Постанова № 13439015, 10.01.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2011 р. Справа № 2a-4398/10/0970

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остапюк С.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області доОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій за постановами № 092604 від 06.11.2009 року та № 092773 від 28.12.2009 року в загальному розмірі 1020 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2010 року територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області звернулося в суд з адміністративним позовом доОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій за постановами № 092604 від 06.11.2009 року та № 092773 від 28.12.2009 року в загальному розмірі 1020 гривень.

Позов мотивовано тим, що 29.10.2009 року та 25.12.2009 працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області виявлено порушення вимог положень статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»допущені відповідачем, а саме: експлуатація легкового автомобіля, облаштованого як таксі без ліцензійної картки. Виявлені порушення зафіксовані в акті за № 163368 від 29.10.2009 року та в акті за № 163810 від 25.12.2009 року. За наслідками розгляду вказаних актів, 06.11.2009 року позивачем винесено постанову за №092604 про застосування фінансових санкцій в розмірі 510 гривень та 28.12.2009 року позивачем винесено постанову за №092773 про застосування фінансових санкцій в розмірі 510 гривень, за вчинені правопорушення. У передбачений строк сума застосованих фінансових санкцій в загальному розмірі 1020 гривень відповідачем добровільно не сплачена.

15.12.2010 року судом відповідно до пункту 4 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку разом із копією позовної заяви та доданими до неї документів направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову.

На адресу відповідача (76018, АДРЕСА_1), внесеною до відповідного Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію ухвали суду про відкриття скороченого провадження в даній адміністративній справі, в якій містяться відомості про порядок і строк подання заперечення проти позову та наслідки неподання такого заперечення, копію позовної заяви та додані до неї документи.

28.12.2010 року на адресу суду повернулося поштове відправлення, з надісланою судом ухвалою про відкриття скороченого провадження, копією позовної заяви та доданих до неї документи за закінченням терміну зберігання.

Відповідно частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, враховуючи положення статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач вважається повідомлений належним чином про порядок і строк подання заперечення проти позову та наслідки неподання такого заперечення.

Згідно із пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Враховуючи, що до суду не було подано заперечення відповідача проти заявленого позову та те, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, поданий територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області позов доОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій за постановами № 092604 від 06.11.2009 року та № 092773 від 28.12.2009 року в загальному розмірі 1020 гривень підлягає розгляду в строк визначений пунктом 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, оцінивши повідомлені сторонами обставини, прийшов до висновку про підставність позовних вимог.

Судом встановлено, що 29.10.2009 року та 25.12.2009 працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області виявлено та задокументовано в акті за № 163368 від 29.10.2009 року та в акті за № 163810 від 25.12.2009 року факт експлуатації відповідачем легкового автомобіля марки Део державний номерний знак НОМЕР_3, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, що є порушення вимог статей 39, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивачем, у відповідності до абзацу 2 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за виявлене порушення щодо відповідача, постановами про застосування фінансових санкцій за №092604 від 06.11.2009 року та за №092773 від 28.12.2009 року застосовано фінансові санкції на загальну суму 1020 гривень. Відповідачем фінансові санкції не сплачено.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в України визначені Законом України «Про автомобільний транспорт».

Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Відповідно пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному

транспорті»органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м. Севастополі.

Стаття 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»визначає перелік документів, на підставі яких виконують пасажирські перевезення, згідно положень якої:

Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинна мати і предявляти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, є:

для автомобільного перевізника ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія таксі посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інший документи передбачені законодавством України.

Стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»визначає, що ліцензійною карткою транспортного засобу є документ, який містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу.

Абзац 2 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»є спеціальною нормою, якою встановлено, що за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки встановлюється штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частинами 4 та 5 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»встановлено, що від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до пунктів 21, 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявлені порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обовязковою до виконання.

Пунктом 28 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України фінансова санкція повинна бути перерахована субєктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом пятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.

У передбачений законом термін сума застосованих фінансових санкцій відповідачем добровільно не сплачена. Постанова в порядку передбаченому пунктом 32 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду не оскаржувалась.

Суд зазначає, що при здійсненні відповідачем експлуатації легкового автомобіля, облаштованого як таксі наявність документів, передбачених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»є обовязком відповідача, порушення якого тягне наслідки у вигляді застосування штрафних санкції, передбачених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення в дохід Державного бюджету з ОСОБА_1 фінансових санкцій в загальному розмірі 1020 гривень за постановами про застосування фінансових санкцій за № 092604 від 06.11.2009 року та № 092773 від 28.12.2009 року є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Враховуючи вищевикладене, на підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 2, 8-14, 86, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути в дохід Державного бюджету на рахунок №31110106700002, УДК в місті Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО 836014, код одержувача 20568100 з ОСОБА_1, індекс 76018, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 фінансові санкції в загальному розмірі 1020 (одна тисяча двадцять) гривень за постановами про застосування фінансових санкцій за № 092604 від 06.11.2009 року та № 092773 від 28.12.2009 року.

Постанову звернути до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 та частини 8 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 9 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя:Остап'юк С.В.

Постанова складена 10.01.2011 року о 16 год 05 хв.