Рішення № 134387983, 26.02.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 лютого 2026 р. Справа № 120/6538/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги.

Позовні вимоги обґрунтовуються протиправністю вимоги Головного управління ДПС у Вінницькій області від 18.03.2025 № Ф-1589-0232 про сплату боргу (недоїмки) із сплати єдиного внеску на суму 5280 грн.

Ухвалою суду від 19.05.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

03.06.2026 через підсистему "Електронний суд" представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позову та зазначає, що позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець у період з 29.10.2024 по 10.02.2025 та самостійно задекларував суму єдиного внеску за 2024 рік у розмірі 5280,00 грн., яка у встановлений строк не сплачена.

У зв`язку з наявністю недоїмки контролюючим органом сформовано та направлено вимогу про сплату боргу № Ф-1589-0232 від 18.03.2025, яку вручено позивачу 25.03.2025. Відповідач вважає, що вимога винесена правомірно, відповідно до положень Закону України № 2464-VI та Інструкції № 449, а підстав для її скасування немає.

Крім того, відповідач заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на їх неспівмірність складності справи, обсягу наданих послуг та вимогам статті 134 КАС України.

Згідно розпорядження №1 від 01.01.2026 здійснено повторний автоматизований розподіл адміністративних справ, які перебували у провадженні судді - Слободянюка М.В.

Автоматизованою системою документообігу суду в порядку, встановленому ст. 31 КАС України, визначено головуючу суддю у цій справі - Бошкову Юлію Миколаївну.

07.01.2026 ухвалою судді Бошкової Ю.М. адміністративну справу прийнято до провадження та розпочато розгляд справи спочатку.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд зазначає наступне.

25 березня 2025 року позивач засобами поштового зв`язку отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18 березня 2025 року № Ф-1589-0232, винесену Головним управлінням ДПС у Вінницькій області. Вказаною вимогою позивачу визначено заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 5 280,00 грн.

Позивач не погодився із зазначеною вимогою та звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання її протиправною та скасування.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 29 жовтня 2024 року по 10 лютого 2025 року позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебував на спрощеній системі оподаткування.

10.02.2025 року позивачем подано Податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2024 рік, а також Додаток 1 до цієї декларації «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».

Згідно з поданим Додатком 1 позивачем самостійно визначено та задекларовано суми єдиного внеску, що підлягають сплаті, у розмірі 5 280,00 грн.

Одночасно з цим з 31 жовтня 2022 року позивач перебуває у трудових відносинах із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на посаді комірника. На підтвердження цього до матеріалів справи долучено копію наказу про прийняття на роботу.

Також позивачем надано довідку роботодавця від 26.03.2025 №2603/1 та форму ОК-7 від 27.03.2025, відповідно до яких за нього здійснювалось нарахування та сплата єдиного внеску роботодавцем.

Позивач, не погодившись з прийняттям спірної вимоги, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується та виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, та нормами Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку (надалі Закон №2464-VІ).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно зі статтею 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

За визначеннями, наданими пп.14.1.39, 14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня є грошовим зобов`язанням платника податків. Сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом.

Відповідно до п.п.2, 6, 10 ч.1 ст.1 Закону №2464-VІ єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно ст.2 Закону №2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань); фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством (пункти 1, 2 частини другої статті 6 Закону №2464-VI).

У разі несплати або несвоєчасної сплати сум єдиного внеску утворюється недоїмка, яка підлягає стягненню з нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій. Контролюючий орган у такому випадку формує та надсилає платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки). Якщо така вимога не оскаржена або не виконана у визначений строк, вона набуває статусу узгодженої та є підставою для вжиття заходів примусового виконання.

Разом з тим, законодавством передбачалися тимчасові особливості виконання обов`язків зі сплати єдиного внеску в період дії воєнного стану. Зокрема, окремим категоріям платників надавалось право не нараховувати та не сплачувати єдиний внесок за себе протягом визначеного періоду. Водночас дію відповідної норми на 2025 рік було зупинено Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», що виключає можливість її застосування у спірний період.

Отже, при вирішенні даного спору суд враховує загальний обов`язок платника щодо сплати єдиного внеску, правові наслідки його невиконання, а також чинне на момент виникнення спірних правовідносин правове регулювання.

Так, при розгляді даної справи, суд враховує правовий висновок Верховного Суду сформульований у постанові від 04.12.2019 року №440/2149/19, відповідно до якого особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем. Інше тлумачення норм Закону №2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують) та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з жовтня 2022 року працює на посаді комірника у ФОП ОСОБА_2 , про що свідчить довідка Форма ОК-7 та довідка про офіційне працевлаштування від 26.03.2025, у відповідності до якої щомісяця, починаючи з жовтня 2022 року по лютий 2025, зазначеним роботодавцем за позивача, як за застраховану особу, нараховувався та сплачувався єдиний внесок.

Проте, як встановлено судом, позивач у період з жовтня 2024 по лютий 2025, здійснював господарську діяльність та отримував доходи, й до того ж подавав податкові розрахунки та декларацію, самостійно задекларувавши суму зобов`язань з єдиного внеску, що підлягає обов`язковій сплаті.

При цьому, доказів подання до податкового органу будь-яких уточнюючих податкових декларацій чи податкових розрахунків, суду не надано.

Станом на момент звернення до суду за даними інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу за позивачем обліковувалася заборгованість зі сплати єдиного внеску (код бюджетної класифікації 71040000) у сумі 5280,00 грн., що виникла внаслідок несплати самостійно задекларованого зобов`язання відповідно до Додатку ЄСВ 1 до податкової декларації про майновий стан та доходи від 10.02.2025.

У зв`язку з наявністю недоїмки 18.03.2025 відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ № Ф-1589-0232 на суму 5280,00 грн.

Оперативний облік податків і єдиного внеску здійснюється в інформаційних системах ДПС шляхом ведення інтегрованих карток платників, які відкриваються автоматично, зокрема за фактом подання декларацій із самостійно визначеними сумами зобов`язань. Саме на підставі даних поданої позивачем декларації в інтегрованій картці було відображено нарахування відповідного зобов`язання та його несплату.

При цьому суд звертає увагу, що у разі незгоди з показниками раніше поданої декларації або виявлення помилок позивач мав можливість подати уточнюючу декларацію з метою виправлення відповідних даних. Доказів подання такої уточнюючої звітності матеріали справи не містять.

З огляду на те, що спірна сума боргу сформована на підставі самостійно задекларованого позивачем зобов`язання та не сплачена у встановлений строк, а також відсутні докази виправлення задекларованих показників, суд доходить висновку, що вимога № Ф-1589-0232 від 18.03.2025 сформована правомірно, а підстав для її скасування не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.139 КАС України у разі відмови в задоволенні позовних вимог, сплачений судовий збір відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, ЄДРПОУ 44069150).

Рішення суду складено 26.02.2026.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна