Рішення № 134390019, 25.02.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2026 рокусправа № 380/5177/25 м.ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/5177/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив:

- визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850.

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України призначити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, передбачену Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 та вчинити дії щодо її виплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 12.04.1995 по 30.06.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ та звільнений по хворобі на пенсію за вислугою років. Позивачу встановлено III групу інвалідності, що пов`язана з проходженням служби в ОВС та підтверджується випискою із акту огляду МСЕК до довідки серії 12 ААБ №377327 від 04.07.2023.

Відповідно до Довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Серія 12ААА №001404 від 04.07.2023 Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» Обласна МСЕК №1, позивачу визначено ступінь втрати професійної працездатності 45%, причина інвалідності-захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

У зв`язку із встановленням ІІІ-ї групи інвалідності, керуючись ст. 23 Закону України «Про міліцію» № 565-ХП від 20.12.1990, позивач 20.07.2023 звернувся до Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області із заявою (рапортом) про призначення одноразової грошової допомоги (ОГД) до якого були долучені необхідні документи.

Головне управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області повідомило позивача листом від 09.10.2023 №55 про те, що відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, подані матеріали з відповідним висновком були направлені до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення про призначення грошової допомоги.

В подальшому матеріали щодо виплати одноразової грошової допомоги повернуто.

22.04.2024 рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/4169/24 позов задоволено частково, а саме:

- визнано протиправними дії МВС України щодо повернення без прийняття рішення матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності через захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ;

- зобов`язано МВС України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності через захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, і додані до неї документи разом із висновком ГУ МВС України у Львівській області та прийняти одне з рішень, передбачених пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМ України від 21.10.2015 №850.

11.12.2024 позивачем подано заяву до голови ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області щодо скерування матеріалів в МВС України для розгляду по суті про проведення мені виплати одноразової грошової допомоги.

В другій половині січня 2025 року позивачу повідомили з ГУ МВС України у Львівській області, а саме листом від 15.01.2025 року №3 про те, що матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги повернуто до ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області, відповідно до листа відділу координації пенсійних питань МВС України від 07.01.2025 №485-2025, в якому зазначено, що за результатами розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Департаментом охорони здоров`я МВС України вказано на те, що при огляді його медико-соціальною експертною комісією допущено порушення вимог Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи» (далі Положення), відповідно до якого МСЕК колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС. При проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися. Крім того, лікарсько-консультативною комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» ОСОБА_1 на МСЕК не направлявся.

Пунктом 9 Порядку встановлено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 Порядку, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Проте, невідповідність надісланих матеріалів вимогам Положення унеможливила прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги заявнику згідно з Порядком.

Ураховуючи викладене, прийнято рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та затверджено відповідний висновок.

Крім цього, 31.05.2024 року я повторно проходив огляд МСЕК і мені визначено III групу інвалідності, захворювання пов`язане з проходженням служби в ОВС до 01.06.2027 року.

Позивач вважає, що МВС України безпідставно та протиправно відмовило йому в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Перелік підстав для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, визначений пунктом 14 Порядку №850, є вичерпним. Підставу для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги (незалучення працівників закладів охорони здоров`я МВС України при проведенні медико-соціальної експертизи під час встановлення інвалідності працівнику міліції) пункт 14 Порядку №850 не містить.

Також позивач вважає, що належним способом захисту порушеного права, є саме зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України призначити одноразову грошову допомогу позивачу відповідно до «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 та вчинити дії щодо її виплати.

При цьому, слід зазначити, що якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб`єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов`язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача. Отже, застосування судом зазначеного способу захисту права в контексті спірних правовідносин не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, що лише подання передбачених п. 7 Порядку № 850 документів не свідчить про наявність у особи безумовного права на отримання одноразової грошової допомоги.

Відділом координації пенсійних питань МВС України за дорученням керівництва МВС України спільно із відповідальними підрозділами апарату Міністерства розглянуто матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку № 850, надіслані Ліквідаційною комісією ГУМВС України у Львівській області на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 у справі № 380/4169/24.

За результатами розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Департаментом охорони здоров`я МВС України вказано на те, що при огляді Позивача медико-соціальною експертною комісією допущено порушення вимог п. 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС.

При проведенні медико-соціальної експертизи представники закладів охорони здоров`я МВС України до складу комісії не залучалися.

Повідомлено також про те, що ОСОБА_1 лікарсько-консультативною комісією Державної установи «ТМО МВС України по Львівській області» для огляду на медико- соціальну експертну комісію не направлявся.

Положення № 1317 передбачає спеціальні вимоги до проведення медико-соціальної експертизи колишнім працівникам міліції, зокрема, необхідність залучення при проведенні медико- соціальної експертизи колишнім працівникам міліції представників закладів охорони здоров`я МВС України до складу комісії.

Проте, невідповідність надісланих матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги вимогам Положення № 1317, унеможливила прийняття рішення за ними згідно із Порядком № 850, внаслідок чого 31.12.2024 прийнято рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, про що Відділом координації пенсійних питань МВС України листом від 07.01.2025 № 485-2025 повідомлено Ліквідаційну комісію ГУМВС України у Львівській області.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 21.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.

Судом встановлені наступні обставини:

07.01.2025 відповідачем за № 485-2025 повідомлено Ліквідаційну комісію ГУМВС України у Львівській області, про те, що:

«Відділом координації пенсійних питань МВС України на виконання доручення керівництва МВС спільно з відповідальними підрозділами апарату Міністерства внутрішніх справ розглянуто матеріали щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок), надіслані на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 у справі № 380/4169/24, та повідомляємо таке.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 у справі № 380/4169/24 зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та прийняти одне із рішень, передбачених пунктом 9 Порядку.

