Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 484/248/26
Провадження № 2/484/616/26
Рішення
іменем України
26.02.2026 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Максютенко О.А.,
за участю секретаря судового засідання Завірюхи В.Ю.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: Державний нотаріус Першої первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області Сіраченко Тетяна Петрівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
встановив
в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернулася до суду її представник адвокат Рябченко К.П. з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер двоюрідний брат позивачки ОСОБА_3 . За життя йому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 20.08.1997р., виданого Акціонерним товариством відкритого типу "Гілея", належала 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 . Також за життя ОСОБА_3 прийняв, але не оформив спадщину після смерті його матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка складається з 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 . Інша 1/3 частка вказаної квартири належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 . Оскільки за свого життя ОСОБА_3 заповіту не склав, то після його смерті відкрилась спадщина за законом, до складу якої ввійшло належне йому за життя майно. Так як ОСОБА_3 родичів близького ступеня спорідненості не мав, окрім батька ОСОБА_2 відповідача по справі, який від прийняття спадщини відмовився, право на спадкування після його смерті виникло у спадкоємців, які виявились найближчими його живими родичами та прийняли спадщину. ОСОБА_1 приходиться двоюрідною сестрою ОСОБА_3 , оскільки є донькою ОСОБА_5 , яка була рідною сестрою відповідача ОСОБА_2 .
В зв`язку з чим, позивачка отримала право на спадкування за законом як спадкоємець після смерті своєго двоюрідного брата. Звернувшись до Першої первомайської державної нотаіральної контори Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, однак постановою від 17.10.2025 року №1803/02-31 їй було відмовлено в зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності на зазначену квартиру.
Враховуючи викладене вище, позивач просить визнати за нею право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді від 27.01.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, визначено розгляд проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Цією ж ухвалою витребувано з Першої первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , яка помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
04.02.2026 року на адресу суду надіслано копію спадкової справи №347/2024.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник, адвокат Рябченко К.П. в підготовче судове засідання не з`явилися, представник позивачки подала заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримала.
Відповідач подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав та просив їх задовольнити.
Від третьої особи на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, при вирішенні спору поклалася на розсуд суду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
За змістом положень ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження у випадку визнання відповідачем позову суд ухвалює рішення в порядку, встановленому ст. ст. 206, 207 цього Кодексу.
Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що 19.08.2024 року відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22.08.2024 року помер в м. Первомайську Миколаївської області ОСОБА_3 .
Згідно виписки підтвердження чинності запису щодо реєстрації права власності станом на 31.12.2012 року, виданої КП "Первомайське МБТІІ" від 30.10.2025 року №2124/04-02-03, копії свідоцтва про право власності від 20.08.1997 року, виданого Акціонерним товариством відкритого типу "Гілея", ОСОБА_3 належала 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано КП "Первомайським МБТІ" 18.09.1997 року, номер реєстрової книги: 68, сторінка: 282, реєстровий номер: 12798.
Іншими власниками квартири АДРЕСА_1 були батьки померлого ОСОБА_4 (1/3 частка) та ОСОБА_2 (1/3 частка), відповідач по справі, що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 20.08.1997 року, виданого Акціонерним товариством відкритого типу "Гілея".
За життя померлий ОСОБА_3 прийняв, але не оформив спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.12.2025 року №456699645, відсутні відомості про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 10.02.1961 року, свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 16.06.1987 року, позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками вказано ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а у 25.08.1979 року уклала шлюб з ОСОБА_7 та змінила дівоче прізвище " ОСОБА_8 " та " ОСОБА_9 " (актові записи про народження №7 від 10.02.1961 та укладення шлюбу №8 від 25.08.1979 року).
З свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 08.04.2025 року вбачаєьться, що батьками померлого ОСОБА_3 були ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
З свідоцтв про народження серії НОМЕР_5 від 08.08.1977 року та серії НОМЕР_6 від 27.03.1941 року вбачається, що у батьків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_2 (актовий запис №52 від 09.10.1937 року) та донька ОСОБА_12 (актовий запис №21 від 27.03.1941 року).
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_7 від 04.10.1959 року ОСОБА_12 одружилася з ОСОБА_6 та змінила прізвище на " ОСОБА_8 ".
Постановою державного нотаріуса Першої первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сіраченко Т.П. від 17.10.2025 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки спадкоємцем не надано нотаріусу документів, що підтверджують право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Той факт, що позивачка є двоюрідною сестрою померлого ОСОБА_3 , підтверджений вказаними вище дослідженими судом письмовими доказами.
З копії спадкової справи №347/2024 вбачається, що ОСОБА_1 є єдиною спадкоємцею яка прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки батько останнього відповідач по справі ОСОБА_2 відмовився від прийняття спадщини згідно заяви від 03.10.2024 року.
За змістом ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
За правилом ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Нормами ст.ст. 1216 -1218 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.ст.1220, 1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
За змістом ч.1 ст.1222ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи , які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, право на спадщину за законом почергово отримують особи, які вказані в ст.ст.1261-1265 ЦК України.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України встановлено, що в п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Статтею 1296 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Враховуючи те, що до складу спадщини входить нерухоме майно, виконуючи свій обов`язок визначений ст. 1297 ЦК України, відповідно до якої, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно ст. 392 ЦК України «власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності».
Відповідно до п.37 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті15та статті392 ЦКУкраїни власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
У той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.328, ст.392 ЦК України).
Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» саме у разі неможливості нотаріуса оформити право на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до положень п.3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.
Потреба такого способу захисту права власності як пред`явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав).
Судом встановлено, що позивачка є спадкоємцем за законом в порядку п`ятої черги спадкування, спадщину прийняла.
Згідно виписки підтвердження чинності запису щодо реєстрації права власності станом на 31.12.2012 року, виданої КП "Первомайське МБТІІ" від 30.10.2025 року №2124/04-02-03, копії свідоцтва про право власності від 20.08.1997 року, виданого Акціонерним товариством відкритого типу "Гілея", ОСОБА_3 на праві власності належала 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , номер реєстрової книги: 68, сторінка: 282, реєстровий номер: 12798.
За життя померлий ОСОБА_3 прийняв, але не оформив спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , до складу якої входила 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 .
Отже, належність спадкодавцю ОСОБА_3 спадкового майна, а саме 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 , доведено належними та допустимими доказами.
Таким чином, не дивлячись на той факт, що позивачка фактично прийняла спадщину, однак у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, вона не в змозі оформити своє право на спадщину.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, а тому у даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом визнання за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 .
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З урахуванням всього вищевикладеного, суд прийшов до переконання, що існують обставини, які є підставою для задоволення заявленого позову.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 43, 49, 76, 89, 200, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: Державний нотаріус Першої первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області Сіраченко Тетяна Петрівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_8 , право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Первомайську Миколаївської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
третя особа - державний нотаріус Першої первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області Сіраченко Тетяна Петрівна, ідентифікаційний код юридичної особи 02892847, місце знаходження: вул. Грушевського, 1, м. Первомайськ, Миколаївська область.
Повне судове рішення складено 26.02.2026 року.
Суддя:
Судове рішення № 134387009, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 26.02.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 484/248/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: