Вирок № 134404900, 25.02.2026, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/746/25

1-кп/287/318/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

представника потерпілої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025060520000069 від 05.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Журжевичі Олевського району Житомирської області, громадянки України, українки, проживаючої по АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який діє до цього часу.

До того ж, згідно зі статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон №796-ХІІ) у редакції, чинній до 01 січня 2015 року - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

Рішенням від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, яким, в тому числі, виключено зі статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» положення про виплату підвищення непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення.

Таким чином, з 17 липня 2018 року відновила дію редакція статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка була чинною до 01 січня 2015 року.

Відповідно до додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів Української PCP від 27.07.1991 №106 визначено перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, серед яких с. Журжевичі Олевської ОТГ Коростенського району Житомирської області.

Так, у не встановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, у ОСОБА_4 , яка будучи обізнаною у положеннях законодавства щодо підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення, на підставі статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном (грошовими коштами Державного бюджету України) шляхом обману.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 фактично проживаючи за адресою: кв. АДРЕСА_2 звернулась до адміністратора Олевського PC УДМС в Житомирській області з заявою про реєстрацію місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), за результатом чого, останній зареєстровано місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , однак при цьому ОСОБА_4 фактично проживала кв. АДРЕСА_2 , яке відповідно до додатку №1 до постанови Кабінету міністрів Української PCP від 27.07.1991 № 106 не входить до населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У подальшому, 17.12.2021 ОСОБА_4 отримала довідку №850 про реєстрацію та проживання за адресою: АДРЕСА_3 від Журжевицького старостинського округу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ГУ ПФУ Житомирській області, 06.01.2022 ОСОБА_4 звернулась з адміністративним позовом про зобов`язання проведення перерахунку і виплати коштів із внесеними до нього завідомо неправдивими відомостями про її проживання у зоні гарантованого добровільного відселення внаслідок аварії на ЧАЕС, а саме с. Журжевичі Коростенського району Житомирської області до Житомирського окружного адміністративного суду.

Після цього, 12.07.2022 за результатом розгляду вказаного адміністративного позову ОСОБА_4 ухвалено рішення у справі №240/435/22, яким позов ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволено частково та зобов`язано ГУ ПФУ Житомирській області здійснити з 01.07.2021 нарахування та виплату ОСОБА_4 підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановленого на 01 січня календарного року.

На підставі вказаного рішення Житомирського окружного адміністративного суду у період з 01.09.2022 по 31.07.2024 ГУ ПФУ Житомирській області, працівники якого не були обізнані про злочинні наміри групи, ОСОБА_6 виплачено грошові кошти в сумі 258 564, 23 гривень, як підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.

Таким чином, ОСОБА_4 визнається винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, за незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні їй інкримінованого злочину визнала повністю та повідомила, що до 2025 року проживала у АДРЕСА_1 . Їй було відомо про те, що за рішенням судів непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення виплачується підвищена пенсія. Так як вона була прописана у будинку батьків, що по АДРЕСА_3 , вирішила теж подати позов та отримувати відповідні доплати. У 2022 році вона звернулась з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов`язання проведення перерахунку і виплати коштів, яке було задоволено.

На підставі рішення Житомирського окружного адміністративного суду у період з 01.09.2022 по 31.07.2024 ГУ ПФУ Житомирській області їй виплачено грошові кошти в сумі 258 564, 23 гривень, як підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.

Коли її оголосили підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, вона всю суму незаконно отриманих коштів відшкодувала, а саме 27.03.2026 здійснила перерахунок Пенсійному фонду України в сумі 258564, 23 грн. У вчиненому щиро розкаюється. Просила суд інші докази не досліджувати.

Представник потерпілого підтвердив відшкодування Пенсійному фонду України заподіяну ОСОБА_4 шкоду. Клопотав про застосування ст. 349 КПК України.

Враховуючи, що обвинувачена повністю визнала свою вину, фактичні обставини ніким не оспорюються, сторони самі клопотали про недослідження інших доказів, суд вважає за можливе визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд переконався щодо добровільності їх позиції, з`ясував, що обвинувачена так і представник потерпілого правильно розуміють зміст цих обставин та роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши всебічно повно та неупереджено всі обставини кримінального провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення у відповідності до вимог ст. 22 КПК України, доведено винуватість ОСОБА_4 поза розумним сумнівом.

Оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраний даних з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд за своїм внутрішнім переконанням вважає достатніми підстави для призначення покарання ОСОБА_4 .

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, вчинений ОСОБА_4 злочин, відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості. Остання на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває. Раніше не судима.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає, що покарання обвинуваченій необхідно призначити в межах санкції ч. 3 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі.

Враховуючи дані про особу ОСОБА_4 яка є пенсіонеркою, усвідомила протиправність своєї злочинної поведінки, добровільно відшкодувала заподіяну шкоду, те, що представник потерпілого претензій до обвинуваченої не має, цивільного позову не заявляв, а також те, що ОСОБА_4 вказала, що зробила для себе позитивні висновки, має намір виправитись і не вчиняти нових злочинів, суд дійшов висновку про можливість її виправлення без ізоляції від суспільства та вважає за доцільне застосувати вимоги статей 75, 76 КК України, звільнивши останню відбування покарання з випробуванням.

На думку суду, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам та наслідкам, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню скоєнню нею нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 349, 368-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк обчислювати з дня проголошення вироку.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1