Рішення № 134385784, 23.02.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1442/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2026 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова

в складі:головуючого судді Мисько Х.М.,

з участю: секретаря судового засідання Козака Ю.Р.,

представника позивача Бути Н.І.,

відповідача ОСОБА_1 (в режимі відеконференції),

представника відповідача Бачинського Я.Л., (в режимі відеконференції),

перекладача Гаджиєв Теймур

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби до громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження строку затримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,-

В С Т А Н О В И В :

ЗМУ ДМС України звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить продовжити строк затримання в Пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, терміном на шість місяців громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

В обґрунтування заявлених вимог вказує, що рiшенням Галицького районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року у справі №461/7165/25 адміністративний позов Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби до громадянина Азербайджану ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України задоволено. Затримано громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, терміном на 6 (шість) місяців, для ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України. 31.08.2025 року о 11 год. 30 хв. згідно протоколу №МІФ 000064 про адміністративне затримання за ч. 2 ст. 263 КУпАП працівниками Тисменицького відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби був виявлений та затриманий громадянин Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для забезпечення своєчасного розгляду справи про адміністративне правопорушення. В ході перевірки та опитування іноземця, встановлено, що 23.05.2024 року Головним управлінням Державної міграційної служби у Львівській області

було прийнято рішення про примусове видворення за межі України відносно гр. Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , оскільки останній не виконав рішення про примусове повернення (прийнято 17.04.2024). 24.05.2024 іноземця було видворено за межі України та заборонено в`їзд в Україну в строк до 23.05.2032 року. У серпні 2024 року Відповідач, умисно здійснив повторне незаконне перетинання державного кордону України поза пунктом пропуску без документів та прибув незаконно на територію України і продовжив проживати в Україні. Представник позивача вказує, що відповідач незаконно в`їхав на територію України поза пунктом пропуску, ухилявся від виїзду з України, не вживав заходів щодо оформлення легального статусу перебування на території України, посвідку на проживання не оформляв, з заявою про надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту не зверталася, законне джерело існування та підстави для подальшого перебування на території України відсутні. Відповідач перебуваючи на території України з серпня 2024 року не має постійного місця проживання та місця праці, не має стабільного джерела доходів для свого існування. Відтак, існує ризик втечі відповідача та уникнення ним подальшого примусового видворення за межі території України, адже Відповідач вже ухилявся від виконання рішення про примусове повернення та до нього вже було застосовано примусове видворення із забороною в`їзду на територію України. 31.08.2025 Тисменицьким відділом Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби прийнято рішення про видворення ОСОБА_2 згідно ст. 30 Закону № 3773- VI. З даним рішенням громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було ознайомлено в день його прийняття, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 ., в тому числі з наслідками невиконання рішення та порядком його оскарження. ОСОБА_1 було подано позовну заяву до Ківерцівського районного суду Волинської області щодо визнання

протиправним та скасування рішення про примусове видворення від 31.08.2025 року, затверджене Начальником Тисменицького відділу ЗМУ ДМС. Рішенням Ківерцівського районного суду від 06.02.2026 у справі №158/368/25 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення з України відмовлено. Службовою запискою начальника Тисменицького відділу ЗМУ ДМС, повідомлено, що Відповідач не має наміру співпрацювати з працівниками ЗМУ ДМС та Посольством Республіки Азербайджан в Україні, відмовляється від заповнення заяви щодо його ідентифікації, що унеможливлює виготовлення проїзного документа для перетину кордону та отримання транзитної візи. З метою вжиття заходів щодо ідентифікації, документування та забезпечення примусового видворення за межі території України відповідача, позивач ЗМУ ДМС направив до Волинського ПТПІ лист №4601.18.4/4007-26 від 13.02.2026 разом із заявою-анкетою на видачу свідоцтва на повернення до країни походження. У відповідь, працівники Волинського ПТПІ повідомили, що під час проведення працівниками поліції слідчооперативних дій з громадянином Республіки Азербайджан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який поміщений до Волинського ПТПІ 01.09.2025 за рішенням Тисменицького відділу ЗМУ ДМС надав інформацію, що його закордонний паспорт знаходиться у співмешканки та надав фотокопію зазначеного документа. Також в ході співбесіди з працівниками Волинського ПТПІ ОСОБА_1 повідомив, що не бажає повертатись до країни походження, що підтверджується листом Волинського ПТПІ №0777.5/58-26 від 16.02.2026 року. За наведених обставин, просить позов задовольнити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 23.02.2026 року відкрито провадження у справі.

