Ухвала суду № 134388135, 26.02.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення без задоволення заяви про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду

26 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/3281/25 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дії та скасування рішення про перерахунок (зменшення з 12345,06 грн до 7047,14 грн) з 01.10.2024 року розміру пенсії; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області відновити з 01.10.2024 року виплату пенсії в щомісячному розмірі 12345,06 грн та виплатити різницю недоотриманої з 01.10.2024 року пенсії; зобов`язання подати звіт.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2025, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 10.11.2025 позов задоволено частково, а саме вирішено:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 23.09.2024 №033050009815 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області відновити з 01.10.2024 ОСОБА_1 виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі, визначеному рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №033050009815 від 27.02.2024, з виплатою різниці недоотриманої з 01.10.2024 пенсії за віком та фактично виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області подати звіт про виконання рішення суду у справі 140/3281/25 протягом 30 днів з дня набрання ним законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3875 (три тисячі вісімсот сімдесят п`ять) гривень 94 копійки та витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень нуль копійок).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення, звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області прийнято.

24.02.2026 на адресу суду, у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, надійшла заява представника позивача про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі №140/3281/25, щодо перерахунку та виплати пенсії. Заява мотивована тим, що відповідно до заяви (звіт про виконання рішення) відповідача від 09.12.2025 року, ГУ ПФУ у Волинській області визнає наступне: «Розмір пенсії на виконання вказаного рішення суду з 01 жовтня 2024 року складає 12 345,06 грн. З 01 березня 2025 року загальний розмір пенсії становить 13 764,74 грн. (з врахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 року № 209, копія відповідного розпорядження з електронної пенсійної справи додається).» Одночасно із цим у довідці про доходи № 3825 8482 1563 2866 від 19.01.2026 року надав позивачці інформацію про розмір її пенсії, яка з березня 2025 року становить 13 764,74 грн. Однак, як вбачається з довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 17.02.2026 року Пенсійний фонд виплатив позивачці пенсію, зокрема: 16.02.2026 року 7 857,56 грн., 15.01.2026 року 7 857,56 грн., 16.12.2025 року 7 857,56 грн., 14.11.2025 року 7 857,56 грн., 16.10.2025 року 7 857,56 грн. Таким чином відповідач систематично виплачує позивачці пенсію в меншому розмірі, ніж це визначено рішенням суду від 19.06.2025, що свідчить про умисне невиконання вказаного рішення.

На підставі вищевикладеного просить винести окрему ухвалу, якою визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 року у справі № 140/3281/25 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 зменшеного розміру щомісячної пенсії в сумі 7 857,56 грн. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 року у справі № 140/3281/25, і відновити виплату ОСОБА_1 щомісячної пенсії в розмірі 13 764,74 грн. Установити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області 30-денний строк для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.

Частиною п`ятою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) встановлено, що у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Підстави для розгляду заяви представника позивача у судовому засіданні відсутні, відтак заява розглянута судом в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що зазначену заяву необхідно залишити без задоволення з таких мотивів та підстав.

В силу положень часини четвертої статті 372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

За правилами частини першої статі 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

В свою чергу, виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, є виконавчими документами, які підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016.

Стаття 1 вказаного Закону визначає виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження і примусове виконання судових рішень, що передбачає сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень, які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Порядок виконання рішень немайнового (зобов`язального) характеру визначений розділом VIII Закону №1404-VIII.

В свою чергу, положеннями статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом встановлено, що на виконання рішення суду від 19.06.2025 у справі №140/3281/25 позивача видано 15.01.2026 видано виконавчий лист №320/2026.

Разом з тим представником позивача не надано докази перебування виконавчого листа №320/2026 від 15.01.2026 на примусовому виконанні у виконавчих органах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.12.2021 у справі №9901/235/20 вказала, що стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви. Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зауважує, що повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

В такій ситуації відсутні правові та фактичні підстави для застосування механізму визначеного статтею 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

В матеріалах справи відсутні докази відкриття виконавчого провадження та вчинення держаним виконавцем всіх необхідних дій щодо примусового виконання рішення суду.

Таким чином, являються передчасними та безпідставними вимоги заяви представника позивача про застосування приписів статті 383 КАС України, а саме, про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області вчинених на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду та зобов`язати вчинити певні дії.

При цьому, суд зазначає, що відмова у задоволенні відповідних вимог заявника (позивача) не являється обмеженням права останнього на ефективний судовий захист, зокрема, на стадії виконання судового рішення, а зумовлена необхідністю дотримання обов`язкових (наведених вище) норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Керуючись статтями 14, 248, 249, 256, 383 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.В. Мачульський