Рішення № 134385819, 16.02.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4497/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2026 року. м. Львів.

Галицький районний суд міста Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Некоз М.Ю.,

представниці позивача ОСОБА_1 ,

представниці відповідача Юрчук О.В.,

третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Львівської обласної ради, за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , Комунального закладу культури Львівської обласної ради культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв», Львівської обласної організації національної спілки художників України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Галицького районного суду м. Львова із позовом до Львівської обласної ради, за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , Комунального закладу культури Львівської обласної ради культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв», Львівської обласної організації національної спілки художників України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 січня 2024 року близько 17:35 було виявлено пошкодження на транспортному засобі HYUNDAI IX35 2011 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 , а саме деформація (погнутість) даху автомобіля, тріщина на лобовому склі, царапини на капоті та крилі автомобіля що спричинилось падінням снігу і льоді з даху будинку АДРЕСА_1 на даний автомобіль. Відтак листом департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Львівській області зафіксовано, що у рапорті було зазначено, що на місці події громадянин ОСОБА_2 виявив бажання самостійно звернутися у Львівське управління поліції №1 ГУНП у Львівській області для написання заяви. Жодних матеріалів нарядом поліції на місці події не складалося. Окрім цього 19.03.2024 року за адресою м. Львів, вул. Бобанича (територія автостоянки) проводився огляд транспортного засобу HYUNDAI IX35 2011 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 . За результатами огляду судовим експертом Холодцовим Д.В. складено Висновок експерта № 22531 від 28.03.2024 року. Відповідно до даного висновку вартість відновлювального ремонту транспортного засобу HYUNDAI IX35, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок падіння снігу з даху будинку АДРЕСА_1 15 січня 2024 року, становить 75371,89 грн, за послуги експерта Позивач сплатив 5000,00 грн. Окрім відшкодування майнової шкоди, Позивач просить стягнути з відповідача 20 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, мотивуючи це тим, що пошкодження майна спричинило йому значні душевні страждання, порушило життєві плани та змусило докладати додаткових зусиль для організації свого побуту без автомобіля. Враховуючи наведе просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11.06.2025 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19.06.2025 року відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 18.07.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

07.07.2025 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника позивача.

18.07.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від третьої особи.

Представниця позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представниця відповідача - Львівської обласної ради проти позову заперечила, покликаючись на те, що право власності на будівлю належить Львівській обласній раді, але вона не здійснює оперативного управління та не є балансоутримувачем зазначеного об`єкта. Відповідно, обов`язки щодо утримання будівлі, включно з прибиранням даху від снігу та льоду, а також забезпеченням благоустрою, покладаються на суб`єктів, яким передано будівлю на баланс. В разі виникнення будь-яких проблем, пов`язаних з неналежним утриманням будівлі або території, претензії мають бути адресовані саме балансоутримувачам, які відповідають за стан об`єкта в межах своїх повноважень. Львівська обласна рада, будучи власником, не виконує таких функцій, тому її відповідальність у цьому контексті є обмеженою. Окрім цього під час огляду будинку не було виявлено жодних явних ознак небезпеки чи неналежного стану об`єкта. Візуальний огляд свідчив про те, що догляд за будівлею здійснювався належним чином, що підтверджує увагу балансоутримувачів до стану об`єкта та виконання ними обов`язків з утримання. Відповідний доказ підтверджується фотографіями з місця події, які позивач додав до позовної заяви. На них чітко видно, що на даху відсутні будь-які явні загрози, зокрема снігові нарости чи бурульки, які могли б становити небезпеку. Усі помітні ознаки потенційної небезпеки були своєчасно усунені, що свідчить про належне виконання обов`язків щодо утримання будівлі. Представниця відповідача зазначила, що огляд автотранспортного засобу був проведений після спливу понад 2 (двох) місяців від нібито дати пошкодження автомобіля. Крім цього, акцентуємо акцентує увагу на пошкодження автомобіля відбулося саме у зв`язку з падінням снігу та льоду з даху будинку АДРЕСА_1 . Також зазначає, що протокол поліцією не складався. Разом з тим позивач не докази до матеріалів справи про понесення моральної та матеріальної шкоди. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить задовольнити в повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальний заклад культури Львівської обласної ради культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» в судове засідання не з`явився, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Заяви про поважні причини неявки чи розгляд справи без участі третьої особи до суду не надходило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Львівська обласна організація національної спілки художників України в судове засідання не з`явився, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Заяви про поважні причини неявки чи розгляд справи без участі третьої особи до суду не надходило.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому за таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву у відсутності представника позивача, оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов`язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об`єктивного рішення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 15.01.2024 приблизно о 17:00 год на транспортному засобі HYUNDAI IX35, VIN-код НОМЕР_2 , 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 виявлено сніг та брилу льоду.

