Рішення № 134386179, 26.02.2026, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

26 лютого 2026 рокуСправа №451/1687/25 Провадження № 2/451/44/26

Радехівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді - Патинок О.П.

секретар судового засідання - Ференс І.І., Сологуб М.Р.

Справа № 451/1687/25

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Радехів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа 1: Радехівська міська рада Львівської області, третя особа 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АГРО-ЛЬВІВ» про визнання незаконним та скасування рішення,-

з участю представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 ( с\з 18.02.2026), представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 , представника третьої особи 2: ТзОВ «ЗАХІД-АГРО-ЛЬВІВ» - Лисенка С.Ю. ( с\з 18.02.2026)

в с т а н о в и в:

07.10.2025 до Радехівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , заінтересована особа 1: Радехівська міська рада Львівської області, зацікавлена особа 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід-Агро-Львів» про визнання незаконним та скасування рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2025 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.

14.10.2025 до Радехівського районного суду Львівської області представником позивача подано позовну заяву в новій редакції за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа 1: Радехівська міська рада Львівської області, третя особа 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід-Агро-Львів» про визнання незаконним та скасування рішення.

Описова частина рішення:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, пояснення третьої особи

В обгрунтування позовних вимог сторона позивача покликається на те, що позивач - ОСОБА_1 , є спадкоємницею трьох земельних ділянок, загальною площею 2,1371 га, на які 24 грудня 1999 року був виданий на ім`я її покійного чоловіка ОСОБА_5 , Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЛВ № 033645. Зокрема, у вказаному Державному акті вказана земельна ділянка площею 1,9169 га для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Шептицького району Львівської області та була передана у власність ОСОБА_5 ще до створення Національної кадастрової системи. Після смерті чоловіка ОСОБА_5 позивачка розпочала процес переоформлення прав власності на земельні ділянки на підставі вказаного Державного акту. Зокрема було переоформлено земельні ділянки площею 0,0607 га та 1,1596 га, проте через фінансові труднощі оформлення земельної ділянки площею 1,9169 га завершити вчасно не вдалося. Під час виготовлення землевпорядної документації з метою завершення переоформлення права власності на третю (останню) земельну ділянку площею 1,9169 га спадкодавця, позивачу стало відомо, що на місці розташування зазначеної ділянки (згідно документів по розпаюванню) зареєстровано іншу земельну ділянку з кадастровим номером 4623981800:03:000:0068, яка повністю накладається на ще непереоформлену ділянку позивача. Відповідно до відкритих відомостей публічної кадастрової карти, державних реєстрів та інших ресурсів, стало відомо, що зазначена ділянка перебуває у власності фізичної особи ОСОБА_2 , та передана в оренду ТзОВ «Захід-Агро-Львів». Позивач не передавала жодних прав на землю третім особам, не укладала договорів купівлі-продажу, оренди або дарування. Отже, реєстрація іншої земельної ділянки на місці вже наданої у власність ОСОБА_5 суперечить законодавству та порушує законні інтереси позивача як спадкоємиці до майна її померлого чоловіка ОСОБА_5 . Таким чином, реєстрація кадастрового номеру 4623981800:03:000:0068 на місці земельної ділянки належної позивачці є незаконною та підлягає скасуванню. 3 доданих до позовної заяви документів є очевидними накладення земельних ділянок позивача та земельної ділянки відповідача, а внаслідок накладання земельних ділянок позивач позбавлена можливості повною мірою реалізувати своє право власності. Просить суд скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_2 площею 1,9169 га, кадастровий номер 4623981800:03:000:0068 в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав на неї в Державному реєстрі речових прав.

04.11.2026 від представника третьої особи ТзОВ «Захід-Агро-Львів» - Лисенко С.Ю. надійшли письмові пояснення у справі, де вказано, що 04.01.2019 між ОСОБА_2 та ТОВ «ЗАХІД-АГРО-ЛЬВІВ» (орендар) було укладено договір оренди землі № ZAL-2019-00153, за яким було передано в платне володіння і користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4623981800:03:000:0068, площею 1,9169 га, строком на десять років. При укладені договору оренди землі ОСОБА_2 надав свідоцтво про право на спадщину за законом від 21.12.2018, видане приватним нотаріусом Радехівського районного нотаріального округу Юрченко О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1823. ОСОБА_2 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4623981800:03:000:0068 площею 1,9169 га. 04.01.2019 між ОСОБА_2 (орендодавець) та ТОВ «ЗАХІД-АГРО-ЛЬВІВ» (орендар) було укладено договір оренди землі № ZAL-2019-00153. В розділі «2. Об`єкт оренди» сторони визначили, що об`єктом оренди за договором є земельна ділянка з кадастровим номером 4623981800:03:000:0068, загальною площею 1,9169 га. В розділі «3. Строк дії Договору» передбачено, що договір укладено строком на 10 (десять) років. Розділ «4. Орендна плата» Договору встановлює, що щорічна орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та становить суму в гривнях, що дорівняє 8 (вісім) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. На дату укладення цього Договору щорічна орендна плата у грошовому виразі складає 6288,31 грн. Отже, сторонами договору оренди землі було досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов, визначених законом. Як висновок, договір оренди землі № ZAL-2019-00153 від 04.01.2019 року укладено із дотриманням вимог цивільного законодавства України, а зобов`язання сторін, що виникають з цього договору, є дійсними. Враховуючи належне виконання ТОВ «ЗАХІД-АГРОЛЬВІВ» прав та обов`язків за договором оренди землі № ZAL-2019-00153, вважаємо, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині припинення права оренди ТОВ «ЗАХІД-АГРО-ЛЬВІВ» на земельну ділянку з кадастровим номером 4623981800:03:000:0068. Позивачем не доведено, що вона є дійсним власником земельної ділянки, яка за своїми координатами накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 4623981800:03:000:0068. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

14.11.2025 від представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, який обгрунтований тим, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,9169 га з кадастровим номером 4623981800:03:000:0068 на підставі свідоцтва про право на спадщину, реєстровий номер 1823, виданий 21.12.2018 приватним нотаріусом Радехівського районного нотаріального округу Юрченко О.В. Земельна ділянка з кадастровим номером 4623981800:03:000:0068 належала матері відповідача померлій ОСОБА_6 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Радехівською районною державною адміністрацією Львівської області 20 листопада 2009 року (серія ЯИ №164332). Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010945900018. Відповідно Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серія ЛВ №13-132228 від 02.06.1997 ОСОБА_6 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 3,28 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, земельна ділянка розташована на території Дмитрівської сільської ради. Сертифікат зареєстрований у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 272 - 20.02.2007 ОСОБА_6 отримала дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою по передачі у власність земельної ділянки площею 3,28 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кривецької сільської ради з видачею державного акту на право власності на землю, на підставі Розпорядження голови Радехівської РДА №116 від 20.02.2007. 11.03.2009 Розпорядженням голови Радехівської РДА №161 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки жительці с.Криве ОСОБА_6 та передано у власність земельні ділянки загальною площею 2,1186 га, в тому числі рілля 2,0578 га, пасовище 0,0608 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кривецької сільської ради та видати державний акт на право власності на землю. Копії вищезазначених документів знаходяться серед матеріалів Технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право на земельні ділянки ОСОБА_6 , що додана до відзиву на позовну заяву сторінки 6, 7, 22. 20.11.2009 ОСОБА_6 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,9169 га з кадастровим номером 4623981800:03:000:0068 серія ЯИ №164332. У даний час оспорювана земельна ділянка перебуває у користуванні ТОВ «ЗАХІДАГРО-ЛЬВІВ» на підставі договору оренди землі № ZAL-2019-00153 від 04.01.2019 року. Крім того, позивач, як суміжний землекористувач, погодила межі земельної ділянки ОСОБА_6 площею 1,9169 га, підписав Акт встановлення меж земельної ділянки (сторінка 11 технічної документації). Зазначають, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки жительці с.Криве ОСОБА_6 пройшла перевірку, що підтверджує Акт перевірки і прийомки виконаних проектно-пошукових робіт по підготовці і видачі Державного Акта на право власності на землю (сторінка 20 технічної документації). Отже, порушень під час виготовлення технічної документації виявлено не було. Вважає, що по теперішній час, сертифікат на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серія ЛВ №13-132228 від 02.06.1997 ОСОБА_6 є чинним, його не скасовано. Таким чином, земельна ділянка площею 1,9169 га з кадастровим номером 4623981800:03:000:0068 була сформована у законний спосіб та набута у власність матір`ю відповідача. Позивачка не користувалась та не проявляла зацікавленості щодо переданої їй у власність земельної ділянки. Та в даний час, подаючи позовну заяву, позивачка має на меті порушити законне право власності на земельну ділянку відповідача та втрутитися у його право мирного володіння земельною ділянкою. Позиція позивача порушує принцип добросовісності сторін. Матеріали технічної документації із землеустрою мають План встановлення меж земельної ділянки площею 1,9169 га (сторінка 8) та Акт встановлення меж земельної ділянки (сторінка 11), відповідно яких позивач ( ОСОБА_1 ) як суміжний землекористувач, підтвердила своїм підписом межі земельної ділянки площею 1,9169 га ОСОБА_6 . Отже, позивач підтвердила, що у вказаному місці за вказаними координатами знаходиться земельна ділянка ОСОБА_6 , яка набула кадастровий номер 4623981800:03:000:0068. Таким чином, позивач подаючи позовну заяву, суперечить своїй попередній поведінці, а саме погодження з межами та координатами земельної ділянки що формувалась для передачі у власність ОСОБА_6 (матері відповідача). Позивачкою не доведено, що вона є дійсним власником земельної ділянки, яка за своїми координатами накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 4623981800:03:000:0068. На підставі зазначеного, позивачка не має підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки, яка знаходяться у власності ОСОБА_2 , площею 1,9169 га, кадастровий номер 4623981800:03:000:0068 в Державному земельному кадастрі, з одночасним припиненням усіх речових прав на неї в Державному реєстрі речових прав. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

14.11.2025 від представника заявника ОСОБА_2 ОСОБА_4 надійшла заява про застосування строків позовної давності, де представник вказує, що відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Користуючись вказаним правом, відповідач заявляє в межах справи № 451/1687/25 про застосування строків пропуску позовної давності щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яка знаходяться у власності ОСОБА_2 , площею 1,9169 га, кадастровий номер 4623981800:03:000:0068 в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав на неї в Державному реєстрі речових прав. Як стверджує позивачка про порушення свої прав дізналась лише під час розроблення землевпорядної документації з відповіді ФОП ОСОБА_7 від 13.01.2025 року. Відповідно до тексту позовної заяви: «позивач - ОСОБА_1 , є спадкоємицею трьох земельних ділянок, загальною площею 2, 13 71 га, на які 24 грудня 1999 року був виданий на ім' я її покійного чоловіка ОСОБА_5 Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЛВ №033645. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_5 » 20.11.2009 (розпочинається строк позовної давності) ОСОБА_6 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,9169 га з кадастровим номером 4623981800:03:000:0068 серія ЯИ №164332. 16.09.2020 позивачка здійснює реєстрацію прав за державним актом (ІІ-ЛВ № 033645 від 15.03.2000) і лише на дві земельні ділянки, що входять до загальної площі землі за державним актом, а саме: 1) земельна ділянка кадастровий номер 4623981700:03:000:0733, площею 0,1596 га, власник ОСОБА_1 , право власності зареєстровано 16.09.2020 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 457, виданий державним нотаріусом Медведюк З.С., згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; 2) земельна ділянка кадастровий номер 4623981700:03:000:1111, площею 0,0607 га, власник ОСОБА_1 , право власності зареєстровано 16.09.2020 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 458, виданий державним нотаріусом Медведюк З.С., згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 30.12.2024 (через 18 років після смерті чоловіка) позивачка звернулась до сертифікованого інженера землевпорядника ФОП ОСОБА_8 для виготовлення землевпорядної документації щодо оспорюваної земельної ділянки, яка їй наче б то передана у спадщину. Та з відповіді ФОП ОСОБА_7 від 13.01.2025 позивачка дізналась про начеб то порушене право. Враховуючи презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, 20.11.2009 (минуло 16 років) позивачка повинна була дізнатися про порушення своїх прав. З урахуванням наведеного, позивачка пропустила строк позовної давності з заявленими позовними вимогами. Просить суд застосувати до позовних вимог ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яка знаходяться у власності ОСОБА_2 , площею 1,9169 га, кадастровий номер 4623981800:03:000:0068 в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав на неї в Державному реєстрі речових прав наслідки пропуску строків позовної давності. Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у справі № 451/1687/25 з підстав пропуску строків позовної давності.

01.12.2025 від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 надійшло заперечення на клопотання (заяву) відповідача про застосування строків позовної давності. Вказує, що при поданні відзиву представником відповідача ОСОБА_4 було подано заяву про застосування строків позовної давності. Позивачка після смерті чоловіка ОСОБА_5 , розпочала процес переоформлення прав власності на земельні ділянки на підставі вказаного Державного акту. З наведеного вбачається, що позивачка не знала і не могла знати про видачу 20.11.2009 Державного акту на ім`я ОСОБА_6 . 16.09.2020 на підставі свідоцтв про право на спадщину позивачка оформила право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4623981700:03:000:0733, площею 0,1596 га та земельну ділянку кадастровий номер 4623981700:03:000:1111, площею 0,0607 га. У зв`язку з важким фінансовим станом та поганим здоров`ям позивачка не змогла завершити реєстрацію права власності на третю ділянку площею 1,9169 га належну її покійному чоловіку на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії II-ЛВ №033645. Проте жодним нормативним актом України не встановлено зобов`язань або чітких строків для оформлення права власності на спірну земельну ділянку. Реєстрація права власності на земельну ділянку вважається правом, а не обов`язком позивачки. В кінці 2024 р. маючи намір скористатися своїм правом, позивачка звернулась до сертифікованого інженера землевпорядника ФОП ОСОБА_8 для виготовлення землевпорядної документації щодо оспорюваної земельної ділянки, і саме після цього дізналась про порушення її права, а саме що за координатами місця знаходження її земельної ділянки вже є зареєстрована інша. Позивачка не могла дізнатися про порушення своїх прав, оскільки не є спеціалістом та не має спеціального обладнання і навиків, щоб визначити за координатами місце знаходження ділянки. Крім цього, видача державного акту ОСОБА_6 відбулось набагато пізніше, інших джерел з яких позивач могла довідатись про порушене право немає. Сторона позивача заперечує проти застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки відповідач не вказує з яких джерел і де могла позивачка раніше отримати інформацію про порушення її права, а лише формально зазначає, що потрібно враховувати презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, оскільки з 20.11.2009 минуло 16 років позивачка повинна була дізнатися про порушення своїх прав і що саме 20.11.2009 ОСОБА_6 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,9169 га з кадастровим номером 4623981800:03:000:0068 серія ЯИ №164332. Проте за яких обставин і яких джерел вона могла отримати цю інформацію не вказує. А тому вважає, що строки позовної давності для звернення до суду пропущено не було, а позивач звернувся до суду в межах строків позовної давності, оскільки дізнався про порушення своїх прав лише 13 січня 2025 року, тобто коли під час виготовлення землевпорядної документації ФОП ОСОБА_7 було виявлено реєстрацію іншої земельної ділянки на місці де за координатами мала знаходитись земельна ділянка позивачки площею 1,9169 га відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ №033645. Також доводи відповідача про те, що 20.11.2009 ОСОБА_6 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,9169 га з кадастровим номером 4623981800:03:000:0068 серія ЯИ №164332, а тому з 20.11.2009 слід відраховувати строки позовної давності, вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки сама лише видача державного акту про право власності на земельну ділянку іншій особі не є доказом обізнаності позивача про порушення його прав. Крім цього у заяві відповідача відсутні докази того, що позивачка довідалася або могла довідатися про порушення своїх прав раніше, не зазначаються відкриті джерела інформації з яких можна було отримати таку інформації. Просить відмовити в задоволенні заяви про застосування строків позовної давності, поданої представником відповідача ОСОБА_4 , оскільки така є формальною, необґрунтованою та не підтверджена жодними належними доказами.

04.12.2025 представником відповідача до суду подано заперечення на відповідь на відзив де вказує, що померла ОСОБА_6 - 20.11.2009 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,9169 га з кадастровим номером 4623981800:03:000:0068 серія ЯИ №164332. Технічна документація із землеустрою на підставі якої було сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 4623981800:03:000:0068 пройшла перевірку, що підтверджує Акт перевірки і прийомки виконаних проектно-пошукових робіт по підготовці і видачі Державного Акта на право власності на землю. Порушень під час виготовлення технічної документації виявлено не було. Таким чином, зазначене вище спростовує міркування позивачки щодо технічної помилки під час оформлення матір`ю відповідача державного акту на право власності на земельну ділянку площею 1,9169 га з кадастровим номером 4623981800:03:000:0068 серія ЯИ №164332. З урахуванням наведеного, позивачкою не доведено, що вона успадкувала земельну ділянку площею 1,9169 га, яка за своїми координатами накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 4623981800:03:000:0068, а також не доведено чому позивачка зі пропуском строку позовної давності (минуло 16 років з 20.11.2009 - дати видачі державного акту на право власності на земельну ділянку матері відповідача) звернулась за захистом своїх наче б то порушених прав. Щодо твердження позивачки про підпис: необхідно зазначити, що можлива відмінність підписів на документах за різні періоди не означає автоматично їх підробку або недійсність. Особа має право змінювати свій підпис законодавство не зобов`язує використовувати «підпис як у паспорті», оскільки позивачкою не надано зразку її підпису на той час, то твердження зазначені вище не заслуговують на увагу суду. На підставі зазначеного, позивачка не має підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки, яка знаходяться у власності ОСОБА_2 , площею 1,9169 га, кадастровий номер 4623981800:03:000:0068 в Державному земельному кадастрі, з одночасним припиненням усіх речових прав на неї в Державному реєстрі речових прав. Враховуючи викладене та керуючись ст. 180 ЦПК України, просить суд прийняти та долучити до матеріалів справи № 451/1687/25 заперечення ОСОБА_2 на відповідь на відзив ОСОБА_1 . Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

16.02.2026 в підсистемі «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 надійшли письмові пояснення, де вказує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 28.05.2025 у справі № 357/7006/24: «у постанові Верховного Суду від 4 грудня 2022 року у справі №619/2766/19, викладено висновок, що доказами накладення однієї земельної ділянки на іншу повністю чи частково або відсутність такого накладення, у разі розбіжності у правовстановлюючих документах на землю та/або документації із землеустрою, є документи, сформовані кадастровим реєстратором в межах процедури державної реєстрації земельної ділянки за заявою власника або користувача, майбутнього власника або користувача, або висновки експерта у земельно-технічній експертизі. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17 вересня 2024 у справі №686/27476/21. Отже, належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок, може бути лише висновок земельно-технічної експертизи, після якого суд вирішує наявність чи відсутність порушених речових прав позивачів на земельну ділянку. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31 травня 2023 року у справі N 515/1315/18.». У постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 515/1315/18 (провадження № 61-13300св21). Отже, належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок, може бути лише висновок земельно-технічної експертизи.». На підставі зазначеного, позивачкою не доведено, що вона є дійсним власником земельної ділянки, яка за своїми координатами накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 4623981800:03:000:0068. Враховуючи все вищевикладене, позивачка не має підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки, яка знаходяться у власності ОСОБА_2 , площею 1,9169 га, кадастровий номер 4623981800:03:000:0068 в Державному земельному кадастрі, з одночасним припиненням усіх речових прав на неї в Державному реєстрі речових прав.

18.02.2026 від представника третьої особи ТзОВ «ЗАХІД-АГРО-ЛЬВІВ» - Лисенко С.Ю. надійшли письмові пояснення, з яких вбачається, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що процесуальний статус відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, за своїм змістом, процесуальними правами та обов`язками є різним, а висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу учасників справи (див. постанову Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 306/513/16-ц). Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду: - від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, - від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, - від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, - від 12 грудня 2018 року у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові: - постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19 - постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року в справі № 363/2300/20 - постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 753/8710/21 Враховуючи позовні вимоги позивача та той факт, що у разі їх задоволення право оренди за ТОВ ЗАХІД-АГРО-ЛЬВІВ буде припинено, останній повинен мати процесуальний статус у цій справі саме відповідачем, а не третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог. Просить суд врахувати вказані пояснення.

Позиція учасників справи в судовому засіданні

Представник позивача ОСОБА_1 Фрей А.В. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги. Просить суд скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, яка знаходяться у власності ОСОБА_2 площею 1,9169га, кадастровий номер 4623981800:03:000:0068 в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав на неї в Державному реєстрі речових прав. Вказав, що у випадку розглядуваної справи є 100% співпадіння спірних земельних ділянок, а реєстрація земельної ділянки ОСОБА_6 не відповідає законодавству, земельна ділянка для ОСОБА_9 сформована не була, що чітко проглядається із документів. Право власності зареєстровано за відповідачем на підставі двох державних актів ОСОБА_10 , де були внесені зміни та на підставі цього була виготовлена технічна документація. Земельна ділянка позивача має визначені чіткі географічні координати у зв`язку із тим, що на земельній ділянці знаходиться земельна ділянка відповідача, таке не дає змоги позивачці зареєструвати право власності. Становище відповідача у разі скасування права власності не погіршиться, оскільки такий не позбавлений можливості зареєструвати земельну ділянку. Щодо заявлених строків позовної давності наголошує, що строки позовної давності не є порушені, оскільки позивачка про порушення свого права та про накладення земельних ділянок дізналася в 2025 році. Щодо необхідності долучення висновку експерта про накладення земельних ділянок одна на одну вказує, що наведені висновки в Постанові ВС від 28.05.2025 у справі № 357/7006/24 не дотичні справі, оскільки такими доказами можуть бути відомості кадастрового реєстратора або висновок експертизи.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 заперечив позовні вимоги повністю, оскільки відповідач добросовісно володіє земельними ділянками. Вказує, що дійсно, строку оформлення спадщини немає, але позивачка мала дізнатися про порушення свого права. Позивачка дізналася про порушення прав коли почала процедуру оформлення спадщини, та погоджувала межі земельної ділянки в 2009 році. Позивач хоче незаконним способом позбавити на мирне володіння відповідача земельною ділянкою, водночас доводи, що позивач не підписувала меж погодження нічим не підтверджено. В наведеній практиці Верховного суду сформований чіткий висновок, про те, що однозначно має бути висновок експертизи, який підтверджує накладення земельних ділянок. Прохальна частина позову передбачає право оренди третьої особи, тому не зазначення орендарів як відповідачів є підставою для відмови у задоволенні позову. Просить відмовити в позові в повному обсязі.

Представник третьої особи 2: ТзОВ «ЗАХІД-АГРО-ЛЬВІВ» - Лисенко С.Ю. пояснив, що вони є орендарями спірної земельної ділянки, проте підприємство в цій справі має мати статус відповідача, а висновки по суті спору мають бути розглянуті за належного суб`єктивного складу, а встановлення належності відповідача це обов`язок суду. Заперечив щодо задоволення позову, оскільки товариство є належними орендарями та погоджуються із позицією відповідача.

Заяви (клопотання) учасників справи

10.11.2025 від представника третьої особи С.Коханчука надійшло клопотання про розгляд справи без участі Радехівської міської ради (а.с.97).

Процесуальні дії у справі

Суддя своєю ухвалою від 08.10.2025 залишив матеріали позовної заяви без руху, 14.10.2025 недоліки, які вказані в ухвалі представником позивача усунені.

20.10.2025 з Радехівської міської ради та ЗМУ ДМУ надійшла відповідь щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

21.10.2025 ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження.

04.11.2025 від представника третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АГРО-ЛЬВІВ» Лисенка С.Ю. надійшли письмові пояснення по справі.

14.11.2025 від представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву.

01.12.2025 від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 , надійшла відповідь на відзив.

01.12.2025 ухвалою суду частково задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 про продовження процесуального строку на подання відповіді на відзив. Поновлено позивачу ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк для подачі відповіді на відзив на позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа 1: Радехівська міська рада Львівської області, третя особа 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АГРО-ЛЬВІВ» про визнання незаконним та скасування рішення та прийнято відповідь на відзив до розгляду.

04.12.2025 від представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

09.12.2025 відкладено підготовче засідання у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа 1: Радехівська міська рада Львівської області, третя особа 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АГРО-ЛЬВІВ» про визнання незаконним та скасування рішення на 17.12.2025 на 09.40 год.

17.12.2025 клопотання представника позивача ОСОБА_1 Фрей А.В. про долучення доказів: адвокатського запиту від 02.12.2025 за № 991 та відповідь на нього від Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 10.12.2025 за №29-13-0.31-5976/2-25 - задоволено. Закрито підготовче провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа 1: Радехівська міська рада Львівської області, третя особа 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АГРО-ЛЬВІВ» про визнання незаконним та скасування рішення. Призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 13.01.2026 о 10.00 год. у приміщенні Радехівського районного суду Львівської області.

13.01.2026, ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 , відкладено судове засідання у справі на 27.01.2026 на 11.10 год.

27.01.2026 судове засідання відкладено згідно Довідки від 27.01.2026.

12.02.2026 в судовому засіданні оголошено перерву до 18.02.2026.

18.02.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

Мотивувальна частина рішення: Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 18 вересня 2006 року Кривецькою сільською радою Радехівського району Львівської області - ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , актовий запис № 10 (а.с.19).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 20 січня 1981 року, виданого Куликівською сільською радою Львівської області - ОСОБА_5 та ОСОБА_11 одружилися 20 січня 1981 року, про що зроблено відповідний актовий запис № 1. Після реєстрації одруження присвоєно прізвище чоловіку та дружині: « ОСОБА_12 » (а.с.20).

Відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ № 033645 від 15.03.2000, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 6685 від 15.03.2000 - ОСОБА_5 виділено земельні ділянки загальною площею 2,1371 га, розташовані на території Дмитрівської сільської ради Радехівського району Львівської області. Згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки вбачається, що ОСОБА_5 було передано наступні земельні ділянки: земельна ділянка загальною площею 1,9169 га; земельна ділянка загальною площею 0,0607 га; земельна ділянка загальною площею 1,1596 га (а.с.21).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.09.2020, зареєстрованого в реєстрі за № 457 виданого державним нотаріусом, завідувачем Соснівської державної нотаріальної контори Львівської області Медведюк З.С. спадкоємцем майна гр. ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 . Спадщина на яку видано це свідоцтво складається з: земельної ділянки, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Кривецької сільської ради Радехівського району Львівської області і належить спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ №033645, виданого відповідно до рішення ІХ сесії III демократичного скликання Радехівської районної ради народних депутатів від 24.12.1999 року, зареєстрованого 15 березня 2000 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 6685. Земельна ділянка займає площу 0,1596 га, в тому числі за земельними угіддями: 0,1596 га - рілля. Кадастровий номер земельної ділянки: № 4623981700:03:000:0733 (а.с.23).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №224260570 від 16.09.2020 земельна ділянка, площею 0,1596 га, кадастровий № 4623981700:03:000:0733. Власник ОСОБА_1 підстава свідоцтво про право на спадщину, серія та номер:457, виданий 16.09.2020 (а.с.24 Т1).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.09.2020, зареєстрованого в реєстрі за №458 виданого державним нотаріусом, завідувачем Соснівської державної нотаріальної контори Львівської області Медведюк З.С. вбачається, що спадкоємцем майна гр. ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщина на яку видано це свідоцтво складається з: земельної ділянки, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Кривецької сільської ради Радехівського району Львівської області і належить спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ №033645, виданого відповідно до рішення ІХ сесії III демократичного скликання Радехівської районної ради народних депутатів від 24.12.1999, зареєстрованого 15 березня 2000 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №6685. Земельна ділянка займає площу 0,0607 га, в тому числі за земельними угіддями: 0,0607 га - пасовища. Кадастровий номер земельної ділянки: 4623981700:03:000:1111 (а.с.25).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності від 16.09.2020, земельна ділянка, кадастровий номер земельної ділянки: 4623981700:03:000:1111, площею 0,0607 зареєстрована на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.09.2020 за №458 за ОСОБА_1 (а.с.27).

Згідно Схеми розташування земельної ділянки на території Кривецької сільської ради, місце розташування третьої земельної ділянки ОСОБА_5 , площею 1,9169 га підтверджує схема розташування земельної ділянки на території Кривецької сільської ради (а.с.28).

Відповідно до Технічної документації по передачі земельних часток (паїв) і видачі державних актів на право приватної власності на землю громадянам села Криве Дмитрівської сільської ради Радехівського району Львівської області, виготовленої Головним державним земельно-кадастровим бюро в 1999 році, а саме Книга 2: Проект паювання. ТОМ 2 (плани та акти встановлених і погоджених меж) рілля-1, (надалі по тексту - Технічна документація по розпаюванню) вбачається наступне. За Змістом Технічної документації по розпаюванню в списку за №355 зазначено ОСОБА_5 (с.Криве) 355 (а.с.30-32).

Відповідно до Акту встановлення і узгодження зовнішніх меж земельної ділянки від 10.03.1999, Плану встановлених меж земельної ділянки 25355 /рілля/ - ОСОБА_5 , S-1.9169 га в с. Криве Радехівський район. Згідно вказаного плану встановлено наступні межі земельній ділянці з А (1) до Б (2) 57.30м., з Б (2) до В (3) - 336.17м., з В (3) до Г (4) 57.45м., з Г (4) до А (1) - 332.94 м. даними. Також визначено наступне: з А до Б - землі загального користування (польова дорога) з Б до В - ОСОБА_1 , з В до Г - землі загального користування (проїзд) з Г до ОСОБА_13 (а.с. 33, 34).

Як видно із повідомлення завідувача Радехівської державної нотаріальної контори, завідувач Соснівської державної нотаріальної контори Медведюк З.С. від 07.04.2021 - Радехівська державна нотаріальна контора повідомляє, що видати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку площею 1,9169 гага, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Кривецької сільської ради Радехівського району Львівської області, і належить гр. ОСОБА_5 , 1960 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ № 033645, виданого відповідно до рішення ІХ сесії III демократичного скликання Радехівської районної ради народних депутатів від 24.12.1999р., зареєстрованого 15 березня № 2000 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за 6685, немає підстав, так як відповідно до п.4.20. Порядку вчинення нотаріальних дій видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, який наданий не був (а.с. 74 зв ).

Згідно Договору на виконання робіт №P140 від 30.12.2024 для виготовлення землевпорядної документації, яка необхідна для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), з метою присвоєння їй кадастрового номеру, що є необхідним для завершення переоформлення права власності на третю (останню) земельну ділянку площею 1,9169га, ОСОБА_1 звернулась до сертифікованого інженера землевпорядника ФОП ОСОБА_7 (а.с.35).

Згідно відповіді ФОП ОСОБА_7 від 13 січня 2025 року гр. ОСОБА_1 повідомлено, що під час виготовлення землевпорядної документації ФОП ОСОБА_7 було виявлено реєстрацію іншої земельної ділянки на місці, де за координатами мала знаходитись земельна ділянка позивачки площею 1,9169 га, відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії II-ЛВ №033645. Згідно відповіді ФОП ОСОБА_7 від 13.01.2025 вбачається, що «технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розробляється на основі розпаювання Кривецької сільської ради, згідно доданих в ній списків громадян, яким надано земельні частки (паї) з чітко встановленими координатами поворотних точок меж землекористувань. Під час розробки технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) було виявлено, що в Державному земельному кадастрі на місці земельної ділянки ОСОБА_5 вже є зареєстрована інша земельна ділянка кадастровий номер №4623981800:03:000:0068. Реєстрація земельної ділянки в будь-якому іншому місці, що не відповідає проекту розпаювання сільської ради чи подвійна реєстрація земельних ділянок в ДЗК на одному і тому ж самому місці не відповідає законодавству, отже на даний час розробник немає можливості виконати умов договору №Р140 від 30.12.2024 року без порушення норм земельного законодавства (а.с.36).

Відповідно до Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 06.10.2025 земельна ділянка з кадастровим номером 4623981800:03:000:0068; цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; вид використання: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; форма власності: приватна; площа земельної ділянки: 1,9169 га; місце розташування: Львівська область, Радехівський район, Кривецька с/р; відомості про суб`єктів права власності на земельну ділянку: ПІП фізичної особи: ОСОБА_2 ; дата державної реєстрації прав: 21.12.2018. Відомості про суб`єкта речового права на земельну ділянку, вид речового права: право оренди земельної ділянки. Найменування юридичної особи: ТзОВ «ЗАХІД-АГРО-ЛЬВІВ», код ЄДРПОУ юридичної особи: 41671566; дата державної реєстрації права: 17.05.2019 (а.с.37).

Згідно Розпорядження голови Радехівської районної державної адміністрації Львівської області від 11 березня 2009 року №161 «Про передачу у власність земельних ділянок гр. ОСОБА_6 » вирішено передати ОСОБА_6 у власність земельні ділянки загальною площею 2,1186 га, в тому числі рілля - 2,0578 га, пасовище - 0,0608 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Кривецької сільської ради та видати державний акт на право власності на землю ОСОБА_6 . Вказано ОСОБА_6 зареєструвати державні акти на право власності на землю у встановленому законом порядку» (а.с.38, 133).

Відповідно до повідомлення від 09.02.2009 № 34 Радехівський відділ Львівської філії ДП ЦДЗК просить затвердити документації із землеустрою по передачі середньої земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з видачею державного акта на право власності на землю, спадкоємець ОСОБА_6 , серія та №сертифікату НОМЕР_4 , площа 3,20 га, площа у фізични. га 2,1186 (а.с.39).

Згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯИ №164332, на підставі Розпорядження голови Радехівської районної державної адміністрації Львівської області від 11 березня 2009 року №161 гр. ОСОБА_6 передано у власність земельну ділянку загальною площею 1,9169 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кривецької сільської ради (за межами населеного пункту). Кадастровий номер земельної ділянки №4623981800:03:000:0068. Опис меж: А-Б - землі загального користування (польова дорога); Б-В землі гр. ОСОБА_1 , В-Г землі заг.кор. (проїзд); Г-А землі гр. ОСОБА_14 (а.с.40).

Відповідно до заяви від 31.05.2021 ОСОБА_1 звернулася до начальника Радехівського районного виробничого відділу розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані за адресою: Кривецька сільська рада. Згідно Закону України «Про захист персональних даних» даю згоду на використання моїх персональних даних в межах необхідних для розроблення технічної документації. Прошу в точках повороту межі не встановлювати межові знаки встановленого зразка (а.с.67).

Відповідно до повідомлення ГУ Держгеокадастру у Львівській області № 2390/15-25 від 14.10.2025 було надано відповідь, в якому повідомлено, що 08.09.2021 за принципом екстериторіальності через програмне забезпечення ДЗК була подана заява ЗВ-9712600732021 про державну реєстрацію земельної ділянки. 18.09.2021 Державним кадастровим реєстратором Відділу в Онуфріївському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області було розглянуто заяву разом з доданими документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей до ДЗК у зв`язку з співпадінням площі на 100% з ділянкою 4623981800:03:000:0068 (а.с.61).

Згідно Рішення №РВ-3501156522021 від 18.09.2021 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру м. Олександрія державним кадастровим реєстратором Відділу в Онуфріївському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 08.09.2021 (реєстраційний номер ЗВ-9712600732021) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з таких підстав: Рекомендую: Усунути перетин з ділянкою 4623981800:03:000:0068; Площа співпадає на 100% (Повне співпадіння) (а.с.62).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.12.2018 спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 1,9169 гектара в межах згідно з планом, що розташована на території Кривецької сільської ради Радехівського району Львівської області, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастровий номер земельної ділянки: 4623981800:03:000:0068. Земельна ділянка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Радехівською районною державною адміністрацією Львівської області 20 листопада 2009 року (серія ЯИ №164332). Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010945900018. Спадщину видано на ім`я ОСОБА_2 (а.с.119).

Згідно Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки гр. ОСОБА_6 жительки с. Криве Радехівського району адреса земельної ділянки Кадастровий номер 4623981800:02:000:0189 громадянин (ка) ОСОБА_6 отримав (ла) земельну ділянку на підставі Розпорядження голови Радехівської РДА № 116 від 20 лютого 2007 р. Земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,1186 га яка розташована на території Кривецької сільської ради Радехівського району Львівської області та належить на підставі сертифікату на право власності на землю за ЛВ № 13-132228 виданого Дмитрівською сільською радою 02 червня 1997 р., зареєстровано у книзі записів сертифікатів за № 272. Розпорядженням голови Радехівської РДА «Про внесення змін в додаток до розпорядження голови райдержадміністрації № 67 від 17.02.99, та надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою ОСОБА_6 . Внесено зміни в додаток до розпорядження голови райдержадміністрації № 67 від 17.02.1999 року «Про надання дозволу громадянам жителям с.Дмитрів та Криве Дмитрівської сільської ради на складання проекту передачі земельних часток (паїв) у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», а саме: прізвище ОСОБА_15 під №342 замінити прізвищем ОСОБА_6 . Надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою по передачі власність земельної ділянки площею 3,28 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кривецької сільської ради з видачею державного акту на право власності на землю жительці с. Криве ОСОБА_6 ». Як видно із Акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки площею 1,9169 га ОСОБА_6 члени комісії: сільський голова ОСОБА_16 , інший землевпорядник ОСОБА_17 , земелекористувачі ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_14 підписалися у Вказаному акті (а.с.127 зворот) (а.с.120-127).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28.10.2025 земельна ділянка: 4623981800:03:000:0068, Опис об`єкта: площа (га): 1.9169 га, власник - ОСОБА_2 , підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44770571 від 21.12.2018 14:45:57, приватний нотаріус Юрченко Олена Василівна, Шептицький районний нотаріальний округ, Львівська обл.; вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки; зміст, характеристика іншого речового права: строк дії: 04.01.2029, з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду). Відомості про суб`єкта іншого речового права: Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД-АГРО-ЛЬВІВ", код ЄДРПОУ: 41671566, країна реєстрації: Україна; Орендодавець: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , країна громадянства: Україна (а.с.134).

Згідно повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Львівській області розглянуло Ваш адвокатський запит від 02.12.2025 №991 (вх. №4857/0/1- 25 від 04.12.2025) стосовно надання інформації та копій документів, повідомляє, що відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру в області Головне управління здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через структурні підрозділи Держгеокадастру нижчого рівня та контролює їх діяльність. З огляду на наведене, надсилають лист Відділу № 6 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління від 08.12.2025 №13309/427-25 з піднятих у запиті питань. При цьому зазначаємо, що пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2025 №394 «Деякі питання захисту інтересів власників земельних ділянок та застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин» установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану матеріали Державного фонду документацій із землеустрою та оцінки земель надаються запитувачам без відомостей про координати поворотних точок меж об`єктів Державного земельного кадастру та не оприлюднюються в електронному вигляді на офіційному веб-сайті Держгеокадастру. (а.с.198).

Відповідно до повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 08.12.2025 Відділ № 6 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (колишні Радехівський і Сокальський райони, м. Червоноград) надає інформацію відповідно до запиту (а.с.200).

Згідно списків громадян ОСОБА_15 с. Криве отримав державний акт серії ЛВ 13-132048 62, 3,06, 2,84, 0,15, 0.07; ОСОБА_15 Державний акт серії ЛВ 13132228, 272;3,06, 2, 84, 0, 15, 0,07 (а.с.201-200).

Згідно Плану встановлення меж земельної ділянки 25355 площею 1, 9169 га ОСОБА_5 , межі А-Б землі заг. Користування; Б-В ОСОБА_1 , В-Г землі загального кор. (проїзд); ОСОБА_18 ОСОБА_14 (а.с.203).

Як видно із Акта встановлення і узгодження зовнішніх меж земельної ділянки № НОМЕР_6 гр, ОСОБА_5 від 10.03.1999 на виконання розпорядження Радехівської райдержадміністрації народних депутатів від 17.09.1999 № 67 ОСОБА_19 , в присутності представника Дмитівської сільської ради, сільського голови Довгалюка Василя Даниловича в присутності власника земельного паю гр. ОСОБА_5 i представників суміжних землекористувань в межах: А до Б землі заг. кор. (пол.дор.); Б до В ОСОБА_1 ; В до Г землі заг.кор. (проїзд); Г до А ОСОБА_14 проведено встановлення в натурі і узгодження меж земельної ділянки гр. ОСОБА_5 на території Дмитрівської сільської ради в межах квартала 25. Межі земельної ділянки проходять по суходолу. Межові знаки якими закріплена земельна ділянка в кількості шт. Вказані представником в натурі і передані на зберігання. Землевласник приймає на збереження фізичні позначки меж і встановлені межові знаки і попереджений, що в разі навмисної зміни фізичних позначок межі, або знищення встановлених межових знаків він несе відповідальність згідно ст. 56 Кодексу України. План встановлених меж 25355 додається і є невід`ємною частиною цього акту. Претензій при встановлені меж земельної ділянки не заявлено (а.с.205).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Висновки за результатами розгляду справи

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить переконання про розгляд справи за наявними доказами та про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Земля є унікальним обмеженим природним і базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства. Її розподіл є особливо чутливим до зазначених принципів (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (пункти 75-76), від 20 липня 2020 року у справі № 923/196/20 (пункт 39), від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 132)).

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості ,крім випадків, встановлених ч.2 ст. 353 цього Кодексу (В умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості (реквізиція)).

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 577/2977/15-ц Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спору потрібно виходити із законності набуття кожною зі сторін права власності на спірну земельну ділянку із застосуванням до спірних правовідносин саме тієї редакції закону, яка була чинною на момент їх набуття.

Згідно ст. 22 Земельного кодексу від 18 грудня 1990 року N 561-XII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Земельний кодекс від 18.12.1990) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу від 18 грудня 1990 року право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Стаття 202 Земельного кодексу від 18 грудня 1990 року передбачає, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Як видно із Державного акта на право приватної власності на землю серії II-ЛВ № 033645 від 15.03.2000р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 6685 від 15.03.2000 року ОСОБА_5 надано земельні ділянки загальною площею 2,1371 га, розташовані на території Дмитрівської сільської ради Радехівського району Львівської області.

Згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки вбачається, що спадкодавцю було передано наступні земельні ділянки: земельна ділянка загальною площею 1,9169 га; земельна ділянка загальною площею 0,0607 га; земельна ділянка загальною площею 1,1596 га.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла) до інших осіб ( спадкоємців).

Відповідно до частини першої статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як встановлено в судовому засіданні позивач - ОСОБА_1 , є спадкоємицею трьох земельних ділянок, загальною площею 2,1371 га, на які 24 грудня 1999 року був виданий на ім`я її покійного чоловіка ОСОБА_5 .

Водночас, із відповіді нотаріуса вбачається, що позивачу ОСОБА_1 , Радехівська державна нотаріальна контора відмовила видати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку площею 1,9169 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Кривецької сільської ради Радехівського району Львівської області, і належить гр. ОСОБА_5 , 1960 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ № 033645, виданого відповідно до рішення ІХ сесії III демократичного скликання Радехівської районної ради народних депутатів від 24.12.1999р., зареєстрованого 15 березня № 2000 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за 6685, оскільки відповідно до п.4.20. Порядку вчинення нотаріальних дій видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру.

Під час виготовлення землевпорядної документації з метою завершення переоформлення права власності на третю (останню) земельну ділянку площею 1,9169 га спадкодавця, позивачу стало відомо, що на місці розташування зазначеної ділянки (згідно документів по розпаюванню) зареєстровано іншу земельну ділянку з кадастровим номером 4623981800:03:000:0068, яка повністю накладається на ще не переоформлену ділянку позивача.

В судовому засіданні встановлено, що спірна земельна ділянка перебуває у власності фізичної особи ОСОБА_2 , та передана в оренду ТзОВ «Захід-Агро-Львів», при цьому будь-яких правочинів із третіми особами позивач та спадкодавець не укладали.

Щодо доводів сторони відповідача про відсутність належних доказів накладення земельної ділянки одна на одну, зокрема висновку експерта, як це передбачено у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 28.05.2025 у справі № 357/7006/24 суд зазначає наступне.

На підтвердження факту накладення земельних ділянок одна на одну стороною позивача долучено відповідь ФОП ОСОБА_7 від 13 січня 2025 року, з якої вбачається що гр. ОСОБА_1 повідомлено, що під час виготовлення землевпорядної документації ФОП ОСОБА_7 було виявлено реєстрацію іншої земельної ділянки на місці, де за координатами мала знаходитись земельна ділянка позивачки площею 1,9169 га, відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії II-ЛВ №033645; повідомлення ГУ Держгеокадастру у Львівській області №2390/15-25 від 14.10.2025, де вказано, що 08.09.2021 за принципом екстериторіальності через програмне забезпечення ДЗК була подана заява ЗВ-9712600732021 про державну реєстрацію земельної ділянки. 18.09.2021 Державним кадастровим реєстратором Відділу в Онуфріївському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області було розглянуто заяву разом з доданими документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей до ДЗК у зв`язку з співпадінням площі на 100% з ділянкою 4623981800:03:000:0068; рішення № РВ-3501156522021 від 18.09.2021 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру м. Олександрія, згідно якого державним кадастровим реєстратором Відділу в Онуфріївському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 08.09.2021 (реєстраційний номер ЗВ-9712600732021) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з таких підстав: рекомендовано: усунути перетин з ділянкою 4623981800:03:000:0068; Площа співпадає на 100% (Повне співпадіння).

Водночас, обставини справи, яку розглядав суд у Постанові від 28.05.2025 у справі № 357/7006/24 не містили інформацію про те, що земельна ділянка накладається на житлові вулиці та проїзди, не зазначено площу такої накладки.

Суд звертає увагу стороні відповідача на те, що у постанові Верховного Суду від 4 грудня 2022 року у справі № 619/2766/19, викладено висновок, що доказами накладення однієї земельної ділянки на іншу повністю чи частково або відсутність такого накладення, у разі розбіжності у правовстановлюючих документах на землю та/або документації із землеустрою, є документи, сформовані кадастровим реєстратором в межах процедури державної реєстрації земельної ділянки за заявою власника або користувача, майбутнього власника або користувача, або висновки експерта у земельно-технічній експертизі. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17 вересня 2024 у справі № 686/27476/21.

Також доказами накладення однієї земельної ділянки на іншу повністю чи частково або відсутність такого накладення, у разі розбіжності у правовстановлюючих документах на землю та документації із землеустрою, є документи, сформовані кадастровим реєстратором в межах процедури державної реєстрації земельної ділянки за заявою власника або користувача, майбутнього власника або користувача, або висновком експерта у земельно-технічній експертизі (постанова Верховного Суду від 17.09.2024 у справі № 686/27476/21).

