Ухвала суду № 134398523, 25.02.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/6587/24

н/п 2-с/953/85/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2026 р. м.Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Демченко С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі № 953/6587/24 за заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з опалення та гарячої води,

У С Т А Н О В И В :

18 лютого 2026 року боржниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу по справі № 953/6587/24, виданого 17 грудня 2025 року за заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з опалення та гарячої води. Також просила поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу та звільнити або відстрочити сплату судового збору у зв`язку з накладенням арешту на всі банківські рахунки.

Перевіривши матеріали заяви, суд вважає, що заява про скасування судового наказу підлягає поверненню без розгляду, виходячи з такого.

Положеннями п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України передбачено, що до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви про скасування судового наказу судовий збір становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328 гривень.

Отже, розмір судового збору, який належить сплатити при зверненні до суду із заявою про скасування судового збору складає 166,40 грн.

Однак, у порушення вимог п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України, до заяви про скасування судового наказу не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору, при цьому у своїй заяві боржниця просить суд звільнити її від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору, посилаючись на те, що на всі її банківські рахунки накладений арешт.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також звільнити від сплати судового збору за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 136 ЦПК України, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку та розміру.

При цьому обставини, пов`язані з накладенням арешту на рахунки боржника, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення чи відстрочення сплати судового збору, враховуючи, що заявником (боржником) не доведено, що вона перебуває в скрутному матеріальному становищі, яке виключає можливість сплати нею судового збору в розмірі 166,40 грн за подання заяви про скасування судового наказу.

Частиною 6 ст. 170 ЦПК України визначено, що у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду.

За таких обставин заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу, є неналежно оформленою, не відповідає вимогам ст. 170 ЦПК України, тому її необхідно повернути без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 258-260 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі № 953/6587/24 за заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з опалення та гарячої води - повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви про скасування судового наказу не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою у разі, якщо перестануть існувати обставини, які були підставою її повернення.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали складений та підписаний 25 лютого 2026 року.

Суддя С. В. Демченко