Ухвала суду № 134379578, 25.02.2026, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/1148/25

Провадження № 2/0186/58/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року м. Шахтарське

Шахтарський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Демиденка С.М.

при секретарі - Кравченко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

У с т а н о в и в:

У провадженні Шахтарського міського суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

23.02.2026 представником відповідача ТОВ «Краснолиманське» Чеботенком В.О. подано суду клопотання, в якому він прохав суд передати матеріали справи №186/1148/25 за підсудністю до Господарського суду Донецької області для розгляду у межах справи №905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське».

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, надала заяву про розгляд клопотання за її відсутності, проти його задоволення не заперечувала.

Представник відповідача ТОВ «Краснолиманське» Чеботенко В.О. у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У Постанові Верховного суду від 12.01.2022 року у справі №185/4936/21-ц (провадження № 61-18041св21) зазначено, що судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні враховувати суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, при цьому визначення предмета та підстав позову, обрання способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною 2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог боржника.

Згідно ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Таким чином, з огляду на положення законодавства України, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 607/6254/15-ц.

З урахуванням наведеного вимоги позивача, заявлені у цій справі до банкрута, мають розглядатися у межах справи про його банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ.

За умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю КУзПБ, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Суд звертає увагу, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такий висновок сформульований у пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).

Судом встановлено, що Господарський суд Донецької області своєю ухвалою від 26.03.2025 відкрив провадження у справі №905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (код ЄДРПОУ 32281519; адреса: 84320, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Хортицька, 87б), вів мораторій на задоволення вимог кредиторів, та призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1051 від 11.07.2013; ІПН 2832800221; адреса для листування: а/с 7, вул. Тираспольська, 58, м. Київ, 04079).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.01.2020 року у справі №607/6254/15-ц зазначила, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому, таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Керуючись принципом верховенства права, з метою належного захисту прав позивача, враховуючи предмет спору та суб`єктний склад у цій справі, наявність порушеної щодо відповідача ТОВ «Краснолиманське» справи про банкрутство №905/169/25, суд вважає за необхідне передати матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі, за підсудністю для розгляду тим судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство ТОВ «Краснолиманське», тобто до Господарського суду ДОнецької області.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19, 31, 255, 261, 353-355 ЦПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, - суд

П о с т а н о в и в:

Клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» Чеботенка Вадима Олександровича про направлення справи за підсудністю до Господарського суду Донецької області, задовольнити.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі, передати для розгляду по суті до Господарського суду Донецької області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Суддя С.М. Демиденко