Ухвала суду № 134390530, 26.02.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/35477/25

УХВАЛА

26 лютого 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Потоцької Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 за вхід. №13825/26 про ухвалення додаткового рішення у справі №420/35477/25,-

ВСТАНОВИВ

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання внести відомості.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

06.02.2026 року до суду за вхід. №13825/26 від представника ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яким: здійснити розподіл судових витрат, понесених ОСОБА_1 у Одеському окружному адміністративному суді у справі № 420/35477/25.

Розглядаючи заяву представника позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

При цьому, суд наголошує, що Кодексом адміністративного судочинства України передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.

В рамках розгляду справи, судом встановлено, що оскільки позивач не має права на виключення з військового обліку у зв`язку з недосягненням граничного віку перебування у запасі, відсутні підстави для виключення позивача із військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

В той же час, ч. 1 ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного, враховуючи позицію суду про відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу, розподілу між сторонами не підлягають.

Відповідно до ч. 4 ст. 252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Відтак, враховуючи те, що рішенням суду вирішено усі позовні вимоги, вирішено питання судових витрат та визначено спосіб виконання судового рішення, у суду відсутні правові підстави для прийняття додаткового рішення у справі, а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.132, 134, 139, 143, 252, 256, 295 КАС України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 за вхід. №13825/26 про ухвалення додаткового рішення у справі №420/35477/25 відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 293-297 КАС України, з урахуванням пункту 15.5 розділу VII «Перехідних положень» КАС України.

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА