Ухвала суду № 134404493, 26.02.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/1195/26

Категорія 4

2-с/295/25/26

УХВАЛА

Про повернення заяви

26.02.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Чішман Л.М.,

вирішуючи питання про прийняття заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «ДОМКОМ-ЖИТОМИР» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить скасувати судовий наказ, виданий Богунським районним судом м. Житомира 13.02.2026 про стягнення з неї на користь ТОВ «Керуюча компанія «ДОМКОМ-ЖИТОМИР» заборгованість по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком в розмірі 1107, 42 грн, що утворилась за період з 01.01.2023 по 31.01.2026 та судового збору.

В обґрунтування заяви вказано, що між заявником добровільно сплачено на користь стягувача повну суму заборгованості.

Дослідивши заяву, суддею встановлено наступне.

Вимоги до форми і змісту заяви про скасування судового наказу та строки її подання передбачені ст. 170 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 ЦПК України Заява про скасування судового наказу має містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) наказ, що оспорюється;

5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Разом з тим, подана ОСОБА_2 заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 170 ЦПК України, оскільки не містить всіх зазначених обов`язкових реквізитів.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 170 ЦПК України заяви про скасування судового наказу додаються документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно Закону України «Про судовий збір» за заяву про скасування судового наказу розмір судового збору становить 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (332, 80 грн).

ОСОБА_2 , посилаючись на те, що є учасником бойових дій, зазначила, що звільнена від сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Водночас зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, учасників бойових дій, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг, наданих учасникам бойових дій, визначено зокрема у статті 12 цього Закону. Серед них не передбачено права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору у справах, пов`язаних з видачею судового наказу про стягнення заборгованості.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту соціальних прав цих осіб з урахуванням положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі 545/1149/17 та у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17, від 20 травня 2020 року у справі № 727/9199/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 282/1874/18, від 24 листопада 2021 року у справі № 761/1004/20, від 23 червня 2022 року у справі № 748/912/20.

Підстави для звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» відсутні, оскільки заявлені вимоги про видачу судового наказу про стягнення заборгованості не пов`язані із порушенням і захистом прав, наданих законом учаснику бойових дій.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України в разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

За таких обставин, суд повертає без розгляду заяву ОСОБА_3 про скасування судового наказу у зв`язку з її неналежним оформленням.

Керуючись ст. 170 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернути заявнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 26.02.2026.

Суддя Л.М. Чішман