Ухвала суду № 134379207, 26.01.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5276/25

Провадження № 2/204/307/26 р.

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРА

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 475747-КС-002 про надання кредиту від 29.12.2023 року, що становить 31 009,27 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 11 527,07 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 19 482,20 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав на те, що 29.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 475747-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». 29.12.2023 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» було направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 475747-КС-002 про надання кредиту. Позичальник прийняв (акцептував) оферту щодо укладення Договору на умовах, визначених нею. Зі свого боку ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на номер телефону НОМЕР_1 (зазначений Позичальником в анкеті в особистому кабінеті), який Боржник ввів/відправив. Таким чином, 29.12.2023 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 475747-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Договору, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн на засадах строковості, поворотності та платності, а Позичальник зобов`язується повернути кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором та Правилами надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом - Договір). Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування проценти за Кредитом нараховуються на залишок заборгованості, наявний на початок календарного дня, за період фактичного користування, з урахуванням дня видачі та дня повернення Кредиту згідно з Графіком платежів. Пунктом 3 Кредитного договору встановлено графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Договору. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором виконало та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 7 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про видачу коштів. 09.03.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № ДУ-1 до Договору № 475747-КС-002 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписану у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало Позичальнику додатковий кредит у сумі 13 000,00 грн. Згідно з Розрахунком заборгованості за Договором № 475747-КС-002 Позичальника ОСОБА_1 , Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату на загальну суму 19 656,86 грн. За таких обставин ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» просить стягнути з Відповідача заборгованість за тілом кредиту, процентами та комісією, нарахованими відповідно до умов Кредитного договору та норм Цивільного кодексу України.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, раніше надав до суду клопотання, в якому вказав, що позовні вимоги позивача підтримує і просить задовольнити їх в повному обсязі. Справу просив розглянути без участі представника позивача і зазначив, що не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомив. Відзиву на позов не подав.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі по наступним підставам.

29.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 475747-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

29.12.2023 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 475747-КС-002 про надання кредиту та який прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 475747-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 29.12.2023 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 475747-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 7 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про видачу коштів.

09.03.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №ДУ№1 по Договору № 475747-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає Позичальнику додатковий кредит в сумі 13 000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 475747-КС-002 позичальника ОСОБА_1 , відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 475747-КС-002 на загальну суму 19656,86 грн.

Зважаючи на ті обставини, що відповідач, належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника утворилась заборгованість за Договором 475747-КС-002 про надання кредиту, в розмірі 31009,27 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 11 527,07 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 19 482,20 грн.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст.1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг №2664-III договір про надання фінансових послуг, якщо інше не передбачено законом, повинен містити підписи сторін.

Відповідно до ст. 12 Закону «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі "електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч. 1 ст. 12). У свою чергу згідно з визначенням одноразового ідентифікатора, наведеного у п. 6 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Саме у такий спосіб було підписано кредитний договір №475747-КС-002 від 29.12.2023 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем, що останньою та не спростовано.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

При цьому у відповідності до ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

При цьому принцип юридичної сили електронного правочину найбільш повно відображається у вимогах щодо форми правочину. Це підтверджується закріпленими на рівні міжнародних документів правовими нормами: ч. 1 ст. 8 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про використання електронних повідомлень у міжнародних договорах - повідомлення або договір не можуть бути позбавлені дійсності або позовної сили лише на тій підставі, що вони складені у формі електронного повідомлення; стаття 5 Типового закону про електронну торгівлю Комісії Організації Об`єднаних Націй з права міжнародної торгівлі - інформація не може бути позбавлена юридичної сили, дійсності або позовного захисту лише на тій підставі, що вона складена у формі повідомлення даних. Аналогічна норма міститься й у частині першій статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»: юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 31.08.2022 у справі №280/4456/20, від 09.02.2023 у справі №640/7029/19, від 09.06.2023 у справі №280/4461/20.

Відповідачем не спростовано факт укладення ним вказаного вище кредитного договору та отримання кредитних коштів.

Отже, Кредитний договір № 475747-КС-002 від 29.12.2023 року укладений сторонами у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини другої ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Презумпцію укладеного між сторонами електронного договору про надання кредиту № 475747-КС-002 від 29.12.2023 року відповідачем не спростовано.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно до ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При ухваленні рішення суд також приймає до уваги положення ч.1 ст. 82 ЦПК України, оскільки відповідач визнав позовні вимоги.

В позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача суму заборгованість станом в розмірі 31009,27 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 11 527,07 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 19 482,20 грн.

Відповідний розмір заборгованості позивачем визначений згідно до розрахунку заборгованості, який долучено до позовної заяви. Відповідність розрахунку та розміру заборгованості не були спростовані відповідачем ані змістовними запереченнями, ані окремим контррозрахунком, а тому при ухваленні рішення суд керується розрахунком позивача.

Таким чином, згідно наданих суду документів вбачається, що після укладення кредитного договору № 475747-КС-002 від 29.12.2023 року відповідач отримав у користування кредитні кошти, допустив прострочення погашення заборгованості по тілу кредиту в строк визначений договором, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість, а отже, відповідач повністю зобов`язання по погашенню боргу не виконав, чим порушив вимоги ст.1049 ЦК України, у зв`язку з чим позивач має право вимагати стягнення заборгованості за наданим кредитом у розмірі 31 009,27 грн.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Враховуючи, що відповідач, повністю зобов`язання по погашенню процентів за користування грошовими коштами не виконав, чим порушив вимоги ст.1048 ЦК України, позивач має право вимагати стягнення простроченої заборгованості по процентам у розмірі 19 482,20 грн.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає заборгованість у загальному розмірі - 31009,27 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 11 527,07 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 19 482,20 грн.

Крім того, в порядку ч. ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слідує стягнути судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп. (в порядку ч. ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції на момент звернення до суду з даним позовом).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 15, 16, 258, 525, 526, 527, 530, 549, 598, 599, 612, 625, 629, 651, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 128, 141, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором № 475747-КС-002 про надання кредиту від 29.12.2023 року, що становить 31 009,27 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 11 527,07 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 19 482,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання (вказано в позовній заяві): АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Самсонова