Рішення № 134403, 31.08.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.06 Справа № 5/390

Господарський суд Луганської області у складі судді Закропивного О.В., при секретарі Агафоновій С.В., за участю представників сторін:

від позивача –Астахова Я.В. за дов. від 16.01.06. № 01-026/47;

від відповідача – не прибув;

від 3-ї особи - не прибув,

розглянувши матеріали справи за позовом:

Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської області

до Державного підприємства "Свердловантрацит" в особі відособленого підрозділу "Свердловвуглезбут", м. Свердловськ Луганської області

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог Донецька залізниця в особі станції Должанська, м. Донецьк

про стягнення 1223 грн. 71 коп., –

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення збитків у сумі 1223,71 грн., що виражені у витратах позивача на оплачену, але не отриману продукцію.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав повністю.

Відзивом на позов від 20.07.06. відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі оскільки вважає, що відповідальність за нестачу і за збереження вантажу повинна нести в даному випадку залізниця.

30.08.06. на адресу суду надійшла від відповідача телеграма про неможливість забезпечення явки свого представника та розгляд справи без його участі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та оцінивши докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Позовні вимоги позивача ґрунтуються на підставі договору № 015/3014 від 12.12.05., укладеного між ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" і відповідачем.

У відповідності з умовами вищевказаного договору, 08.04.06. на адресу позивача за залізничній накладній № 52689687 від відповідача надійшли вагони з вугіллям. Вантаж прибув за вагою відправника, в непошкоджених вагонах без слідів крадіжки чи втрати. У зв’язку з чим був виданий станцією Комунарськ без контрольного переваження, згідно ст.. 52 Уставу залізниці.

Приймання продукції по кількості здійснювалось у відповідності з вимогами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості П-6.

Під час переважування позивачем було з’ясовано невідповідність фактичної кількості вугілля, що надійшло у вагоні № 66591215 з кількістю вугілля, що зазначено у залізничній накладній, про що позивач зазначив в акті від 08.04.06. Оскільки відповідно п. 2.3 договору сторони домовились у випадку з’ясовування фактичної невідповідності кількості поставленого вугілля кількості, що зазначена в документах обов’язково робити виклик представника постачальника, то зазначений вище вагон був взятий під варту, а відповідачу була надіслана телеграма з викликом для участі в прийманні товару. Представник відповідача за викликом не прибув.

При прийманні продукції за участю представника громадськості була виявлена вагова недостача у кількості 4,3 т, про що був складений акт про приймання продукції за кількістю № 1980 від 11.04.06.

З урахуванням фактичної ваги тари вагонів і норми недостачі відповідальна недостача становить 2,92 т, вартість якої –1223,71 грн.

Пред'явлену позивачем претензію про відшкодування вартості вагової недостачі продукції № 022/958 від 25.05.06. на суму 1223,71 грн. відповідач відхилив листом № 018/561 від 15.07.06. на тих підставах, що відповідальність за недовантаження повинна нести залізниця, що прийняла вантаж до перевезення і яка відповідає за збереження його під час перевезення.

Ці доводи не можуть бути прийняти судом до уваги оскільки:

Згідно ст. 37 Статуту залізниць України Відправник повинен визначити масу вантажу і зазначити її у залізничній накладній. Залізниця вправі перевірити дані, зазначені відправником у залізничній накладній (ст. 24 Статуту залізниць України), але залізниця не зобов'язана перевіряти масу всіх вантажів, які вона приймає до перевезення. Не має також правового значення оцінка того, чи могла залізниця при прийнятті вантажу до перевезення побачити недовантаження у вагоні, оскільки ні Статут залізниць України, ні Правила перевезень не передбачають визначення маси вантажу "на око", (п. 3.19. Роз'яснення Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею");

Можливість повернення залізницею вагонів, навантажених відповідачем не до повної місткості, на довантаження було передбачене параграфом 36 розділу З Правил перевезень вантажів, затверджених Міністерством шляхів сполучення СРСР. Але п. З наказу № 644 від 21.11.2000 року Міністерства транспорту України "Про затвердження окремих розділів Правил перевезень вантажів" встановлено, що з моменту введення в дію нових розділів Правил перевезень вантажів, розділ 3 Правил перевезень вантажів, затверджених Міністерством шляхів сполучення СРСР 06.11.1981 р. визнати таким, що на території України не застосовується. Новими Правилами приймання вантажів до перевезення повернення вагонів на довантаження відправнику не передбачене.

Як вказано в ч. 5 п. 3.2 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", обов'язок скласти комерційний акт виникає у залізниці лише у випадках, коли вона згідно зі ст. 52 Статуту залізниць України зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу. При прибутті спірних вагонів з вантажем ні однієї з перелічених в частині 2 ст. 52 Статуту підстав не виявлено.

В акті приймання № 1980 від 11.04.06. позивачем в графі "Стан вантажу в момент його видачі органом транспорту" зазначено, що вантаж прибув у справних вагонах без ознак розкрадання і втрати. Частина 3 ст. 52 Статуту залізниць України передбачає, що вантаж, завантажений відправником, який прибув в справних вагонах без ознак недостачі чи пошкодження на відкритому рухомому складі видається без перевірки його кількості та стану. Факт саме такої видачі вантажу підтверджується проставленими відповідними відмітками в графі 6 залізничних накладних.

Акт приймання № 1980 від 11.04.06. складений у відповідності до п. 14 Інструкції П-6 і відображає результат важення тари порожніх вагонів.

Ст. 130 Статуту залізниць України роз'яснює право відправника і одержувача на пред'явлення до залізниці претензій та позовів. У позивача не було підстав звернутись з вимогою про відшкодування вартості недостачі до залізниці, так як згідно пункту а ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за недостачу вантажу у випадку, якщо вантаж надійшов у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами вантажовідправника, якщо немає ознак втрати чи пошкодження вантажу під час перевезення.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Неналежне виконання зобов'язань відповідачем полягає в тому, що вага фактично поставленої позивачу продукції не відповідає вазі, вказаній в платіжних документах, чим позивачу завдано збитки в розмірі вартості вагової недостачі.

З огляду на викладене вимоги позивача обґрунтовані тому, підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати, понесені позивачем, по сплаті держмита в сумі 102 грн. і 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Свердловантрацит" в особі відособленого підрозділу «Свердловвуглезбут» (м. Свердловськ Луганської області, вул.. Миру, 3, р/р 26003301221020 в філії відділення ПІБ в м. Свердловськ, МФО 304472, код 26350068) на користь Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" (м. Алчевськ Луганської області, вул.. Шмідта, 4, п/р 260066240 в ЛОД АППБ «Аваль», МФО 304007, код 05441447) борг в сумі 1223,71 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 102 грн. і 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Рішення підписано 01.09.06.

Суддя О.В. Закропивний

Помічник судді С. А. Кулешова