23.02.2026 року представником відповідача адвокатом Бачинським Я.Л. скеровано на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому з вимогами адміністративного позову не погоджується, вважаючи їх безпідставними. В обґрунтування відзиву покликається на те, що позивачем протягом 6 місяців. Не вчинено жодних дій спрямованих на ідентифікацію відповідача та забезпечення примусового видворення. У позовній заяві не Вказано, які дії або заходи, вживалися позивачем для ідентифікації Відповідача або забезпечення виконання рішення про примусове видворення. Представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 перебуває у фактичних шлюбних з ОСОБА_3 , яка є матір`ю його дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження НОМЕР_1 ). Офіційно шлюб з ОСОБА_3 ними не зареєстрований. У свідоцтві про народження сина відомості про батька внесені зі слів матері. Відповідно ст. 135 Сімейного кодексу України «При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. На даний час дружиною позивача поданий позов до Франківського районного суду м. Львова про визнання батьківства та внесення змін до актового запису. Зазначає, що у матеріалах справи відсутні процесуальні акти відмови, складені у присутності адвоката, не доведено, що відповідачу було забезпечено переклад відповідних анкет рідною мовою, як того вимагають ст.7 та 10 КАС України; не доведено, що відповідачу було належним чином роз`яснено правові наслідки такої відмови. Службові листи та внутрішні повідомлення не є належними і допустимими доказами умисної відмови від співпраці. Крім того, стверджує, що у відповідача наявний паспортний документ, виданий 09.01.2024 р. №С03351207., який дає право на виїзд і є дійсний, проте він був вилучений представниками СБУ України після проведення обшуку за адресою проживання його цивільної дружини, про що відомо і відповідачу. Обшук проводився за ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 29.01.2025 року, отже, особа відповідача фактично ідентифікована, про що відомо позивачу, оскільки останній співпрацює з органами СБУ. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення.

Представник позивача ЗМУ ДМС Бута Н.І. у судовому засіданні вимоги адміністративного позову підтримала, з підстав вказаних у позові, просив такі задовольнити.

Відповідач громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 та представник відповідача Бачинський Я.Л. у судовому засіданні проти вимог позову заперечили, з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 17.04.2024 року о 14:30 год. згідно із протоколом №МЛВ 000079 про адміністративне затримання за ч.2 ст.263 КУпАП, головним спеціалістом Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області Заліпським П.В. був виявлений та затриманий громадянин Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з вчиненням правопорушення передбаченого ч.1 ст.203 КУпАП, з метою забезпечення своєчасного розгляду справи, складання протоколу про адміністративне правопорушення.

17.04.2024 року головним спеціалістом Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області Заліпським П.В. складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.203 КУпАП, згідно якого 17.04.2024 о 14:00 год. за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 20, виявлено громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , який перевищив встановлений строк перебування на території України.

17.04.2024 року головним спеціалістом Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області Заліпським П.В. прийнято рішення №4601130100015423 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язано останнього покинути територію України у термін до 20.04.2024.

18.04.2024 начальником управління міграційного контролю та протидії нелегальній міграції та реадмісії Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області Цюпко А. прийнято рішення №4601110100013871, яким заборонено громадянину Азербайджану ОСОБА_1 в`їзд в Україну строком на 3 роки.

23.04.2024 головним спеціалістом Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області Байцаром А. прийнято рішення про примусове видворення з України громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки останній у встановлений строк не виконав рішення про примусове повернення та продовжив перебувати на території України.

31.08.2025 року об 11:30 год. згідно із протоколом №МІФ 000064 про адміністративне затримання за ч.2 ст.263 КУпАП, працівниками Тисменецького відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби був виявлений та затриманий громадянин Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з вчиненням правопорушення передбаченого ст.203-1 КУпАП, з метою припинення правопорушення.

