт № 124 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яким встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку ГУ ДПС у Київській області з 03 березня 2003 року до 23 травня 2024 року. На дату реєстрації в службі зайнятості платник ОСОБА_1 не здійснював звітування до контролюючого органу, інформація про отримані доходи від підприємницької діяльності відсутня.
Наказом Броварської філії Київського обласного центру зайнятості від 21 жовтня 2024 року № 176 «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 » надано доручення провідному юрисконсульту ОСОБА_2 вжити заходи по повернення ОСОБА_1 незаконно отриманих коштів у зв`язку із підтвердженням факту надання недостовірної інформації під час реєстрації в службі зайнятості; направити копію цього наказу бухгалтерському відділу з метою відображення заборгованості та ОСОБА_1 для повернення коштів у добровільному порядку. У разі невідшкодування коштів ОСОБА_1 у добровільному порядку розпочати заходи по стягненню матеріального забезпечення у судовому порядку.
21 жовтня 2024 року Вих. № 777/15-01/15-01-32 Броварською філією Київського обласного центру зайнятості на адресу ОСОБА_1 направлено претензію про повернення коштів з метою досудового врегулювання спору.
Відповідач добровільно кошти на рахунок Київського обласного центру зайнятості не сплатив.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Звертаючись до суду з позовом, Київський обласний центр зайнятості просив суд стягнути з відповідача виплачену допомогу по безробіттю, як безпідставно отриману.
Відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, Законом України «Про зайнятість населення», Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», іншими актами законодавства.
З огляду на п. 1, п. 2 ч. 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробіття це соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування; безробітний особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
У ч. 3 ст. 3 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної, фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.
Згідно із ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення та його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.
Аналіз наведеної норми свідчить про те, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Верховний Суд у постановах від 06 лютого 2019 року у справі №545/163/17 та від 11 квітня 2019 року у справі №150/164/17 підтримав висновки Верховного Суду України у постанові від 02 липня 2014 року у справі №6-91цс14 про те, що закон (ст. ст. 1212, 1215 ЦК України) встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача. Правильність виконаних розрахунків, за якими проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що виплачена ОСОБА_1 допомога по безробіттю є результатом його недобросовісної поведінки, яка полягає у наданні ним недостовірної інформації під час реєстрації у службі зайнятості, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Позивач за подачу позову сплатив судовий збір у розмірі 3 028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 15 листопада 2024 року № 9037.
Таким чином, із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3 028 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280283 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Київського обласного центру зайнятості в особі Броварської філії Київського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського обласного центру зайнятості (рахунок UA338201720355469000100706415 в ГУ ДКСУ у Київській області) незаконно одержану допомогу по безробіттю у розмірі 10 527 (десять тисяч п`ятсот двадцять сім) гривень 85 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського обласного центру зайнятості (рахунок UA338201720355469000100706415 в ГУ ДКСУ у Київській області) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Київський обласний центр зайнятості, ЄДРПОУ 03491085, місце знаходження: 02100, м. Київ, проспект Будівельників, буд. 5-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складений 26 лютого 2026 року.
Суддя Н.М. Гізатуліна
Судове рішення № 134405128, Броварський міськрайонний суд Київської області було прийнято 26.02.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 361/11714/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: