Рішення № 134404409, 26.02.2026, Шацький районний суд Волинської області

Справа № 170/14/26

Провадження № 2-а/170/2/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року сел. Шацьк

Шацький районний суд Волинської області під головуванням

судді Жевнєрової Н.В.,

за участю секретаря Сідак І.В.,

представника відповідача Літвака О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Шацьк адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з указаним позовом. Позов обґрунтовано тим, що постановою поліцейського 5 роти 1 батальйону відділу організації ведення служби в м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Сорочука С.І. серії ЕНА №6433231 від 30.12.2025 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, ч. 1 ст. 126 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 гривень, за те, що ОСОБА_1 30.12.2025 керував транспортним засобом в період дії комендантської години, також під час перевірки документів установлено, що номерний знак не належить транспортному засобу, а також відсутній діючий поліс ОСЦПВ влансиків наземних транспортних засобів. Позивач вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню на таких підставах. Поліцейський вказав, що причиною зупинки транспортного засобу, є порушння водієм вимог Закону України "Про правовий режим воєнного стану", без посилання на статтю даного закону. Позивач вважає вказану причину зупинки транспортного засобу незаконною, так само як і всі подальші дії поліцейського, що є підставою для скасування винесеної ним постанови серії ЕНА №6433231 від 30.12.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Не погоджуючись з позовом, представник відповідача Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Літвак О.І., в межах наданих йому повноважень, подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_1 , оскільки твердження позивача, викладені у позові, є хибними, безпідставними та необґрунтованими на таких підставах.

У відзиві вказано, що 30.12.2025 о 04:28 під час дії правового режиму воєнного стану на території України та встановленої комендантській години на території Волинської області поліцейськими Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції здійснювались заходи з контролю за дотриманням обмежень, передбачених законодавством щодо воєнного часу. У зазначений період було зупинено транспортний засіб марки "Ssang Yong Kyron", реєстарційний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував позивач ОСОБА_1 . У ході перевірки встановлено, що номерний знак НОМЕР_1 , не належить вказаному транспортному засобу, що є прямим порушенням вимог законодавства у сфері безпеки дорожнього руху та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Факт невідповідності номерного знаку транспортному засобу встановлено шляхом перевірки відповідних інформаційних баз даних та зафіксовано технічними засобами відеозапису події. Також у водія ОСОБА_1 був відсутній чинний та належно оформлений поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивач не пред`явив працівникам поліці ні паперовий, ні електронний вид договору страхування, який би підтверджував наявність діючого страховою покриття на момент зупинки. Перевіркою в установленому законом порядку встановлено, що на час керування транспортним засобом страховий поліс був відсутній та не оформлений відповідно до вимог чинного законодавства, що є самостійним порушенням вимог п. 2.1.г. Правил дорожнього руху України та свідчить про недотримання обов`язку водія мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти документи, передбачені законодавством. Представник відповідача вважає необгрунтованими посилання позивача на виключний перелік підстав зупинки транспортного засобу, визначений ст. 35 Закону України "Про національну поліцію", який не враховує особливостей Закону України «Про правовий режим воєнного стану», що встановлює додаткові повноваження органів державної влади на період дії воєнного стану та допускає тимчасове обмеження окремих прав і свобод громадян в інтересах національної безпеки та оборони. Поліцейським під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було забезпечено позивачу ОСОБА_1 реалізацію його прав, визначених ст. 286 КУпАП, і посилання позивача на те, що поліцейський після зупнки трансортного засобу не деталізував норму Закону України «Про правовий режим воєнного стану», не спростовує факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, ч. 1 ст. 126 КУпАП

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. У заяві вказано, що ОСОБА_1 позов підтримує, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача Літвак О.І. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані суду докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову потрібно відмовити на таких підставах.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством. Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених неї завдань регулює дорожній рух, здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до оскаржуваної постанови серії ЕНА №6433231 від 30.12.2025, складеної поліцейським 5 роти 1 батальйону відділу організації ведення службт в м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Сорочуком С.І., позивача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, ч. 1 ст. 126 КУпАП, та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 гривень за те, що він 30.12.2025 о 04:28 на автодорозі М07 сполученням Київ-Ковель-Ягодин 382 км на території Шацької ТГ Ковельського району Волинської області керував транспортним засобом марки "Ssang Yong Kyron", реєстарційний номерний знак НОМЕР_1 , в період дії комендантської години. В ході перевірки документів було встановлено, що номерний знак не належить даному транспортному засобу, відсутній поліс ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів. У постанові вкзано, що ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги пунктів 2.1.г та 2.9.в ПДР.