31.08.2025 року головним спеціалістом Тисменецького відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби Гамар Н.М. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МІФ №001606 за ст.203-1 КУпАП, згідно якого 31.08.2025 о 11:00 год. за адресою: м. Тисмениця, вул. Кості Левицького, 4-б, виявлено громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , якому заборонено в`їзд на територію України, однак такий умисно здійснив повторне незаконне перетинання кордону України поза пунктом пропуску.

31.08.2025 року головним спеціалістом Тисменецького відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби Гамар Н.М. прийнято рішення №2626100100000535 про примусове видворення з України громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки останній у серпні 2024 року здійснив незаконне повторне перетинання державного кордону України і продовжив проживати в Україні, документ, що посвідчує особу та дає право на перетин державного кордону у такого відсутній.

Рiшенням Галицького районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року у справі №461/7165/25 адміністративний позов Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби до громадянина Азербайджану ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України задоволено. Затримано громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, терміном на 6 (шість) місяців, для ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

Рішенням Ківерцівського районного суду від 06.02.2026 у справі №158/368/25 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення з України відмовлено.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України, визначаєЗакон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI(далі - Закон № 3773- VI).

У частині 3статті 3 розділу І Закону № 3773- VI зазначено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до п.6 ч.1ст.1 Закону № 3773- VI, іноземець це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону №3773- VI, паспортний документ іноземця це документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в`їзд або виїзд з держави і визнається Україною.

У частині 1 статті 15 Закону № 3773-УІ наведений перелік документів, за якими здійснюється в`їзд в Україну та виїзд з України іноземцями та особами без громадянства. Основними такими документами є паспортний документ за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в`їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України, відповідні посвідки на постійне або тимчасове проживання, посвідченням особи без громадянства для виїзду за кордон, проїзний документом для виїзду за кордон тощо.

Згідно з п. 27 ч.1 ст.1 Закону № 3773-УІ пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, державна установа, призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства, затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства.

Крім того, абз. 2 ч. 4 ст. 30 Закону № 3773-УІ визначено, що у разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Відповідно до Конституції України, а саме ст. 26 - іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України; ст. 33 - кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом; ст. 68 - кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції Українита законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У Конституції України та Законі №3773- VI вказано, що здійснення іноземцями своїх прав і свобод не повинно завдавати шкоди національним інтересам України, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні.

Іноземці зобов`язані поважати та додержуватися Конституціїі законів України, шанувати традиції та звичаї народу України.

Іноземці зобов`язані підтверджувати законність свого перебування на території України. Законність перебування іноземця на території України, підтверджується, у тому числі наданим візою дозволом в межах строку дії візи; посвідкою на тимчасове чи постійне проживання; довідкою про звернення за захистом в Україні; дозволом на імміграцію тощо. Недотримання правил законного перебування іноземця або особи без громадянства на території України є прямим наслідком для визнання цих осіб нелегальними мігрантами та вжиття заходів щодо їх притягнення до адміністративної відповідальності з подальшим прийняття органом міграційної служби рішення про їх затримання з поміщенням в ПТПІ та подальшим примусовим видворенням.

Частиною 4 статті 30 Закону України від 22.09.2011 «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства визначені у статті 289 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;

2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

4) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

У частині 11 статті 289 КАС України встановлено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Частиною 12 статті 289 КАС України передбачено, що про продовження строку затримання не пізніш як за п`ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення чи реадмісію або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Згідно з частиною 13 статті 289 КАС України, умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:

1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його (її) ідентифікації;

2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Зі змісту наведених норм вбачається, що під час вирішення позову про продовження строку затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, обов`язковому дослідженню судом підлягає, зокрема, неможливість ідентифікації іноземця або особи без громадянства та/або неможливість забезпечення реадмісії особи.

Судом встановлено, що позивачем вчинялися належні дії з метою ідентифікації громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується службовою запискою начальника Тисменицького відділу ЗМУ ДМС Непеляка В. №2626/244-26 від 10.02.2026 року повідомлено, що громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не має наміру співпрацювати з працівниками ЗМУ ДМС та Посольством Республіки Азербайджан в Україні, відмовляється від заповнення заяви щодо його ідентифікації, що унеможливлює виготовлення проїзного документа для перетину кордону та отримання транзитної візи.

