Ухвала суду № 134387334, 26.02.2026, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа № 671/350/26

26 лютого 2026 року

2-з/671/1/2026

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

26 лютого 2026 року м. Волочиськ

Суддя Волочиського районного суду Хмельницької області Андрущенко О.Ю.,

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ФГ «Золоте Поле ІІ» в якому просить визнати відсутність з 06.02.2026 права оренди ФГ «Золоте Поле ІІ» на земельні ділянки з кадастровими номерами 6820988600:04:008:0516 площею 2,6500 га та 6820988600:04:008:0031 площею 2,6475 га та повернення зазначених земельних ділянок.

Одночасно з позовом ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6820988600:04:008:0516 площею 2,6500 га;

- заборони користуватися ФГ «Золоте поле ІІ» вказаною земельною ділянкою;

- накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6820988600:04:008:0031 площею 2,6475 га;

- заборони користуватися ФГ «Золоте поле ІІ» користуватися вказаною земельною ділянкою.

Вказана заява згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2026 розподілена судді Волочиського районного суду Хмельницької області Андрущенку О.Ю.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України розгляд заяви про забезпечення позову проведено без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Види забезпечення позову викладені в ч. 1 ст. 150 ЦПК України, зокрема це накладення арешту та забороною вчиняти певні дії.

Обґрунтовуючи підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову представник заявника зазначає, що ФГ «Золоте поле ІІ» всупереч волі власника про не продовження оренди земельних ділянок та їх використання у власних потребах, зареєстрував право оренди на підставі підроблених додаткових угод, у зв`язку з чим існує потреба у накладенні арешту на земельні ділянки та забороні користуватися ними. Арешт унеможливить передачу їх недобросовісним орендарем у суборенду, а заборона користуватися унеможливить продовження використання земельних ділянок у власних потребах орендаря.

Надаючи оцінку аргументам заяви про забезпечення позову, суддя зазначає наступне.

Забезпечення позову це надання заявнику (позивачеві) тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся чи планує звернутися до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбачених законом (відповідний правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18).

Аналізуючи процесуальні норми, обставини справи, вбачається, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі.

При поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених цим Кодексом.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28 березня 2019 року у справі № 824/239/2018.

Так, позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються визнання відсутнім права оренди та повернення земельних ділянок.

При цьому, заява про забезпечення позову містить вимоги накладення арешту на земельні ділянки та заборону користування ними.

Положенням ЦПК України не передбачено можливість накладення арешту на майно, яке не належить відповідачу.

В той ж час, позивачка просить накласти арешт на належні їй, а не відповідачу, земельні ділянки.

З приводу заборони користування земельними ділянками, то заява про забезпечення позову не містить обґрунтування того, яким чином не застосування судом даного заходу забезпечення позову в подальшому унеможливить чи суттєво утруднить виконання рішення суду з врахуванням змісту позовних вимог.

З матеріалів справи не встановлено підстав, які б свідчили про те, що невжиття судом заходів забезпечення позову створить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам заявника або ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду за наслідками розгляду цієї справи.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а отже, в задоволенні заяви представника позивача слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 11, 149-153, 260, 261 ЦПК України, суддя

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її складення.

Ухвала може оскаржена до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник, якому ухвала не була вручена в день її складення має право на її оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя