Ухвала суду № 134388799, 25.02.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

25 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/24274/25

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Майстренко Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2022 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №XЗ56711 від 19.12.2024, виданої станом на 01.01.2022 рік, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в перерахувати та виплачувати пенсію з 01.02.2022 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №XЗ56711 від 19.12.2024, виданої станом на 01.01.2022 рік у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2022 по день проведення перерахунку.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-262 КАС України.

Після відкриття провадження у справі судом було встановлено, що позивачем при зверненні до суду пропущено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заяву про поновлення цього строку позивачем не надано та не вказано поважних причин, які об`єктивно перешкоджали вчасному зверненню позивача з цим позовом до суду.

В зв`язку з цим, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 позовну заяву було залишено без руху з встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання доказів поважних причин його пропуску або шляхом уточнення позовних вимог, враховуючи положення статті 122 КАС України, з дотриманням строку, встановленого частиною 2 цієї статті.

21.11.2025 року до суду надійшла заява представника позивача про поновлення процесуального строку звернення до суду.

В обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначила, що Верховний Суд у справі №580/10781/23 від 08.10.2024 зробив висновки, що обмеження права пенсіонера, який отримує пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, на перерахунок належної йому пенсії, який проведено несвоєчасно через ненадання довідки про розмір грошового забезпечення відповідним державним органом, будь-яким строком є неприпустимими з огляду на приписи ч. 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ; до моменту отримання належної довідки від уповноваженого органу у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії.

Також представник позивача звертає увагу, що предметом позову є перерахунок та виплата заборгованості, але не за весь час, протягом якого громадянин недоотримував пенсію, а тільки за конкретний період. Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків, якщо інше прямо не передбачено законом. Тому аргумент про те, що пенсія є періодичним платежем, може бути застосовано для розрахунку строку звернення до суду, але не для строку, в межах якого держава, визнаючи свою помилку у нарахуванні пенсії при призначенні, зобов`язана повернути позивачеві суму недоотриманої соціальної виплати.

Надаючи правову оцінку доводам заяви представника позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 08.10.2025 у справі №560/12997/24 в аналогічних спірних правовідносинах, оцінюючи вимогу позивачки про зобов`язання відповідача здійснити з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату позивачці пенсії, виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці №4.2/1377-2024/Т-1056 від 11.06.2024 року, звернув увагу на висновок Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії, який неодноразово знаходив своє застосування у справах, що стосувалися визначення моменту виникнення у особи права на перерахунок пенсії та початку нарахування відповідних виплат, зокрема, у постанові Верховного Суду від 01 липня 2025 року у справі №420/23756/24:

- для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

- пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Також Верховний Суд у справі №560/12997/24 надав оцінку приписам статті 51 Закону України №2262-XII, дійшовши висновку про застосування у спірних правовідносинах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.

При цьому, Верховний Суд звернув увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а вказала, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Водночас, як зазначив Верховний Суд, поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).

За висновком Верховного Суду, пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

З огляду на це, колегія суддів Верховного Суду не вбачала належних правових підстав для відступу від правової позиції, сформульованої Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, щодо тлумачення положень статті 122 КАС України у справах, що стосуються, зокрема, перерахунку пенсій та дійшла висновку, що права позивача щодо виплати пенсії можуть бути захищені судом лише в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а не з 01.02.2022.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, суд першої інстанції у цій справі не створює самостійно тлумачення відповідних правових норм, а лише користується тими висновками, які висловив Верховний Суд у подібних правовідносинах у справі №560/12997/24 в постанові від 08.10.2025 і які є обов`язковими в силу приписів частини 5 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Предметом спору у даній справі є вимога позивача щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.01.2022 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд зазначає, що за умов щомісячного отримання пенсії особа має можливість своєчасно виявити обставини, які, на її думку, свідчать про неправильність нарахування пенсійних виплат, та реалізувати право на звернення до суду у межах установленого законом строку.

Водночас, звертаючись з позовом до суду 15.10.2025 (штемпель на поштовому конверті), позивач не вказав обставин, які об`єктивно перешкоджали йому звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів у період, що передує шести місяцям звернення до суду, а саме з 01.02.2022 по 14.04.2025.

Застосування шестимісячного строку звернення до суду не означає відмову у самому праві на перерахунок пенсії, а лише унеможливлює судовий розгляд вимог за межами цього строку, якщо судом не буде встановлено поважних причин, з яких такий строк було пропущено.

Суд звертає увагу, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі 816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах. Зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних, не залежних від волевиявлення позивача обставин, що перешкоджали його вчасному зверненню з адміністративним позовом.

В зв`язку з цим позивач має довести суду наявність таких обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, та підтвердити їх належними доказами, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Проте, позивачем не вказано даних про події чи факти, які об`єктивно перешкоджали йому з`ясувати наявність підстав для перерахунку пенсії, а також ініціювати вчинення відповідних дій протягом часу, що передував шести місяцям звернення до суду з цим позовом. Клопотання про поновлення пропущеного строку не подано.

Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За наведених обставин та правового регулювання в частині вимог про визнання дій протиправними та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 01.02.2022 по 14.04.2025 позовні вимоги слід залишити без розгляду. В іншій частині позовних вимог розгляд справи необхідно продовжити.

З огляду на приписи частини 5 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку, усунувши підстави, з яких позов було залишено без розгляду.

Керуючись статтями 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в частині вимог про визнання дій протиправними та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №XЗ56711 від 19.12.2024 за період з 01.02.2022 по 14.04.2025 залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Н.М. Майстренко

25.02.26