Рішення № 134389978, 25.02.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

25 лютого 2026 рокусправа № 640/33130/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тєфія" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Тєфія" із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просить суд:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22.10.2021 №769740417 про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 23 986,29 грн.

- стягнути на користь ТОВ «Тефія» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 23 900,00 (двадцять три тисячі дев?ятсот грн. 00 коп.) гривень, згідно детального опису робіт (наданих послуг) та доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що будуть надані додатково з урахуванням вимог ч. 4 ст. 134 КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач склав Акт №67500/Ж5/26-15-04-17-18 від 07.09.2021 «камеральної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) по податку на прибуток ТОВ «ТЄФІЯ» код 35023477», в якому наведено висновок про порушення позивачем, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, термінів сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на прибуток підприємств.

На підставі висновків Акту перевірки, відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення №769740417 від 22.10.2021, яким за затримку строків сплати грошового зобов`язання на 111, 203 та 210 календарних днів нарахував позивачеві штраф в сумі 23 986,29 (двадцять три тисячі дев`ятсот вісімдесят шість грн. 29 коп.) гривень.

Дійсно, у визначені відповідачем в Акті перевірки дати позивач здійснював перерахування коштів на оплату самостійно визначених податкових зобов`язань з податку на прибуток, однак суми перерахованих позивачем коштів відрізняються від тих про які відповідач вказує в Акті перевірки, а саме: платіжним дорученням №41387 від 18.08.2020 позивач здійснив оплату податкових зобов`язань в розмірі 70 000,00грн. самостійно визначених у поданій до контролюючого органу декларації з податку на прибуток за півріччя (II квартал) 2020; платіжним дорученням №41460 від 18.11.2020 позивач здійснив оплату податкових зобов`язань в розмірі 117 857,00грн. самостійно визначених у поданій до контролюючого органу декларації з податку на прибуток за III квартали (9 місяців) 2020; платіжним дорученням №41549 від 05.03.2021 позивач здійснив оплату податкових зобов`язань в розмірі 310 433,00грн. самостійно визначених у поданій до контролюючого органу декларації з податку на прибуток за 2020 рік.

Наведені відповідачем в Акті перевірки твердження про перерахування позивачем 05.03.2021 грошових коштів в сумі 52 005,90 грн, а 18.11.2021 в сумі 73 097,90 грн та в сумі 44 759,10 грн є надуманими й спростовуються відомостями платіжних доручень №41460 та №41549 від 05.03.2021.

Платіжними дорученнями №41387 від 18.08.2020, №41460 від 18.11.2020 та №41549 підтверджується, що позивачем з дотриманням встановленого п. 57.1 ст. 57 ПК України десятиденного строку провів оплату самостійно визначеної суми податкового зобов`язання з податку на прибуток в порядку і строки, визначені Податковим кодексом України, позивач виконав свій податковий обов`язок з обчислення, декларування та сплати сум грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за півріччя 2020 року в сумі 69 901,00грн, за III квартал 2020 року в сумі 117 857,00 грн. та за 2020 рік в сумі 310 433,00грн.

Оскаржуваним рішенням відповідач безпідставно нарахував позивачеві штраф за затримку, встановлених п. 57.1 ст. 57 ПК України, строків сплати самостійно визначеної суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 23 986,29 грн, а тому це рішення є протиправними й підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

04.01.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Зазначає, що під час камеральної перевірки встановлено, що в 2020-2021 роках, відповідно інтегрованій картці платника податку на прибуток (кодом бюджетної класифікації 11021000) (далі - ІКП) ТОВ «ТЄФІЯ» (код ЄДРПОУ 35023477), обліковувався податковий борг у розмірі 377 884,74 грн. по податковому повідомленню-рішенню №0000005050 від 08.01.2020 в сумі 193 530.00 грн з граничним терміном сплати 28.04.2020, відповідно який фактично погашався 18.08.2020, 18.11.2020, 05.03.2021, про що зазначено в акті про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету ТОВ «ТЄФІЯ» (код ЄДРПОУ 35023477) від 07.09.2021 №67500/Ж5/26-15-04-17-18.

Слід зазначити, що за даними інформаційних ресурсів ДПС України, кошти для погашення податкового зобов`язання по зазначеній в акті перевірки декларації, перераховувались підприємством на рахунок платника у системі електронного адміністрування податку на прибуток з порушенням норм п. 57.1 ст. 57, Кодексу, про що свідчить безперервний борг на вказаному рахунку.

Відповідно до п. 131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Передбачена пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).

25.01.2022 позивач подав відповідь на відзив, у якому зазначає, що посилання відповідачем у відзиві на порушення позивачем строків сплати податкового боргу в розмірі 193 530,00 грн за податковим повідомленням-рішенням №0000005050 не заслуговують на увагу.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Строки сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного (нарахованого) контролюючим органом у податковому повідомленні-рішення встановлюються положеннями п. 57.3 ст. 57 ПК України.

Проте, як вже зазначалось вище й підтверджується відповідачем у відзиві, оскаржуваним рішенням контролюючий орган нарахував позивачеві штрафні (фінансові) санкції за нібито виявлені камеральною перевіркою порушення встановлених положеннями п. 57.1 ст. 57 ПК України строків сплати податкового зобов`язання самостійно узгодженого платником податків у поданій ним податковій декларації.

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 передано судові справи Львівському окружному адміністративному суду.

За результатом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Львівського окружного адміністративного суду Кондратюк Ю.С.

Ухвалою судді від 17.03.2025 прийнято до провадження справу № 640/33130/21 та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «ТЄФІЯ» щодо дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати сум узгоджених податкових зобов`язань з податку на прибуток до бюджету, за результатами яких складено акт камеральної перевірки від 07.09.2021 №67500/Ж5/26-15-04-17-18 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України (а.с. 11).

В Акті перевірки зазначено, що позивач допустив затримку строків сплати податку на прибуток підприємств на: на 310 днів при перерахуванні коштів 05.03.2021 в сумі 52005,90 грн., на 203 днів при перерахуванні коштів 18.11.2021 в сумі 73097,90грн.; на 203 днів при перерахуванні коштів 18.11.2021 в сумі 44 759,10грн.; на 111 днів при перерахуванні коштів 18.08.2020 в сумі 70 000,00 грн.

Акт перевірки надіслано позивачу засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, отримано платником - 27.09.2021.

ГУ ДПС у м. Києві за результатами розгляду заперечення позивача від №0710/1 від 07.10.2021 залишила без змін висновок, викладений в Акті перевірки.

На підставі Акту перевірки, відповідно до статті 124 Податкового Кодексу, ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 22.10.2021 № 769740417 про застосування до ТОВ «ТЄФІЯ» штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання податку на прибуток 239 862, 9 грн у розмірі 10% - 23 986,29 грн (а.с. 18-20).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Змістом спірних правовідносин є правомірність податкових повідомлень-рішень, винесених за результатами камеральної перевірки.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України, на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п.19-1.1 п. 19-1.1 ст. 19 ПК України контролюючі органи здійснюють, зокрема, адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

За приписами п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п.75.1 ст.75 ПК України).

Відповідно до п.п.75.1.1 п. 75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Суд зауважує, що у зв`язку з набранням чинності з 01.01.2017 змін до ПК України (Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року №1797-VІІІ), зокрема, до ст.75 ПК України були внесені зміни, за якими предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Отже, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання є предметом камеральної перевірки, яка проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах податкового органу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків (п.87.9 ст.87 ПК України).

Згідно з п.131.2 ст.131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п. 75.1 ст. 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Також, предметом камеральної перевірки може бути дотримання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Водночас, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків у платіжному документі.

