Постанова № 13438181, 05.11.2010, Апеляційний суд Полтавської області

У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33- 2/2011 року Головуючий у 1 й інстанції

Антонов А.В.

Категорія: ст.124 КУпАП Доповідач: Гавриш В.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2010 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області Гавриш В.М. при секретарі Гончаренко Н.В. з участю ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та їх адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5 розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 05 листопада 2010 року

В С Т А Н О В И В :

Згідно з цією постановою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець АДРЕСА_1 не працюючий, пенсіонер, проживаючий в АДРЕСА_2

визнаний винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Полтави, працюючий приватним підприємцем, раніше притягався до адміністративної відповідальності 21.04.2010 року за ст. 128-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 680грн.,проживаючий в АДРЕСА_3

визнаний винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Згідно постанови суду громадянин ОСОБА_8 27.09.2010 року об 11 год.20 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1 і виїжджаючи на заборонений сигнал світлофора з території стоянки підрозділу « Обленерго », що розташована по вул. М.Бірюзова в напрямку вул. П.Юрченка в м. Полтаві, не надав переваги в русі та допустив зіткнення з автомобілем марки «Тойота » д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7, чим порушив п.п. 1.3, 1.4, 1.5, 8.7.3 «е» «Правил дорожнього руху України » чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП внаслідок чого автомобілі отримали технічні пошкодження.

Громадянин ОСОБА_7 у вище зазначений день та час керуючи автомобілем марки « Тойота » д.н.з. НОМЕР_2 по вул. М.Бірюзова в м. Полтаві при виникненні перешкоди в русі не вжив всіх заходів для зниження швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_8, чим порушив вимоги п. п. 1.3, 1.4, 1.5, 12.1, 12.3 « Правил дорожнього руху України » чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

В наданій суду апеляції громадянин ОСОБА_3 вважає, що постанова районного суду винесена з порушенням вимог ст.ст. 1, 245 КУпАП щодо всебічного, повного і обєктивного розгляду справи та просить її скасувати, а провадження відносно нього закрити, в звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. На переконання ОСОБА_3 він не порушував « Правил дорожнього руху України », оскільки діяв відповідно до вимог п.п. 16.8 « Правил дорожнього руху України » України, в той час коли вимоги п.п.16.3, 16.4 « Правил дорожнього руху України », які забороняли водію ОСОБА_7 виїжджати на перехрестя, навіть на дозволяючий зелений сигнал світлофора в разі якщо перехрестя зайняте і рух його автомобіля створить перешкоду, останнім порушені, що і стало причиною дорожньої пригоди та зіткнення транспортних засобів.

На підтвердження дійсних обставин дорожньої пригоди, апелянт наводить розрахунки, які, як він вважає, стверджують рух керованого ним транспортного засобі на зелене світло світлофору зі швидкістю 20-30 км/год.

В поданій суду апеляції громадянин ОСОБА_7 вважає, що постанова районного суду винесена з порушенням діючого законодавства, просить її скасувати та провадження відносно нього закрити, в звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, але в частині оцінки дій водія ОСОБА_3 постанову вважає законною, а тому просить в цій частині залишити її без змін.

На переконання водія ОСОБА_7 він не порушував « Правил дорожнього руху України», так як діяв в цій дорожній ситуації відповідно до вимог п.8.7.3. « Правил дорожнього руху України », тобто рухався на зелений сигнал світлофора, при цьому посилається на пояснення очевидців дорожньої пригоди.

Також апелянт вважає, що для вирішення питання про те, чи відповідали його дії вимогам п. 12.3 ПДР України необхідно було провести автотехнічне дослідження, але в його проведенні місцевим судом безпідставно відмовлено.

Заслухавши пояснення апелянтів і в їх інтересах захисників, провівши судове слідство, дослідивши мотиви поданих апеляцій і висновок спеціаліста - автотехніка, вважаю апеляцію громадянина ОСОБА_7 не підлягаючою задоволенню, а апеляцію громадянина ОСОБА_3 обгрнутованою, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу спливу в звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основ і суворого додержання законності.

Орган ( посадова особа ), згідно вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати : чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи заподіяно майнову шкоду, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Тобто, чинне законодавство встановлює зрозумілий і чіткий порядок зібрання доказів вчинення адміністративного правопорушення, поняття доказів по адміністративній справі і їх оцінку (ст.ст. 251, 252 КУпАП), перелік обставин, які в підлягають обовязковому зясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а також сам порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення суддею.

