Ухвала суду № 134395788, 25.02.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

справа № 362/8148/25

провадження № 2-з/362/26/26

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

25.02.2026 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛУІН», про переведення на наймача (орендаря) прав та обов`язків покупця у договорі купівлі-продажу земельної ділянки.

Суд установив:

У провадженні суду перебуває зазначена справа.

Ухвалою від 23 жовтня 2025 року суд відкрив провадження у справі.

Разом із позовною заявою до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову.

Ухвалою від 21 жовтня 2025 року суд залишив без задоволення заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

При цьому суд зазначив, що до заяви про забезпечення позову не додано будь-яких доказів того, що відповідач намагається уникнути виконання судового рішення або ж вживає заходи щодо майна, щодо якого позивач просить вжити заходи забезпечення позову.

Повторно звернувшись із заявою про забезпечення позову, позивач просить:

- накласти арешт на земельну ділянку загальною площею 0,1664 га, кадастровий номер 3221455300:03:007:0285, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шлях, з цільовим призначенням земельної ділянки - 03.10 - для будівництва та адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, категорія земель: землі житлової та громадської забудови. Реєстраційний номер об`єкта 3163649832214;

- заборонити відповідачу ОСОБА_3 проводити будь-які дії з набутою нею земельною ділянкою за Договором купівлі-продажу від 10 вересня 2025 року: погіршувати її стан, зводити огорожі, зносити будь-які будівлі, які на ній знаходяться, змінювати її цільове призначення, укладати договори оренди, крім ОСОБА_1 , або будь-які інші правочини.

В обґрунтування заяви позивач вказав на те, що до ухвалення рішення майно (земельна ділянка), власником якої за Договором купівлі-продажу земельної ділянки від 10 вересня 2025 року стала відповідач ОСОБА_3 , яке на момент пред`явлення позову перейшло до неї, може зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, відповідач може розпорядитися майном, тобто продати його, подарувати, здати в оренду іншим особам, укласти договори застави, міни, дарування, та інші правочини, знести капітальну двоповерхову нежитлову будівлю, що зробить неможливим виконання рішення чи утруднить його виконання.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали позовної заяви, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення, в разі задоволення позову.

Проаналізувавши аргументи заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що наведеним заявником доводами суд вже надав належну оцінку. Нових обставин і доводів заявник у поданій заяві не наводить.

Посилання заявника на відключення електроенергії, припинення водопостачання або інші можливі перепони з боку відповідача щодо здійснення позивачем господарської діяльності за відсутності доказів учинення відповідачем конкретних дій з метою унеможливити виконання рішення суду не можуть бути взяті до уваги.

Так, заявником не надано доказів того, що спірне майно (земельна ділянка) може зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, тоді як відповідач може розпорядитися майном, продати його, подарувати, здати в оренду іншим особам, укласти договори застави, міни, дарування, та інші правочини, знести капітальну двоповерхову нежитлову будівлю, тощо.

Тобто, наведені заявником підстави для забезпечення позову є припущеннями.

Будь-якого обґрунтування реальності ризику невиконання можливого рішення суду заявник не надав.

Зважаючи на викладене, підстави для задоволення заяви відсутні.

Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суд

постановив:

відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання до Київського апеляційного суду.

Суддя О.В. Попович