28.03.2024 проведено експертне автотоварознавче дослідження судовим експертом Холодцовим Дмитром Валентиновичем, за результатами якого складено висновок № 22531, відповідно до якого зазначено, що автомобіль має пошкодження панелі даху, капоту, вітрового скла та лівої стійки вітрового скла (стійкі - А), від яких необхідно визначити вартість відновлювального ремонту.

Так, за результатами експертного автотоварознавчого дослідження, визначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля, становить 75 371,89 грн

Відповідно до платіжної інструкції № @2PL945809 від 19.03.2024, вартість експертного автотоварознавчого дослідження становить 5 000, 00 грн., такі сплачені ОСОБА_2 (третьою особою).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, будинок АДРЕСА_1 є у власності Львівської обласної ради.

Відповідно до листа Львівської обласної ради від 17.07.2024 зазначено, що будинок АДРЕСА_1 належить останній на праві власності та переданий на баланс комунальному закладу культури Львівської обласної ради культурно-мистецькому центру «Львівський палац мистецтв» в частині 7649,4 кв.м. та Львівській обласній організації Національної спілки художників України в частині 220,2 кв.м, з усіма відповідними обов`язками щодо його утримання.

Відповідно до листа Комунального закладу культури Львівської обласної ради культурно мистецький центр «Львівський палац мистецтв» № 17.10.2025 р.№164/15 від 03.11.2025 року , останнє є балансоутримувачем будівлі за адресою АДРЕСА_1 .

Листами ГУ НП у Львівській області за №2133/37/01-24, за № Ц-232/41/12/03-2024 та за № Ц-1681/41/12/03-2024, засвідчено факт звернення ОСОБА_4 , до органів поліції з приводу пошкодженого транспортного засобу.

Листами Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Львівській області за № Ц-232/41/12/03-2024 від 01.02.2024 та за № Ц-1681/41/12/03-2024 передбачено, що 15.01.2024 о 17 год. 38 хв. на скорочений номер телефону «102» надійшло повідомлення про «Пошкодження майна», а саме падіння снігу на дах автомобіля HYUNDAI IX35, днз. НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_1 . На вказану подію скеровувався наряд патрульної поліції «153».

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Враховуючи предмет та підстави заявленої до відшкодування шкоди, така за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як:

а) неправомірність поведінки особи: неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

б) наявність шкоди, зокрема, втрату або пошкодження майна потерпілого. При цьому, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі;

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

г) вину завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

При цьому, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача, і є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки тієї особи, яка заподіяла шкоду.

За таких обставин саме на позивача покладається обов`язок довести обґрунтованість своїх вимог, а саме, наявність шкоди, протиправність поведінки того, хто заподіяв шкоду, та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, і для настання цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння матеріальної шкоди позивачеві необхідно довести наявність усієї сукупності вищезазначених ознак складу цивільного правопорушення, які необхідні для відшкодування шкоди в порядку ст. 1172 ЦК України, тоді як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, в обгрунтування позовних вимог позивач посилається на обставини неналежної експлуатації власником (Львівською обласною радою) будівлі за адресою м. Львів, вул. Коперника, 17.

Обговорюючи доводи позовної заяви щодо наявності в діях відповідача вини в заподіянні шкоди позивачу суд зазначає наступне.

Позовні вимоги заявлено до Львівської обласної ради як особи, котра є власником будівлі за адресою АДРЕСА_1 та котра, на думку позивача, здійснює утримання будівлі в належному стані та, відповідно, внаслідок бездіяльності якої допущено правопорушення.

Відповідно до листа Комунального закладу культури Львівської обласної ради культурно мистецький центр «Львівський палац мистецтв» № 17.10.2025 р.№164/15 від 03.11.2025 року, останнє є балансоутримувачем будівлі за адресою АДРЕСА_1 .

Оцінюючи наведене, суд зазначає, що саме на Комунальний заклад культури Львівської обласної ради культурно мистецький центр «Львівський палац мистецтв», як балансоутримувача майна, покладено обов`язок забезпечити належну експлуатацію майна та його утримання, у тому числі і даху будинку.

Як вбачається з листів ГУ НП у Львівській області за №2133/37/01-24, за № Ц-232/41/12/03-2024 та за № Ц-1681/41/12/03-2024, засвідчено лише факт звернення, в порядку Закону України «Про звернення громадян», ОСОБА_4 , до органів поліції з приводу пошкодженого транспортного засобу.

Проте, подію не було зафіксовано працівниками поліції, оскільки як вбачається з листів Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Львівській області за № Ц-232/41/12/03-2024 від 01.02.2024 та за № Ц-1681/41/12/03-2024 згідно інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційного порталу Національної поліції України», в межах наданого доступу встановлено, що 15.01.2024 о 17 год. 38 хв. на скорочений номер телефону «102» надійшло повідомлення про «Пошкодження майна», а саме падіння снігу на дах автомобіля HYUNDAI IX35, днз. НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_1 . На вказану подію скеровувався наряд патрульної поліції «153».

Результат відпрацювання: «Прибувши за вказаною адресою заявник повідомив, що брила снігу впала з даху будівлі Палацу Потоцьких та пошкодила його авто.

При цьому, із зазначених листів вбачається, що заявник виявив ініціативу щодо самостійного звернення у Львівське районне управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області для написання заяви».

Також, зі змістом вищезазначених листів вбачається, що нарядом поліції матеріали не складались.

За таких обставин, сам факт наявності снігу та льоду на автомобілі не є достатнім для того, щоб вважати, що такі впали з даху будинку АДРЕСА_1 і як наслідок виникнення обов`язку відшкодувати шкоду. Відтак, для наявності підстав щодо покладення на відповідача відповідальності за наявність снігу та льоду на автомобілі, позивачу необхідно встановити факт того, що такі впали саме з даху будинку АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 2 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 78 Цивільного процесуального кодексу України Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, в матеріалах справи відсутні, а позивачем не подані протокол огляду транспортного засобу, протокол огляду місця події, фототаблиці, графічні зображення про фіксування події, яка завдала шкоди транспортному засобу саме падінням снігу та льоду з даху будинку АДРЕСА_1 .

Таким чином, суд вважає, що сам факт наявності снігу та льоду на автомобілі не є достатнім для того, щоб вважати, що такі впали саме з даху будинку АДРЕСА_1 і як наслідок виникнення обов`язку відшкодувати шкоду спричинену на місці яке не призначено для паркування автомобілів.

Оцінюючи висновок № 22531 від 28.03.2024, складений за результатами експертного автотоварознавчого дослідження, суд зазначає наступне.

За змістом зазначеного висновку № 22531 від 28.03.2024 експерт зазначає, що автомобіль має пошкодження панелі даху, капоту, вітрового скла та лівої стійки вітрового скла (стійкі - А), від яких необхідно визначити вартість відновлювального ремонту.

При цьому, оцінюючи висновок № 22531 від 28.03.2024 в сукупності з іншими доказами в цій справі, судом не встановлено наявності усієї сукупності ознак складу цивільного правопорушення, які необхідні для відшкодування шкоди.

Інші долучені позивачем до матеріалів справи документи, зокрема, фото пошкодженого автомобіля марки не можуть бути належними доказами наявності причинного зв`язку між протиправною поведінкою безпосередньо відповідача і завданими позивачу збитками.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди у зв?язку з їх безпідставністю.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

У статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (частина 1). Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина 2).

Положеннями частини третьої статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, що вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати.

Згідно з частиною 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, за змістом наведеної норми зобов`язання відшкодувати моральну шкоду виникає лише за умови, що ця шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності). Тобто заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

За змістом частини 4 статті 23 ЦК України при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З огляду на те, що «розумність» і «справедливість» є оціночними поняттями, суди, насамперед першої та апеляційної інстанцій, які заслуховують сторін та встановлюють фактичні обставини справи, мають широкий діапазон розсуду під час визначення розумного та справедливого (співмірного) розміру відшкодування моральної шкоди.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди та визначаючи її розмір, суд, керуючись засадами справедливості, добросовісності та розумності, виходить із встановлених фактичних обставин справи.

Беручи до уваги фактичні обставини справи та оцінюючи посилання позивача на завдання йому моральної шкоди, оціненої ним у 20 000,00 грн, суд зазначає, що позивачем не долучено доказів, які б підтверджували завдання такої, як і про причиновий зв`язок між подією та наслідками .

З урахуванням наведених норм процесуального права, які уособлюють змагальність процесу, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди у зв?язку з їх безпідставністю.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 19, 76, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 22, 23,1166, 1167, ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Львівської обласної ради,за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , Комунального закладу культури Львівської обласної ради культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв», Львівської обласної організації національної спілки художників України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Повний текст рішення проголошено 25.02.2026 року о 16 год. 40 хв.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Р. Юрків.