Ухвала суду № 134403426, 26.02.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/4727/26 2/760/13018/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

26 лютого 2026 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Сердюк Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світло Енергія Тепло» (61166, Харківська обл., м. Харків, проспект Науки, будинок 40, офіс 421, ЄДРПОУ 40675643) про стягнення заборгованості із заробітної плати,

ВСТАНОВИЛА:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світло Енергія Тепло» про стягнення заборгованості із заробітної плати.

Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Частиною 3 статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина 5 статті 177 ЦПК України).

Позивач в позовній заяві просить стягнути з ТОВ «Світло Енергія Тепло» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та компенсацію за невикористану відпустку тривалістю 2 дні, проте до позовної заяви не додано доказів на підтвердження перебування позивача у трудових відносинах з ТОВ «Світло Енергія Тепло» та дати його звільнення, а також доказів на підтвердження наявності невикористаної відпустки (копії трудової книжки, наказів про прийняття на роботу та звільнення тощо).

Позивач зазначає, що фактична виплата належної йому заробітної плати була здійснена лише 24 листопада 2025 року, проте доказів на підтвердження цієї обставини позивачем не надано.

Крім того, зазначивши у позовній заяві відомості, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 175 ЦПК України, позивач не надав докази на їх підтвердження: належним чином засвідчені копії паспорта громадянина України із сторінкою зареєстрованого місця проживання, реєстраційного номеру облікової картки платника податків. Вказані вимоги не є формальними, оскільки не дозволяють суду встановити особу позивача, перевірити відомості, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 175 ЦПК України.

Отже. в порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду докази на підтвердження обставин справи (перебування з відповідачем у трудових відносинах, дати звільнення, наявності невикористаної відпустки, отсточного розрахунку при звільненні), а також копію його паспорта із сторінкою зареєстрованого місця проживання та копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується (пункт 1 частини 1 статті 176 ЦПК України).

Обґрунтований розрахунок це вказівка на грошові суми, що мають бути стягнуті (компенсовані), та, які, однозначно сприймалися б відповідачем як суми, які з нього буде стягнуто у разі можливого задоволення позову.

У позовній заяві позивачем зазначена ціна позову - 163593,00 грн., проте така сума жодним чином не обґрунтована. Позивач просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та компенсацію за невикористану відпустку, при цьому позовна заява не містить розрахунку цих сум. Позивач просить суд визначити остаточну суму середнього заробітку.

Суд зазначає, що розмір суми відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, має розраховуватись відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 (далі - Порядок № 100).

Виходячи з положень абз. 3 пункту 2 Порядку № 100, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з положеннями пункту 5 Порядку № 100 установлено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи саме з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до абзацу 1 пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, які обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у передбачених чинним законодавством випадках - на число календарних днів за цей період.

Водночас позивачем не надано довідку про розмір його середньоденного заробітку. Докази неможливості самостійно отримати таку довідку позивачем не надано. Клопотання про витребування такого доказу в матеріалах справи відсутнє.

Отже в порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду обґрунтований розрахунок ціни позову.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина 4 статті 175 ЦПК України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).

Частиною 1 статті 3 Закону № 3674-VI визначено. що за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та Кодексом України з процедур банкрутства стпарвляється судовий збір.

Позивачем заявлено дві позовні вимоги майнового характеру: стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення компенсації за невикористані дні відпустки.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 910/4518/16, за змістом норм статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Крім того, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не належать до фонду оплати праці згідно з п. 3.9 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України 13 січня 2004 року № 5.

Таким чином, позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не підпадають під пільги щодо звільнення від сплати судового збору.

При зверненні до суду з даним позовом, позивачем судовий збір не сплачений. Доказів на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору до позову не додано.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 гривень. Отже, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1331,20 грн (3328,00 грн х 0,4).

Таким чином, в порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн), або надати докази, на підставі яких суд може звільнити його від сплати судового збору.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду (частина 2 статті 177 ЦПК України).

Позовна заява подана позивачем в електронній формі через Електронний кабінет, проте доказів надсилання позову з додатками іншим учасникам справи суду не надано.

Отже позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази надіслання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами (Квитанцію про доставку документівдо зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС).

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною 2 статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина 3 статті 185 ЦПК України)..

Керуючись ст. 19, 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світло Енергія Тепло» про стягнення заборгованості із заробітної плати - залишити без руху.

Встановити позивачу строк 10 (десять) днів з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Цивільного процесуального кодексу України, зокрема, шляхом надання суду:

- доказів на підтвердження обставин справи (перебування з відповідачем у трудових відносинах, дати звільнення, наявності невикористаної відпустки, отсточного розрахунку при звільненні);

- копії паспорта позивача із сторінкою зареєстрованого місця проживання та копії реєстраційного номеру облікової картки платника податків;

- обґрунтованого розрахунку ціни позову;

- доказів сплати судового збору у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн), або докази, на підставі яких суд може звільнити його від сплати судового збору;

- доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами (Квитанцію про доставку документів користувачу.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали у зазначений судом строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернена позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.В. Сердюк