Ухвала суду № 134398445, 26.02.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/21904/25

Провадження № 1-кп/638/1162/26

УХВАЛА

Іменем України

26 лютого 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000001319 від 14.11.2023 року, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Новотошківське Луганської області, громадянин України, одружений, раніше не судимий, військовослужбовець 4 роти НОМЕР_1 батальйону НОМЕР_2 стрілецького полку мобілізаційного резерву ЛНР 2 армійського корпусу НОМЕР_3 загальновійськової армії ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Шевченківського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт, затверджений прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлене клопотання про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .

В обґрунтування заявленого клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що в період з 19.03.2022 по 02.04.2022, точні дати, час та місце в окремих епізодах органом досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими військовослужбовцями Збройних Сил Російської Федерації (ЗС РФ), переслідуючи злочинну мету щодо жорстокого поводження з цивільним населенням та незаконного заволодіння їхнім майном без нагальної воєнної необхідності, усвідомлюючи явну злочинність власних дій, передбачаючи можливість і бажаючи настання тяжких наслідків, у тому числі психологічних страждань цивільних осіб та матеріальної шкоди, порушуючи норми міжнародного гуманітарного права, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема ст. 27, 31, 32, 33 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, п. а), е) ч. 2 ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 08.06.1977 (Протокол І), вчинив ряд злочинів проти цивільного населення на тимчасово окупованій території с. Капитолівка Ізюмського району Харківської області.

19.03.2022 ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з невстановленим військовослужбовцем ЗС РФ, будучи одягненим у військову форму ЗС РФ та озброєним вогнепальною зброєю, перебував біля будинку № 23 по вул. Центральна, с. Капитолівка Ізюмського району Харківської області. Помітивши автомобіль марки «Opel Cadett» (д.н.з. НОМЕР_4 ), що належав ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 з метою незаконного заволодіння транспортним засобом підійшов до домоволодіння, викликав ОСОБА_7 та, усвідомлюючи, що перед ним цивільна особа (ст. 50 ДП І), вимагав передати ключі від автомобіля. Отримавши відмову, ОСОБА_5 дістав пістолет невстановленої моделі, навів його на ОСОБА_7 і погрожував вбивством, чим спричинив значний психологічний тиск, порушуючи ст. 27, 31, 32 Женевської конвенції від 12.08.1949 та п. а), е) ч. 2 ст. 75 ДП І. Під тиском погроз ОСОБА_7 передав ключі, після чого ОСОБА_5 сів за кермо автомобіля та поїхав у невідомому напрямку, використовуючи його для особистих потреб та інших злочинів без воєнної необхідності. Дії спричинили ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 28 670 грн.

20.03.2022 ОСОБА_5 разом із чотирма невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ на автомобілі «Opel Cadett» з наліпками у формі літери «Z» прибув до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де мешкали ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Незаконно проникнувши до будинку, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що перед ним цивільні особи (ст. 50 ДП І), разом із співучасниками, озброєними автоматичною зброєю, без процесуальних документів провів обшук, погрожуючи застосуванням зброї. Виявивши електрогенератор «WEMA», автомобіль «Volkswagen Passat B6» (д.н.з. НОМЕР_5 ) та трьох свиней породи «Ландтрас», ОСОБА_5 вимагав їх передачі. Отримавши відмову, він навів зброю на ОСОБА_10 , погрожуючи вбивством, чим порушив ст. 27, 31, 32 Женевської конвенції та п. а), е) ч. 2 ст. 75 ДП ОСОБА_11 передали ключі від автомобіля, але через технічну несправність (видалений запобіжник) ОСОБА_5 не зміг заволодіти ним. Натомість він наказав завантажити електрогенератор до автомобіля «Opel Cadett» і забрав його. 26.03.2022 ОСОБА_5 з трьома невстановленими військовослужбовцями повернувся до ОСОБА_10 , погрожуючи пістолетом, і змусив заколоти одну свиню породи «Ландтрас», яку завантажив до автомобіля. Дії спричинили Щербакам матеріальну шкоду на суму 10 405 грн 82 коп.