За результатами розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Департаментом охорони здоров`я МВС України вказано на те, що при огляді його медико-соціальною експертною комісією допущено порушення вимог Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» (далі - Положення), відповідно до якого МСЕК колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС.

При проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися.

Крім того, лікарсько-консультативною комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» ОСОБА_1 на МСЕК не направлявся.

Пунктом 9 Порядку встановлено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 Порядку, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Проте, невідповідність надісланих матеріалів вимогам Положення унеможливила прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги заявнику згідно з Порядком.

Ураховуючи викладене, прийнято рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та затверджено відповідний висновок».

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірну відмову протиправною та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.

Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірного рішення з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Згідно із ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22.04.2024 рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/4169/24, яке набрало законної сили:

- визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без прийняття рішення матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності через захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ;

- зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності через захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, і додані до неї документи разом із висновком Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області та прийняти одне із рішень, передбачених пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

Вказаним рішенням суду встановлено наступне:

«Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ.

Свідоцтвом про хворобу від 23.06.2015 № 201 військово-лікарської комісії ГУМВС України у Львівській області встановлено захворювання позивача, яке пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до виписки МСЕК з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААГ №377327 від 04.07.2023 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Згідно із довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 001404 (дата огляду 04.07.2023) позивачу встановлено 45% втрати професійної працездатності у зв`язку із захворюванням, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Позивач звернувся до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.

За результатами розгляду вказаної заяви та долучених до неї документів Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області прийнято висновок про призначення одноразової грошової допомоги.

Листом від 22.09.2023 відповідач повідомив, що за результатами розгляду матеріалів Департаментом охорони здоров`я та реабілітації МВС України з`ясовано, що медико-соціальна експертна комісія позивачу проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС. При проведенні позивачу медико-соціальної експертизи представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися. Висновок ліквідаційної комісії ГУМС України у Львівській області потребує уточнення, у зв`язку з чим, матеріали повертаються на доопрацювання.

Позивач повторно звертався до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області із заявами (рапортами) про виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.

Проте, листами від 23.10.2023, 04.01.2024 відповідач повідомив, що матеріали повертаються на доопрацювання у зв`язку з їхньою невідповідністю.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у затвердженні висновку про призначення і виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , у зв`язку з встановленням йому III групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

…

Вичерпний перелік випадків, за яких позивачу може бути відмовлено у призначенні і виплаті спірної грошової допомоги, наведено у пункті 14 Порядку №850, за змістом якого призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Як встановлено судом, позивач звернувся до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області із заявами (рапортами) про виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.

Листами від 22.09.2023, від 23.10.2023, від 04.01.2024 відповідач повідомив, невідповідність надісланих матеріалів, що унеможливило прийняття рішення за ними згідно з порядком, у зв`язку з чим, матеріали повертаються на доопрацювання».

Згідно із п. 1 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 за № 850 (в редакції на час звернення позивача із відповідним рапортом), ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Згідно із п. 2 цього ж Порядку, днем виникнення права на отримання грошової допомоги є:

у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно із п. 3 цього ж Порядку, грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов`язків - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті), рівними частками членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого).

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) працівника міліції визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб;

2) установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі:

250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи;

200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи;

150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи;

3) часткової втрати працездатності працівником міліції без установлення йому інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальними експертними комісіями, - у розмірі, що визначається у відсотках 100-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ступеня втрати працездатності. При цьому розмір грошової допомоги не повинен бути меншим за 20-кратний прожитковий мінімум, установлений законом для працездатних осіб, та більшим за 100-кратний прожитковий мінімум, установлений законом для працездатних осіб.

Згідно із п. 4 цього ж Порядку, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Згідно із п. 5 цього ж Порядку, за наявності в працівника міліції або членів його сім`ї права на отримання одночасно одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених статтею 23 Закону України «Про міліцію», та встановлених іншими законами компенсаційної виплати або одноразової грошової допомоги виплата проводиться з однієї підстави за вибором особи.

Згідно із п. 7 цього ж Порядку, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби, а в разі припинення відповідного органу внутрішніх справ як юридичної особи - до уповноваженої установи МВС такі документи:

заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Згідно із п. 8 цього ж Порядку, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, або керівник уповноваженої установи МВС, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції:

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу;

витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Згідно із п. 9 цього ж Порядку, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, або до уповноваженої установи МВС для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Згідно із п. 10 цього ж Порядку, грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.

Згідно із п. 11 цього ж Порядку, виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, або уповноваженою установою МВС, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку.

Згідно із п. 14 цього ж Порядку, призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:

учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;

учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);

подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Щодо предмету спору по даній справі, відповідач спірним рішенням відмовив позивачу з таких підстав:

При проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися.

Крім того, лікарсько-консультативною комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» ОСОБА_1 на МСЕК не направлявся.

Інших підстав для спірної відмови відповідач не зазначає. Відповідач не спростовує аргументи позивача про вичерпний перелік випадків, за яких позивачу могло бути відмовлено у призначенні і виплаті спірної грошової допомоги, наведених у пункті 14 Порядку №850.

За таких обставин, спірна відмова Міністерства внутрішніх справ України у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням 3-ої групи інвалідності, передбаченої Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 є протиправною.

З метою належного захисту порушеного права позивача, та із врахуванням тривалого і неодноразового розгляду відповідачем спірного питання, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити одноразову грошову допомогу позивачу в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, передбачену Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 та вчинити дії щодо її виплати.

Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З цих же по суті підстав, судом не враховуються заперечення відповідача.

Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, ЄДРПОУ 00032684) про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії - задоволити повністю.

Визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України призначити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, передбачену Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 та вчинити дії щодо її виплати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, ЄДРПОУ 00032684) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1211,20 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп. 15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

СуддяГавдик Зіновій Володимирович