Позиція суду узгоджується із правовими висновками, які викладені у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №823/457/18.

Суд встановив, що ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «ТЄФІЯ» щодо дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати сум узгоджених податкових зобов`язань з податку на прибуток до бюджету, за результатами яких складено акт камеральної перевірки від 07.09.2021 №67500/Ж5/26-15-04-17-18, яким встановлено порушення вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України (а.с. 11).

В Акті перевірки зазначено, що позивач допустив затримку строків сплати податку на прибуток підприємств на: на 310 днів при перерахуванні коштів 05.03.2021 в сумі 52005,90 грн., на 203 днів при перерахуванні коштів 18.11.2021 в сумі 73097,90грн.; на 203 днів при перерахуванні коштів 18.11.2021 в сумі 44 759,10грн.; на 111 днів при перерахуванні коштів 18.08.2020 в сумі 70 000,00грн.

А саме, під час камеральної перевірки встановлено, що відповідно до інтегрованої картки платника податку на прибуток (а.с. 53-58) ТОВ «ТЄФІЯ» (код ЄДРПОУ 35023477) обліковувався податковий борг у розмірі 377 884,74 грн по податковому повідомленню-рішенню №0000005050 від 08.01.2020 в сумі 193 530,00 грн з граничним терміном сплати 28.04.2020, відповідно який фактично погашався 18.08.2020, 18.11.2020, 05.03.2021, про що зазначено в Акті перевірки.

З огляду на наявність у позивача податкового боргу, суд враховує доводи відповідача про те, що за даними інформаційних ресурсів ДПС України, кошти для погашення податкового зобов`язання по зазначеній в Акті перевірки декларації, перераховувались підприємством на рахунок платника у системі електронного адміністрування податку на прибуток з порушенням норм п. 57.1 ст. 57, Кодексу, про що свідчить безперервний борг на вказаному рахунку.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Виключенням із загального порядку сплати самостійної задекларованої платником податків суми податкового зобов`язання є випадок наявності у платника надміру сплаченої суми відповідного податку.

Згідно з п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 131.2 ст. 131 ПК України передбачено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Згідно з п.124.1 ст. 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступ за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно, враховуючи зазначене вище, у платника податків є обов`язок щодо сплати податкового зобов`язання самостійно задекларованого ним у поданій податковій звітності до контролюючого органу у строки визначені нормами ПК України та в разі не сплати податкового зобов`язання у вказані граничні строки податкове зобов`язання набуває статусу податкового боргу та за порушення граничного строку сплати податкового зобов`язання застосовується штрафна санкція до такого платника.

У зв`язку з вказаним, суд відхиляє доводи позивача про те, що платіжними дорученнями №41387 від 18.08.2020, №41460 від 18.11.2020 та №41549 підтверджується, що позивачем з дотриманням встановленого п. 57.1 ст. 57 ПК України десятиденного строку провів оплату самостійно визначеної суми податкового зобов`язання з податку на прибуток за півріччя (II квартал) 2020 року, за III квартали (9 місяців) та за 2020 рік, оскільки вказані кошти правомірно скеровувались відповідачем в рахунок погашення податкового боргу по податковому повідомленню-рішенню №0000005050 від 08.01.2020 в сумі 193 530,00 грн. Доказів оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення позивачем суду не надано.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у цій справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що здійснені за наслідками проведеної контролюючим органом камеральної перевірки висновки є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.10.2021 № 769740417 про застосування до позивача штрафу за порушення строків сплати грошового зобов`язання у розмірі 10% - 23 986,29 грн, прийняте на підставі Акту перевірки, відповідає критеріям визначеним в частині 2 статті 2 КАС України.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову, а також ураховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Тєфія" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тєфія" (04112, вул. Дорогожицька, 1, м. Київ; ЄДРПОУ 35023477).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011).

Повне рішення суду складено 25.02.2026.

Суддя Кондратюк Юлія Степанівна