20.03.2022 ОСОБА_5 разом із чотирма невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ на автомобілі «Opel Cadett» прибув до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , де мешкав ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Незаконно проникнувши до будинку, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що перед ним цивільна особа (ст. 50 ДП І), разом із співучасниками провів обшук, погрожуючи автоматичною зброєю. Виявивши автомобіль «Opel Zafira» 2002 р.в., ОСОБА_5 вимагав передати ключі. Отримавши відмову, він навів зброю на ОСОБА_12 , погрожуючи вбивством, чим порушив ст. 27, 31, 32 Женевської конвенції та п. а), е) ч. 2 ст. 75 ДП І. ОСОБА_12 передав ключі, але через технічну несправність (видалений запобіжник) ОСОБА_5 не зміг заволодіти автомобілем. Розлютившись, він пробив стволом автомата отвір у дверях автомобіля та викрав електричний насос і буксирний трос, спричинивши матеріальну шкоду на суму 12 953 грн 51 коп.

21.03.2022 ОСОБА_5 разом із двома невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ на автомобілі «Opel Cadett» прибув до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , де мешкали ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Незаконно проникнувши до будинку, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що перед ним цивільні особи (ст. 50 ДП І), разом із співучасниками провів обшук, погрожуючи зброєю. Він заволодів шкіряними черевиками 42 розміру та передав їх співучаснику. Упродовж квітня 2022 року ОСОБА_5 періодично повертався до домоволодіння, погрожуючи зброєю, та викрадав картоплю «Біла роса» (200 кг), макети самурайського меча, кавалерійської шашки, декоративний кинджал і котушку риболовної волосіні «Karp-expert». Дії спричинили Білоусам матеріальну шкоду на суму 6 633 грн 65 коп.

23.03.2022 ОСОБА_5 разом із чотирма невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ на автомобілі «Opel Cadett» прибув до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 , де мешкали ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Незаконно проникнувши до будинку, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що перед ним цивільні особи (ст. 50 ДП І), разом із співучасниками провів обшук, погрожуючи зброєю. Вони заволоділи продуктами харчування (60 курячих яєць, 4 банки свинячої тушонки, картопля «Біла роса» 150 кг, 12 банок консервації по 3 л). ОСОБА_5 також вимагав передати автомобіль «Volkswagen Caddy» (д.н.з. НОМЕР_6 ), погрожуючи зброєю. ОСОБА_15 передала ключі, але через несправність автомобіля ОСОБА_5 не зміг його викрасти. 24.03.2022 він повернувся, але автомобіль залишався несправним, і він покинув домоволодіння.

24.03.2022 ОСОБА_5 разом із п`ятьма невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ на автомобілі «Opel Cadett» прибув до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_6 , де мешкали ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_12 . Незаконно проникнувши до будинку, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що перед ним цивільні особи (ст. 50 ДП І), разом із співучасниками провів обшук, погрожуючи зброєю. Він вимагав передати автомобіль «ВАЗ 2107» (д.н.з. НОМЕР_7 ) та заколоти двох свиней породи «Ландтрас». Отримавши відмову, ОСОБА_5 навів пістолет на ОСОБА_17 , погрожуючи вбивством. ОСОБА_17 зарізав свиней і передав ключі від автомобіля. ОСОБА_5 сів за кермо та поїхав у невідомому напрямку, використовуючи автомобіль для особистих потреб. Дії спричинили ОСОБА_19 матеріальну шкоду на суму 60 469 грн.

24.03.2022, приблизно о 14:00, ОСОБА_5 разом із двома невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ та ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_13 (матеріали щодо якого виділено в окреме провадження), на автомобілі «Opel Cadett» прибув до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_7 , де мешкав ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_14 . Незаконно проникнувши до будинку, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що перед ним цивільна особа (ст. 50 ДП І), разом із співучасниками провів обшук. З метою залякування він здійснив два постріли в двері погребу, чим порушив ст. 27, 31, 32 Женевської конвенції та п. а), е) ч. 2 ст. 75 ДП І. Під час обшуку ОСОБА_5 викрав 4000 грн із кишені ОСОБА_21 та засунув йому до рота купюру номіналом 1 грн, погрожуючи вбивством. За наказом ОСОБА_20 ОСОБА_5 доставив ОСОБА_21 до льоху за адресою: АДРЕСА_8 , де утримував його 7 діб, спричиняючи фізичний біль і моральні страждання, чим порушив норми міжнародного гуманітарного права.

02.04.2022 ОСОБА_5 разом із двома невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ на автомобілі «Opel Cadett» побачив ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , біля будинку АДРЕСА_5 . Усвідомлюючи, що перед ним цивільна особа (ст. 50 ДП І), ОСОБА_5 наказав ОСОБА_22 сісти в автомобіль. Отримавши відмову, він навів пістолет, погрожуючи вбивством, чим порушив ст. 27, 31, 32 Женевської конвенції та п. а), е) ч. 2 ст. 75 ДП І. ОСОБА_22 сів у автомобіль, де ОСОБА_5 зірвав із його шиї золотий ланцюжок із хрестиком (24 г, 585 проба) та забрав годинник «Orient», спричинивши матеріальну шкоду на суму 25 020 грн.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у жорстокому поводженні з цивільним населенням та порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України (в редакції 2022 року). Загальний розмір матеріальної шкоди, завданої цивільним особам - мешканцям с. Капитолівка, Ізюмського району, Харківської області, складає 148 150 грн.

Таким чином, громадянину України ОСОБА_5 04.09.2025 повідомлено про підозру у жорстокому поводженні з цивільним населенням та порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України (в редакції 2022 року). Загальний розмір матеріальної шкоди, завданої цивільним особам - мешканцям с. Капитолівка, Ізюмського району, Харківської області, складає 148 150 грн.

У зв`язку із неможливістю здійснити повідомлення про підозру шляхом безпосереднього вручення, надіслання поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення повідомлення по телефону або телеграмою у кримінальному провадженні № 12023220000001319 від 14.11.2023 повідомлення про підозру ОСОБА_5 розміщено у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр», та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора у розділі «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування», де оприлюднено інформацію про виклик підозрюваного до органу досудового розслідування для вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та його допиту як підозрюваного.

Повідомлення про підозру та повістки про виклик були також вручені захиснику обвинуваченого - адвокату ОСОБА_4 . Однак у зазначений час підозрюваний не з`явився, причин своєї неявки не повідомив.

На теперішній час встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 - громадянин України, військовослужбовець Збройних Сил Російської Федерації, переховується від органів досудового розслідування та суду і знаходиться на території Російської Федерації, тобто держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

У зв`язку з ухиленням від явки до органу досудового розслідування та перебуванням на тимчасово окупованій території України, на території держави-агресора з метою ухилення від кримінальної відповідальності, постановою слідчого від 11.09.2025 підозрюваного оголошено в міжнародний розшук. Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14.10.2025 відносно підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Також ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14.10.2025 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) у кримінальному провадженні № 12023220000001319 від 14.10.2025. На підставі ч. 6 ст. 297-4 КПК України відомості про ухвалення вказаного рішення розміщено на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр».

Після прийняття рішення про завершення спеціального досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (про що складено відповідне повідомлення та разом із повістками про виклик розміщено на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр»), прокурором 04.11.2025 скеровано обвинувальний акт до суду на розгляд.

Також, обвинуваченого викликано до суду 08.12.2025, 15.01.2026, 26.02.2026 відповідні відомості розміщено у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті суду. У вказані дати та час обвинувачений у судові засідання не з`явився.

З урахуванням викладеного обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате відносно нього кримінальне провадження.

На підставі вищевикладеного, прокурор просить задовольнити клопотання та надати дозвіл на здійснення спеціального судового провадження (in absentia) у кримінальному провадженні № 12023220000001319 від 14.11.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.

Захисник ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження, оскільки відсутні достовірні відомості про те, що ОСОБА_5 переховується від органу досудового розслідування та суду, а також перебуває за межами України.

Суд, ознайомившись з клопотанням прокурора та доданими до нього матеріалами, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши матеріали обвинувального акту та доданих до нього матеріалів, дійшов наступних висновків.

До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань. При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.

У Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (ст. 14 (3) (d)) вказується: «Кожен має право при розгляді будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, як мінімум, на такі гарантії на основі повної рівності: (d) бути засудженим в його присутності...». Водночас, обвинувачений може добровільно відмовитися від здійснення свого права бути присутнім на судових слуханнях, але суд у будь-якому випадку має здійснити ретельну перевірку наведеної обставини.

Відповідні права та можливості обвинуваченого визначені ст. 42 КПК України.

Ключове значення в цьому випадку має відігравати повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійснено відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (рішення ЄСПЛ у справі «Сейдовіч проти Італії»).

Можливість судового розгляду справи у кримінальному проваджені у разі неприбуття обвинуваченого за викликом суду шляхом здійснення спеціального судового провадження передбачена у ч. 3 ст. 323 КПК України.

Так, за змістом абзацу 1 цієї частини передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

В свою чергу, за змістом ч. 2 ст. 297-1 КПК України, серед переліку злочинів за якими може бути призначено спеціальне судове провадження, міститься й кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 438 КК України, за якою висунуто обвинувачення ОСОБА_5 .

Суд вважає, що подальший розгляд кримінального провадження № 12023220000001319 від 14.11.2023 року шляхом здійснення спеціального судового провадження не порушуватиме права обвинуваченого на справедливий суд у зв`язку з наступним.

Під час розгляду даного кримінального провадження наявні всі засоби і можливості дотримання стандартів судового розгляду, викладені у Резолюції 11 комітету Міністрів Ради Європи від 19 січня 1973 року «Про критерії, що регламентують розгляд, проведений за відсутності обвинуваченого», якою регламентується наступне:

«1. Справу жодної особи не може бути розглянуто, якщо до цього її ефективно протягом часу, що дозволяє їй з`явитися в суд і підготувати свій захист, не було оповіщено повістками, якщо тільки не буде встановлено, що вона навмисно прагнула уникнути правосуддя.

2. Повістки повинні вказувати на наслідки неявки обвинуваченого на розгляд.

3. Коли суд встановить, що обвинуваченому, який не з`явився на розгляд, була вручена (atteint) повістка, він повинен розпорядитися про відкладення розгляду, якщо визнає, що особиста присутність обвинуваченого є обов`язковою, або якщо є підстави вважати, що у нього виникли перешкоди для явки.

4. Справа обвинуваченого не повинна розглядатися в його відсутність, якщо можливо і бажано перенести розгляд на територію іншої держави або звернутися із запитом про видачу.

5. Коли справа обвинуваченого розглядається в його відсутність, докази повинні збиратися звичайними способами, а захист повинен мати право втручатися в цей процес.

6. Судове рішення, прийняте за відсутності обвинуваченого, має бути доведено до його відома згідно з правилами вручення повісток для явки в суд, і період часу для оскарження не повинен починатися раніше, ніж особа, щодо якої винесено вирок, не отримає ефективного повідомлення про винесене судове рішення, якщо тільки не буде встановлено, що вона навмисно прагнула уникнути правосуддя.

7. Кожен, чия справа розглядалася в його відсутність, повинен мати можливість оскаржити це судове рішення будь-якими доступними йому засобами, якби він був присутній.

8. Особа, справу якої було розглянуто в її відсутність, і якій не була належним чином і в належній формі вручена повістка, повинна мати правовий засіб захисту, що дозволяє їй анулювати судове рішення.

9. Особа, справу якої розглянуто в її відсутність, але якій повістка була належним чином вручена, має право на повторний розгляд справи в звичайному порядку, якщо ця особа може довести, що її відсутність і факт того, що вона не могла проінформувати суддю у справі, були викликані обставинами, що знаходяться за межами її контролю».

Європейський Суд з прав людини з особливою увагою ставиться до судового розгляду справ за відсутності обвинуваченого. У рішенні ЄСПЛ «Медєніца проти Швейцарії» суд зазначив, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією.

Кримінальний процесуальний закон України надає обвинуваченим всі необхідні можливості в рамках спеціального судового провадження, щодо необхідності дотримання яких у справах за відсутності обвинуваченого (in absentia) висловлюється у своїх рішеннях ЄСПЛ, зокрема, надає право обвинуваченим за бажанням бути присутніми при розгляді кримінального провадження, право виробити лінію захисту, право на юридичну допомогу, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок.

Підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні призначалось на 08.12.2025, 15.01.2026, 26.02.2026. У вказані судові засідання ОСОБА_5 , належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або про поважність причин неявки суду не надав.

З огляду на наявні використані засоби повідомлення обвинуваченого про розгляд кримінального провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані судом, стороною обвинувачення та стороною захисту для повідомлення обвинуваченого про проведення судового засідання.

Враховуючи здійснення викликів і повідомлень належним чином в рамках даного кримінального провадження та неможливість будь-якими іншими способами викликати обвинуваченого в судове засідання, суд оцінює неявку обвинуваченого як таку, що має на меті переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2015 року (провадження № 5-1кс15), «під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо)… Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство... При з`ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку».