Крім того, листом ЗМУ ДМС №4601.18.4/4007-26 від 13.02.2026 звернулось до Волинського ПТПІ, з метою ознайомлення та заповнення заяви-анкети на видачу свідоцтва на повернення до країни походження.

У відповідь, працівники Волинського ПТПІ повідомили, що під час проведення працівниками поліції слідчооперативних дій з громадянином Республіки Азербайджан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який поміщений до Волинського ПТПІ 01.09.2025 за рішенням Тисменицького відділу ЗМУ ДМС надав інформацію, що його закордонний паспорт знаходиться у співмешканки та надав фотокопію зазначеного документа. Також в ході співбесіди з працівниками Волинського ПТПІ ОСОБА_1 повідомив, що не бажає повертатись до країни походження, що підтверджується листом Волинського ПТПІ №0777.5/58-26 від 16.02.2026 року.

В матеріалах справи відсутні докази щодо легального перебування відповідача в Україні.

Відповідно п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.

Згідно із ч. 1 ст.30 вказаного Закону, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Частиною 3 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Відповідно до ч.4 ст.30 зазначеного Закону, іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Зазначені правові норми кореспондуються з Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України 23.04.2012 № 353/171/150 (далі Інструкція) та Типовим положенням про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003 № 1110(далі Положення).

Так, відповідно до п.2, п.4 розділу IV Інструкції; п.1 Положення до ПТПІ поміщуються іноземці: стосовно яких суд прийняв рішення про примусове видворення; стосовно яких суд прийняв рішення про затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; затримані за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; затримані органами ДМС на строки та в порядку, передбачені законодавством України.

Іноземці, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, поміщуються до ПТПІ на строк, необхідний для їх ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більше ніж на вісімнадцять місяців.

Відповідно до п.5 Положення іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України або передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.

Стаття 1 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює гарантії, що стосується вислання іноземців.

За змістом цієї норми іноземець, який законно проживає на території держави, не може бути висланий за її межі інакше ніж на виконання рішення, прийнятого відповідно до закону, і повинен мати можливість:a) наведення доводів проти свого вислання;b) перегляду своєї справи; іc) представлення з цією метою перед компетентним органом або перед особою чи особами, призначеними цим органом. Іноземець може бути висланий ще до того, як він здійснив свої права, передбачені в підпунктах «a», «b» та «c» пункту 1 цієї статті, коли таке вислання є необхідним в інтересах публічного порядку або ґрунтується на міркуваннях національної безпеки.

В межах даної справи всі ці гарантії дотримані, як під час вирішення питання про затримання відповідача, так і під час вирішення питання про продовження строку затримання, і зокрема відповідачу була надана можливість представляти свої інтереси.

Суд не приймає до уваги доводи сторони відповідача, оскільки суду не надано доказів наявності у відповідача необхідних документів. Відтак, наявні законні підстави для її затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з території України, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для продовження строку затримання відповідача в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, оскільки наявні умови, за яких неможливо ідентифікувати відповідача та забезпечити примусове видворення або реадмісію особи у зазначений строк.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у зв`язку із неможливістю забезпечити примусове видворення відповідача, а також те, що термін утримання громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства (Волинське ПТПІ Волинська область, Луцький район, с. Журавичі, вул. Перемоги, 27), закінчується, тому слід продовжити строк затримання останнього на шість місяців, оскільки такий строк має бути достатнім для вжиття заходів щодо його ідентифікації та примусового видворення за межі території України.

Відповідно до положень ч.19 ст.289 КАС України, за подачу позовних заяв, передбачених даною статтею, судовий збір не справляється, а отже підстав для розподілу витрат пов`язаних з розглядом справи не має, оскільки вони сторонами не були понесені.

Керуючись ст.ст.2, 8-10, 121, 241-246, 271, 272, 289, 297 КАС України, ст. 4, 9, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд,

В И Р І Ш И В:

адміністративний позов Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби до громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження строку затримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України ? задовольнити.

Продовжити строк затримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, терміном на шість місяців громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст. 371 КАС України, допустити негайне виконання рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Учасники справи:

позивач: Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби.

(79007, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11, ЄДРПОУ 37831493, електронна пошта: lv@dmsu.gov.ua);

відповідач: громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 26.02.2026 року.

Суддя Мисько Х.М.