Рішення № 134404250, 16.02.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/21757/25

Провадження № 2/161/691/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого судді Пахолюка А.М.

при секретарі Корнійчук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Гаражного кооперативу «Автокомп-2» про визнання права власності на спадкове майно та визнання права власності на майно,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися в суд з позовом до Гаражного кооперативу «Автокомп-2» про визнання права власності на спадкове майно та визнання права власності на майно.

Свої вимоги обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , який позивачу ОСОБА_1 приходився чоловіком, а іншим позивачам рідним батьком. Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме: гараж із підвалом № 25, площею 23,3 кв.м., що розташований в гаражному кооперативі «Автокомп-2» за адресою: м. Луцьк, вул. Задворецька, 27.

Вказують, що будучи спадкоємцями за законом майна померлого, які прийняли спадщину, позивачі звернулись до державного нотаріуса Першої Луцької державної нотаріальної контори Ковальчук Т.Б. із заявами про видачу відповідних свідоцтв про право на спадщину за законом на нерухоме майно, що складається з гаража з підвалом за № 25 площею 23,3 кв.м. по АДРЕСА_1 в гаражному кооперативі «Автокомп-2». Проте, державним нотаріусом позивачам було відмовлено у видачі відповідних свідоцтв на дане нерухоме майно у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Крім того, зазначають, що ОСОБА_5 також належить на праві власності гараж за № НОМЕР_1 , площею 23,4 кв. в м. Луцьк по вулиці Задворецькій, 27 в гаражному кооперативі «Автокомп-2», що підтверджується, зокрема, рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 27.07.2004 року за № 285, довідкою № 16 від 20.07.2017 року та матеріалами технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна від 21 липня 2017 року за № 45040.

При цьому, внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_6 , його дочка ОСОБА_5 об`єктивно позбавлена можливості виготовити правовстановлюючі документи на дане нерухоме майно, а тому вважає за необхідне звернутися до суду із даною позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно - гараж за № НОМЕР_1 , площею 23.4 кв.м. по АДРЕСА_1 в гаражному кооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

На підставі наведеного просять суд, визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно - 1/5 частину гаража з підвалом за № НОМЕР_2 , площею 23.3. кв.м. по АДРЕСА_1 в гаражному кооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; визнати за ОСОБА_2 , на спадкове майно - 1/5 частину гаража з підвалом за № 25, площею 23.3 кв.м. по АДРЕСА_1 в гаражному кооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; визнати за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно - 1/5 частину гаража з підвалом за № 25, площею 23.3 кв.м. по АДРЕСА_1 в гаражному кооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; визнати за ОСОБА_4 , право власності на спадкове майно - 1/5 частину гаража з підвалом за № 25, площею 23.3 кв.м. по АДРЕСА_1 в гаражному кооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; визнати за ОСОБА_5 після право власності на спадкове майно - 1/5 частину гаража з підвалом за № НОМЕР_2 , площею 23.3 кв.м. по АДРЕСА_1 в гаражному кооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за ОСОБА_5 право власності на гараж за № НОМЕР_1 , площею 23.4 кв. м. по АДРЕСА_2 ».

Ухвалою суду від 27 жовтня 2025 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі, розпочато підготовче провадження у справі.

Ухвалою суду від 19 січня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачі до судового засідання подали заяви про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача до початку судового засідання подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнає повністю.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності учасників справи по наявним матеріалам справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 (а.с. 18). Після його смерті спадкоємцями майна стали: його дружина ОСОБА_1 та їх діти - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Факт родинних відносин між позивачами та померлим ОСОБА_6 стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 02.04.2010 року та свідоцтвами про народження дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с.19-25).

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме: гаража з підвалом за № 25 площею 23,3 кв.м. по АДРЕСА_1 в гаражному кооперативі «Автокомп-2».

Із матеріалів справи вбачається, що позивачі, як спадкоємці за законом, прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6 , що підтверджується матеріалами спадкової справи (а.с.86-97).

Як вбачається з матеріалів спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_6 , позивачі звернулися до державного нотаріуса Першої Луцької державної нотаріальної контори Ковальчук Т.Б. із заявами про видачу відповідних свідоцтв про право на спадщину за законом на нерухоме майно, що складається з гаража з підвалом за № 25 площею 23,3 кв.м. по АДРЕСА_1 в гаражному кооперативі «Автокомп-2». Інші спадкоємці, які б претендували на спадкове майно відсутні, що підтверджується матеріалами спадкової справи (а.с. 86-97).

Судом встановлено, що постановою державного нотаріуса Першої Луцької державної нотаріальної контори Ковальчук Т.Б. від 11.03.2025 року № 391/02-31 позивачам було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину на гараж № НОМЕР_2 площею 23,3 кв.м. по АДРЕСА_1 в гаражному кооперативі «Автокомп-2», у зв`язку із відсутністю на нього правовстановлюючих документів (а.с.29).

Щодо позовних вимог позивачів про визнання за кожним в з ним в рівних частинах право власності на спадкове майно, а саме по 1/5 частині гаража з підвалом за № НОМЕР_2 , площею 23.3 кв.м. по АДРЕСА_1 в гаражному кооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що згідно довідок Гаражного кооперативу «Автокомп-2» від 10.01.2024 року № 24 та від 20.07.2017 року № 17, померлий ОСОБА_6 являвся членом гаражного кооперативу «Автокомп-2», що знаходиться за адресою: м. Луцьк, Задворецька, 27 та мав гараж № НОМЕР_2 з підвалом, площею 23,3 кв.м. (а.с.30-31).

Відповідно до довідки Гаражного кооперативу «Автокомп-2» від 10.01.2024 року № 24, під будівництво вказаного гаража № НОМЕР_2 , була виділена земельна ділянка (а.с.31).

Оцінюючи зазначені письмові докази, згідно вимог ст.ст. 76,77,81 ЦПК України, суд виходить з наступного.

Зокрема, з вказаних довідок не можливо встановити, на підставі чого ОСОБА_6 являвся власником даного гаража, не вказано на підставі чого була виділена земельна ділянка під його будівництво та не зазначено кадастровий номер земельної ділянки, на якій це нерухоме майно знаходиться.

Таким чином, зазначені довідки не є належними та достатніми доказами виникнення у ОСОБА_6 права власності на спірний об`єкт нерухомості.

Крім того, долучений до матеріалів справи технічний паспорт № НОМЕР_4 на гараж з підвалом за № НОМЕР_2 , площею 23.3 кв.м. по АДРЕСА_1 , у свою чергу, лише фіксує технічні характеристики об`єкта нерухомого майна, однак не підтверджує набуття права власності ОСОБА_6 на вказане майно (а.с.33-37).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, зокрема житловий будинок, інші споруди, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, то спадкоємець також не набуває це право у порядку спадкування.

Для набуття права власності в установленому законом порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, в нотаріальному порядку.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 15.01.2025 року у справі № № 700/1184/23.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 26 липня 2024 року у справі № 201/11316/21, суд зробив висновок, що коли спадкодавець не набув права власності на майно, проте розпочав процедуру його приватизації відповідно до чинного законодавства, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації, а не права власності.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_6 за життя не набув права власності на спірний гараж та не вчинив дій, спрямованих на приватизацію чи оформлення права власності на нього. У матеріалах справи також відсутні докази подання заяв, прийняття відповідних рішень органами влади чи виникнення у спадкодавця будь-якого майнового права щодо спірного об`єкта.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять лише ті права та обов`язки, які належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини.

Відповідно до положень ст. 76, 77, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, при цьому кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається.

Оскільки матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б підтверджували виникнення та належність ОСОБА_6 права власності на гараж № НОМЕР_2 , площею 23.3 кв.м. по АДРЕСА_1 , суд дійшов висновку про недоведеність факту перебування спірного майна у власності спадкодавця на момент відкриття спадщини, а відтак, відсутні правові підстави для визнання за спадкоємцями права власності на зазначений гараж у порядку спадкування за законом відповідно до положень Цивільного кодексу України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтованою та безпідставною.

Разом з тим,спадкоємці не позбавлені права звернутися до суду з позовними вимогами про визнання у порядку спадкування права на завершення приватизації спірного майна, за наявності передбачених законом підстав.

Що стосується позовної вимоги про визнання за ОСОБА_5 права

власності на гараж за АДРЕСА_3 в гаражному кооперативі «Автокомп-2», суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що згідно довідки Гаражного кооперативу «Автокомп-2» № 16 від 20.07.2017 року, ОСОБА_7 є членом гаражного кооперативу «Автокомп-2», що знаходиться за адресою: м. Луцьк, Задворецька, 27 та власником гаража № НОМЕР_1 з підвалом (а.с.32).

Водночас, на думку суду, вказана довідка гаражного кооперативу не є правовстановлюючим документом та не підтверджує виникнення у спадкодавця права власності на цей об`єкт.

Із матеріалів справи вбачається, що технічний паспорт на вказаний гараж був виготовлений на замовлення ОСОБА_5 та, у свою чергу, відображає лише технічні характеристики об`єкта нерухомості та не посвідчує право власності на нього (а.с.38-45).

Будь-яких доказів того, що гараж № НОМЕР_1 належав спадкодавцю ОСОБА_6 та входить до складу спадщини після його смерті, матеріали справи не містять.

Враховуючи той факт, що спірний гараж не входить до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_6 , відтак підстави для вирішення питання про визнання права власності на нього в порядку спадкування відсутні.

За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2 статті 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який встановлений договором або законом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17.

Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що право позивача ОСОБА_5 на гараж № НОМЕР_1 , площею 23,4 кв.м. порушене, не визнається чи оспорюється будь-ким.

За таких обставин суд дійшов висновку, що право ОСОБА_5 не є порушеним у розумінні ст. 15 ЦК України, а тому підстави для судового захисту у заявлений спосіб відсутні.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що позивачами не доведено факту належності спірних гаражів до складу спадкового майна та виникнення права власності у спадкодавця на ці об`єкти, а також не встановлено факту порушення чи оспорювання прав позивача ОСОБА_5 на гараж АДРЕСА_3 ,суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачі не підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 15,16, 1220, 1222, 1261, 1268, 1269, 1296 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Гаражного кооперативу «Автокомп-2» про визнання права власності на спадкове майно та визнання права власності на майно - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ;

Позивач ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ;

Позивач ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ;

Позивач ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ;

Позивач ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_9 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ;

Відповідач Гаражний кооператив «Автокомп-2», код ЄДРПОУ 262073711, адреса: м. Луцьк, вул. Задворецька, 27.

Повний текст судового рішення складено 24 лютого 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк