Ухвала суду № 134389252, 23.02.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

23 лютого 2026 року м. Київ № 320/48699/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В. розглянувши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вищий навчальний заклад

«Американ Юніверсіті Київ»

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені 1 632 040,55 грн, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Київське міське відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вищий навчальний заклад «Американ Юніверсіті Київ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені 1 632 040,55 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк позивачу на усунення недоліків позовної заяви.

21.11.2024 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

10.12.2024 відповідачем подано до суду клопотання про залишення позовної заяви повивача без розгляду.

11.12.2024 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву.

25.12.2024 відповідачем подано до суду клопотання про долучення доказів.

17.03.2025 відповідачем подано до суду заяву про відшкодування витрат на професійну допомогу.

17.03.2025 позивачем подано до суду заяву про необґрунтованість витрат на професійну допомогу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2025, на підставі частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залишено без руху після відкриття провадження у справі. Встановлено Київському міському відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 позовну заяву Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вищий навчальний заклад «Американ Юніверсіті Київ» стягнення заборгованості в розмірі 1 632 040,55 грн, - залишено без розгляду.

До суду звернувся відповідач із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд стягнути з Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 147 544 (сто сорок сім тисяч п`ятсот сорок чотири) гривні 92 копійки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вищий навчальний заклад «Американ Юніверсіті Київ».

Так, у вказаній заяві представник відповідача зазначив про те, що 17.02.2025 відповідачем було подано до суду заяву про відшкодування витрат на професійну допомогу з доказами понесених витрат ТОВ «Вищий навчальний заклад «Американ Юніверсіті Київ» на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом судом справи № 320/48699/24.

Щодо розрахунку витрат на правничу допомогу відповідач зауважує, що наданими до клопотання доказами підтверджено, що позивач дійсно поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 147 544,92 грн.

Від позивача - Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надійшли до суду заперечення. Позивач зазначає, що Акт надання послуг містить обсяг наданих послуг, а саме: юридичний аналіз; консультування; організацією перекладів; підготовка клопотання, підготовка відзиву. Тобто правнича допомога обмежилась юридичним аналізом, консультуванням, написанням відзиву, клопотання.

Також зазначено, що справа є типовою, з великою кількістю судової практики з аналогічних спорів та не потребує особливих адвокатських знань та вмінь. Витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтованими, а не лише визначенні загальною вартістю наданої правової допомоги. Крім того, позовна заява Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю була залишена без розгляду.

Разом з тим позивач звертає увагу, що Договір, Акт, Опис не містить розрахунку витрат та обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають правничу допомогу, із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії, також відсутня інформація щодо розрахунку розміру винагороди. Представником відповідача не надано підтвердження факту оплати правничих витрат погодино.

З огляду на вказане, позивач просить відмовити у задоволені клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.

Розглянувши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення та матеріали справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з приписами частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, серед інших, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 10 ст. 139 КАС України).

Суд вважає, що стягнення з позивача компенсації понесених учасником справи витрат, у разі, зокрема, залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача. Отже відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і у подальшому закриттям провадження у справі або залишенням його без розгляду.

В свою чергу, КАС України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача. Проте, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17, можна дійти висновку, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.

На переконання суду, реалізація позивачем права на звернення до суду із позовом у будь-якому випадку зачіпає та має вплив на права та інтереси особи, визначеної ним відповідачем. Отримавши звернений до себе позов, відповідач цілком логічно з метою ефективного захисту своїх прав змушений звертатися за професійною правничою допомогою адвоката, яка є оплачуваною працею, і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

З огляду на вказане, а також враховуючи, що позов був поданий із порушенням строків звернення до суду, суд дійшов висновку про наявність у відповідача заявити права вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, у такому випадку суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

У випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина 6 ст. 143 КАС України).

З огляду на те, що судом постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд вважає за можливе постановити саме ухвалу про розподіл судових витрат.

Згідно з пунктами 1, 2, 6 частини 1 статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з частини 2 статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

У відповідності до частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер.

З матеріалів справи вбачається, що задля отримання професійної правничої допомоги ТОВ «Вищий навчальний заклад «Американ Юніверсіті Київ» укладено договір від 13.03.2023 № 11/03-23 про надання правової допомоги з Адвокатським об`єднанням «Гвоздій та Оберкович».

Також, між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Гвоздій та Оберкович» 06.08.2024 було укладено Додаток № 2 до договору від 13.03.2023 № 11/03-23.

Відповідно до вказаного Додатку № 2 сторони дійшли взаємної згоди, що фіксований Гонорар, який підлягає оплаті Клієнтом Адвокатському об`єднанню за Послуги щодо представництва інтересів клієнта в судові справі за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до клієнта про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за 2023 рік, складає еквівалент 3000,00 Доларів США (три тисячі Доларів США 00 центів) в гривні, що визначається згідно з офіційним курсом гривні до Долара США, встановленим Національним банком України на день виставлення Рахунку Адвокатського об`єднання.

08.08.2024 Адвокатське об`єднання «Гвоздій та Оберкович» виставлено відповідачу рахунок № 5638 від 08.08.2024 передоплата за правову допомогу згідно з п. 1 Додатку № 2 до Договору про надання правової допомоги № 11/03-23 від 13.03.2023, у якому зазначена сума гонорару Адвокатського об`єднання 122 954,10 грн, загальна сума до сплати 147 544,92 грн (з урахуванням ПДВ).

Відповідно до платіжної інструкції від 27.09.2024 № 1364 ТОВ «Вищий навчальний заклад «Американ Юніверсіті Київ» сплатило на користь Адвокатського об`єднання суму у розмірі 147 544,92 грн.

Частиною 4 статті 134 КАС України також встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, Адвокатським об`єднанням були надані суду наступні документи:

- Акт надання послуг від 17.02.2025 до Додатку № 2 від 06.08.2024 до Договору № 11/03-23 від 13.03.2023;

- Опис деталізованого обсягу наданих послуг від 17.02.2025 до Додатку № 2 від 06.08.2024 до Договору № 11/03-23 від 13.03.2023.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.

Водночас, суд не погоджується із аргументами відповідача, що розмір понесених витрат на правничу допомогу є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

За приписами частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст. 134 КАС України).

З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Суд не може втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, для включення всього розміру гонорару до суми, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача у разі задоволення позову, судом має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам адміністративного судочинства.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Відповідно до статті 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Разом з тим, КАС України визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Водночас, суд критично оцінює вказані в рахунку розміри фактичних витрат щодо представництва інтересів відповідача у суді в розмірі 147 544,92 грн.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Крім того, Верховним Судом у додатковій постанові від 08.03.2023 у справі № 873/52/22 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи не тільки те, чи були вони фактично понесені, але і оцінювати їх необхідність та неминучість.

Дослідивши документи та враховуючи предмет спору, суд дійшов висновку, що вартість послуг правового характеру у розмірі 147 544,92 грн, що заявлена до стягнення з позивача є завищеною. Вказані витрати не можна вважати такими, що є неминучими.

Крім того, розгляд справи, відповідно до ухвали суду від 25.11.2024 вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Поряд з цим, оцінюючи співмірність заявлених відповідачем до відшкодування судових витрат враховано, що даний спір не відноситься до категорії складних справ, які потребують додаткового вивчення судової практики (більш того, щодо даної категорії справ існує стала судова практика, сформована роками), опрацювання значного обсягу доказової бази, спір у справі не є нестандартним або нетиповим з юридичної точки зору, у відповідача в наявності були всі документи, необхідні для підготовки пояснень у справі, а тому від адвоката не вимагалося додаткових дій щодо їх збирання (витребування), великого обсягу часу і значних зусиль для підготовки відповідних документів до суду. Підготовка клопотань по даній справі не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи, оскільки містить типовий перелік норм закону.

Крім того, суд наголошує що відповідач у даній справі вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, оцінивши усі необхідні аспекти: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, суд дійшов висновку, що винагорода за послуги адвоката підлягає зменшенню.

З огляду на викладене, враховуючи обсяг позовної заяви, суд вважає, що понесені відповідачем витрати в сумі 147 544,92 грн є неспівмірними зі складністю справи.

Таким чином, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу необхідно зменшити до 7000,00 гривень, що відповідатиме вимогам співмірності, розумності та справедливості.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідача про ухвалення додаткового судового рішення, та стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вищий навчальний заклад «Американ Юніверсіті Київ» з Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суми витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7000,00 гривень.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю«Вищий навчальний заклад «Американ Юніверсіті Київ» про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (03150, м. Київ. вул. Велика Васильківська, 104, ЄДРПОУ 22869098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вищий навчальний заклад «Американ Юніверсіті Київ» (04070, м. Київ, пл. Поштова, буд. 3, код ЄДРПОУ 43634285) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7000 (сім тисяч) грн 00 коп.

У решті вимог заяви відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справа була розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Жук Р.В.