Ухвала суду № 134378997, 25.02.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/2830/21

Провадження №1-кп/201/105/2025

УХВАЛА

25 лютого 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра кримінальне провадження № 12020040650001990 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, -

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4

захисник ОСОБА_5

обвинувачений ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Соборного районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

26.02.2026 в судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існує ризик переховування обвинуваченого від суду, так як останній протягом судового розгляду неодноразово не з`являвся до суду, судом оголошувались приводи, застосовувались менш суворі запобіжні заходи, а також обвинувачений оголошувався у розшук. Незважаючи на це, поведінка останнього не змінилась і він продовжує ухилятись від явки до суду за викликом. Прокурор вважає, що менш суворі запобіжні заходи не здатні запобігти цьому ризику, а тому просить застосувати саме запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Обвинувачений у судовому засіданні пояснив, що він не приїздив в судове засідання, так як не знав про дати, він змінив телефон і повідомлення до нього не надходили. Просив не обирати йому запобіжний захід у виді тримання під вартою, так як проходить лікування і доглядає за престарілою матір`ю.

Заслухавши учасників, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, однак так як кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, то обґрунтованість обвинувачення не перевіряється з огляду на те, що суд до вирішення справи не має право давати оцінку доказам і приходити до будь-якого висновку щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення.

Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд вважає встановленим наявність ризику того, що обвинувачений може переховуватись від суду, так як протягом судового розгляду обвинувачений декілька разів безпідставно не з`являвся за викликом суду внаслідок чого до останнього десять разів було застосовано привід, тричі він оголошувався у розшук і один раз відносно нього застосовувався запобіжний захід у виді домашнього арешту, однак обвинувачений не змінював свою поведінку, виправдовуючи свої неявки хворобами, надаючи довідки які не підтверджують наявність хвороби, яка перешкоджала б участі в судовому засіданні. Також обвинувачений повідомляв, що не отримував виклики, так як змінив телефон, однак при цьому не повідомляв суд про новий засіб зв`язку з ним.

Ухвалою суду від 20.11.2024 було зупинено провадження у справі в зв`язку з мобілізацією обвинуваченого, однак згідно листа командира в/ч, обвинувачений з травня 2025 року вважається таким, що самовільно залишив військову частину. Після цього він викликався шляхом направлення йому повісток відомими засобами зв`язку, однак не отримував їх.

Посилання обвинуваченого на лікування, яке перешкоджало з`явитись до суду і на догляд за матір`ю, не підтверджені належними доказами, а посилання на те, що він зміни в засіб зв`язку не свідчить про поважність його неявки, так як він неодноразово попереджався судом, що має повідомляти про зміну засобів зв`язку чи місця проживання.

Таким чином суд встановлено наявність ризику визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України і він доволі високий з огляду на поведінку обвинуваченого, а тому до обвинуваченого можливо застосувати запобіжний захід.

Вирішуючи питання про доцільність обрання найсуворішого запобіжного заходу суд врахує вищевказаний ризик, те що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також враховує: вік та стан здоров`я обвинуваченого, який не є поганим чи таким, що створює додаткові незручності при застосуванні найсуворішого запобіжного заходу; його соціальні зв`язки, які не є міцними, те що він обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, обставини та наслідки злочину описані в обвинувальному акті, його попередня поведінка під час судового розгляду, яка свідчить про схильність до уникнення суду, а також факт самовільного залишення ним військової частини, що свідчить про те, що суспільна небезпека, в даному випадку, превалює над правом на свободу обвинуваченого, а тому застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою буде недостатнім для забезпечення встановленого судом ризику.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. У зв`язку з цим, а також враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , суд вважає за можливе визначити заставу в розмірі 33 280 гривень, яка є помірною та обвинуваченого з одного боку, та ризик втрати якої буде запобігати намаганню обвинуваченого ухилитись від суду.

Визначаючи строк тримання під вартою, суд враховує, що 26.03.2026 закінчуються строки притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, а тому вважає за недоцільне визначати строк тримання під вартою більший, ніж строк притягнення його до кримінальної відповідальності.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 331 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань №4.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою є 26 березня 2026 року.

Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_3 або іншою фізичною чи юридичною особою застави у розмірі 33 280 гривень, ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 з-під варти зобов`язати його прибувати за кожною вимогою суду.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що у разі порушення обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена в п`ятиденний строк з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, а обвинуваченими в п`ятиденний строк з моменту отримання ухвали.

Повний текст ухвали буде оголошено 26.02.2026 о 11:00 годині

Головуючий суддя ОСОБА_1