Постанова № 134404267, 19.02.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/124/26

Провадження № 3/161/693/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 19 лютого 2026 року

Луцький міськрайонний суд в особі судді Філюк Т.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

- за ч.1 ст. 130, ст. 124, 122-4, ч.4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали щодо ОСОБА_1 про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4, ч. 1 та ч.4 ст. 130 КУпАП.

Постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 лютого 2026 року справи про адміністративні правопорушення №161/104/26, провадження №3/161/689/26 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та №161/104/26, провадження №3/161/689/26 за ч.4 ст. 130, 122-4, 124 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження. Об`єднаній справі присвоєно №161/124/26, провадження № 3/161/693/26.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 550468 вбачається, що 25 грудня 2025 року о 15:30:00 ОСОБА_1 , в м.Луцьку по вул. 8 Березня 33, керуючи транспортним засобом Renault Clio, д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не звернулась за допомогою до інших осіб, в результаті чого допустила наїзд на припаркований транспортний засіб BMW 525D, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушила п.2.3. б. ПДР України.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 550477 вбачається, що 25 грудня 2025 року о 15:30:00 ОСОБА_1 , в м.Луцьку по вул. 8 Березня 33, керуючи транспортним засобом Renault Clio, д.н.з. НОМЕР_1 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме під час руху заднім ходом допустила наїзд на припаркований транспортний засіб BMW 525D, д.н.з. НОМЕР_2 , що стояв, залишила місце пригоди, чим порушила п.2.10. а ПДР України.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 550508 вбачається, що 25 грудня 2025 року о 15:30:00 ОСОБА_1 , в м.Луцьку по вул. 8 Березня 33, керуючи транспортним засобом Renault Clio, д.н.з. НОМЕР_1 , після скоєного ДТП за її участі, до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння, вживала алкоголь, чим порушила п. 2.10 є ПДР України.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 550713 вбачається, що 25 грудня 2025 року о 23:20:00 ОСОБА_1 , в м.Луцьку по пр. Грушевського, 1, керувала транспортним засобом Renault Clio, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовилась, чим порушила п.2.5 ПДР України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст.124 КУпАП об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого цим законом, характеризується діями спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України є не будь-яке порушення правил дорожнього руху, а саме те порушення, яке знаходиться у причинному зв`язку із настанням наслідків.

Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки ,відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Аналізуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що 25 грудня 2025 року о 15:30:00 ОСОБА_1 , в м.Луцьку по вул. 8 Березня 33, керуючи транспортним засобом Renault Clio, д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не звернулась за допомогою до інших осіб, в результаті чого допустила наїзд на припаркований транспортний засіб BMW 525D, д.н.з. НОМЕР_2 .

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративну відповідальність.

Стаття 122-4 КУпАП передбачає правопорушення у вигляді залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Частина 4 ст.130 КУпАП передбачає правопорушення у вигляді вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Суб`єктивною стороною правопорушень, передбачених ст.122-4, ч.4 ст.130 КУпАП є ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу, тобто водій усвідомлюючи скоєння ДТП з його участю умисно залишає місце ДТП та умисно вживає алкогольні напої після скоєння ДТП з його участю.

Згідно відтвореного в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, ОСОБА_1 приїхала на таксі на виклик поліцейського, який повідомив про дорожньо-транспортну пригоду за її участю, за кермом транспортного засобу не перебувала. Вказаним відеозаписом засвідчено факт спілкування з працівниками поліції, відмову від проходження огляду на визначення стану сп`яніння, складання протоколів та неодноразові пояснення ОСОБА_1 про те, що вона не відчула зіткнення з іншим автомобілем, що узгоджується з її поясненнями про те, що вона не знала про скоєння нею ДТП.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, ОСОБА_1 умислу залишати місце дорожньо-транспортної пригоди та вживання алкогольних напоїв після ДТП з її участі не мала, так як не знала та не усвідомлювала скоєння нею ДТП, оскільки не відчула зіткнення з іншим автомобілем під час руху заднім ходом, в зв`язку з чим і поїхала додому та вжила алкогольні напої. Пояснення ОСОБА_1 підтверджується відтвореному у судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер поліцейських, її письмовими поясненнями доданими до протоколу.

При цьому суд враховує характер і розташування пошкоджень, які отримали транспортні засоби, а також те, що коли працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про її причетність до ДТП остання не намагалася уникнути відповідальності, а добровільно прибула на місце події та приймала участь у всіх необхідних діях по оформленню пригоди.

Таким чином, до матеріалів справи не додано належних та допустимих доказів усвідомлення ОСОБА_1 скоєння ДТП з її участю, в зв`язку з чим і умисне залишення місця ДТП та вживання алкогольних напоїв після ДТП з її участю, в зв`язку з чим з огляду на ПДР України ОСОБА_1 п.п.2.10 «а», «є» Правил дорожнього руху України не порушила.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Враховуючи наведені обставини та наявні в матеріалах справи доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ст. 122-4 та 4 ст. 130 КУпАП, суд вважає, що вказані докази не підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні вказаних у протоколах адміністративних правопорушень за ст. 122-4 та за ст.130 ч.4 КУпАП.

Разом з тим, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що мало місце 25.12.2025 року о 23:20:00 годині повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Судовим розглядом встановлено, що 25 грудня 2025 року о 23:20:00 ОСОБА_1 , в м.Луцьку по пр. Грушевського, 1, керувала транспортним засобом Renault Clio, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння ( різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилась.

Обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджуються:

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння відмовилась;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КП ВОПЛ УТЗ від 25.12.2025, складеного о 23:28 год., в якому зазначено, що виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці;

- відтвореним у судовому засіданні відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліцейського, та відеореєстратора з службового автомобіля, які суд, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, вважає доказами по справі.

У рішенні по справі «ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Законодавство України передбачає сувору заборону водіям керувати транспортними засобами у стані сп`яніння.

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

Даючи оцінку вказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1 наявні порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП і повинна нести передбачену законом відповідальність.

Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Згідно ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП та ч.1 ст. 130 КУпАП, справи про які одночасно розглядаються судом та зі вчинених правопорушень більш серйозним є правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, тому слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 36,38 40-1,247, 283, 284, 287 КУпАП, на підставі 124, 130 КУпАП,-.

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч ) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

(Реквізити сплати: рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; назва отримувача коштів: ГУК у Волинській області/Волинська область/21081300; код отримувача (код ЄДРПОУ) 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача (МФО) 899998).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

(Реквізити сплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т. М. Філюк