Рішення № 134393160, 23.02.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/7930/25

Провадження № 2/0203/605/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

за участю позивачки - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Кобан Я.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в якому посилалась на те, що 12.07.2006 року була прийнята на роботу до відповідача на посаду завідуючої відділу по відбору зразків. 11.09.2025 року, 16.09.2025 року, 03.10.2025 року та 08.10.2025 року її було повідомлено про наступне вивільнення у зв`язку із зміною структури закладу. 20.10.2025 року її було звільнено у зв`язку із скороченням штату за п.1 ст.40 КЗпП України. Посилаючись на незаконність звільнення, позивачка зазначила, що у повідомленнях про наступне вивільнення їй не було надано повного переліку вакантних посаду, які б відповідали її кваліфікації та трудовому стажу у 19 років на аналогічній посаді в цьому закладі. У реорганізованому відділі реєстрації зразків та оформлення документів згідно наказу №526/К від 14.08.2025 року була введена посада завідуючого відділу, яка є аналогічною тій посаді, яку скоротили наказом та саме ця посада мала бути запропонована їй. Також відповідачем не було здійснено звернення до органу первинної профспілкової організації, не враховано її переважне право на залишення на роботі як працівника з більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці, тривалим безперервним стажем роботи на підприємстві, а також з огляду на наявність на утриманні трьох осіб неповнолітньої дитини, двох батьків пенсійного віку, а також чоловіка, що є діючим військовослужбовцем, що має посвідчення учасника бойових дій. Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила поновити її на роботі з дати звільнення на посаді завідуючої відділу лікаря ветеринарної медицини відділу відбору і реєстрації зразків та оформлення документів відповідно до структури у створеному відділі реєстрації зразків та оформлення документів (п.3 наказу №526/К), а саме: вакантної (вільної) посади завідувача відділу; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі.

В наданому відзиві представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування заперечень посилався на те, що 12.07.2006 року позивачка була прийнята по переводу на посаду завідуючої відділом по відбору зразків. В подальшому, в зв`язку із приведенням штатного розпису у відповідність до національного класифікатора України ДК003:2010 «Класифікатор професій», змін в структурі підприємства, назва посади змінювалась. Наказом №526/К від 14.08.2025 року «Про введення в дію Структури та штатного розпису Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» було внесено, окрім іншого, наступні зміни: ліквідовано з 15.10.2028 року відділ прийому та реєстрації патологічного матеріалу, відділ відбору і реєстрації зразків та оформлення документів, відділ внутрішнього аудиту та виведено відповідні посади, у т.ч. у відділі відбору та реєстрації зразків та оформлення документів посаду завідувача відділу лікаря ветеринарної медицини 1 штатну одиницю. Об`єднано відділи координації роботи лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринках та моніторингових досліджень та ветеринарно-санітарної експертизи в один структурний підрозділ відділ ветеринарно-санітарної експертизи. В зв`язку із об`єднанням ліквідовано посаду завідувача відділу лікаря ветеринарної медицини 1 штатну одиницю та введено посаду провідний фахівець 1 штатна одиниця. В новоствореному відділі реєстрації зразків та оформлення документів введено посади: завідувача відділу 1 штатна одиниця, провідного лікаря ветеринарної медицини 2 штатні одиниці, лікаря ветеринарної медицини 1 категорії 2 штатні одиниці, лікаря ветеринарної медицини 1 штатна одиниця, провідного фахівця 1 штатна одиниця, фахівця 1 штатна одиниця. На виконання наказу співробітників, які займають посади, що підлягають скороченню, у т.ч. позивачку, було ознайомлено із наказом та повідомлено про майбутнє вивільнення, запропоновано всі наявні посади за період з дня повідомлення до дня звільнення. Оскільки позивачка відмовилась від всіх наявних вакантних посад, наказом №680/К від 20.10.2025 року останню було звільнено на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Стосовно доводів позивачка щодо переважного права на залишення на роботі через наявність трьох утриманців, представник відповідача зазначив, що позивачкою не надано доказів спільного проживання із батьками та перебування їх на утриманні позивачки. Також не підтверджено жодним доказом перебування на утриманні позивачки її чоловіка. Наявність у останнього посвідчення учасника бойових дій не підтверджує факт його непрацездатності та відсутності самостійного заробітку. Крім того, за адресою місця проживання позивачки по АДРЕСА_1 , згідно відкритих джерел в інтернеті, функціонує ветеринарна клініка «Арвет», в якій працює чоловік позивачки. Щодо переваги, як працівника з тривалим безперервним стажем роботи на підприємстві, то дана підстава не є виключною, оскільки всі працівники підприємства мають тривалий безперервний стаж роботи на підприємстві. Також відповідач не вважає очевидним факт, що у новоствореному відділі реєстрації зразків та оформлення документів, а не реорганізованому, як зазначає позивачка, посада завідувача відділу повинна була бути запропонована останній. Не можуть бути прийняті до уваги і доводи позивачки про те, що відповідач повинен був повідомити виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковому представнику) про майбутнє звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва з огляду на положення ч.2 ст.5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та оскільки позивачка не надала доказів її обрання до профспілкових органів.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 06.11.2025 року було прийнято позов, відкрито провадження по справі та призначено останню до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позов та посилаючись на викладені в ньому підстави, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача під час розгляду справи в суді просив відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених у поданому відзиві.

Заслухавши пояснення учасників, перевіривши доводи, викладені сторонами в поданих заявах по суті справи та дослідивши матеріали останньої, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 12.07.2006 позивачку було прийнято на посаду завідуючої відділом по відбору зразків до Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

В подальшому в зв`язку із приведенням штатного розпису у відповідність до національного класифікатора України «Класифікатор професій», змін в структурі та штатному розписі підприємства, назва займаної позивачкою посади змінювалась на завідувача відділу та на завідувача відділу лікаря ветеринарної медицини відділу відбору і реєстрації зразків та оформлення документів.

Вказане підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивачки та не заперечувалось відповідачем.

Також з матеріалів справи вбачається, що наказом №66/ОД від 14.08.2025 року «Про введення в дію Структури та штатного розпису» було введено в дію з 15.10.2025 року Структуру Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та з 01.11.2015 року штатний розпис.

На підставі наказу №66/ОД від 14.08.2025 року, в зв`язку із оптимізацією діючої Структури Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, підвищення ефективності роботи, наказом відповідача №526/К від 14.08.2025 року «Про введення в дію Структури та штатного розпису Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» було внесено з 15.10.2025 року зміни та, окрім іншого, ліквідовано з 15.10.2028 року відділ відбору і реєстрації зразків та оформлення документів та виведено посади завідувача відділу лікаря ветеринарної медицини 1 штатну одиницю, лікаря ветеринарної медицини 1 категорії 2 штатні одиниці, лаборанта 1 категорії 1 штатну одиницю.

В новоствореному відділі реєстрації зразків та оформлення документів введено посади: завідувача відділу 1 штатна одиниця, провідного лікаря ветеринарної медицини 2 штатні одиниці, лікаря ветеринарної медицини 1 категорії 2 штатні одиниці, лікаря ветеринарної медицини 1 штатна одиниця, провідного фахівця 1 штатна одиниця, фахівця 1 штатна одиниця.

14.08.2025 року позивачка відмовилась від підпису про ознайомлення із наказом №526/К від 14.08.2025 року, про що було складено відповідний акт від 14.08.2025 року. Проте, 18.08.2025 року розписалась в наказі про ознайомлення із останнім.

В зв`язку із зміною структури закладу та ліквідації з 15.10.2025 року, можливе звільнення з цієї дати на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, позивачка повідомлялась у відповідних повідомленнях про наступне вивільнення від 14.08.2025 року, 15.09.2025 року, 03.10.2025 року та 08.10.2025 року, з одночасним пропонуванням наявних посад на підприємстві.

Наказом №680/К від 20.10.2025 року позивачку було звільнено з займаної посади в зв`язку із скороченням штату на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Відповідно до п.1 ч.1, ч.2 ст.40 КЗпП України трудовий договір укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року у справі №6-1264цс17 вказано, що «розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі. Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати від 23 січня 2018 року в справі №273/212/16-ц (провадження №61-787св17) вказано, що: «з урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі №800/538/17 зроблено висновок, що за приписами ч.1 ст.40, ч.ч.1,3 ст.49-2 КЗпП України вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом ч.3 ст.49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення.

У п.131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 серпня 2024 року у справі № 641/1334/23 (провадження № 14-54цс24) зроблено висновок про те, що відмова працівника від зайняття запропонованих вакансій (у разі наявності пропозицій) чи відсутність відповідних вакансій свідчить про об`єктивну неможливість продовження трудових правовідносин та є передумовою для звільнення такого працівника за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України у визначений ним строк.

Суд враховує, що ліквідація структурного підрозділу юридичної особи зі створенням чи без створення іншого структурного підрозділу не є ліквідацією або реорганізацією юридичної особи, а свідчить лише про зміну внутрішньої (організаційної) структури юридичної особи. На відміну від ліквідації чи реорганізації юридичної особи, ця обставина може бути підставою для звільнення працівників цього структурного підрозділу згідно з п.1 ст.40 КЗпП лише на підставі скорочення чисельності або штату працівників у зв`язку з такими змінами при умові дотримання власником усіх відповідних вимог до порядку скорочення штату підприємства.

Як встановлено судом, відповідно до наказів №66/ОД та №526/К від 14.08.2025 року з підстав оптимізації діючої Структури Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, підвищення ефективності роботи, відповідачем було прийнято рішення, окрім іншого, ліквідувати з 15.10.2028 року відділ відбору і реєстрації зразків та оформлення документів та вивести посаду завідувача відділу лікаря ветеринарної медицини 1 штатну одиницю, яку займала позивачка.

При цьому, згідно цих наказів було створено відділ майже з аналогічною назвою відділ реєстрації зразків та оформлення документів, у якому введено посади: завідувача відділу 1 штатна одиниця, провідного лікаря ветеринарної медицини 2 штатні одиниці, лікаря ветеринарної медицини 1 категорії 2 штатні одиниці, лікаря ветеринарної медицини 1 штатна одиниця, провідного фахівця 1 штатна одиниця, фахівця 1 штатна одиниця.

Таким чином, ліквідація відділу відбору і реєстрації зразків та оформлення документів, зі створенням відділу майже із аналогічною назвою відділ реєстрації зразків та оформлення документів, без реальних змін у функціях (доказів протилежного відповідачем не надано), в даному випадку свідчить про відсутність у відповідача в цій частині реальних змін в організації виробництва і праці.

Також з матеріалів справи вбачається, що під час попередження про наступне вивільнення позивачка зверталась до відповідача із заявами від 1.0.09.2025 року, 17.09.2025 року та 14.10.2025 року, в якій просила запропонувати їй наявну вакансію завідувача відділу у новоствореному відділі реєстрації зразків та оформлення документів, яка відповідає її кваліфікації та перевести на цю посаду.

17.10.2025 року подавала заяву про переведення на посаду провідного лікаря ветеринарної медицини та 20.10.2025 року заяву про переведення на посаду провідного лікаря ветеринарної медицини відділу реєстрації зразків та оформлення документів.

З повідомлень про наступне вивільнення від 14.08.2025 року, 15.09.2025 року, 03.10.2025 року та 08.10.2025 року, а також інших матеріалів справи вбачається, що вказані вище посади позивачці не пропонувались, а заяви від 17.10.2025 року та від 20.10.2025 року залишились без задоволення.

Крім того, з повідомлень про наступне вивільнення вбачається, що позивачка не відмовлялась від запропонованих посад, посилаючись на очікування відповіді на заяву від 17.09.2025 року.

Стосовно доводів відповідача про те, що посади у створеному відділі реєстрації зразків та оформлення документів позивачці не пропонувались, оскільки до моменту її звільнення не було затверджено штатний розпис, суд вважає безпідставними, оскільки наказами №66/ОД та №526/К від 14.08.2025 року нова структура підприємства, у якій було створено відділ реєстрації зразків та оформлення документів, з відповідною кількістю та переліком посад, була введена в дію з 15.10.2025 року, тобто до звільнення позивачки.

Таким чином, відповідач мав запропонувати позивачці наявні вакантні посади у вказаному відділі, що були передбачені затвердженою та введеною в дію структурою, навіть якщо штатний розпис ще не затверджено, оскільки затверджена та діюча структура вже визначала наявні нові посади.

Статтею 235 КЗпП України встановлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

У постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі №6-33цс14 вказано, що «звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Таким чином, аналіз зазначених правових норм у їх сукупності з положеннями статті 43 Конституції України та статті 240-1 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що за змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом».

За вказаних вище обставин, встановивши відсутність реальних змін в організації виробництва і праці, звільнення позивачки з порушенням вимог ч.2 ст.40, ч.3 ст.49-2 КЗпП України, без запропонування останній всіх наявних вакантних посад, які вона може обіймати відповідно до своєї кваліфікації, суд приходить до висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог в частині поновлення позивачки на роботі.

В своєму позові позивачка просила поновити її на роботі з дати звільнення на посаді завідуючої відділу лікаря ветеринарної медицини відділу відбору і реєстрації зразків та оформлення документів відповідно до структури у створеному відділі реєстрації зразків та оформлення документів (п.3 наказу №526/К), а саме: вакантної (вільної) посади завідувача відділу.

Поряд з цим, суд враховує, що законодавством не передбачена можливість поновлення на посаді, відмінній від тієї, з якої працівника було незаконно звільнено.

Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити частково та поновити позивачку з 20 жовтня 2025 року на посаді завідувача відділу лікаря ветеринарної медицини відділу відбору і реєстрації зразків та оформлення документів Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

В зв`язку з цим, підлягає задоволенню і похідна вимога про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 20.10.2025 року по 23.02.2026 року (88 робочих днів) відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №100 від 08.02.1995 року.

Згідно наданої відповідачем довідки заробітна плата позивачки за останні два повні місяці роботи, що передували звільненню (серпень та вересень 2025 року) склала 63679 грн. 08 коп.

Таким чином середньоденна заробітна плата за ці місяці становить 1516 грн. 17 коп. (63679,08 грн. : 42 (кількість робочих днів у серпні та вересні 2025 року)).

З урахуванням цього з відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 133422 грн. 83 коп., без урахування податків та зборів (1516,17 грн. х 88 робочих днів вимушеного прогулу за період з 20.10.2025 року по день ухвалення рішення про поновлення на роботі 23.02.2026 року).

Відповідно до ст.141 ЦПК України, пропорційно до задоволених вимог, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 2036 грн. 34 коп. (968, 96 грн. за задоволену вимогу немайнового характеру та 1067 грн. 38 коп. за задоволену вимогу майнового характеру, з урахуванням положень ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з огляду на подачу позову в електронній формі).

У відповідності до положень ст.235 КЗпП України та п.п.2,4 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині поновлення позивачки на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць в розмірі 31839 грн. 54 коп. (без урахування податків та зборів).

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст.40,42,49-2,235 КЗпП України, ст.ст.2,4,5,10-13,76-81,141,258,259,263-268,430 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 з 20 жовтня 2025 року на посаді завідувача відділу лікаря ветеринарної медицини відділу відбору і реєстрації зразків та оформлення документів Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Стягнути з Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (49031, м.Дніпро, пр.Олександра Поля, буд.48, код ЄДРПОУ 00693517) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 133422 грн. 83 коп. (без урахування податків та зборів).

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 з 20 жовтня 2025 року на посаді завідувача відділу лікаря ветеринарної медицини відділу відбору і реєстрації зразків та оформлення документів Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (49031, м.Дніпро, пр.Олександра Поля, буд.48, код ЄДРПОУ 00693517) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць в розмірі 31839 грн. 54 коп. (без урахування податків та зборів).

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (49031, м.Дніпро, пр.Олександра Поля, буд.48, код ЄДРПОУ 00693517) на користь держави судовий збір в сумі 2036 грн. 34 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26 лютого 2026 року.

Суддя С.Ю.Казак