Постанова № 13439225, 20.12.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2010 р. № 2а-8319/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-суддіЛанкевича А.З.

за участі секретаряГіщинської С.Я.

та представників

позивача Шимчишина І.С.

відповідачаДемідюка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корабуд»до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова про визнання дій протиправними,-

встановив :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить: визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07 вересня 2010 року №0004103311 та 0002182321/0; визнати протиправними дії відповідача, які полягають у викладені в Акті перевірки від 21 серпня 2010 №2054/23-2/35854688 незаконних висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, згідно якої він просить визнати протиправними дії відповідача, які полягають у викладені в Акті перевірки від 21 серпня 2010 №2054/23-2/35854688 незаконних висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Посилається на те, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання останнім вимог податкового та іншого законодавства складено Акт №2054/23-2/35854688 від 21 серпня 2010 року в якому зазначені необгрунтовані висновки про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Стверджує, що товарність операцій з таких договорів підтверджується первиними документами. Крім цього, вказує на те, що підстава нікчемності правочину повинна бути чітко визначена в законодавсті, однак обставина на яку вказує відповідач, серед переліку підстав визнання правочину нікчемним не передбачена.

Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких він просить в позові відмовити, посилається на те, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання останнім вимог податкового та іншого законодавства за період його господарської діяльності з 02 квітня 2008 року по 30 червня 2010 року, за результатами якої складено Акт перевірки №2054/23-2/35854688 від 21 серпня 2010 року. Як вбачається з вищенаведеного Акту перевірки, пояснює відповідач, перевіряючими зроблено висновок про безтоварність операцій по договорах укладених між позивачем та його контрагентами Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпакт»і Приватним підприємством «Вілмат електрик». Зокрема на підтвердження обгрунтованості вказаних висновків вказує на те, що позивачем не представлено на час перевірки первинних документів по операціях згідно цих договорів, а контрагенти позивача згідно таких договорів відсутні за їх місцезнаходженням, не подають до податкового органу податкову звітність, не мають достатніх власних виробничих потужностей для здійснення операцій по вказаних договорах. А відтак на підставі цього, стверджує відповідач, таким правомірно на його думку зроблено висновок про нікчемність вищезгаданих договорів у звязку з їх суперечністю моральним засадам суспільства.

Представник відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні з підстав викладених в письмових запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

В період з 11 по 21 серпня 2010 року на підставі направлення №582 від 11 серпня 2010 року працівниками Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання останнім вимог податкового та іншого законодавства за період його господарської діяльності з 02 квітня 2008 року по 30 червня 2010 року, за результатами якої складено Акт перевірки №2054/23-2/35854688 від 21 серпня 2010 року.

Як вбачається з змісту вищенаведеного Акту перевірки, зокрема п.3.1.2 (Валові витрати), відповідач дійшов до висновку про безтоварність операцій та нікчемність договорів, укладених між позивачем та його контрагентами - Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпакт»і Приватним підприємством «Вілмат електрик».

На підтвердження вказаної позиції відповідач в Акті перевірки вказує на те, що по контрагентах позивача - Товариству з обмеженою відповідальністю «Імпакт»і Приватному підприємстві «Вілмат електрик»внесено дані про їх відсутність за місцезнаходженням, такі не подають до податкового органу податкову звітність, вони не мають достатніх власних виробничих потужностей для здійснення операцій по договорах укладених з позивачем, на запит відповідача направленого до ДПІ у Печерському районі м.Києва щодо надання інформації та проведення перевірки ТзОВ ТД «Імпакт»з питань взаєморозрахунків з ТзОВ «Корабуд»відповіді не отримано, позивачем не представлено на час перевірки товарно-транспорних накладних.

Позивачем з метою доведення його позиції про товарність усіх операцій згідно укладених між ним та його контрагентами договорів представлено суду відповідні видаткові накладні, податкові накладні, розрахунки, акт надання послуг оренди бульдозера, ескаватора, акт здачі-прийому робіт по розвантаженню вагонів.

Згідно пунктів 1, 11 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: 1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); 11) застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №925/11205, з наступними змінами та доповненнями, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

У відповідності до п.2.3.4 п.2.3 вищенаведеного Порядку, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Відсутність в субєкта господарювання транспортних засобів та великого штату працівників, на що посилається відповідач, не може бути достатнім підтвердженням його висновків про неможливість ведення підприємницької діяльності такими субєктами, оскільки вказані ресурси можуть залучатися на підставі договорів підряду.

А неподання податкової звітності та інші порушення податкового законодавства контрагентами по договорах позивача не є безумовними підставами для визнання усіх господарських операцій між такими субєктами господарювання безтоварними.

Судом беруться до уваги вищенаведені представлені позивачем документи, які підтверджують товарність вказаних операцій.

На пропозицію суду відповідач не навів жодних інших обставин на підтвердження своїх тверджень про безтоварність таких операцій.

Тому, зазначені в Актах перевірки висновки про безтоварність операцій, укладених між позивачем та його контрагентами - Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпакт»і Приватним підприємством «Вілмат електрик», є нічим іншим як припущеннями, оскільки зроблені без наявності достатніх та відповідних на те доказів.

Статтею 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст.203 вищенаведеного Кодексу, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

З вищенаведеного вбачається, що нікчемним є договір лише у випадках прямо передбачених законом.

А відтак, відповідач помилково дійшов до висновку про те, що правочин, вчинений платником податків може визнаватися податковим органом нікчемними, лише з підстав того, що такий на думку останнього суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Крім цього, відповідач не надав суду достатніх та належних доказів з яких можливо було б встановити спрямованість вищезгаданих договорів проти публічного порядку, що могло б слугувати підставою для розцінювання таких нікчемними.

Судом також береться до уваги той факт, що договори, які на думку відповідача є нікчемними, в судовому порядку недійсними не визнавались.

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що оскаржувані дії позивача вчинені не добросовісно і не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин справи, що мали значення для вчинення таких дій, а відтак позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

На підставі ст.94 вищенаведеного Кодексу із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задоволити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова, які полягають у викладенні в Акті перевірки від 21 серпня 2010 року №2054/23-2/35854688 висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю ТД «Корабуд»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпакт»і Приватним підприємством «Вілмат електрик».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Корабуд»3 (три) грн. 40 коп. витрат понесених останнім на сплату судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений вищенаведеним Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено 24 грудня 2010 року.

Головуючий Ланкевич А.З.