Між тим, при проведенні органами Державтоінспекції відповідної перевірки, складенні 1 жовтня 2010 року протоколів відносно водіїв ОСОБА_9 та ОСОБА_7 про вчинення ними правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, перелічені вимоги чинного законодавства не були виконані, а тому висновки про наявність у обох учасників цієї дорожньої пригоди складу інкримінованого адміністративного правопорушення є помилковим та таким, що не ґрунтується на дійсних обставинах і матеріалах справи.

В порушення вимог ст. 280 КУпАП, суд розглянув адміністративну справу і постановив судове рішення одночасно відносно обох учасників дорожньої пригоди, що не передбачено чинним законодавством, при цьому належним чином не зясував обставини, які мають істотне значення по справі, а висновки про доведеність їх вини належним чином не обґрунтував.

Із матеріалів адміністративної справи убачається, що після зіткнення транспортних засобів 27 вересня 2010 року об 11 год.20 хв. в м. Полтаві учасники дорожньої пригоди ОСОБА_3 та ОСОБА_7 стали стверджувати, що одночасно виїзджали на перехрестя вул. М. Бірюзова та П. Юрченка в м. Полтаві на зелений сигнал світлофора, що вочевидь не відповідає і гне може відповідати дійсності.

Відповідно до довідки КП « Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця » станом на 27 вересня 2010 року з 11-00 до 12-00 режим роботи світлофорного обєкту на перехресті вул. М.Бірюзова П.Юрченка в м. Полтаві не передбачав синхронного та одночасного включення дозволяючого, зеленого сигналу світлофора з обох напрямків руху транспортних засобів.

/ а. с. 53 /

За таких умов, суду слід було ретельно зясувати достовірність показань учасників цієї дорожньої пригоди, її очевидців та даних, які містяться в справі.

В підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_3 вимог п. п. 1.3, 1.4, 1,5 та 8.7.3 « е » « Правил дорожнього руху України » до справи приєднані пояснення громадянина ОСОБА_12 від 30 вересня 2010 року, який, за його твердженням, є єдиним очевидцем виїзду водія ОСОБА_3 на перехрестя згаданих вулиць на забороняючий червоний сигнал світлофора зі швидкістю 5 км/год.

/ а. с. 13 /

Фактично аналогічні пояснення ОСОБА_12 дав і в апеляційній інстанції.

Між тим, такі пояснення ОСОБА_13 з технічної точки зору є не спроможними, оскільки спростовуються в сукупності з іншими доказами по справі, в тому числі висновками спеціаліста автотехніка та категорично заперечуються самим ОСОБА_3

За висновком спеціаліста - автотехніка, при швидкості 5 км/год. автомобіль під керуванням водія ОСОБА_3 подолає за 1 секунду відстань 1, 39 м, тому за 3 секунди - 4, 17 метри та за 6 секунд ( якщо врахувати і 3 сек. жовтого сигналу світлофору ) - 8,34 метри.

В любому із варіантів, згідно поясненням свідка ОСОБА_12 3 сек. та 6 сек., як час початку руху автомобіля марки МАЗ 500 під його керуванням, на зелений сигнал світлофору по вул. М. Бирюзова та синхронний початок руху автомашини під керуванням водія ОСОБА_3 на червоний сигнал світлофору, автомобіль під керуванням водія ОСОБА_3 не встиг би подолати відстань до місця зіткнення транспортних засобів та знаходився від місця зіткнення відповідно на відстані 17, 88 м. та 13, 71 м. враховуючи, що місце зіткнення транспортних засобів достовірно встановлено і відображено на схемі до протоколу огляду дорожньої пригоди та становить 22.05 метри від межі перехрестя.

/ а. с. 7 /

Підстави, які б викликали сумнів у вірності і правильності встановлення місця зіткнення транспортних засобів на відстані 22,05 м. від межі перехрестя по справі відсутні, оскільки учасники дорожньої пригоди підтвердили факт проведення вимірів, в тому числі місця зіткнення транспортних засобів, сучасним електронним вимірювачем і обладнанням, в присутності понятих.

Більше того, відповідність і достовірність зазначених в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди даних, відстаней і розмірів, розташування транспортних засобів, слідів від дорожньої пригоди у приєднаній до нього схемі засвідчена власноручними підписами службових осіб, понятими та самими учасниками цієї пригоди.

/ а. с. 3, 7 /

Нарешті встановлене місце зіткнення транспортних засобів на відстані 22.05 метра від границі перехрестя, повністю узгоджується з поясненнями ОСОБА_7 та очевидця і фактично учасником дорожньої пригоди ОСОБА_14, яка підтвердила факт зіткнення транспортних засобів на смузі руху належного їй автомобіля марки « Тойота » під керуванням ОСОБА_7, яке, відповідно до лівої межі цієї смуги руху розташоване на відстані 2,45 м та на відстані до правої межі смуги руху 1,47 м.

