Ухвала суду № 134388981, 26.02.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

26 лютого 2026 рокум. Ужгород№ 260/294/26

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Рада адвокатів Закарпатської області , Ради адвокатів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

21 січня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася через систему "Електронний суд " до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом , в якому просить :

1.Визнати протиправною бездіяльність адміністратора Єдиного реєстру адвокатів України першого рівня Ради адвокатів Закарпатської області,

яка полягає у тривалому не виключенні із Єдиного реєстру адвокатів України відомостей про ОСОБА_2 передбачених положеннями п.п.1-6 ч.2 ст.17 Закону України «Про адвокату та адвокатську діяльність», а саме:

«Обліковується у:Рада адвокатів Закарпатської області»; «№ Свідоцтва:21/575»; «Дата видачі свідоцтва:21.12.2006»; «Орган, що видав свідоцтво: Закарпатська обласна КДКА»;

«Номер рішення:190/93»; «Дата прийняття рішення:21.12.2006»; «Адреса основна:АДРЕСА_2; Стаціонарний: НОМЕР_5; Мобільний: НОМЕР_1 »; «Індивідуальна адвокатська діяльність»; «Індивідуальна адвокатська діяльність, АДРЕСА_3, НОМЕР_6»..

- зобов`язати адміністратора Єдиного реєстру адвокатів України першого рівня Раду адвокатів Закарпатської області, виключити з Єдиного реєстру адвокатів України всі відомості про ОСОБА_2 передбачених положеннями п.п.1-6 ч.2 ст.17 Закону України «Про адвокату та адвокатську діяльність», а саме:

«Обліковується у: Рада адвокатів Закарпатської області»; «№ Свідоцтва:21/575»; «Дата видачі свідоцтва: 21.12.2006»; «Орган, що видав свідоцтво: Закарпатська обласна КДКА»; «Номер рішення: 190/93»; «Дата прийняття рішення: 21.12.2006»; «Адреса основна:АДРЕСА_2; Стаціонарний: НОМЕР_5; Мобільний:НОМЕР_1»; «Індивідуальна адвокатська діяльність»;

«Індивідуальна адвокатська діяльність, АДРЕСА_3, НОМЕР_6».

2.Визнати протиправною бездіяльність адміністратора Єдиного реєстру адвокатів України другого рівня Ради адвокатів України яка полягає у нездійсненні перевірки правильності, повноти та точності відомостей в Єдиному реєстрі адвокатів України про ОСОБА_2 передбачених положеннями п.п.1-6 ч.2 ст.17 Закону України «Про адвокату та адвокатську діяльність», а саме:

«Обліковується у: Рада адвокатів Закарпатської області»; «№ Свідоцтва:21/575»; «Дата видачі свідоцтва: 21.12.2006»; «Орган, що видав свідоцтво: Закарпатська обласна КДКА»; «Номер рішення:190/93»; «Дата прийняття рішення:21.12.2006»; «Адреса основна:АДРЕСА_2; Стаціонарний: НОМЕР_5; Мобільний: НОМЕР_7»; «Індивідуальна адвокатська діяльність»; «Індивідуальна адвокатська діяльність, АДРЕСА_3, НОМЕР_6».

- Зобов`язати адміністратора Єдиного реєстру адвокатів України другого рівня Раду адвокатів України, виключити з Єдиного реєстру адвокатів України всі відомості про ОСОБА_2 передбачених положеннями п.п.1-6 ч.2 ст.17 Закону України «Про адвокату та адвокатську діяльність», а саме:

«Обліковується у:Рада адвокатів Закарпатської області»; «№ Свідоцтва:21/575»; «Дата видачі свідоцтва:21.12.2006»; «Орган, що видав свідоцтво: Закарпатська обласна КДКА»; «Номер рішення:190/93»; «Дата прийняття рішення:21.12.2006»; «Адреса основна:АДРЕСА_4; Стаціонарний: НОМЕР_5; Мобільний:НОМЕР_1»; «Індивідуальна адвокатська діяльність»; «Індивідуальна адвокатська діяльність, АДРЕСА_3, НОМЕР_6»;

3.Звільнити адвоката ОСОБА_1 від сплати судового збору з підстав тривалої, незалежної від адвоката ОСОБА_1 відсутності доходів від здійснення адвокатської діяльності.

4.Ухвалити судове рішення про участь позивача ОСОБА_1 в усіх судових засіданнях в судовій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів через зареєстрований ОСОБА_1 . Електронний кабінет в ЕСІТС у підсистемі «Відеоконференцзв`язок» (ВКЗ), та повідомляти про дату і час судового засідання не менше чим за три дні до кожного судового засідання у справі; Копії ухвал надіслати на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_3.

5.Внести РНОКПП ОСОБА_1 - НОМЕР_8 до додаткових відомостей по учасників справи, переводити усі без включення паперові матеріали судової справи в електронну форму, приєднувати до електронної судової справи.

