Ухвала суду № 134390069, 26.02.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог

26 лютого 2026 рокусправа № 380/16944/25

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Потабенко В.А., розглянувши клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області, з такими вимогами:

-визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті індексації (підвищення) ОСОБА_1 пенсії за віком:

- з 01 березня 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» із застосуванням коефіцієнта індексації 1,140.

- з 01 березня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосуванням коефіцієнта індексації 1,197.

- з 01 березня 2024 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» із застосуванням коефіцієнта індексації 1,0796.

- з 01 березня 2025 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2025 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» із застосуванням коефіцієнта індексації 1,115;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату індексації (підвищення) ОСОБА_1 пенсії за віком:

- з 01 березня 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» із застосуванням коефіцієнта індексації 1,140, без обмеження індексації.

- з 01 березня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосуванням коефіцієнта індексації 1,197, без обмеження індексації.

- з 01 березня 2024 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» із застосуванням коефіцієнта індексації 1,0796, без обмеження індексації.

- з 01 березня 2025 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2025 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» із застосуванням коефіцієнта індексації 1,115, без обмеження індексації.

Ухвалою суду від 25.08.25 було залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

08.09.2025 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви в частині сплати судового збору.

Ухвалою від 15.09.2025 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішила проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 16.02.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, з метою надання можливості позивачу навести поважні причини пропуску строку на звернення до суду з даним позовом.

25.02.2026 від позивача за вх. №15234 надійшла заява про усунення недоліків. Заява мотивована тим, що про неправильне застосування ГУ ПФУ у Львівській області коефіцієнта індексації при перерахунку пенсій з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.03.2025 року йому стало відомо тільки на початку червня 2025 року із засобів масової інформації з посиланням на нормативно-правовий документ, а саме на Постанову Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року у справі №200/5836/24 (провадження №К/990/4755/25), якою встановлено що Головні управління пенсійного фонду України протиправно не застосовували при перерахунку пенсій коефіцієнти індексації встановлені постановами Кабінету Міністрів України у 2022, 2023, 2024 та у 2025 роках. У зв`язку із чим, 12 червня 2025 року позивачем була подана до ГУ ПФУ у Львівській області заява про перерахунок та виплату індексації (підвищення) до пенсії за віком, з урахування коефіцієнтів індексації встановлених постановами КМУ №118, №168, №185 та №209. 10 липня 2025 року позивач отримав поштою письмову відповідь із ГУ ПФУ у Львівській області листом №13097-13573/М-52/8-1300/25 від 30.06.2025 року з відмовою в перерахунку на виплаті індексації (підвищення) пенсії за вказані періоди з мотивацією того, що розмір його пенсії обчислено відповідно до норм чинного законодавства та з посиланням при цьому на пункт 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058- IV, який затверджений Постановою КМУ від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Порядок №124).

Отже саме з вини ГУ ПФУ у Львівській області, яке є суб`єктом владних повноважень, позивач не отримав підвищення до пенсії при перерахунку його пенсії у зв`язку з індексацією із застосуванням коефіцієнтів індексації установлених постановами Кабінету Міністрів України №118, №168, №185 та №209, що і змусило позивача звернутися з адміністративним позовом до суду для захисту його порушених прав на отримання справедливої пенсії.

Оскільки позивачу стало відомо про порушення його прав Головним управлінням ПФУ у Львівській області на початку червня 2025 року, що підтверджено листом-відповіддю ГУ ПФУ у Львівській області від 30 червня 2025 року, який він отримав поштою 10 липня 2025 року, то відповідно до ч.2 ст.122 КАС України він звернувся з позовом до адміністративного суду у встановлений законом шестимісячний строк.

Вирішуючи заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Щодо застосування строків у подібних спорах суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 24.04.2025 у справі №380/9172/24. У цій постанові Верховний Суд дійшов висновку, що у справах, де пенсіонери оскаржують бездіяльність пенсійного органу щодо ненарахування індексації, застосовується загальний шестимісячний строк звернення до суду. Норми щодо необмеження строком виплати пенсії стосуються лише тих сум, які вже були нараховані пенсійним органом, але не виплачені.

Позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог, встановлений частиною 2 статті 122 КАС України.

Суд виходить із правових позицій Верховного Суду, сформованих у постановах від 28.05.2021 у справі №380/2355/20, від 21.02.2020 у справі №340/1019/19, від 21.02.2024 у справі №240/27663/23 та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а, а також врахував позицію Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, яка відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах.

Так, початок шестимісячного строку законодавцем визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. При визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України: «…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року».

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 18 червня 2021 року у справі № 522/5974/17 та від 27 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.005964.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №9901/325/19 вказала, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Такої ж позиції дотримався Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2018 року у справі №520/1353/17.

Щодо дати проведення перерахунку, слід врахувати Постанову Верховного суду від 25 лютого 2025 року по справі №160/14043/24, у якій судді дійшли висновку, що право громадян на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

До того ж, суд зауважує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу.

Так, у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 зокрема вказано, що загальне правило щодо необхідності вчинення особою активних дій з метою призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший чи з`ясування видів та розміру складових, які враховані при розрахунку пенсії шляхом подання відповідних заяв визначено Законом № 1058-IV (зокрема, статті 44, 45) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Таким чином, ураховуючи сформовану Верховним Судом позицію, суд не визнає поважними доводи позивача про те, що про порушення свого права дізнався лише з моменту отримання від відповідача листа від 30.06.2025, який він отримав 10.07.2025. Доказів отримання позивачем зазначеного листа саме 10.07.2025 до матеріалів справи не надано.

У постанові від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24 Верховний Суд зазначив:

"Звернувшись до суду з цим позовом 20 травня 2024 року позивач заявив вимоги про зобов`язання відповідача здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 7763,17 грн з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії:

- у розмірі 1,11 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», починаючи з 01 березня 2021 року;

- у розмірі 1,14 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, починаючи з 01 березня 2022 року;

- у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», починаючи з 01 березня 2023 року;

- у розмірі 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», починаючи з 01 березня 2024 року, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2024 року.

62. Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

2) ці суми мають бути невиплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

63. У справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2021, 2022, 2023 та 2024 роках позивачу не нараховувалася, тому немає підстав для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.

64. Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

65. Звернувшись до суду з цим позовом 20 травня 2024 року, позивач заявив позовні вимоги з 01 березня 2021 року, у зв`язку з чим, з урахуванням визначеного вище висновку, вони можуть бути захищені судом з 20 листопада 2023 року - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не з 01 березня 2021 року, як помилково вважає суд першої інстанції, у зв`язку з чим рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог та залишення без розгляду позовних вимог за період до 20 листопада 2023 року відповідно до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України."

Так, Верховний Суд у постанові від 21.02.2024 у справі № 240/27663/23 предмет спору у якій стосувався перерахунку пенсії, зазначив, що поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Верховний Суд наголосив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Таким чином, з огляду на те, що позивач просить провести перерахунок пенсії з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025, а з цим позовом звернувся лише 19.08.2026, беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат та наведені вище правові висновки Верховного Суду у постанові від 21.02.2024 у справі № 240/27663/23, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення з цим адміністративним позовом до суду в частині позовних вимог за період з 01 березня 2022 року по 19.02.2025, при цьому не навів жодних поважних причин пропуску такого строку.

Положеннями ч. 13 ст. 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (ч. 15 ст. 171 КАС України).

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 171, 240, 248, 256 КАС України суд, -

у х в а л и в :

у задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити повністю.

Причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом визнати неповажними.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, в частині позовних вимог про здійснення (перерахунок) пенсії за період з 01.03.2022 до 19.02.2025, без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна