Ухвала суду № 134389785, 24.02.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/859/26

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кравчук О.В., перевіривши матеріали

позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області (адреса: 25006, м. Кропивницький, вул. В. Перспективна 55; ЄДРПОУ 43995486)

про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.04.2025 № 00003387/2405 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 82509,80 грн, № 00003386/2405 про збільшення грошового зобов`язання за штрафними санкціями в сумі 340,00 грн та № 00003385/2405 про збільшення грошового зобов`язання з військового збору в сумі 9909,15 грн.

За змістом пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом.

Разом із позовної заявою подав до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду. У заяві позивач вказує, що строк зверення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень становить 1095 днів. У рамках цього строку ним подавався зустрічний позов у справі №340/7153/25 про стягнення податкового боргу. Однак, ухвалою від 13 січня 2026 року зустрічний позов було повернуто, оскільки позивач не подав заяву про поновлення строків звернення до суду, не навів поважних причин пропуску цих строків і не посилався на існування об`єктивно непереборних обставин, які не залежали від його волевиявлення та були пов`язані з дійсними істотними перешкодами/труднощами для своєчасного звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк.

Дослідивши заяву про поновлення строку, суддя зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків (частина третя статті 122 КАС України).

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Водночас пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду. Зокрема, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

У постанові від 11.10.2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду прийняв постанову від 26.11.2020 року у справі №500/2486/19, в якій зазначив, що строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання встановлений безпосередньо пунктом 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України і становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пунктів 56.17 цієї статті. Як наслідок, Верховний Суд зазначив, що колізія між нормами пунктів 56.18 і 56.19 статті 56 Податкового кодексу України відсутня.

Таким чином, строк на оскарження рішення, винесеного податковим органом у позивача за нормами діючого законодавства обраховується як шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, що рішення оскаржене в адміністративному порядку не було, в разі адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду складає один місяць. Зазначений правовий висновок був сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 року у справі №500/2276/24.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 року у справі №500/2276/24 вказала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина 2 статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина 4 статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 року у справі №500/2276/24 звернула увагу на те, що судова практика Верховного Суду є усталеною і тривалий час незмінною, тому у платників податків не повинно бути двозначного розуміння положень чинного законодавства щодо строку звернення до суду з позовними вимогами про оскарження податкових повідомлень-рішень після процедури адміністративного оскарження цих повідомлень-рішень. Аналогічне викладено і у постанові Верховного Суду від 14.08.2025 року у справі №280/3851/21.

Дослідивши матеріали позовної заяви з додатками, суд встановив, що позивач подав до суду свій адміністративний позов (позовну заяву) з приводу оскарження податкових повідомлень- рішень № 00003387/2405, № 00003386/2405, № 00003385/2405 від 02 квітня 2025 року 16.02.2026 року тобто із пропуском шестимісячного строку звернення, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України для оскарження податкових повідомлень - рішень.

При цьому клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду грунтується на помилкових твердженнях про застосування у спірних правовідносинах 1095-денного строку.

Жодних поважних причин, які об?єктивно перешкоджали ОСОБА_1 звернутись до суду у межах встановленого законом шестимісячного строку, позивач не наводить.

Повернення позивачеві зустрічного позову, поданого у справі №340/7153/25, не є поважною причиною, яка дозволила б суду поновити пропущений ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Більше, такий позов повернуто позивачеві саме з причин пропущення строку звернення до суду. Правом на оскарження такої ухвали в апеляційному порядку позивач не скористався.

Таким чином, суддя приходить до висновку, що пропустивши встановлений законом строк звернення до суду, позивач у заяві про поновлення такого строку, не навів поважних причин, які дозволили б суду його поновити.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи викладені обставини, суд вбачає наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів на їх обґрунтування.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали - усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду мотивованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причини, що обумовили пропущення такого строку.

Копію цієї ухвали вручити (надіслати) особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК