Постанова № 13440384, 12.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14653/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" січня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Василенка Я.М., Желтобрюх І.Л.,

при секретарі: Пшегарницькій І.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2010 року у справі за позовом субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

СПД ФО ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень: № 0000191730/0, № 0000201730/0 від 22.02.2010 року, № 0000191730/1, № 0000201730/1 від 26.04.2010 року, № 0000191730/2, № 0000201730/2 від 26.07.2010 року, № 0000191730/3, № 0000201730/3 від 04.10.2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Подільському районі м. Києва подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необєктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Окружний адміністративний суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про задоволення позову.

Апеляційна інстанція не погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва проведена планова виїзна перевірка СПД - фізичної особи ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства (в т.ч. законодавства у сфері готівкових розрахунків, наявності патентів та ліцензій) за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, за наслідками якої складено Акт від 09 лютого 2010 року за №3/17-405/НОМЕР_1.

Так, перевіркою було виявлено порушення позивачем вимог ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», а саме: обсяг виручки від реалізації товарів за 2007 рік позивача перевищив 500 тис. грн.; ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: заниження валових доходів за 4-й квартал 2007 року, 2008 року, за 9 місяців 2009 року, що призвело до заниження чистого оподатковуваного доходу протягом, перевіряємого періоду на суму 737818,55 грн.; пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2, пп. 3.1.1 п, 3.1 ст. 3, пп. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чим занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 192231,56 грн.

На підставі Акту перевірки від 09.02.2010 року №3/17-405/НОМЕР_1 Державна податкова інспекція, у Подільському районі м. Києва винесли позивачу податкові повідомлення-рішення від 22 лютого 2010 року №0000191730/0 з податку на додану вартість на суму 288 347,34 грн. (в т.ч. основний платіж 192231,56 грн. та штрафні санкції - 95 115,78 грн.) та №0000201730/0 з податку з доходів фізичних осіб па суму 110672,78 грн.

Прийняті Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва податкові повідомлення-рішення позивач оскаржував у адміністративному порядку.

За наслідками розгляду скарг позивача, податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги без задоволення.

Крім того, Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва були винесені податкові повідомлення-рішення від 29 квітня 2010 року №№0000191730/1, №0000201730/1, від 26 липня 2010 року №00001,91730/2, №0000201730/2 від 04 жовтня 2010 року № 0000191730/3, № 0000201730/3.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Апеляційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що СПД ОСОБА_2 за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року перебував на спрощеній системі оподаткування за умови сплати єдиного податку за ставкою 200,00 грн., платником податку на додану вартість не реєструвався.

Зокрема, протягом періоду, що перевірявся встановлено, що згідно даних звітів суб'єктів малого підприємництва - фізичної особи-платника єдиного податку та порівняння їх з відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів (Форма 1-ДФ).

СПД ОСОБА_2 для проведення перевірки документи не надано. Згідно АІС РПП приватним підприємцем відкрито 2 розрахункових рахунки в установах банку (п. 1.10 акту перевірки). Враховуючи те, що СПД ОСОБА_2 для перевірки не надано банківські виписки по розрахункових рахунках, перевірка правильності визначення валового доходу за період, що перевірявся, проведена на підставі даних відомостей з ЦБД ДРФО ДПА України про суми виплачених доходів та утриманих з них податків (Форма 1-ДФ).

При перевірці правильності відображення приватним підприємцем обсягу виручки від реалізації товарів робіт(послуг) на спрощеній системі оподаткування встановлено, що обсяг виручки становить:

за IV кв. 2006 року: задекларовано 200 000,0 грн., фактично - 200 000,0 грн. Розбіжність між задекларованою та фактичною сумою відсутня;

за І кв. 2007 року: задекларовано 116 024,20 грн., фактично - 116 024,20 грн. Розбіжність між задекларованою та фактичною сумою відсутня;

за II кв. 2007 року: задекларовано - 242 757,57 грн., фактично - 242 757,57 грн. Розбіжність між задекларованою та фактичною сумою відсутня;

за III кв. 2007 року: задекларовано 0,00 грн., фактично - 65 800,00 грн. Розбіжність між задекларованою та фактичною сумою становить 65 800,0 грн.;

за IV кв. 2007 року: задекларовано - 75 000,0 грн., фактично - 980 18,5 грн. Розбіжність між задекларованою та фактичною сумою становить 23 018,50 грн.;

за 2007 рік. задекларовано - 433781,77 грн., фактично - 522600,27 грн. Розбіжність між задекларованою та фактичною сумою становить 88 818,50 грн.;

за І кв. 2008 року: задекларовано 117 425,30 грн., фактично - 609 036,0 грн. Розбіжність між задекларованою та фактичною сумою становить 491 610,7 грн.;

за II кв. 2008 року: задекларовано - 107 000,0 грн., фактично - 282 521,8 грн. Розбіжність між задекларованою та фактичною сумою становить 175 521,80 грн.;

за III кв. 2008 року: задекларовано 10 000,0,00 грн., фактично - 10 000,0,00 грн. Розбіжність між задекларованою та фактичною сумою відсутня;

за IV кв. 2008 року: задекларовано - 5 574,70,0 грн., фактично - 20 000,0 грн. Розбіжність між задекларованою та фактичною сумою становить 14 425,3 грн.;

за 2008 рік: задекларовано - 240 000,0 грн., фактично - 921 557,80 грн. Розбіжність між задекларованою та фактичною сумою становить 681 557,8 грн.;

за І кв. 2009 року: не подано, фактично - 10 200,0 грн. Розбіжність між задекларованою та фактичною сумою становить 10 200,0 грн.;

за II кв. 2009 року: задекларовано - 27 000,00 грн., фактично - 27 000,00 грн. Розбіжність між задекларованою та фактичною сумою відсутня.

за III кв. 2009 року: задекларовано 2 400,00 грн., фактично - 2 400,0 грн. Розбіжність між задекларованою та фактичною сумою відсутня;

за 9 місяців 2009 року: задекларовано - 29 400,00 грн., фактично - 39 600,0 грн. Розбіжність між задекларованою та фактичною сумою становить 10 200,0 грн.

Таким чином, за період роботи за спрощеною системою оподаткування встановлено порушення вимог ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», а саме обсяг виручки від реалізації товарів, робіт послуг за 2007 рік СПД ОСОБА_2 перевищив 500 тис. грн. (тобто, обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) приватного підприємця за 2007 рік становив 522 600,27 грн.).

Як наслідок, СПД ОСОБА_2 в IV кварталі 2007 року відповідно до ст. 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»мав перейти на загальну систему оподаткування.

Також, враховуючи перевищення СПД ОСОБА_2 обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) валовий доход приватного підприємця розраховується згідно ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян». Фактично по документам використаних при перевірці (звіти суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку та відомостей з ЦБ ДРФО ДПА України про суми виплачених доходів (Форма 1-ДФ) валовий дохід за IV-й квартал 2007 року становить 22 600,27 грн.

Згідно ст. 13 Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян», оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

За IV квартал 2007 року встановлені розбіжності у формуванні оподаткованого доходу у розмірі 16 950,20 грн., тобто згідно даних декларацій за IV кв. 2007 року не подана декларація про доходи, а фактично за матеріалами перевірки 16950,20 грн.

За 2008 рік встановлені розбіжності у формуванні оподаткованого доходу у розмірі 691168,35 грн., тобто згідно даних декларацій за 2008 року не подана декларація про доходи, а фактично за матеріалами перевірки 691168,35 грн.

За 9 місяців 2009 року встановлені розбіжності у формуванні оподаткованого доходу у розмірі 29700,00 грн., тобто згідно даних декларацій за 9 місяців 2009 року не подана декларація про доходи, а фактично за матеріалами перевірки відповідно 29700,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, документальною перевіркою достовірності задекларованих валових доходів і витрат за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року встановлено порушення ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», а саме обсяг виручки від реалізації товарів за 2007 року СПД ОСОБА_2 перевищив 500 тис. грн.; а також, заниження валових доходів за IV кв. 2007 року, за 2008 рік, за 9 місяців 2009 рік, що призвело до заниження чистого оподатковуваного доходу протягом перевіряємого періоду на суму 737818,55 грн., в тому числі за IV кв. 2007 року на суму 16950,20 грн., за 2008 рік на суму 691168,35 грн., за 9 місяців 2009 рік на суму 29700,00 грн. чим порушено ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». За результатами перевірки донараховано податку з доходів фізичних осіб протягом перевіряємого періоду на суму 110 672,78 грн., в тому числі за IV кв. 2007 року на суму 2 542,53 грн., за 2008 рік на суму 103 675,25 грн., за 9 місяців 2009 рік на суму 4 455,00 грн.

Згідно відомостей інформаційної бази даних ДРФО за формою 1-ДФ приватний підприємець ОСОБА_2 за перевіряємий період отримував доходи від підприємств та установ: - ТОВ «Столична судноплавна компанія»(код ЄДРПОУ 31628535), TOB «Оккос-сервіс»(код ЄДРПОУ 31283337) за ознакою доходу «42»- дохід самозайнятій особі. Отримані доходи підприємцем не включені до складу валових доходів, але враховані при перерахунку податку з доходів фізичних осіб у відповідних періодах.

Під час проведення перевірки приватного підприємця було встановлено, що реєстраційна заява для реєстрації платника податку на додану вартість від СПД ОСОБА_2 з 01.01.2008 року по дату початку перевірки до ДПІ у Подільському районі м. Києва не подавалась.

Таким чином, СПД ОСОБА_2 в порушення пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2, пп.3 .1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», було занижено податок на додану вартість в сумі 192231,56 грн. (в тому числі за березень 2008 року на суму 121 807,20 грн., червень 2008 року на суму 56504,36 грн., за вересень 2008 року на суму 2000,00 грн., грудень 2008 р. на суму 4 000,0 грн., березень 2009 р. на суму 2040,00 грн., червень 2009р. на суму 5 400,00 грн., вересень 2009р. на суму 480,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», а саме: приватним підприємцем не було подано податкові декларації по ПДВ за січень-вересень 2009 року. Згідно пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 вказаного закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. Враховуючи зазначене, а також те, що до дати реєстрації платником на додану вартість особа (у тому числі і несвоєчасної реєстрації) не має права на подання податкової декларації, то штрафні санкції, передбачені пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість фізичною особою - підприємцем, який не подав до органу податкової служби заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість, не застосовується. Згідно пп. 4.2.2. п.4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»№ 2181 -III від 21.12.2000р. (із змінами і доповненнями) податковим органом визначено суму податкового зобов'язання приватного підприємця за січень - вересень 2009 року. Донараховано ПДВ на суму 192231,56 грн. (в тому числі за березень 2008р. на суму 121807,20 грн., червень 2008 року на суму 56504,36 грн., за вересень 2008 року на суму 2000,00 грн., грудень 2008р. на суму 4000,0 грн., березень 2009р. на суму 2040,0 грн., червень 2009р. на суму 5400,0 грн., вересень 2009р. на суму 480,0 грн. Перевіркою дотримання вимог Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями встановлено порушення пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2, пп. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 вказаного Закону, внаслідок чого донараховано податку на додану вартість на загальну суму 192 231,56 грн. (в тому числі за березень 2008р. на суму 121807,20 грн., червень 2008 року на суму 56 504,36 грн., за вересень 2008 року на суму 2 000,00 грн., грудень 2008р. на суму 4000,0 грн., березень 2009р. на суму 2 040,0 грн., червень 2009р. на суму 5 400,0 грн., вересень 2009р. на суму 480,0 грн.).

Статтею 2 Указу №727 визначено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Згідно ст. 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»у разі порушення вимог, установлених статтею 1 Указу Президента України, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Таким чином, якщо обсяг виручки від здійснення підприємницької діяльності за 4 квартал перевищить 500 тис, грн., тобто, визначений ст. 1 Указу № 727 граничний рівень, то підприємець повинен протягом п'яти днів після закінчення звітного періоду (кварталу) подати до податкового органу звіт за підсумками роботи за 4 квартал і зазначити в ньому весь фактичний обсяг виручки, а також подати до податкового органу, що їх видав, Свідоцтво про сплату єдиного податку і (за їх наявності) довідки про найманих працівників. Крім того, з перевищенням виручки понад 500 тис, грн., сплатити податок з доходів фізичних осіб згідно із Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Згідно з пп. "з" п. 1.3 Закону №889 дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді, зокрема, доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності на території України.

Пунктом 1.6. Закону №889 визначено, що загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (далі - оподатковуваний дохід).

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті); доходів, які підлягають оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу; доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Законом.

Згідно пункту 22.10 статті 22 Прикінцевих положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визнано таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Підпунктом 9.12.1. пункту 9.12 статті 9 Закону № 889 передбачено, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Відповідно до пп. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону № 889 визначено, що якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

Пунктом 7.1. Закону № 889 ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.3 цієї статті. Починаючи з 1 січня 2004 року та до 31 грудня 2006 року, ставка оподаткування, визначена пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, встановлюється на рівні 13 відсотків від об'єкта оподаткування (п.22.3).

Згідно із ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»до складу витрат відносяться документально підтверджені витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням протягом календарного року доходу, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Валові витрати формуються за переліком ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», застосовуються у частині підтвердження документами сум витрат, що відповідають фактичній сумі отриманого у звітному календарному році чи іншому податковому періоді доходу.

У відповідності до п.13 Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю», затвердженою Наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993р. № 12, загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, наведеними в додатку №6 до цієї Інструкції. Відповідно до бази АІС РПП основний вид діяльності «99.9 Інші види діяльності». Згідно свідоцтва платника єдиного податку види діяльності «Інші роботи з завершення будівництва», «Водопроводні роботи», «Інші види діяльності», «Роздрібна торгівля побутовими товарами», «Діяльність кафе».

Як зазначено у додатку №6 до Інструкції про прибутковий податок з громадян норми витрат, що враховуються при оподаткуванні доходів громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, та інших доходів (затверджені Головною державною податковою інспекцією України від 18.01.1993р. №36-32) від здійснення інших видів діяльності, включаючи торгівельну складає 25 відсотків до суми валового доходу.

Згідно пп.2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»особа підпадає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобовязань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

У відповідності до п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону України «Про податок на додану вартість», не більше, ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом. Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Враховуючі вищевикладене СПД ОСОБА_2 підлягає реєстрації платником податку на додану вартість з 01.01.2008 року.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 198 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду та постановлення нової про відмову в позові.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2010 року скасувати.

Постановити нову постанову, якою в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 17.01.2011 року.