Таким чином, висновок експерта у земельно-технічній експертизі не є виключним доказом накладення однієї земельної ділянки на іншу повністю чи частково або відсутності такого накладення.

Водночас з наданих суду стороною позивача доказів, накладення спірних земельних ділянок в судовому засіданні підтверджено, зокрема, повідомленням державного кадастрового реєстратора Відділу в Онуфріївському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей до ДЗК у зв`язку з співпадінням площі на 100% з ділянкою 4623981800:03:000:0068; рішення №РВ-3501156522021 від 18.09.2021, тому судом не встановлено обставин необхідності проведення експертного висновку, як це передбачено у наведених стороною відповідача Висновку ВС від 28 травня 2025 року.

Для спростування зазначених обставин, сторона відповідача вправі була просити про призначення експертизи, однак таким правом не скористалася.

Так, в судовому засіданні встановлено, що розпорядженням голови Радехівської районної державної адміністрації Львівської області від 11 березня 2009 року № 161 про передачу у власність земельних ділянок гр. ОСОБА_6 вирішено: «Передати у власність земельні ділянки загальною площею 2,1186 га, в тому числі рілля - 2,0578 га., пасовище - 0,0608 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Кривецької сільської ради та видати державний акт на право власності на землю ОСОБА_6 . ОСОБА_6 зареєструвати державні акти на право власності на землю у встановленому законом порядку».

Статтею 12 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин, далі ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до положень ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частина 1 ст. 126 ЗК України передбачає, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Відповідно до ст. 181 ЗК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Згідно ст. 182 ЗК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Так, як видно із Державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯИ №164332, на підставі Розпорядження голови Радехівської районної державної адміністрації Львівської області від 11 березня 2009 року № 161 гр. ОСОБА_6 передано у власність земельну ділянку загальною площею 1,9169 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кривецької сільської ради (за межами населеного пункту). Кадастровий номер земельної ділянки № 4623981800:03:000:0068. Опис меж: А-Б - землі загального користування (польова дорога); Б-В землі гр. ОСОБА_1 , В-Г землі заг.кор. (проїзд); Г-А землі гр. ОСОБА_14 .

Спадкоємцем вказаної земельної ділянки, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.12.2018 є відповідач ОСОБА_2 .

З досліджених в судовому засіданні доказів, встановлено, що Розпорядженням № 67 Голови Радехівської районної державної адміністрації від 17.02.1997 був наданий дозвіл на розробку проекту по передачі земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і видачі Державних актів на право приватної власності на землю громадянам с. Дмитрів та с. Криве відповідно до списку.

У «Технічній документації по передачі земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і видачі Державних актів на право приватної власності на землю громадянам с. Криве Дмитрівської сільської ради» у списку громадян ОСОБА_6 відсутня.

У «Технічній документації по передачі земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і видачі Державних актів на право приватної власності на землю громадянам с. Криве Дмитрівської сільської ради» у списку громадян ОСОБА_5 зазначений за номером 355, ОСОБА_1 за номером 356.

У Технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки ОСОБА_6 відсутні відомості, щодо врахування даних по земельній ділянці площею 1,9169 га ОСОБА_5 .

Координати зазначені у «Технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки ОСОБА_6 жительці с.Криве» (кадастровий номер земельної ділянки 4623981800:03:000:0068) ст. 8 та у «Технічній документації по передачі земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і видачі Державних актів на право приватної власності на землю громадянам с. Криве Дмитрівської сільської ради» на ст. 355 (План встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_5 ) співпадають.

Відповідно до Книги записів державних актів на право приватної власності на землю на ім`я ОСОБА_5 був виданий один Державний акт на право приватної власності на землю II-ЛВ № 933645 від 15.03.2000р. та зареєстрований за номером 6685. Проте, інформація про земельну ділянку площею 1,9169 га, право на яку посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю ІІ-ЛВ №033645, виданим на ім`я ОСОБА_5 у систему Державного земельного кадастру не внесена, відповідно кадастровий номер не присвоєний, згідно вказаного вище рішення № РВ-3501156522021 від 18.09.2021 у зв`язку із співпадінням площі на 100% з ділянкою 4623981800:03:000:0068.

Таким чином, позивачка не може завершити реєстрацію земельної ділянки, а отримати її в іншому місці фактично не можливо, бо земельна ділянка ОСОБА_5 площею 1,9169 га вже має визначені координати. При цьому земельна ділянка ОСОБА_6 надана на підставі Розпорядження голови Радехівської РДА № 116 від 20.02.2007 не мала визначених координат і місця розташування, розроблялася пізніше на підставі технічної документації в якій не було враховано розташування земельної ділянки ОСОБА_5 площею 1,9169 га.

Відповідно до частини першої статті 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положеннями статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. mutatis mutandis постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55); див. також постанову Верховного Суду України від 10 вересня 2014 року у справі № 6-32цс14).

Статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані у цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

За змістом частини першої статті 2 ЦПК України метою цивільного судочинства є саме ефективний захист прав та інтересів позивача.

Отже, спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути ефективним, тобто призводити у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, - до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункт 5.6), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 86) та інших).

Згідно із частинами другою та третьою статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно із статтею 79-1 ЗК України земельна ділянка формується як об`єкт цивільних прав. За змістом частин першої - п`ятої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проєктами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно із статтею 1 Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-VІ "Про державний земельний кадастр" (далі - Закон про земельний кадастр) державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до статті 15 Закону про земельний кадастр до Державного земельного кадастру включаються відомості про земельні ділянки, зокрема, кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із статтею 16 Закону про земельний кадастр земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок.

Отже, порядок набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами, визначений статтями 116, 118, 122 ЗК України, передбачає вчинення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування відповідних дій та прийняття рішень, а саме: формування земельної ділянки, присвоєння їй кадастрового номера,надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, тощо.

Вказані дії та рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування можуть порушувати права інших власників земельних ділянок, а тому визнання незаконними цих рішень і дій, відповідно, може бути способом захисту цивільного права або інтересу, з огляду на таке.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, у тому числі визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (частини перша - третя статті 152 ЗК України).

Згідно із статтею 154 ЗК України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов`язки чи обмеження. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою.

Відповідно до частини першої статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

За положеннями частин десятої, тринадцятої статті 79-1 ЗК України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Згідно із частинами шостою - восьмою статті 16 Закону про земельний кадастр кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

У пункті 11.10 постанови від 20 червня 2023 року у справі № 633/408/18 (провадження № 14-86цс22) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що вимоги про визнання незаконним (недійсним) і скасування рішення органу влади про надання земельної ділянки у власність і про скасування державної реєстрації такого права за певних умов можна розглядати як вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, якщо саме ці рішення та реєстрація створюють відповідні перешкоди.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 грудня 2023 року у справах № 925/1006/22 та № 906/296/23.

У постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 370/457/20 (провадження № 61-611св23), від 10 січня 2024 року у справі № 296/888/22 (провадження № 61-9055св23), від 21 грудня 2023 року у справі № 521/8304/16 (провадження № 61-7532св23), від 22 листопада 2023 року у справі № 464/1327/21 (провадження № 61-4586св23) та інших, постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року в справі № 361/2965/15 (провадження № 11-190апп18), від 09 листопада 2021 у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21) зазначено: якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року у справі № 420/16521/21, від 06 грудня 2023 року у справі № 500/291/20, від 26 жовтня 2023 року у справі № 240/3941/19 та інших.

Єдина, стала й уніфікована практика Верховного Суду щодо спірного питання свідчить, що визнання незаконними (протиправними) рішень органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, якими порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, є належним і ефективним способом захисту цивільних прав та інтересів.

Аналогічно з наведених підстав належним і ефективним способом захисту цивільних прав та інтересів є скасування державної реєстрації земельної ділянки, якщо таку реєстрацію проведено із порушенням прав іншого власника земельної ділянки.

Суд звертає увагу на те, що чоловік позивачки зареєстрував своє право власності на земельну ділянку, та одержав Державний акт на земельну ділянку, який був зареєстрований у «Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів на оренду землі».

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЛВ №033645 від 15.03.2000, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 6685 від 15.03.2000, де ОСОБА_5 виділено земельні ділянки загальною площею 2,1371 га, розташовані на території Дмитрівської сільської ради Радехівського району Львівської області, згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки вбачається, що ОСОБА_5 було передано наступні земельні ділянки: земельна ділянка загальною площею 1,9169 га; земельна ділянка загальною площею 0,0607 га; земельна ділянка загальною площею 1,1596 га, отже у спадкодавця ОСОБА_5 виникло право власності на вказану у цьому акті земельну ділянку, зокрема, площею 1,9169 га, розташовану на території Дмитрівської сільської ради Радехівського району Львівської області.

Суд звертає увагу на те, що спадкодавцю ОСОБА_6 , згідно Розпорядження голови Радехівської районної державної адміністрації Львівської області від 11 березня 2009 року № 161 «Про передачу у власність земельних ділянок гр. ОСОБА_6 », передано земельні ділянки не за рахунок земель, які належать іншим громадянам на праві приватної власності.

Сторона відповідача покликаються на те, що позивачем не доведено, що вона є дійсним власником земельної ділянки, яка за своїми координатами накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 4623981800:03:000:0068.

Згідно ч. 2. ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

За таких обставин, враховуючи, що право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений своєї власності, а зміни у законодавстві, які стосуються державної реєстрації прав на земельні ділянки, відбувалися вже після набуття чоловіком позивача права власності на земельну ділянку, з метою захисту права власності позивача ОСОБА_1 на земельну ділянку, набуту ним у законному порядку 16 січня 2007 року, слід скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_2 площею 1,9169 га, кадастровий номер 4623981800:03:000:0068 в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав на неї в Державному реєстрі речових прав.

Скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4623981800:03:000:0068, шляхом виключення відомостей з Державного земельного кадастру про реєстрацію земельної ділянки з одночасним припиненням всіх зареєстрованих речових прав щодо ділянки не призведе до позбавлення ОСОБА_2 права користування майном, щодо якого немає спору.

Щодо наведених представником третьої особи в судовому засіданні та в письмових поясненнях доводів про те, що у разі задоволення позову право оренди за ТОВ ЗАХІД-АГРО-ЛЬВІВ буде припинено та останній повинен мати процесуальний статус у цій справі саме відповідача, а не третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, суд повідомляє наступне.

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа 1: Радехівська міська рада Львівської області, третя особа 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АГРО-ЛЬВІВ» про визнання незаконним та скасування рішення.

25 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 338/1188/21, провадження № 61-15237св23 (ЄДРСРУ № 117883798) досліджував питання щодо визначення належних відповідачів у справах про визнання недійсними та скасування актів про право власності на земельну ділянку.

У постанові Верховного Суду від 22 червня 2022 року в справі № 545/1575/21 (провадження № 61-4168св22) викладено правовий висновок про те, що належними відповідачами у справах про визнання недійсними та скасування актів про право власності на земельну ділянку є 1) особа, якій видано державний акт про право власності на відповідну земельну ділянку та 2) орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади, що прийняв рішення про його видачу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зроблено висновок, що «спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано».

Згідно суб`єктивного складу сторін, орендар спірної земельної ділянки - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АГРО-ЛЬВІВ» не є учасником правовідносин, внаслідок яких виникло накладення земельних ділянок одна на одну, тому участь орендаря у такому спорі як третьої особи не змінює приватноправового характеру спору, оскільки позивач не вбачає дій від третьої особи, які порушують її права.

Таким чином, орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АГРО-ЛЬВІВ» не є обов`язковим відповідачем у справі, оскільки його право користування є похідним від права власності, а скасування права власності на підставі рішення суду стосується саме власника.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право людини на доступ до правосуддя, а ст. 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції.

Крім того, оскільки ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень) позивачем залучено до розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АГРО-ЛЬВІВ» (код ЄДРПОУ: 41671566), яке користується вказаною ділянкою на правах оренди як третю особу.

Відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Сторона позивача заперечує сплив строків позовної давності, зокрема вказує, що строки позовної давності для звернення до суду пропущено не було, а позивач звернулася до суду в межах строків позовної давності, оскільки дізналася про порушення своїх прав лише 13 січня 2025 року, тобто коли під час виготовлення землевпорядної документації ФОП ОСОБА_7 було виявлено реєстрацію іншої земельної ділянки на місці де за координатами мала знаходитись земельна ділянка позивачки площею 1,9169 га відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ №033645.

Проте, як видно із матеріалів цивільної справи позивачці, відповідно до повідомлення ГУ Держгеокадастру у Львівській області №2390/15-25 від 14.10.2025 було надано відповідь, де повідомлено, що 08.09.2021 за принципом екстериторіальності через програмне забезпечення ДЗК була подана заява ЗВ-9712600732021 про державну реєстрацію земельної ділянки, а - 18.09.2021 Державним кадастровим реєстратором Відділу в Онуфріївському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області було розглянуто заяву разом з доданими документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей до ДЗК у зв`язку з співпадінням площі на 100% з ділянкою 4623981800:03:000:0068. Рішення адресовано - ОСОБА_1 с. Криве Радехівський р-н (а.с.61).

Отже, позивач дізналася про порушення свого права в 2021 році, а отже станом на час звернення до суду строки позовної давності передбачені ст. 257 ЦК України закінчились, водночас такі до спірних правовідносин не застосовуються з огляду на наступне.

До позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем протягом часу існування відповідного правопорушення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18)).

Таким чином, позовна давність не поширюється на вимоги власника чи іншого володільця про усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном, що не пов`язані з позбавленням володіння, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі. У зв`язку із цим тривалість порушення права не перешкоджає задоволенню такої вимоги судом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертої статті 263 ЦПК України).

У пункті 11.10 постанови від 20 червня 2023 року у справі № 633/408/18 (провадження № 14-86цс22) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що вимоги про визнання незаконним (недійсним) і скасування рішення органу влади про надання земельної ділянки у власність і про скасування державної реєстрації такого права за певних умов можна розглядати як вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, якщо саме ці рішення та реєстрація створюють відповідні перешкоди.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 грудня 2023 року у справах № 925/1006/22 та № 906/296/23.

Таким чином, у справі, що переглядається, позов про скасування державної реєстрації земельної ділянки, з одночасним припиненням усіх речових прав на неї в Державному реєстрі речових прав за своєю суттю є негаторним, тому на нього позовна давність не поширюється.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211, 20 грн.

Резолютивна частина рішення:

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа 1: Радехівська міська рада Львівської області, третя особа 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АГРО-ЛЬВІВ» про визнання незаконним та скасування рішення.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_2 площею 1,9169 га, кадастровий номер 4623981800:03:000:0068 в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав на неї в Державному реєстрі речових прав.

Стягнути із ОСОБА_2 ( РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211, 20 грн ( одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Представник позивача: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 , юридична адреса: АДРЕСА_4 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Представник відповідача: ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_5 ;

Третя особа: Радехівська міська рада Львівської області, код ЄДРПОУ 26361149, юридична адреса: м. Радехів, пр. Відродження, 3, Шептицький район, Львівська область, 80200;

Третя особа: ТзОВ «Захід-Агро-Львів», код ЄРДПОУ 41671566, адреса: с. Заводське, вул. Грушевського, 2, Золочівський район Львівська область;

Представник третьої особи ТзОВ «Захід-Агро-Львів»: Лисенко Станіслав Юрійович, РНОКПП: НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_6 ;

Рішення складено та оголошено - 26.02.2026.

Головуючий суддяПатинок О. П.