Рішення № 134392573, 26.02.2026, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/50/26

Провадження № 2-а/162/3/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Савича А. С.,

з участю секретаря судового засідання Гичук О. М.,

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Пасевича О. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника Пасевича О. П. та через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 26.01.2026 звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування позову покликається на те, що 07.01.2026 позивач ОСОБА_1 при блокуванні його банківських рахунків та в подальшому через мобільний додаток «Дія» дізнався про наявність відкритого виконавчого провадження щодо стягнення з нього на користь держави відповідно до ст. 308 КУпАП 3400 гривень штрафу. Цього ж дня позивач звернувся до Любешівського відділу державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з метою ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. З дозволу працівників цього відділу ДВС 15.01.2026 ознайомився із вказаними матеріалами виконавчого провадження та отримав копію постанови серії ЕНА № 3895726 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень, винесеної інспектором 5 роти 1 батальйону Відділу організації несення служби в м. Ковель УПП у Волинській області Мараховим А. С. Відповідно до вказаної постанови правопорушення полягає в тому, що ОСОБА_1 20.01.2025 о 09 год 19 хв, Ковель, дорога Р-15 Ковель-Володимир-Червоноград-Жовква 4 км 500 м, керуючи ТЗ, рухався зі швидкістю 116 км/год при дозволеній швидкості 50 км/год в межах населеного пункту, позначеного дорожнім знаком 5.49 (початок населеного пункту), швидкість руху вимірювалася технічним приладом TruCam ТС000698 похибка -/ 2 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 122 КУпАП.

Вважає дану постанову незаконною і такою, що підлягає до скасування з таких підстав. Так, 20.01.2025 приблизно о 09 год на автодорозі Р-15 Ковель-Володимир-Червоноград-Жовква ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Skoda Octavia», при його зупинці працівники поліції повідомили, що він перевищив допустиму швидкість руху транспортного засобу, яку вони вимірювали за допомогою спеціально технічного засобу TruCam ТС000698, тримаючи його в руках. Поліцейським позивач повідомив, що використання даного технічного засобу не в стаціонарному режимі не допускається до використання, тому його показники містять неправдиві відомості, однак поліцейські цього до уваги не брали, складали якісь документи, копії яких позивачу не надавали. Основний аргумент позивача зводиться до того, що при проведенні вимірювання швидкості руху автомобіля пристрій TruCAM знаходився у руках поліцейського, що є неправомірним, оскільки даний пристрій повинен бути стаціонарно вмонтованим. Листом ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» №22-38/49 від 01.10.2019 повідомлено, що лазерний вимірювач TruCAM відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто, конструктивно створений для тримання в руках під час вимірювань. Крім основного ручного режиму роботи, вимірювач TruCAM може бути встановлений на триногу для вимірювання швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. З відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону. Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості. При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника. А тому, використання лазерного вимірювача швидкості ТЗ TruCam і вимірювання швидкості руху, в спосіб «тримаючи прилад в ручному режимі», не відповідає вимогам його щодо його застосування. Лазерний вимірювач швидкості руху транспортних засобів TruCаm ТС000798, який у розумінні положень ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» є технічним засобом з виявлення та/або фіксації правопорушень, що не був закріплений (розміщений) в порядку, передбаченому ст. 40 Закону, а знаходився в руках поліцейського, не може вважатися технічним засобом, що здійснює вимірювання швидкості, результати якого можуть розглядатися судом як доказ у справі. Відповідно, долучені відповідачем до оскаржуваної постанови відеозаписи не є належними та допустимими доказами в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови. На підставі вищевикладеного просить, визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даною позовною заявою. Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3895726, винесену 20.01.2025 інспектором 5 роти 1 батальйону Відділу організації несення служби в м. Ковель УПП у Волинській області ДПП Мараховим Артуром Сергійовичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень, справу закрити. Стягнути з Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції за рахунок відповідних бюджетних асигнувань на користь позивача 532,48 гривень судових витрат.

Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області від 29.01.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення зазначених недоліків (а.с.40-41).

Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області від 04.02.2026 позов прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та питання поважності причин пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 постановлено вирішити у підготовчій частині судового розгляду (а.с.46).

Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 12.02.2026 клопотання представника відповідача Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Вахмістрової І. О. про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву та відкладення розгляду справи - задоволено. Продовжено відповідачу строк для подання відзиву по справі на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали. Відкладено розгляд справи до 16 год 30 хв 23.02.2026, про що повідомлено всіх учасників судового провадження.

Представником відповідача Вахмістровою І. О. 17.02.2026 подано відзив на позовну заяву (з додатком), в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (а.с.60-84).

Позивач та представник відповідача на розгляд справи не з`явилися, жодних заяв чи клопотань до суду не подали. Про причини своєї неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Представник позивача Пасевич О. П. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі. Не заперечував, що позивач керував автомобілем за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові, та був зупинений працівниками поліції за перевищення швидкості. Проте, працівник поліції вимірював швидкість технічним приладом TruCam, тримаючи його в руках, що є неправомірним, оскільки даний пристрій повинен бути стаціонарно вмонтованим. Окрім цього, просив не брати до уваги відзив на позовну заяву оскільки відповідачем не правильно зазначено по батькові позивача « ОСОБА_2 », замість правильного « ОСОБА_3 ».

Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 23.02.2026 задоволено клопотання позивача, визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду. Продовжено розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши письмові докази та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою інспектора 5 роти 1 батальйону Відділу організації несення служби в м. Ковель УПП у Волинській області Мараховим А. С. від 20.01.2025 серії ЕНА № 3895726, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 700 грн.

Відповідно до постанови ЕНА № 3895726 від 20.01.2025 ОСОБА_1 20.01.2025 о 09 год 19 хв на автодорозі Р-15 Ковель-Володимир-Червоноград-Жовква 4 км+500 м, керуючи автомобілем «Skoda Octavia» зі швидкістю 116 км/год, при дозволеній швидкості руху 50 км/год в межах населеного пункту, чим порушив п. 12.4 ПДР.

Згідно з п. 8 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 цього Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху України (далі - ПДР України), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (із змінами та доповненнями).

Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно із ст. 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 вказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою:

1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Як встановлено судом із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 3895726 замір швидкості руху автомобіля, яким керував позивач «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснювався приладом TruСam LTI 20/20 № ТС 000798.

Згідно із п. 12.4. ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Частиною 4 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність, у тому числі, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину.

Позивач в обґрунтування свого позову покликається на недопустимість як доказу у справі про адміністративне правопорушення даних вимірювача швидкості TruCam, оскільки відсутні докази на підтвердження факту, що згаданий прилад під час вимірювання швидкості руху його транспортного засобу утримувався поліцейським в руках, під час вимірювання прилад повинен бути стаціонарно вмонтованим.

З приводу наведеного суд звертає увагу на те, що з аналізу згаданої норми закону, передбаченої ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію», з її змісту випливає, що така норма не містить обов`язкової вимоги щодо роботи технічних приладів лише в автоматичному режимі.

Суд зауважує, що згідно з Інструкцією по експлуатації лазерних вимірювачів швидкості транспортних засобів типу LTI 20/20 TruCam II самим виробником зазначено, що вимірювач швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCam ІІ призначений для вимірювання швидкості руху транспортних засобів в ручному або автоматичному режимах. Вимірювач відноситься до мобільних або ручних дистанційних приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху.

Окрім того, листом ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та захисту прав споживачів» за №22-38/49 від 01.10.2019 надано роз`яснення що, лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Їхнє основне призначення це експлуатація в ручному режимі за утримання приладу в руках за безпосередньої участі оператора. Метрологічні та технічні характеристики приладів TruCam відповідають вимогам національного стандарту «ДСТУ 8809:2018 Метрології. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги» . Прилади TruCam можуть працювати як в ручному режимі, так і в автоматичному. Алгоритм підрахунку одного результату вимірювань передбачає близько 70 окремих незалежних вимірювань швидкості. Тільки у разі, якщо ці проміжні результати збігаються, прилад TruCam формує остаточний результат вимірювань. В іншому випадку прилад TruCam бракує таке вимірювання (наприклад у разі тремтіння приладу, за неналежного прицілювання на цільовий транспортний засіб і т.і.). Алгоритми роботи під час вимірювань як в автоматичному режимі (закріплення чи то на тринозі чи іншим способом) так і в ручному режимі (утримування в руках) однакові. В обох режимах неналежні результати вимірювань бракуються.

До того ж, зважаючи на фіксацію допущення значного перевищення швидкості, а саме як вбачається із постанови від 20.01.2025 позивач рухався зі швидкістю 116 км/год, при дозволеній швидкості руху у населеному пункті 50 км/год, що чітко зафіксовано на долучених до відзиву відеозапису № 1764415024_F3200_1129_111704 з технічного пристрою лазерного вимірювача швидкості TruСam LTI 20/20 № ТС 000798 від 20.01.2025 та відповідними фотокартками з технічного пристрою лазерного вимірювача швидкості TruСam LTI 20/20 № ТС 000798 від 20.01.2025 (а.с. 68, 69, 70).

Твердження сторони позивача про наявність підстав для сумніву у коректності результатів виміру швидкості з підстав ймовірності здійснення поліцейськими вимірювання швидкості руху транспортного засобу позивача лазерним приладом TruCam у ручному режимі та ймовірності похибки, така у будь-якому разі не може становити близько 70 км/год та не спростовує самого факту вчинення перевищення дозволеної швидкості руху транспортного засобу.

Використання лазерного вимірювача ТruCam в ручному режимі на точність вимірювання швидкості руху ТЗ не впливає.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Щодо законності використання лазерного приладу TruCam LTI 20/20 TC000798, слід зазначити, що правомірність використання поліцейським технічного приладу вимірювання швидкості TruCam LTI 20/20 TC000798, стверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/32325 від 06.11.2024, виданого ДП «Укрметртестстандарт», чинне до 06.11.2025, відповідно до якого лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 TC000798 за результатами повірки відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Діапазон вимірювань від 2 км/год до 320 км/год. Максимальна допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі складає ± 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год.

Також лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UА.МІ/1-2903-2012 від 29.08.2012, Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт»), згідно якого вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 за результатами дослідження технічного проекту засобу, вказаним сертифікатом підтверджено відповідність вказаного типу вимірювальної техніки на ринку України.

З огляду на викладене, на час фіксування допущення позивачем правил щодо швидкості руху у населеному пункті, фіксація такого здійснювалась працівниками патрульної поліції за допомогою засобу вимірювальної техніки, який пройшов повірку та відповідав вимогам технічної документації та позивачем цього не спростовано.

Суд зауважує, що на відеозаписі приладу TruCam LTI 20/20 ТС, серійний номер TC000798, долучений відповідачем до матеріалів відзиву на позов, під час фіксування швидкості автомобіля позивача вбачається, що зображення чітке, позначка оптичного прицілу спрямована саме на транспортний засіб з номерним знаком НОМЕР_1 .

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, із врахуванням положення статті 71 КАС України вбачається, що обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Тобто, обов`язок відповідача доказування правомірності винесеного ним рішення не слід розуміти, як те, що позивач повністю звільнений від обов`язку доказування своїх вимог.

Наведене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 по справі № 536/583/17 та від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17.

За змістом статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доводи представника позивача в судовому засіданні про те, що у відзиві неправильно зазначено по батькові позивача, а тому відзив не слід брати до уваги, суд вважає безпідставними. Суд вважає це опискою, що не впливає на суть заперечень проти позову, обґрунтування їх доказами та нормами права.

Відповідно до приписів частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач не долучив жодних доказів, які б беззаперечно спростовували факт наявності в його діях адміністративного правопорушення, зафіксованого працівником поліції у постанові серії ЕНА № 3895726 від 20.01.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , відтак оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення слід залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору при поданні позовної заяви слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 2, 4, 20, 44, 77, 241, 243-246, 271, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Залишити без задоволення адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій та скасування рішення.

Залишити без змін постанову серії ЕНА № 3895726 від 20.01.2025 інспектора 5 роти 1 батальйону Відділу організації несення служби в м. Ковель УПП у Волинській області Марахова Артура Сергійовича про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1700 гривень.

Судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення та проголошення повного тексту рішення 26.02.2026. Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача: Пасевич Олександр Петрович, адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, адреса: вулиця Залізнична, 15 місто Луцьк, ЄДРПОУ 40108646.

Суддя Любешівського районного суду

Волинської області А.С. Савич