Рішення № 134398274, 26.02.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/1544/25 Провадження № 2/613/109/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 613/1544/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Українські фінансові операції» звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить:

1) стягнути з ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованість загальною сумою 190720 грн, яка складається з наступного : сума заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) 29800 грн, сума заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором 94317 грн, сума заборгованості за процентами, нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» - 66603 грн;

2) стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» сплачений судовий збір 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн;

3) в порядку ч.10, ч.11 ст.265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати та 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України за формулою :

розрахунок інфляційних витрат : І=((si*s):100- s, де І сума інфляційних витрат, si індекс інфляції за певний період, s сума заборгованості, 100 переведення відсотків;

розрахунок 3% річних : С*З:100:365*Дн, де С сума основного боргу, З-3% річних, 100 переведення відсотків, 365 кількість днів у році, Дн кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3% річних з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції». Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому, день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 29.04.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №4607574 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, у відповідності до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит шляхом перерахування на грошових коштів в розмірі 29800,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 на строк 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом, на умовах строковості, зворотності, платності. Відповідачка підписала кредитний договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно умов договору ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Враховуючи невиконання відповідачкою свої боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 25.11.2024 ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору факторингу №25/11/2024 за плату відступило, а ТОВ «Українські фінансові операції» набуло права вимоги до відповідачки за договором № 4607574 від 29.04.2024 у розмірі 139017,00 грн, з яких: 29800,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 94317,00 грн заборгованість за відсотками, 14900,00 грнштрафи/неустойка.

Крім того, відповідно до умов договору № 4607574 строк кредиту становить 360 днів (з 29.04.2024 по 24.04.2025). Станом на дату укладання договору факторингу №25/11/2024 від 25.11.2024 строк дії договору № 44607574 від 29.04.2024 не закінчився. Тому в межах строку дії договору, ТОВ«Українські фінансові операції» у період з 26.11.2024 донараховано відсотки за 149 календарних днів у розмірі 66603,00 грн.

Таким чином відповідачка має заборгованість перед позивачем за договором №4607574від 29.04.2024 загальною сумою 190720,00 грн, з яких: 29800,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 94317,00 грн заборгованість за відсотками, нарахованими первісним кредитором, 66603,00 грн заборгованість за відсотками, нарахованими ТОВ«Українські фінансові операції».

Наявність заборгованості за кредитним договором №4607574 від 29.04.2024 змусила позивача звернутися із даним позовом до суду.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 02 вересня 2025 року позовну заяву ТОВ «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 30.09.2025 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребовано у Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) наступні відомості: нформацію щодо підтвердження належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжної картки № НОМЕР_1 ; інформацію щодо підтвердження факту зарахування коштів 29.04.2024 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк», у сумі 29800 за ініціативою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (код ЄДРПОУ 42753492) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА».

27.10.2025 від АТ КБ «Приватбанк» до суду надійшли витребувані докази.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 05 листопада 2025 року закрито підготовче судове провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві та поданій до суду письмовій заяві просив розглянути справу за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання повторно не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Про причини неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не подала, відзиву на позов не подала.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно зіст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи, повторно не з`явилася в судове засідання, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачки та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 29.04.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 4607574 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Укладення Договору здійснюється Сторонами за допомогою інформаційно-комунікаційної системи Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або мобільний застосунок «Credit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в особистий кабінет, в порядку, передбаченомуЗаконом України «Про електронну комерцію», в т.ч. шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення паролю входу до особистого кабінету (п.1.1 Договору).

Відповідно п.п. 1.2-1.3 Договору Товариство надає Споживачу кредит в сумі 29800,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, на строк 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є додатком № 1 до Договору.

Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту. Знижена процентна ставка становить 1,43 % в день та застосовується на таких умовах, якщо клієнт до 28.05.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (п.п. 1.4, 1.5 Договору).

Орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає : за стандарнтою ставкою за весь строк кредиту - 9541,79% річних, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 8976,54% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає : за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 190720,00 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 190049,50 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_3 .

Згідно із п. 3.1 Договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту.

Клієнт здійснює платежі за договором у розмірі та у строки, визначені цим договором. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за цим договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у черговості, згідно зі ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», а саме: 1) у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору (п. 4.6 Договору).

У розділі договору «Реквізити та підписи сторін» вказано реквізити позичальника ОСОБА_1 (картка № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , серію та номер паспорту, адресу, номери телефону). Договір підписано електронним підписом «86167» 29.04.2024 о 20:35 год..

Окрім того, відповідачка за допомогою електронного підпису підписала Додаток №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4607574 від 29.04.2024, яким є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, а також паспорт споживчого кредиту, у якому також зазначені основні умови кредитування.

Листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 19.12.2024 підтверджується факт перерахування вказаним товариством грошових коштів відповідачці. Між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ПЕЙТЕК» було укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_4 від 03.01.2024. Відповідно 29.04.2024 о 20:37 год. було успішно перераховано кошти у розмірі 29800 на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Факт отримання відповідачкою кредитних коштів також підтверджується витребуваними у АТ КБ «ПриватБанк» доказами, відповідно до яких на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_5 . АТ КБ «ПриватБанк» повідомляє, що на вказаний рахунок 29.04.2024 було зараховано кошти у розмірі 29800,00 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № 4607574 від 29.04.2024, наданим ТОВ «Лінеура Україна», станом на 25.11.2024 ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 139017,00 грн, у т.ч. за основною сумою боргу 29800,00 грн, за процентами 94317,00 грн, штрафні санкції 14900,00 грн. З 29.04.2024 до 28.05.2024 (включно) відсотки нараховувались за зниженою процентною ставкою 1,43 %, з 29.05.2024 по 25.11.2024 (включно) відсотки нараховувалися за стандартною процентною ставкою 1,50%. Відповідачкою погашень заборгованості не здійснювалося.

25.11.2024 між ТОВ «Українські фінансові операції» та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено договір факторингу № 25/11/2024, за умовами якого ТОВ «Українські фінансові операції» (Фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт (ТОВ «Лінеура Україна») відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб- Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору.

Перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в день підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2 та надходження ціни продажу у повному обсязі на рахунок Клієнта, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі Реєстру боржників та повна сума ціни продажу, що надійшли на рахунок клієнта, підтверджують факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості.

Сторонами договору факторингу підписано Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу № 25/11/2024 від 25.11.2024.

На підтвердження переходу до позивача ТОВ «Українські фінансові операції» права вимоги до відповідача позивачем надано до матеріалів справи витяг з Реєстру Боржників до договору факторингу № 25/11/2024, згідно з якими до ТОВ «Українські фінансові операції» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від ТОВ «Лінеура Україна» за договором № 4607574 в сумі 139017,00 грн, у т.ч. за основною сумою боргу 29800,00 грн, за процентами 94317,00 грн, штрафні санкції 14900,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданим ТОВ «Українські фінансові операції», за договором № 4607574 про надання споживчого кредиту від 29.04.2024, за 149 календарних днів (з 26.11.2024 по 23.04.2025 включно) ОСОБА_1 нараховувалися відсотки за стандартною процентною ставкою 1,50%, всього нараховано відсотків у сумі 66603,00 грн.

Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення ТОВ «Українські фінансові операції» до суду за захистом своїх прав.

Статтею 634 Цивільного кодексу України(далі по тексту - ЦК України) передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2, 3ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Нормоюстатті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Законувважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно ізстаттею 64 Цивільного процесуального кодексу України,статтею 36 Господарського процесуального кодексу Українитастаттею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістомстатті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідност. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно достатті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитору зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною першою статті 1077 ЦК України, визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачкою зобов`язання по погашенню кредитної заборгованості.

Крім того, відповідачка не надала суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед позивачем, не довела відсутності заборгованості.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачка належним чином не виконала свої зобов`язання по погашенню заборгованості за кредитним договором № 4607574 від 29.04.2024, внаслідок чого утворилась заборгованість, сума наданого кредиту у розмірі 29800,00 грн підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, а позов у цій частині - задоволенню .

Щодо розміру заборгованості за нарахованими відсотками суд зазначає наступне.

Згідно з розрахунками заборгованості, наданими первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» та позивачем, сума заборгованості за тілом кредиту становить 29800,00 грн, сума загальної заборгованості за відсотками становить 160920,00 грн, 14900,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Суд зауважує, що заборгованість за штрафними санкціями у розмірі 14900,00 грн, яка відображена у розрахунку заборгованості, складеним ТОВ «Лінеура Україна», позивачем не заявлена до стягнення.

Відповідно дост. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зіст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Законом України «Про споживче кредитування» визначено загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

За визначенням п.1-1, п.1-2 ст.1 цього Закону договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Згідно з частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», яка набрала чинності 24.12.2023 згідно із Законом№ 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1,00 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», який також набрав чинності 24.12.2023, передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законівУкраїни щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Оскільки кредитний договір між було укладено 29 квітня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» та п.17 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, відповідно до яких максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати в період з 29.04.2024 по 20.08.2024 1,5% від суми кредиту, з 21.08.2024 1%.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Оскільки кредитний договір укладено 29.04.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умови п.1.2 договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 1,50% після 20.08.2024 є нікчемними в силу положень частини п`ятої статті 8 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» та не можуть бути застосовані.

Отже, за період з 21.08.2024 по 23.04.2025 (включно) неправомірно нараховано позичальнику відсотки в розмірі денної процентної ставки 1,50%.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з відповідачки накористь позивача за період з 29.04.2024 по 20.08.2024 (включно) підлягає до стягнення заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 50958,00 грн (відсотки кредитором нараховані правильно), у період з 21.08.2024 по 23.04.2025 (включно) у розмірі 73308,00 грн (29800,00 грн х 1,0% х 246 днів). Тобто, разом заборговність за відсотками, яка підлягає стягненю з відповідачки, становить 124266,00 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 154066,00 грн, з яких: 29800,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 124266,00 грн заборгованість за нарахованими відсотками.

Щодо вирішення питання в порядку частин 10-11 ст. 265 ЦПК України про зобов`язання органу (особи), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч.10 ст.265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Згідно ч.11 ст.265 ЦПК України, остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Тобто, при ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення. Однак, це є правом суду, а не обов`язком, і це питання повинно вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.

Суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 29.04.2024, тобто вже під час дії в Україні воєнного стану, що діє і на даний час.

Отже, суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз`яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні трати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно дост. 141 ЦПК Українипропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що частка задоволених позовних вимог складає 80,78%, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 1956,81 грн. (2422,40 грн*80,78/100) та витрати на правничу допомогу у розмірі 8078,00 грн (10000,00 грн*80,78/100) .

Керуючись ст.ст.4, 10-13, 76-81, ч.1 ст.223, ч.2 ст.247, ст.ст.263-265, 268, 273-283, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за кредитним договором № 4607574 від 29.04.2024 в розмірі 154066,00 грн (сто п`ятдесят чотири тисячі шістдесят шість гривень 00 коп.), витрати зі сплати судового збору в розмірі 1956,81 грн (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят шість грн 81 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8078,00 грн (вісім тисяч сімдесят вісім гривень 00 коп.).

В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Богодухівський районний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», місцезнаходження за адресою: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 40966896.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 26.02.2026.

Суддя О.С. Сеник