( 11, 76 м.: 3 = 3,92 м 1, 47 м. = 2, 45 м.)

За таких умов, твердження водія ОСОБА_3 щодо виїзду автомобіля під його керуванням на перехрестя вул. М. Бірюзова та П.Юрченка, не на червоний сигнал світлофору, а на дозволяючий зелений сигнал, з швидкістю 20 - 30 км/год. будь-якими даними по справі не спростовуються.

Більше того, вбачається не позбавленим підстав твердження водія ОСОБА_3 в тому, що при такій швидкості керованого ним автомобіля та при виїзді на забороняючий сигнал світлофору на перехрестя, він неминуче зіткнувся з транспортними засобами, які розпочали рух зліва, оскільки за вказаний свідком ОСОБА_12 час автомобіль подолав би відстань відповідно лише 4, 17 м та 8, 34 м., що в обох випадках знаходиться до середини перехрестя.

В апеляційній інстанції також встановлено, що пояснення ніби то очевидця дорожньої пригоди ОСОБА_12 від 30 вересня 2010 року надавалися не інспектору з оформлення ДТП Павленку О.А. та не у вказаний в поясненні день, як це в ньому вказано, а 2-3 жовтня 2010 року за місцем проживання ОСОБА_12, на прохання знайомого ОСОБА_16, в автомашин ОСОБА_7 з участю останнього і його юриста, що ними не заперечується в судовому засіданні.

Про надання пояснень не вповноваженій особі в апеляційній інстанції повідомив також свідок ОСОБА_17

/ а. с. 16 /

Слід також зазначить, що свідок ОСОБА_12 вказав, що дорожня пригода відбулася в 9 годин ранку, в той час коли фактично вона відбулася в 11 год. 20 хв., що вірно встановлено судом.

Таким чином перелічені пояснення очевидців дорожньої пригоди ОСОБА_18 та ОСОБА_17 отримані з порушенням встановленого порядку зібрання доказів по адміністративній справі, в той час коли вони, з врахуванням їх змісту, стали підставою до складення протоколу про адміністративне правопорушення на громадянина ОСОБА_3

Виходячи з наведеного, слід дати критичну оцінку і не брати до уваги пояснення свідка ОСОБА_12, які від давав в згаданому поясненні та безпосередньо в апеляційній інстанції.

Однак судом першої інстанції, зазначені обставини не були перевірені належним чином, а тому його висновки щодо наявності порушень правил безпеки руху з боку водія ОСОБА_3 не грунтуються на матеріалах справи, таких доказів фактично не приведено судом і в його постанові, тому в цій частині, постанова суду підлягає скасуванню, а адміністративна справа, в цій же частині, закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Поряд з цим, такий висновок не суперечить постанові суду в частині доведеності вини водія ОСОБА_7 у порушенні вимог п. п. 1.3; 1.4; 1.5; 12.1; 12.3 « Правил дорожнього руху України », що призвело до зіткнення транспортних засобів та отримання ними технічних ушкоджень, а тому його апеляція є безпідставною та не підлягаючою до задоволення.

Аналізуючи сукупність досліджених доказів по даній адміністративній справі, вважаю їх обєктивними і достатніми для прийняття законного і справедливого судового рішення, а витребування додаткових доказів, проведення будь-яких інших додаткових експертиз не доцільним і зайвим.

Учасники процесу клопотань про проведення інших досліджень чи експертиз не заявляють, доповнень не мають.

За добровільною згодою учасників процесу, судові витрати на проведення дослідження спеціалістом автотехніком в сумі 902 грн. 20 коп. слід відшкодувати в рівних долях, що буде становити 451 грн. 10 коп.

Керуючись ст. 247, 294 КУпАП , -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляцію громадянина ОСОБА_3 задовольнити, а апеляцію громадянина ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Полтави від 5 листопада 2010 року, в частині визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП скасувати, а адміністративну справу, в цій же частині, закрити провадженням за відсутністю в його діях складу цього правопорушення.

В решті цю ж постанову стосовно ОСОБА_7 залишити без змін.

Судові витрати в сумі 902 грн. 20 коп. підлягають відшкодуванню шляхом стягнення на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в Полтавської області зазначеної суми в рівних долях з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 по 451 грн. 10 коп. на Код 25574067, Рахунок № 32152272210055 в Головному управлінні Держказначейства України в Полтавській області МФО 8310119.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Гавриш В.М.