Позивач ОСОБА_1 стверджує, що працівники поліції не мали законних підстав для зупинки його транспортного засобу, вважає неогрунтованими посилання поліцейського Сорочука С.І., що підставою зупинки транспортного засобу було порушення вимог Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (без посилання на статтю вказаного закону), оскільки ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" визначено вичерпний перелік підстав зупинки транспортних засобів. Позивач вважає, що оскільки законних підстав для зупинки транспортного засобу не було, тому всі подальші дії працівників поліції були незаконними.

Однак, керуючись принципом офіційного з`ясування усіх обставин у справі, надаючи оцінку правомірності дій відповідача поліцейського, суд вважає доводи позивача помилковими і такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та винуватості особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами.

Відповідно до положень Закону України «Про правовий режим воєнного стану», військове командування разом із військовими адміністраціями та із залученням органів Національної поліції має право запроваджуваги та здійснювати заходи правовою режиму воєнного стану, зокрема встановлювати комендантську годину, спеціальний режим в`їзду і виїзду, обмежувати рух транспортних засобів, а також здійснювати перевірку документів у громадян та огляд транспортних засобів. Зазначені повноваження реалізуються через відповідні рішення військового командування та військових адміністрацій, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Комендантська година є спеціальним тимчасовим правовим режимом, який передбачає заборону перебування осіб у визначений період часу на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток або документів, що підтверджують необхідність переміщення. Реалізація контролю за дотриманням комендантської години об`єктивно передбачає право уповноважених осіб, зокрема поліцейських, зупиняти транспортні засоби для перевірки документів, встановлення особи водія, перевірки підстав перебування під час дії комендантської години та перевірки правомірності використання транспортного засобу.

Суд погоджується з твердженням відповідача про те, посилання позивача на виключний перелік підстав, визначених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» є вибірковим та таким, що не враховує особливостей правового режиму воєнного стану. Закон України «Про правовий режим воєнного етану» є спеціальним норматино-правовим актом, який встановлює додаткові повноваження органів державної влади на період воєнного стану та допускає тимчасове обмеження окремих прав і свобод громадян в інтересах національної безпеки та оборони. Умови воєнного стану істотно відрізняються від умов мирного часу, а тому застосування норм матеріального прав має здійснюватися з урахуванням принципу спеціальності правового регулювання.

Крім того, відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань забезпечує публічну безпеку і порядок, здійснює превентивну діяльність, а також вживає заходів щодо запобігання правопорушенням та їх припинення. Під час дії комендантської години поліцейські зобов`язані здійснювати контроль за дотриманням встановлених обмежень, а тому зупинка транспортного засобу у такий період є правомірним превентивним заходом, спрямованим на забезпечення виконання рішень військового командування.

Тому, зупинка транспортного засобу поліцейським ОСОБА_2 під час дії комендантської години є законною та обгрунтованою, оскільки здійснена в межа повноважень, визначених спеціальним законодавством воєнного часу, а також в межах завдань та функцій Національної поліції щодо забезпечення публічної безпеки, а відтак подальші дії працівника поліції, зокрема щодо перевірки необхідних документів, виявлення в діях ОСОБА_1 порушень вимог ПДР та складення щодо нього оскаржуваної постанови є обгрунтованими та законними.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд постійно наголошує та орієнтує судову практику на те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно позивача. Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку. Таке порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таких порушень прав позивача ОСОБА_1 під час розгляду справи за його адміністративним позовом суд не встановив.

Суд вважає, що поліцейський діяв правомірно, мав усі законні підстави для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 в період дії комендантської години, достовірно встановив в діях позивача порушення вимог п. 2.1.г. та п. 2.9.в. ПДР, під час розгляду справи відповідачем доведено факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, ч. 1 ст. 126 КУпАП, тому постанова серії ЕНА №6433231 від 30.12.2025, складена поліцейським 5 роти 1 батальйону відділу організації ведення службт в м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Сорочуком С.І. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, є законною, тому вказану постанову необхідно залишити без змін, а позов ОСОБА_1 без задоволення.

Керуючись статтями 241-246, 286 КАС України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6433231 від 30.12.2025 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Н.В. Жевнєрова

Згідно з оригіналом

Суддя Шацького районного суду Волинської області Н.В. Жевнєрова