Наведена позиція була додатково підтверджена постановами Верховного Суду від 19 червня 2018 року по справі № 659/234/16-к та 30 травня 2019 року по справі № 639/793/17.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року (провадження № 51-9040км18) на підставі аналізу положень ч. 1 ст. 281 КПК колегія суддів дійшла висновку, що підстава для оголошення розшуку під час досудового розслідування «місцезнаходження підозрюваного невідоме» може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і з інших причин, коли не встановлено його місцезнаходження».

У постанові Верховного Суду від 10 березня 2020 року у справі № 242/3982/16-к зазначено, що «за таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду, відповідно до яких органом досудового розслідування вичерпано всі можливі заходи для повідомлення особи про підозру, та належним чином виконані вимоги закону щодо вручення письмового повідомлення про підозру ОСОБА 1, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Виходячи з тих заходів, які були вжиті органом досудового розслідування для вручення повідомлення про підозру ОСОБА 1, Верховний Суд не знаходить підстав вважати, що останній не був повідомлений про наявність кримінального провадження відносно нього. У зв`язку з цим він мав можливість отримувати інформацію щодо часу і місця судового розгляду кримінального провадження, оскільки відповідні повістки публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавного значення та на інтернет-порталі судової влади. Він також мав можливість взяти участь у судовому розгляді кримінального провадження як особисто, так і шляхом залучення захисника за власним вибором, якщо б мав таке бажання. Поряд з цим, для захисту інтересів ОСОБА_1 державою був залучений захисник, касаційна скарга якого є предметом розгляду суду касаційної інстанції».

Аналіз загального змісту наведеної судової практики, з урахуванням конкретних обставини цього провадження, дозволяє дійти висновку про можливість здійснювати подальший розгляд у формі спеціального судового провадження з дотриманням норм міжнародного законодавства в сфері захисту прав людини, у тому числі вищенаведеної практики ЄСПЛ, практики Верховного Суду, та що такий розгляд не призводить до порушення ст. 6 Конвенції, положень Конституції України, та положень КПК України.

Право людини і громадянина на судовий захист належить до громадянських прав, при чому, містить в собі юридичну гарантію від свавілля як з боку держави, так і окремих осіб. Держава має забезпечувати захист прав особи, у тому числі шляхом реалізації завдань кримінального судочинства.

Завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Тобто, забезпечення гарантії того, що особа, якій у встановленому порядку висунуте обвинувачення у вчиненні злочину, має постати перед судом, спрямоване на захист не тільки інтересів усього суспільства, але й кожного окремого громадянина держави.

Можливість розглянути справу і прийняти у ній рішення за відсутності обвинуваченого відповідає загальним засадам демократичного суспільства. Необхідні критерії для такого розгляду закріплені у Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи «Про критерії, що регламентують розгляд, що здійснюється за відсутності обвинуваченого» та Рекомендаціях № 6 R (87)18 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо спрощення кримінального судочинства».

Сумісність обмежень, передбачених національним законодавством, з правом доступу до суду, гарантованим статтею 6 Конвенції, має залежати від особливостей конкретного провадження. Право на участь у розгляді справи, гарантоване статтею 6 Конвенції, не є абсолютним, і має існувати розумна пропорційність між використовуваними засобами та метою, яку прагнуть досягти. Відповідні обмеження не повинні перешкоджати здійснення права таким чином або до такої міри, що порушується сама суть права.

Оскільки наявними у матеріалах справи доказами належним чином доведено, що обвинувачення ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12023220000001319 від 14.11.2023 року висунуте щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, що входить до переліку злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України; досудове розслідування кримінального провадження № 12023220000001319 від 14.11.2023 року відносно ОСОБА_5 проводилось у формі спеціального досудового розслідування; є відомості про ймовірне перебування обвинуваченого на території Російської Федерації, тобто держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором; ОСОБА_5 повідомлений належним чином про розгляд судом кримінального провадження відносно нього в порядку, передбаченому КПК України; однак, в діях обвинуваченого вбачаються спроби переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявленого клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 31, 314-316, 323, 371-372, 376, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000001319 від 14.11.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, здійснювати за відсутності обвинуваченого (in absentia) в порядку спеціального судового провадження, у відкритому судовому засіданні одноособово суддею.

Роз`яснити учасникам кримінального провадження положення ч. 4 ст. 323 КПК України, що у разі якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з`явився або був доставлений до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

Призначити підготовче засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, на 25.03.2026 року об 11 год 30 хв у приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова.

У судове засіданні викликати учасників кримінального провадження.

Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, а також інформацію про процесуальні документи, надсилати та публікувати відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою ст. 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1