Постанова № 13438859, 24.12.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2010 р. Справа № 2а-12943/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук Н. В. при секретаріЧмух Ю.В. за участю: розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова будівельна компанія «Лора» до Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області про про визнання недостовірними відомостей та зобовязання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: 10 листопада 2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова будівельна компанія «Лора» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить: -визнати нечинними положення викладені Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області в акті перевірки від 02.08.2010 року № 506/23-4/35728436 а саме: «Враховуючи вищевикладене, правочини нібито укладені між ТОВ «ПБК «Лора» та вищезазначеними підприємствами постачальниками не спричинили реального настання юридичних наслідків (абзац 4 п. 3.1.2 стор. 28 Акту перевірки); «В порушення п. 1.4, п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) ТОВ «ПБК «Лора» завищено суму бюджетного відшкодування за травень 2010 р. у розмірі 689002 грн.» (абзац 1 стор. 37 Акту перевірки); «В порушення п. 1.4 ст. 1, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) ТОВ «ПБК «Лора» завищено суму відємного значення ПДВ за травень 2010 р. у розмірі 41552, 61 грн.» (абзац 2 стор. 37 Акту перевірки); -зобовязати Дніпропетровську міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області відкликати акт перевірки № 506/23-4/35728436 від 02.08.2010 р.; -стягнути з Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова будівельна компанія «Лора» 13 грн. 60 коп. державного мита.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити позовну заяву.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вважає, що податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.08.2010 року співробітниками Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова будівельна компанія «Лора». За результатами перевірки відповідачем було складено Акт перевірки № 506/23-4/35728436, норми положення якого і оскаржуються позивачем.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України «Про деякі заходи з регулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 р. № 8176 виїзні перевірки, що здійснюються орга нами виконавчої влади, уповноваженими від імені держави на проведення перевірок фінансово-господарської діяльності (кон тролюючими органами), поділяють на планові та позапланові.

Контролюючими органами, що мають право проводити пла нові і позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності субєктів підприємницької діяльності, є органи державної податкової служби стосовно сплати податків і зборів (обовязкових платежів) до бюджетів і держав них цільових фондів, неподаткових платежів.

Згідно ст. 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за уроку мови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.

Відповідно до п.п. 1.3 п. 1 Порядку оформлення результатів невиїздних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.05.2005 року № 327, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року під номером 925/11205, акт є службовим документом, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

Тобто, Акт перевірки є доказом в якому зафіксовані певні порушення, і вже на підставі якого виноситься певне рішення податкової інспекції.

Підпунктом 3.3 п. 3 Порядку оформлення результатів невиїздних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.05.2005 року № 327, зазначено, що матеріали перевірок інших субєктів господарювання щодо правових відносин з платником податків (акти,довідки, пояснювальні записки, розрахунки та інші документи), завірені копії документів, що підтверджують наявність фактів порушень податкового, валютного та іншого законодавства (у разі їх вилучення), пояснювальні записки посадових осіб субєкта господарювання щодо встановлених порушень, реєстри, в яких наводиться інформація про проведення перевірки, надіслані запити на їх проведення до інших органів державної податкової служби та отримані відповіді не надаються субєкту господарювання, а використовуються при розгляді матеріалів перевірки керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби для прийняття податкового повідомлення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) та вжиття відповідних органів. Підпунктом 4.2 п. 4 Порядку визначено, що Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку.

Акт за результатами перевірки не містить рішень податкової інспекції як владного органу, а лише відображає порядок проведення перевірки та виявлені факти порушень.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі адміністративна справа) переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, згідно з пунктом 1 частини 1 цієї статті, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

Акт оформлення результатів перевірок є службовим документом, а не рішенням податкового органу, оскільки не спричиняє виникнення будь-яких прав і обовязків осіб чи субєктів владних повноважень. Відповідно такий акт не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Частиною 2 статті 71 передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд, згідно зі статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, позовні вимоги за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова будівельна компанія «Лора» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання нечинними положень акту перевірки є необґрунтованими, в судовому засіданні представником відповідача доведено правомірність дій податкового органу, з огляду на зазначене позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 71, 86, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова будівельна компанія «Лора» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання нечинними положень акту перевірки відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 17.12.2010 року.

Суддя Н.В. Захарчук