Рішення № 134388329, 26.02.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року Справа № 160/36535/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

24 грудня 2025 року ОСОБА_1 в особі представника Точиліна Микити Валерійовича, через систему "Електронний Суд" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову у призначенні пенсії № 047050031108 від 17.12.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 2 періоди роботи згідно з довідкою від 27.10.2025 № 349, а саме: з 15.10.1996 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 15.06.2007, з 16.06.2007 по 01.01.2015;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоди роботи з 25.06.1993 по 13.03.1995 та з 30.11.1994 по 31.05.1996;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV з 17.12.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після досягнення необхідного віку та стажу звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2. Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 047050031108 від 17.12.2025 р. відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, період роботи, згідно з довідкою від 27.10.2025 р. № 349, а саме: з 15.10.1996 по 15.01.2003, 16.01.2003 по 15.06.2007, з 16.06.2007 по 01.01.2015, а також не зараховано до загального страхового стажу періоди роботи з 25.06.1993 по 13.03.1995 та з 30.11.1994 по 31.05.1996. Таке рішення вважає протиправним та вказує, що в трудовій книжці наявні записи перебування позивача у вказаний період на відповідних посадах, які відносяться до списку, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах та довідки про період роботи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2025 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 16.01.2026 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 4064/26), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що 08.12.2025 р. позивач повторно звернувся з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», надавши відповідний пакет документів. За результатом розгляду документів, пред`явлених позивачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийнято рішення № 047050031108 від 17.12.2025 р. про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2.ч. 2 (за Списком №2) ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку. Так, за результатом розгляду документів встановлено, що страховий стаж позивача становить 34 роки 3 місяці 16 днів, пільговий стаж за Списком №2 4 роки 10 місяців. Період роботи за довідкою від 27.10.2025 р. № 349, оскільки така видана з порушенням Порядку застосування застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, - оскільки відсутня атестація робочого місця позивача за вказаний період. Період роботи на території російської федерації з 25.06.1993 р. по 13.03.1995 р. та з 30.11.1994 р. по 31.05.1996 р. не зарахований у зв`язку із припиненням з 01.01.2023 р. Росією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р..

Третьою особою пояснення до позовної заяви до суду не подані.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , згідно даних трудової книжки НОМЕР_1 від 24.11.1987 року:

- 25.06.1993 року прийнятий помічником машиніста екскаватора в кар`єр в Прийськ ім.Фрунзе Магаданської обл. Сусуманський р-н,

- 13.03.1995 року звільнений у зв`язку з переведенням до ТОО «Дражник» (мовою оригіналу) Магаданської обл.,

- 30.11.1994 року прийнятий машиністом екскаватора ТОО «Дражник»,

- 31.05.1996 року звільнений за власним бажанням,

- 15.10.1996 року тимчасово прийнятий в рудник машиністом екскаватора до Вільногірського державного гірничо-металургійного комбінату,

- 13.12.1996 року постійно переведений машиністом екскаватора до Вільногірського державного гірничо-металургійного комбінату,

- 16.06.2007 року переміщений в гірниче виробництво гірничо-транспортного виробництва на дільницю гірничих робіт №3 «Північ», «Південь» кар`єра №7 машиністом екскаватора,

- 01.08.2008 року переведений в тих же виробництвах в бригаду з обслуговування одноковшевих екскаваторів на дільницю гірничих робіт №2«Північ», «Південь» кар`єра №7 машиністом екскаватора,

- 01.01.2015 року звільнений у зв`язку з переведенням до філіалу «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ДП «Об`єднана гірничо-хімічна компанія».

Записи про спірний період роботи засвідчено відповідними печатками підприємств.

Відповідно до довідки від 27.10.2025 року № 349, виданою ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс», про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній ОСОБА_1 у період з 13.10.1996 р. по 15.01.2003 р. виконував роботи по керуванню екскаватором у кар`єрі рудника, займав посаду «машиніст екскаватора», яка передбачена Списком № 2 розділ I підрозділ 1 постанови КМУ від 11.03.1994 р. № 162, у період з 16.01.2003 р. по 15.06.2007 р. виконував роботи по керуванню екскаватором у кар`єрі рудника, займав посаду «машиніст екскаватора», яка передбачена Списком № 2 розділ I підрозділ 1 постанови КМУ від 16.01.2003 р. № 36, у період з 16.06.2007 р. по 01.01.2015 р. виконував роботи по керуванню екскаватором у кар`єрі гірничо-транспортного виробництва, займав посаду «машиніст екскаватора», яка передбачена Списком № 2 розділ I підрозділ 1 постанови КМУ від 16.01.2003 р. № 36.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 08.12.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову в призначенні пенсії № 047050031108 від 17.12.2025 року відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Вказано, що страховий стаж становить 34 роки 3 місяці 16 днів, з них пільговий за Списком № 2 4 роки 10 місяців. Повідомлено, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи, згідно довідки від 27.10.2025 р. № 349, оскільки така видана з порушенням Порядку застосування застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики від 18.11.2005 р. № 383 вказані періоди роботи без урахування проведення атестації робочих місць. Повідомлено, що довідка від 02.02.2016 р. №01-23/95, яка підтверджує спеціальний трудовий стаж на роботах з шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2, яка перевірена актом зустрічної перевірки від 24.11.2025 р. №0400-011002-1/23825, визнана такою, що має розбіжності з первинними документами та рекомендовано видати вірну довідку. До страхового стажу не зараховано період навчання з 25.02.1987 по 11.07.1987, оскільки даний період не відповідає даті заповнення трудової, чим порушено п.2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162, при цьому в матеріалах справи відсутній підтверджуючий документ. До страхового стажу не враховуємо періоди роботи на території російської федерації (з 25.06.1993 по 13.03.1995 та з 30.11.1994 по 31.05.1996), так як з 01.01.2023 росія призупинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, стаж на території даної держави враховуємо по 31.12.1991.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах (пункт 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV).

