Ухвала суду № 134395502, 25.02.2026, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/1854/25

Провадження № 1-кп/349/77/26

У Х В А Л А

іменем України

25 лютого 2026 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

у підготовчому судовому засіданні провів підготовку до судового розгляду кримінального провадження, дані про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025090000000653 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, з середньою спеціальною освітою, який є особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання, раніше несудимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.2861 КК України,

учасники підготовчого провадження:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_5

потерпіла ОСОБА_6

представнки потерпілої ОСОБА_6 адвокати ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції), ОСОБА_8

представник потерпілої ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_10

цивільний позивач ОСОБА_11

представник цивільних позивачів ОСОБА_12 , ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_13

встановив:

З прокуратури надійшов обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.2861 КК України.

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 20 січня 2026 року у кримінальному провадженні призначено підготовче засідання, яке за клопотанням представника потерпілої ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 було відкладено на 12 лютого 2026 року, у подальшому за клопотанням захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 відкладено на 25 лютого 2026 року.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 просила призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, який відповідає вимогам КПК України, а також подала клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення застави.

Обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 не заперечували щодо призначення справи до судового розгляду. Щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили. Пояснили, що на цей час до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді застави. Застосування додаткового запобіжного заходу КПК України не передбачено.

Потерпіла ОСОБА_6 , адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , підтримали клопотання прокурора ОСОБА_4 щодо призначення судового розгляду та застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, адвокат ОСОБА_14 зазначив, що обвинувачений двічі пербував на лікуванні за межами Івано-Франківської області, однак матеріали кримінального провадження не місять інформації про надання дозволу для виїзду за межі області. Не заперечує, що ОСОБА_3 потребував лікування, однак ним було порушено обов`язки , покладені ухвалою слідчого судді.

Цивільний позивач ОСОБА_11 , представник цивільних позивачів адвокат ОСОБА_13 не заперечували щодо призначення судового розгляду кримінального провадження, щодо клопотання прокурора в частині обрання запобіжного заходу покладалися на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників підготовчого судового розгляду, дослідивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, суд дійшов висновку про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Підстав для закриття кримінального провадження згідно пунктів 4-8 частини 1 та частини 2 статті 284 КПК України немає.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Кримінальне провадження підсудне Рогатинському районному суду Івано-Франківської області.

З метою підготовки до судового розгляду, суд визначив дату та місце проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, та склад осіб, які будуть брати участь у судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст. 3141 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

З метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого вирішено доручити органу пробації скласти досудову доповідь.

Щодо обрання (як зазначено у клопотанні) запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Розділ II КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Стаття 194 КПК України визначає порядок застосування запобіжного заходу, зокрема, за приписами ч.1 цієї статті, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За змістом п.5 ч.1 ст.176, ч.1 ст.183 КПК України, одним із видів запобіжних заходів є тримання під вартою. Цей запобіжний захід є винятковим та застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. ч. 6, 8 ст. 176 КПК України.

За правилами ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У зв`язку з визначенням альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у вигляді застави слідчий суддя, суд на підставі ч.5 ст.194 КПК України в ухвалі зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого, за умови внесення застави, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 листопада 2025 року до підозрюваного ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 грудня 2025 року та визначено заставу в межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 121 120,00 грн. з покладенням на нього таких обов`язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; не залишати без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду територію Івано-Франківської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця служби; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утриматися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

За ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Судом встановлено, що 05 листопада 2025 року за ОСОБА_3 було внесено заставу та звільнено його з Івано-Франківської установи виконання покарань №12.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 29 грудня 2025 року продовжено покладені на ОСОБА_3 обов`язки, визначені ухвалою слідчого-судді від 04 листопада 2025 року до 03 лютого 2026 року в межах строку досудового розслідування.

За системним аналізом статей 182, 194, 203 КПК , запобіжний захід у вигляді застави немає визначеного строку дії та чинний до його скасування, зміни, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження. Обов`язки, покладені слідчим суддею чи судом є строковими.

Таким чином, на цей час до ОСОБА_3 засосовано запобіжний захід у виді застави.

Щодо підстав для зміни запобіжного заходу.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути замінений на інший - більш або менш суворий.

Тобто, запобіжний захід може бути зміненим чи скасованим коли це виправдовується обставинами справи, зумовленими виникненням нових обставин після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, а також виявленням тих, які існували раніше, але про які не було відомо сторонам на час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу, зокрема, якщо в ході кримінального провадження суттєво змінюються підстави застосування запобіжного заходу, а також обставини, які враховувалися при його обранні (змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився чи покращився стан здоров`я підозрюваного/обвинуваченого тощо).

Таким чином, у клопотанні про зміну запобіжного заходу мають бути зазначені нові суттєві обставини, підтверджені відповідними доказами, які не були предметом розгляду при застосуванні запобіжного заходу у порядку ст. 194 КПК України.

Обставини, які зазначені у клопотанні прокурора від 25 лютого 2026 року були предметом дослідження слідчого судді під час обрання запобіжного заходу.

Інформація захисника про порушення обвинуваченим покладених на нього обов`язків ухвалою сідчого судді документально не підтверджена, ця обставина не зазначена у клопотанні прокурора.

За п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання, суд виходить з того, що підозрюваний ОСОБА_3 у цій справі набув статусу обвинуваченого (ч.2 ст.42 КПК України), обґрунтованість пред`явленої йому підозри була перевірена слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу.

Крім того, наявні (встановлені) на етапі досудового розслідування ризики як по мірі розслідування кримінального провадження, так і його розгляду в суді мають тенденцію до зменшення та втрати своєї актуальності.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. КПК України не вимагає подання суду доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Враховуючи вимоги ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим заходом і застосовується лише тоді, коли інші запобіжні заходи є недостатніми для досягнення цілей кримінального провадження. У цьому випадку відсутні об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений під час застосованого до нього запобіжного заходу у виді застави ухилявся від суду, впливав на свідків чи перешкоджав досудовому розслідуванню іншим шляхом. Таким чином обраний запобіжний захід у виді застави забезпечував належну процесуальну поведінку ОСОБА_3 .

З метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 процесуальних обов`язків, термін дії яких закінчився 03 лютого 2026 року, суд покладає на нього обов`язки, які передбачені ч.5 ст.194 КПК України та які були визначені ухвалою слідчого судді від 04 листопада 2025 року, продовжені ухвалою слідчого судді від 29 грудня 2025 року.

Керуючись ст. 314-316, 371-372 КПК України,

постановив:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.2861 КК України, у відкритому судовому засіданні в залі засідань №4 Рогатинського районного суду Івано-Франківської області о 13 год 30 хв. 16 березня 2026 року.

Доручити Івано-Франківському районному сектору №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого та подати її до суду до 16 березня 2026 року.

У задоволенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 на тримання під вартою без права внесення застави - відмовити.

Покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_3 протягом двох місяців:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця проживання та/або роботи.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали два місяці, до 25 квітня 2026 року.

Ухвала суду в частині відмови у обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

В іншій частині ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено о 13 год.00 хв. 26 лютого 2026 року.

Суддя ОСОБА_1