6.Позивач ОСОБА_1 залишає за собою право подавати до суду інші докази після відкриття провадження у справі, оскільки на момент подання позовної заяви позивачу ОСОБА_1 невідомо якими доказами і документами оперуватимуть відповідачі у справі, а тому в залежності від поданих відповідачами доказів до суду, ОСОБА_1 можливо подаватиме інші докази які не подано разом з позовною заявою на спростування доводів та доказів відповідачів.

Додатки одним файлом копії згадуваних по тексту документів

Додатки:

1. Додатки до позовної заяви одним файлом (1).pdf.

2. Квитанція про надсилання стороні РАДА АДВОКАТІВ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

38533335.pdf.

3. Квитанція про надсилання стороні НЕДЕРЖАВНА НЕКОМЕРЦІЙНА ПРОФЕСІЙНА

ОРГАНІЗАЦІЯ "НАЦІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ" 38488439.pdf.

09.02.26 року ухвалою ЗОАС задоволено заяву позивача про відвід головуючої по справі судді Калинич Я.М.

11.02.2026 року ухвалою ЗОАС задоволено самовідвід головуючого по справі судді Микуляк П.П.

11.02.26 року згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи визначено головуючого суддю Плеханову З.Б.

Позовні вимоги позивачка обгрунтовує наступним.

ОСОБА_2 для здійснення адвокатської діяльності використовує:

дублікат свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю № 21/575 від 21.12.2006 виданого Закарпатською обласною КДКА;

видано на підставі рішення № 190/93 від 21.12.2006

та дублікат свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 09.10.2015 серія ЗР № 21/575;

До 09.10.2015 ОСОБА_2 використовував дублікат свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 24.12.2008, який отримав на підставі поданої ним заяви від 24.12.2008 на ім`я ОСОБА_3 .

Згідно Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_4.: обліковується у Раді адвокатів Закарпатської області; має свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 21/575 від 21.12.2006 видано Закарпатською обласною КДКА; видано на підставі рішення № 190/93 від 21.12.2006.

До набрання 14.08.2012 чинності Законом № 5076-VI, станом на 2006 питання організації та діяльності адвокатури визначались Законом України від 19.12.1992 № 2887-XII «Про адвокатуру» (далі - Закон № 2887-XII). Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України (реч.1 ч.1 ст.2 Закону № 2887-XII).

У 2004 ОСОБА_2 закінчив Ужгородський національний університет і отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки «Історія» та здобув кваліфікацію бакалавра історії (копія диплому додаток № 4); у 2006 році закінчив Закарпатський державний університет і отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки «Міжнародні відносини» та здобув кваліфікацію бакалавра з міжнародних відносин ; у 2009 році закінчив Закарпатський державний університет і отримав кваліфікацію «спеціаліст», спеціальність «правознавство», професійна кваліфікація «юрист» .

Згідно відповіді ДВНЗ «Ужгородський національний університет» : « 1.1.Згідно з наказом № 560-04 від 25.08.1987 року ОСОБА_2 зарахований на 1 курс історичного факультету заочного відділу Ужгородського державного університету»; « 1.2.Згідно з наказом № 290-04 від 15.12.1994 року ОСОБА_4 відрахований зі складу студентів 5 курсу заочного відділу історичного факультету Ужгородського державного університету за втрату зв`язку з університетом»; « 1.3.Згідно з наказом № 260-04 від 18.09.2003 року ОСОБА_2 поновлений до складу студентів 4 курсу заочного відділу історичного факультету Ужгородського національного університету»; « 1.4.Згідно з наказом № 111-04 від 09.07.2004 року на підставі рішення Державної екзаменаційної комісії про присвоєння кваліфікації «Бакалавр історії» . ОСОБА_2 завершив навчання в Ужгородському національному університеті за напрямом підготовки «Історія» і отримав диплом бакалавра від 30.06.2004 серії НОМЕР_2 »; « 2.1.Згідно з наказом № 07/348-с від 31.08.2007 року ОСОБА_2 зарахований до екстернату для навчання до Закарпатського державного університету за освітньо-професійною програмою бакалавра на напрям «Право»; « 2.2.Згідно з наказом № 08/266-с від 27.06.2008 року ОСОБА_2 відрахований з числа студентів Закарпатського державного університету у зв`язку із завершенням навчання, отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки «Право» та здобув кваліфікацію бакалавра з права.

Видано диплом спеціаліста від 30.06.2009 року серії НОМЕР_3 »; « 2.3.Згідно з наказом № 08/300-с від 04.08.2008 року ОСОБА_2 зарахований на навчання до Закарпатського державного університету за освітньо-професійною програмою спеціаліста на заочну форму навчання не напрям «Право»; « 2.4.Згідно з наказом від 30.06.2009року ОСОБА_2 відрахований з числа студентів Закарпатського державного університету у зв`язку із завершенням навчання, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста. Видано диплом спеціаліста від 30.06.2009 року серії НОМЕР_4 ».

Отже, офіційно встановлено: для цілей реч.1 ч.1 ст.2 Закону № 2887-XII вищу юридичну освіту ОСОБА_2 отримав виключно у 2009 році.

Крім того, згідно офіційних відомостей із автобіографії ОСОБА_2 та трудової книжки ), станом на 2006 ОСОБА_2 не мав стажу роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років. Присягу адвоката ОСОБА_2 склав лише 30.07.2010, коли разом з суддею Мукачівського міськрайонного суду В. С. Заборовським, після складання іспиту на адвоката, отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю 21/645 від 30.07.2010 без обов`язкового стажу роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років.

Згідно відомостей Єдиного реєстру адвокатів України, а також дублікатів свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2 отримав 21.12.2006 за № 21/575. Разом з тим, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 21/575 було видано на підставі рішення Закарпатської обласної КДКА від 21.12.2006 на ім`я ОСОБА_5 , яка наразі обіймає посаду судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, що підтверджується копією свідоцтва та офіційних пояснень ОСОБА_5 до Вищої ради правосуддя.

Позивачка в позові зазначаає, що в контексті зазначеного зміст вищевикладеного дозволяє констатувати абсолютно беззаперечний, абсолютно неспростовний, абсолютно юридично доказаний факт - станом на 2006 ОСОБА_2 не міг в законний спосіб отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 21.12.2006 за № 21/575, а дублікати свідоцтва про право ОСОБА_2 на заняття адвокатською діяльністю є офіційно підробленими документами.

Крім того, рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.12.2009 у справі ЄУН 2-0-246/09 вирішено: заяву ОСОБА_2 - задоволити; встановити юридичний факт, що громадянин ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився м. Мукачево, і громадянин ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився м. Мукачево, є одна і та сама особа; встановити юридичний факт, а саме, що документи (цитата): свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 21/575 від 21.12.2006, видане ОСОБА_6 за підписом професора Бедя В.В. ; дублікат Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю за № 21/575 від 21.12.2006, видане ОСОБА_4 за підписом Голови Закарпатської обласної Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Павліченко О.В. - належать одній і тій самій особі та можуть бути пред`явлені в будь - які державні і недержавні організації, установи, заклади.

В подальшому рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 24.03.2011 вирішено: апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України в особі голови комісії Висоцького В.І. - задовольнити; рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.12.2009 та додаткове рішення цього ж суду від 22.04.2010 скасувати та ухвалити нове рішення; у задоволенні заяви ОСОБА_2 , про встановлення фактів, що мають юридичне значення - відмовити. Крім того, п.2 рішення від 15.01.2010 № V/16-308 ВККА вирішила : «Встановити, що громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Мукачево, Закарпатської області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який за даними Закарпатської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Єдиного реєстру адвокатів України значиться як ОСОБА_4 , не є особою, яка відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру» має право на заняття адвокатською діяльністю, оскільки

у встановленому Закону порядку та Положенням про кваліфікаційно -дисциплінарну комісію адвокатури ОСОБА_2. не складав кваліфікаційні іспити та свідоцтво про право на знаття адвокатською діяльністю не отримував».

В подальшому, п.1 рішення від 23.04.2010 № V/19-380 ВККА вирішила : «Внести до рішення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури № V/16-308 від 15 січня 2010 року такі зміни та доповнення: 1)Резолютивну частину рішення після пункту першого доповнити пунктом 2 наступного змісту: «Встановити, що громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Мукачево, Закарпатської області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який за даними Закарпатської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Єдиного реєстру адвокатів України значиться як ОСОБА_4 , не є особою, яка відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру» має право на заняття адвокатською діяльністю, оскільки у встановленому Закону порядку та Положенням про кваліфікаційно - дисциплінарну комісію адвокатури ОСОБА_2. не складав кваліфікаційні іспити та свідоцтво про право на знаття адвокатською діяльністю не отримував…..В зв`язку з цим пункт 2 рішення вважати пунктом 3».

Також позивачка зазначає, що 27.04.2010 року ОСОБА_4 звернувся до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Кваліфікаційнодисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про скасування рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 16.11.2009 року про анулювання дубліката свідоцтва за № 21/575 від 24.12.2008 року та свідоцтва за № 21/575 від 21.12.2006 року виданих на ім`я ОСОБА_4 виготовлені з порушенням ст.2 вимог Закону України «Про адвокатуру».

Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.06.2010 у справі № 2-а-930/10 позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 16.11.2009 року про анулювання дублікату свідоцтва ОСОБА_4 за № 21/575, виданого 24.12.2008 року та свідоцтва № 21/575, виданого 21.12.2006 року - скасовано (в подальшому дане рішення скасовано судовим рішенням Вищого адміністративного суду України від 17.06.2015 у справі К/800/7162/15). Зобов`язано кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Закарпатської області внести до Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_4 . Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 у справі № 876/1405/14 ухвалено, зокрема, постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.06.2010 у справі ЄУН 2а-930/10/0707 - залишити без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.06.2015 у справі К/800/7162/15 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/45383210 ) ухвалено постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 червня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року скасувати. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Отже, всі подальші рішення, ухвали, постанови судів та регіональних КДКА є нікчемними, недостовірними та мають ознаки підроблених документів з недостовірними даним, так як спираються на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 червня 2010 року, яка була скасована Вищим адміністративним судом України.

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 так само не міг отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 21/575 від 21.12.2006, оскільки згідно відповіді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.10.2023 за № 01.4-05/62/2023 ОСОБА_4 був підсудним у кримінальних правопорушеннях, передбачених ст.86-1, ч.3 ст.148-2, ч.2 ст.148-4, ч.2 ст.148-5, ч.2 ст.172 КК України, згідно довідки ОСК МВС України від 19.11.2009 є засудженим 02.01.1999 Мукачівським районним судом Закарпатської області ч.2 ст.167 КК України (1960 року), кримінальну справу закрито з підстав передбачених ст.7 КПК України (1963 року), що в розумінні закону не є реабілітуючою обставиною і не визнає особу ОСОБА_3 такою, що раніше не була судима.

Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість

Позивачка на підставі наведеного зазначає, що в контексті зазначеного зміст вищевикладеного дозволяє констатувати абсолютно беззаперечний, абсолютно неспростовний, абсолютно юридично доказаний факт: ОСОБА_2 ніколи не отримував свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 21/575 від 21.12.2006, не є адвокатом, отже наявні в Єдиному реєстрі адвокатів України відомості про «адвоката» ОСОБА_2: «Обліковується у: Рада адвокатів Закарпатської

області»; «№ Свідоцтва:21/575»; «Дата видачі свідоцтва: 21.12.2006»; «Орган, що видав свідоцтво: Закарпатська обласна КДКА»; «Номер рішення:190/93»; «Дата прийняття рішення:21.12.2006»; «Адреса основна:АДРЕСА_4; Стаціонарний: НОМЕР_5; Мобільний: НОМЕР_1 »; «Індивідуальна адвокатська діяльність»; «Індивідуальна адвокатська діяльність, АДРЕСА_3, НОМЕР_6», є абсолютно недостовірними і підлягають виключенню з ЄРАУ.

Недостовірні відомості щодо ОСОБА_2 в ЄРАУ: внесені без законних підстав; підтверджені з порушенням обов`язку перевірки; ґрунтуються на скасованому судовому рішенні; суперечать рішенням ВККА та вимогам закону. Такі відомості є юридично нікчемними та підлягають обов`язковому виключенню з ЄРАУ, без будь-якого дискреційного розсуду з боку рад адвокатів.

Станом на дату звернення до суду з цією позовною заявою, всупереч прямим вимогам закону та Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, ані Рада адвокатів Закарпатської області як адміністратор Першого рівня, ані Рада адвокатів України як адміністратор Другого рівня не виключили з ЄРАУ недостовірні відомості щодо ОСОБА_2 , незважаючи на те, що єдиний судовий акт, який формально слугував підставою для їх внесення, скасований ухвалою Вищого адміністративного суду України від

17.06.2015, а також наявні чинні рішення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, якими прямо встановлено відсутність у цієї особи права на заняття адвокатською діяльністю.

Така бездіяльність відповідачів має триваючий характер, оскільки кожного дня збереження та публічного відображення в ЄРАУ недостовірних відомостей про статус «адвоката» ОСОБА_2 породжує нові правові наслідки, вводить в оману необмежене коло осіб, легалізує використання підроблених документів та грубо порушує публічний інтерес і принцип правової визначеності.

Відповідачі були об`єктивно зобов`язані за власною ініціативою та без будь-якого дискреційного розсуду усунути виявлені порушення шляхом виключення таких відомостей з ЄРАУ, однак цього не зробили, чим фактично продовжили протиправний стан, що прямо суперечить їх функціональним обов`язкам як адміністраторів реєстру.

Відсутність ефективного адміністративного механізму примусового усунення таких порушень та відмова відповідачів від виконання покладених на них законом обов`язків позбавили Позивача можливості захистити свої права та інтереси та права та інтереси інших осіб в інший спосіб, ніж шляхом судового звернення.

За таких обставин звернення до суду є єдиним ефективним та належним способом захисту порушеного права, спрямованим на припинення триваючого правопорушення, відновлення законності у сфері ведення Єдиного реєстру адвокатів України та усунення з публічного реєстру недостовірних і юридично нікчемних відомостей

У позовній заяві позивачка зазначає, що протиправна бездіяльність Ради адвокатів України та Ради адвокатів Закарпатської області щодо не виключення з Єдиного реєстру адвокатів України відомостей, внесених із порушенням вимог статті 17 Закону № 5076-VI, має характер триваючого правопорушення, яке не припинене станом на день звернення до суду. Така бездіяльність щоденно породжує та підтримує стан порушення прав та законних інтересів позивача та суспільства у цілому, а відтак у цих правовідносинах відсутній юридичний момент, з яким може бути пов`язаний початок перебігу строку звернення до адміністративного суду.

З урахуванням усталеної та послідовної практики Верховного Суду і Великої Палати Верховного Суду, строк звернення до адміністративного суду, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, не підлягає застосуванню до вимог, спрямованих на припинення триваючого порушення. Відповідно, позивач - ОСОБА_1 - має право звернутися до адміністративного суду з даним позовом у будь-який час до моменту фактичного усунення протиправного стану, а доводи про пропуск строку звернення до суду за таких умов є юридично неспроможними та такими, що суперечать правовим позиціям Верховного Суду.

Посилання відповідачів на «давність» первинного внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України є юридично неспроможним, оскільки предметом цього спору є не історичний факт внесення запису у 2013 році, а триваючий протиправний стан його збереження та підтримання суб`єктами владних повноважень у ЄРАУ, який існує щоденно та не припинений станом на день звернення позивача до суду, а отже не може бути легалізований плином часу або формальним застосуванням процесуальних строків.

Позивач адвокат ОСОБА_1 обліковується у Раді адвокатів міста Києва.

14.05.2025 та 15.05.2025 адвокатом ОСОБА_1. на адресу Національної асоціації адвокатів України/Ради адвокатів України було подано заяви щодо видачі трансферного витягу для переведення до Ради адвокатів Закарпатської області, що підтверджується відповіддю Національної асоціації адвокатів України від 16.05.2025 та доданим до відповіді витягом

Голова та члени ради адвокатів регіону обираються конференцією адвокатів регіону з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п`яти років та адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, місті Севастополі і відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України, строком на п`ять років. Одна й та сама особа не може бути головою або членом ради адвокатів регіону більше ніж два строки підряд. Кількість членів ради адвокатів регіону визначається конференцією адвокатів регіону (ч.2 ст.48 Закону № 5076-VI). 3.Голова ради адвокатів регіону представляє раду в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, перед громадянами. Голова ради адвокатів регіону забезпечує скликання та проведення засідань ради адвокатів регіону, організовує і забезпечує ведення діловодства ради адвокатів регіону, вчиняє інші дії, передбачені положенням про раду адвокатів регіону, рішеннями конференції адвокатів регіону, ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України. Голова ради адвокатів регіону може одержувати винагороду за роботу в розмірі, встановленому конференцією адвокатів регіону (ч.ч.1-3 ст.49 Закону № 5076-VI).

Відповіддю від 26.09.2024 за № 1603/0/2-24 секретар РАУ Красник В. повідомив : «Установчою конференцією адвокатів Закарпатської області 06.10.2012 було обрано головою Ради адвокатів Закарпатської області ОСОБА_2.»

З урахуванням наведеного, внесення та подальше збереження в Єдиному реєстрі адвокатів України недостовірних відомостей щодо ОСОБА_2 безпосередньо впливає на права, свободи та законні інтереси позивача - адвоката ОСОБА_1, оскільки саме на підставі відомостей ЄРАУ формується склад органів адвокатського самоврядування, визначається коло осіб, які мають право брати участь у конференціях адвокатів регіону, бути обраними до рад адвокатів регіонів та здійснювати

владні управлінські повноваження в адвокатурі.

Фактичне включення до ЄРАУ особи, яка не є адвокатом у розумінні закону та користується підробленими документами про право на заняття адвокатською діяльністю, призвело до незаконного обрання ОСОБА_2 головою Ради адвокатів Закарпатської області та тривалого здійснення ним повноважень, які за законом можуть належати виключно адвокату з належним статусом. Таким чином, має місце фактичне привласнення владних повноважень органу адвокатського самоврядування, що є несумісним із принципами законності та правової визначеності.

13 лютого 2026 року ЗОАС ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Рада адвокатів Закарпатської області Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України (НААУ), Ради адвокатів України (РАУ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху. Надати ОСОБА_1 строк протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме зазначити:1.відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.2.зазначити місце проживання або перебування позивача3.відомості, які повинні бути внесені згідно п.2 ч. 5 статті 160 КАСУ щодо кожного з відповідачів .4. зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.5. перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.6.додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.7.додати документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону

18 лютого 2026 року подала до суду заяву про відвід судді Плеханової З.Б., мотивуючи тим , що суддя фактично залишила позовну заяву без руху з підстав, які або вже були усунуті позивачем, або взагалі не передбачені КАС України, зокрема щодо електронного кабінету, судового збору, строків звернення до суду, переліку додатків та визначення відповідача. Такий підхід свідчить не про наявність процесуальних недоліків позову, а про неправильне застосування статті 160 КАС України та формальний підхід до перевірки поданих через ЄСІТС матеріалів справи .

Як свідчать мотиви та обгрунтування заяви про відвід головуючої судді Плеханової З.Б. позивачка не згідна з процесуальними рішеннями судді - ухвалою від 13 лютого 2026 року, якою суддя залишила буз руху позов, зазначивши недоліки позову, які підлягали усуненню відповідно до вимог статей 160, 161 КАСУ та з процесуальним рішенням судді у справі №260/10589/23, а незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу, про що зазначено у ч. 4 статті 36 КАСУ, а тому заява про відвід головуючої судді Плехановій З.Б. є необгрунтованою, про що зазначено в ухвалі від 19 лютого 2026 року , а справу ухвалено передати для вирішення питання про відвід - суддею у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАСУ.

23 лютого 2026 року ухвалою судді Іванчулинець Д.В. зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід судді визнано суб`єктивними, не підтвердженими належними та допустимими доказами та які не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо неупередженості та об`єктивності судді, у зв`язку із чим заява про відвід судді Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б. від розгляду справи №260/294/26 визнана такою, що задоволенню не підлягає.

24 лютого 2026 року позивачка подала Заяву на виконання ухвали від 13.02.2026 року у справі № 260/294/26 про залишення позовної заяви без руху. Із зазначеними в ухвалі недоліками позивачка не згідна в повній мірі , однак їх усунула .

Щодо необхідності подання заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску., то в заяві вказано наступне.

05.07.2012 Верховною Радою України було прийнято Закон України №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який набрав чинності 14.08.2012. На виконання цього Закону з 16.01.2013 розпочав функціонування Єдиний реєстр адвокатів України (ЄРАУ), ведення якого відповідно до частини 1 статті 17 Закону №5076- VI забезпечує Рада адвокатів України, а внесення відомостей здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. Саме 16.01.2013 до ЄРАУ були внесені відомості про ОСОБА_2 , які залишаються в реєстрі станом на день звернення до суду..Законом №5076-VI не встановлено спеціального строку звернення до суду з позовними вимогами щодо протиправності внесення відомостей до ЄРАУ або їх не виключення, тому формально може застосовуватись частина 2 статті 122 КАС України (шестимісячний строк).

Однак у даних правовідносинах має місце триваюча протиправна бездіяльність суб`єктів владних повноважень - Ради адвокатів України та Ради адвокатів Закарпатської області, яка полягає у невиконанні обов`язку щодо приведення відомостей ЄРАУ у відповідність до вимог статті 17 Закону №5076-VI. Триваюче порушення виключає початок перебігу строку звернення до суду.

Це є усталеною та сталою правовою позицією Верховного Суду, зокрема: постанова Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №127/2-2177/2005 - бездіяльність має триваючий характер і існує до моменту її припинення; постанова Верховного Суду від 01.04.2021 у справі №280/4453/18 - триваюче правопорушення є безперервним невиконанням обов`язку;

постанова Верховного Суду від 25.11.2021 у справі №826/6064/17 - неправомірна бездіяльність може бути оскаржена протягом усього часу її тривання; постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №242/924/17, підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.09.2022 у справі №140/1770/19 - триваюче правопорушення припиняється лише після виконання обов`язку; постанова Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №554/10413/15-а - строк звернення до суду не застосовується до вимог щодо припинення

триваючого порушення; постанова Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №464/2638/17 -

визначення триваючого правопорушення; постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2025 у справі №990/29/22 - строк звернення до суду не може використовуватися як механізм уникнення відповідальності суб`єктом владних повноважень, а триваюче порушення підлягає судовому захисту незалежно від часу його виникнення.

Таким чином, у спірних правовідносинах строк звернення до адміністративного суду не розпочинав свого перебігу, оскільки протиправна бездіяльність відповідачів триває дотепер і не припинена. За відсутності факту пропуску строку звернення до суду відсутній і предмет для його поновлення.

Вимога суду про подання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску є юридично безпідставною, такою, що суперечить статті 122 КАС України та правовим висновкам Верховного Суду, обов`язковим для врахування судами відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Фактично суд застосував інститут поновлення строку у правовідносинах, де строк звернення до суду об`єктивно не починався, що свідчить про неправильне застосування норм процесуального права та неповне з`ясування характеру спірних правовідносин.

Ухвала від 13.02.2026 в цій частині свідчить про неправильне розуміння судом правової природи триваючої протиправної бездіяльності та механізму обчислення строків звернення до адміністративного суду, а також про неврахування усталеної і прямо сформульованої практики Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду щодо незастосування процесуальних строків до триваючих порушень. Фактично судом було застосовано інститут поновлення строку там, де відсутній сам юридичний факт його пропуску, що свідчить про поверхневий аналіз предмета позову, неповне дослідження характеру спірних правовідносин і помилкове застосування статті 122 КАС України.

Такий підхід не відповідає стандарту належної суддівської уважності при вирішенні питання про відкриття провадження та створює штучні процесуальні перешкоди реалізації права на судовий захист, що суперечить завданню адміністративного судочинства, визначеному статтею 2 КАС України. Тому ч.6 ст.160 КАС України у даному випадку - не застосовується.

Вивчивши подану заяви та матеріали справи суд констатує наступне.

Позивачка в позовній заяві просить визнати бездіяльність відповідачів та зобовязати їх вчинити дії визначені у статті 17 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"

Відповідно до статті 17 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність "(Про Єдиний реєстр адвокатів України):

1. Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

2. До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості:

1) прізвище, ім`я та по батькові адвоката;

2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України);

3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв`язку;

4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв`язку;

5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

6) інші відомості, передбачені цим Законом.

Адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності. У разі наявності декількох адрес робочих місць адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України вноситься лише одна адреса робочого місця адвоката.

3. Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

4. Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.

5. Відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, установлених цим Законом.

6. Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України затверджується Радою адвокатів України.

7. З метою ведення Єдиного реєстру адвокатів України дозволяється обробка персональних даних фізичних осіб відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.

Рішенням Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України затверджений від 22.08.2022 № 74 затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України в новій редакції.

Відповідно до п. 2.11. відомості, що підлягають внесенню до ЄРАУ, включаються до нього реєстратором (створювачем) Адміністратора бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, встановлених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та/або актами НААУ.

Відповідно до п. 3.6. Реєстратор (створювач) Адміністратора бази даних ЄРАУ відмовляє у внесенні відомостей до ЄРАУ, а також у публічному їх відображенні як недостовірних відомостей про адвоката у Єдиному реєстрі адвокатів України, у випадку, якщо адвокат отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю у неналежно створеному та/або неналежно сформованому відповідно до законодавства України та актів НААУ органі - раді адвокатів регіону або кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури регіону.

Недостовірними є також відомості, які не відповідають даті та номеру рішення належно створеного та належно сформованого органу - ради адвокатів регіону або кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, у тому числі не відповідають даті та номеру виданого свідоцтва.

У відповідності до п. 3.7. Реєстратор (створювач) Адміністратора бази даних ЄРАУ, у разі виявлення недостовірних відомостей в ЄРАУ, щодо отримання адвокатом свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, негайно повідомляє про це адвоката та Адміністратора ведення ЄРАУ.

З часу такого виявлення в профайлі адвоката відображається інформація про те, що такі відомості в ЄРАУ щодо права на заняття адвокатською діяльністю не підтверджені адвокатом та не відповідають вимогам достовірності, згідно Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України.

Дані відомості не можуть бути використані як підтвердження права на заняття адвокатською діяльністю, до надання адвокатом належних документів на підтвердження достовірності зазначених відомостей, якими є рішення відповідної ради адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону.

У разі надання адвокатом зазначених підтверджуючих документів реєстратор (створювач) Адміністратора бази даних ЄРАУ вносить (підтверджує) відомості про адвоката до ЄРАУ на підставі рішення Адміністратора ЄРАУ - Ради адвокатів України.

У відповідності до п. 3.8. Реєстратор (створювач) Адміністратора бази даних ЄРАУ відмовляє у внесенні відомостей до ЄРАУ у разі, якщо документи, які їх підтверджують, оформлені та/або подані з порушенням вимог законів та/або актів НААУ.

Згідно вимог п. 3.9. Реєстратор (створювач) Адміністратора бази даних ЄРАУ, у разі виявлення, що відомості до ЄРАУ оформлені та/або подані адвокатом з порушенням вимог закону та/або актів НААУ (окрім тих, що підтверджують право на заняття адвокатською діяльністю), повідомляє адвоката про необхідність у 5-денний строк, з моменту отримання такого повідомлення, їх належного оформлення та подання, а також інформує про це Адміністратора ЄРАУ.

У разі ненадання адвокатом належно оформлених документів у 5-денний строк його профайл не відображається в публічній частині ЄРАУ на офіційному вебсайті НААУ.

У разі надання адвокатом належних відомостей, оформлених та поданих відповідно до вимог закону та актів НААУ, вони підлягають внесенню реєстратором (створювачем) Адміністратора бази даних ЄРАУ в загальному порядку.

Отже вищевказаними спеціальними нормами встановлено строки внесення відомостей з різних підстав до ЄРАУ. Позивачка не надала ні запитів, ні відповідей щодо внесення до ЄРАУ відомостей , про які вона зазначає в позовних вимогах , які би свідчили про початок строку бездіяльності відповідачів.

Крім того , відповідно до статті 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. 2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Також позивачкою не дотримано шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом. Суду не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення з даним позовом.

Щодо посилання позивача, що у спірних правовідносинах строк звернення до адміністративного суду не розпочинав свого перебігу, оскільки протиправна бездіяльність відповідачів триває дотепер і не припинена, а за відсутності факту пропуску строку звернення до суду відсутній і предмет для його поновлення., то суд констатує наступне.

Щоби констатувати триваюче порушення, яке вчинено субєктом владних повноважень, то треба вести відлік бездіяльності після строку, встановленого законом, коли особа зобовязана була прийняти відповідне рішення або вчинити певну дію, тобто йдеться , як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 6 лютого 2025 року №990/29/22 про триваюче порушення прав позивачки у виді невиконання суб`єктом владних повноважень свого обов`язку протягом законодавчо визначеного строку.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 6 лютого 2025 року №990/29/22( на яку посилається і сама позивачка) зробила наступний висновок:

- У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Президента України, у якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Президента України щодо непризначення ОСОБА_1 на посаду судді Печерського районного суду міста Києва у передбачений законом строк;

- зобов`язати Президента України видати указ на підставі та в межах рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 10 червня 2021 року № 1305/0/15-21 «Про внесення Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Печерського районного суду міста Києва».

- Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що:

- Президент України має відреагувати на подання ВРП протягом 30 днів. Цей строк є гарантійним, як у сенсі забезпечення формування корпусу суддів і реалізації ВРП відповідних дискреційних повноважень для цього, так і для захисту права особи, яка взяла участь у доборі на зайняття посади судді. Тому для розгляду Президентом України подання ВРП строк у 30 днів є достатнім, прийнятним, обов`язковим і розумним;

- враховуючи те, що подання про призначення ОСОБА_1.на посаду судді Печерського районного суду міста Києва направлене до Офісу Президента України супровідним листом від 18 червня 2021 року № 19419/0/9-21 та зареєстроване в Офісі Президента України 18 червня 2021 року за вх. № 139/31956-01, тобто більше ніж за вісім місяців до введення воєнного стану в Україні, Президентом України допущена бездіяльність, яка полягає у нерозгляді подання ВРП про призначення ОСОБА_1.на посаду судді Печерського районного суду міста Києву у строк більше ніж 30 днів з дня внесення відповідного подання ВРП.

-строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

58. Ураховуючи те, що в цій справі оскаржується саме протиправна бездіяльність Президента України щодо невидачі указу про призначення ОСОБА_1 на посаду судді, видати який відповідач має не пізніше тридцяти днів із дня отримання відповідного подання ВРП, то предметом спору в цій справі є триваюче порушення прав позивачки у виді невиконання суб`єктом владних повноважень свого обов`язку протягом законодавчо визначеного строку.

59. Бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.

60. Отже, вчинена відповідачем бездіяльність фактично є триваючим правопорушенням, оскільки відсутність дій щодо розгляду відповідного подання ВРП триває з 2021 року.

61. Велика Палата Верховного Суду враховує, що в чинному законодавстві України не визначено поняття «триваюче правопорушення».

62. Разом із цим, за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов`язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов`язків або виявлення правопорушення.

63. Тобто протиправна бездіяльність не закінчується після спливу законодавчо визначено строку, а продовжує тривати доти, доки не будуть встановлені обставини, які дозволять визначити, чи були дотриманні приписи закону в точному його розумінні.

Наведена , як вказує позивачка "усталена правова позиція Верховного Суду " не є релевантною до предмету позову, правовідносин та законодавства, яке підлягає застосуванню у справі № 260/294/26.

Так , позивачка в обгрунтування своїх мотивів, що в даних правовідносинах має місце триваюча бездіяльність субєктів владних повноважень, посилається на рішення в цивільній справі № 127/2-2177/2005 Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (провадження № 61-38328св18), де зазначено , зокрема:

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві) Магди С. Г.

Скарга мотивована тим, що рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 04 липня 2005 року зобов`язано Державну виконавчу службу у Печерському районі м. Києва негайно вчинити виконавчі дії щодо виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 березня 2004 року. Постановою державного виконавця від 09 вересня 2005 року № 512/2 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-2177, виданого 07 липня 2005 року Замостянським районним судом м. Вінниці. Надалі виконавче провадження неодноразово зупинялось, закінчувалось і відновлювалось державним виконавцем. Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 23 квітня 2012 року скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 30 грудня 2011 року та зобов`язано негайно і в примусовому порядку вчинити дії. Як стало відомо заявнику 29 січня 2018 року, постанови про відновлення виконавчого провадження на підставі ухвали суду від 23 квітня 2012 року немає.

29 січня 2018 року заявнику стало відомо від Головного територіального управління юстиції у м. Києві, що виконавчі дії не проводяться, тому вважає бездіяльність головного державного виконавця ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві Магди С. Г. з невжиття негайних і примусових виконавчих дій для виконання рішення суду протиправними, які порушують його права та законні інтереси захищені судовим рішенням. Виконання цього рішення напряму стосується виконання рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 17 липня 2014 року, де ОСОБА_1 є одним із заявників і суд зобов`язав державу виконати рішення ЄСПЛ протягом трьох місяців. Таким чином, саме протиправна бездіяльність державного виконавця стала результатом того, що рішення суду не виконується близько дванадцяти років, п`ять разів місцевими судами м. Вінниці визнавалась протиправною бездіяльність або незаконними дії державного виконавця.

Отже, в даному випадку відповідачем не було вчинено дію та прийняте рішення у визначений ЗУ "Про виконавче провадження" та згідно судового рішення - строк.

Позивачкою також не наведено інформації про судове рішення, яке набуло законної сили , яким би було зобовязано відповідачів вчинити дії, про які вона зазначає в позовних вимогах , для можливості надання оцінки початку строку бездіяльності та для визнання поважних причин строку звернення до суду з даним позовом.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.. Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатися на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом у визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Під "поважними причинами" слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:

(1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;

(2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

(4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Загалом правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Суд звертає увагу, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, з урахуванням наведеного, Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що можливість своєчасного звернення до адміністративного суду з позовом залежала виключно від волевиявлення самої позивачки, тобто мала суб`єктивний характер. Доказів, які б свідчили про об`єктивну неможливість вчасного звернення до суду з позовом, позивачкоюії не надано.. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.

Аналогічну позицію висловив КАС ВС 10 березня 2025 року у справі № 520/28829/24 адміністративне провадження № К/990/48401/24.

Стаття 123 КАСУ (Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду) встановлює:

1. У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

2. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже судом не встановлено поважних підстав пропуску строку звернення з даним позовом або інших підстав незастосування строків звернення до суду встановлених КАСУ .

У відповідності до п.9 ч. 4 статті 169 КАСУ у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодекс позовна заява повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 169, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Рада адвокатів Закарпатської області Ради адвокатів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів.

Суддя З.Б.Плеханова