Згідно статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв/

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).

Так, згідно пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Крім того, відповідно до пункту 20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Як передбачено частиною другою статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV), якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, зобов`язання за якою взяли на себе дев`ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та Російська Федерація (далі - Угода).

Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (стаття 5 Угоди).

Відповідно до статті 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Відповідно до ст. 6 Угоди призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

Відповідно до ст. 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав учасниць Співдружності без легалізації.

Відповідно до ст. 13 Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Отже, цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при визначенні розміру пенсії.

Згідно із абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.

Частиною другою статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів" від 15 квітня 1994 року, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 1328 від 29.11.2022 року «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.

Вказана постанова набрала чинності 02.12.2022 року.

Отже, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1328 від 29.11.2022 року Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов`язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року.

Таким чином, період роботи позивача на території Російської Федерації з 25.06.1993 р. по 13.03.1995 р. та з 30.11.1994 р. по 31.05.1996 р., який підтверджений даними трудової книжки, має бути зарахований до страхового стажу позивача.

Щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи позивача з 15.10.1996 р. по 15.01.2003 р., з 16.01.2003 р. по 15.06.2007 р., з 16.06.2007 р. по 01.01.2015 р. суд вказує таке.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що посилання відповідача на неможливість включення до пільгового стажу спірного періоду роботи позивача в зв`язку з недоліками уточнюючої довідки є безпідставними, оскільки наявний трудовий стаж позивача підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом.

Суд вказує, що відповідальність за складання довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній покладається на підприємство, установу, організацію або їх правонаступників, а не працівника.

Також щодо відсутності атестації робочого місця у період з 15.10.1996 р. по 15.01.2003 р., з 16.01.2003 р. по 15.06.2007 р., з 16.06.2007 р. по 01.01.2015 р. суд зазначає, що так, пунктом 4.5 наказу Міністерства соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року «Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» передбачено, що якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41.

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п`ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Держпраці.

Отже, своєчасність та проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівника і не може обмежувати його право на отримання пенсії.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку № 442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 348/1079/17.

Окрім того, наказом Міністерства праці і соціальної політики України "Про затвердження роз`яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках" від 21.08.2000 року № 205, зазначено, що в окремих випадках через складний фінансово-економічний стан, що склався по незалежним від підприємства причинам, для проведення атестації робочих місць, де не відбулися корінні зміни умов і характеру праці, можливе використання результатів попередньої атестації.

На підставі викладеного посилання відповідача на те, що період з 15.10.1996 р. по 15.01.2003 р., з 16.01.2003 р. по 15.06.2007 р., з 16.06.2007 р. по 01.01.2015 р. не може бути зараховано до пільгового стажу за Списком № 2, оскільки в цей період підприємством не проведено атестацію робочих місць, судом відхиляються.

Отже, за сукупності викладених обставин суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в зарахуванні до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи з 15.10.1996 р. по 15.01.2003 р., з 16.01.2003 р. по 15.06.2007 р., з 16.06.2007 р. по 01.01.2015 р.

На підставі викладеного, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову в призначенні пенсії № 047050031108 від 17.12.2025 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надавши правову оцінку обставинам справи, а також висновків суду у даній справі щодо підтвердження права позивача на зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи з 15.10.1996 р. по 15.01.2003 р., з 16.01.2003 р. по 15.06.2007 р., з 16.06.2007 р. по 01.01.2015 р., суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 08.12.2025 року (дата звернення з заявою про призначення пенсії).

Щодо вимог в частині виплати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV з 17.12.2025 суд вказує, що виплата пенсії здійснюється після відповідного призначення.

Зважаючи на те, що пенсія позивачу станом на час розгляду справи не призначена, вимоги про виплату пенсії є передчасними, оскільки у суду відсутні підстави вважати, що право позивача на отримання (виплату) призначеної пенсії буде порушено.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 968,96 грн., що документально підтверджується квитанцією від 23.12.2025 року № 8898-5674-2077-2144.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 484,48 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл.,76018; ІК в ЄДРПОУ 20551088), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову в призначенні пенсії № 047050031108 від 17.12.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 25.06.1993 р. по 13.03.1995 р. та з 30.11.1994 р. по 31.05.1996 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 2 періоди роботи з 15.10.1996 р. по 15.01.2003 р., з 16.01.2003 р. по 15.06.2007 р., з 16.06.2007 р. по 01.01.2015 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 08.12.2025 року.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл.,76018; ІК в ЄДРПОУ 20551088) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_2 ) понесені судові витрати з оплати судового збору в сумі 484,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 26 лютого 2026 року.

Суддя Е.О. Юрков