Ухвала суду № 134375019, 25.02.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/3484/26

Провадження № 1-кс/643/1813/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2026 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в місті Харкові клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025220000000554 від 19.04.2025,

ВСТАНОВИВ:

23.02.2026 до Салтівського районного суду міста Харкова надійшло зазначене клопотання прокурора.

З клопотання та наданих до нього матеріалів слідує, що слідчим відділом ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025220000000554 від 19.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що службові особи Підприємства «Центр СПБ», ЄДРПОУ 36814997, та пов`язані з вказаним підприємством особи, основним видом економічної діяльності якого, згідно з кодом КВЕД 85.32, зазначено: «Професійно-технічна освіта», яке зареєстроване в Єдиній Державній електронній базі з питань освіти та має відповідне Свідоцтво про атестацію Міністерства освіти і науки України, а також ліцензію на провадження освітньої діяльності з підготовки професії «Охоронник», код професії 5169, використовуючи службове становище, знаходячись на території м. Харкова, в невстановлений досудовим слідством період часу, але не пізніше 01.06.2024, розробили та реалізували злочинний план спрямований на ухилення від мобілізації особами чоловічої статі, мобілізаційного віку, під час дії воєнного стану на території України, шляхом їх офіційного працевлаштування за основним місцем роботи на посади викладачів (педагогічного працівника) закладу професійної (професійно-технічної) освіти, без необхідності виконувати свої професійні обов`язки, а саме до Підприємства «Центр СПБ», ЄДРПОУ 36814997, зі ставкою не нижче 0,75, що в свою чергу, згідно п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надає право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, одержуючи за вказані протиправні дії неправомірну вигоду.

При цьому, працевлаштовані у такий спосіб особи, відповідно до вказаного злочинного плану, рахуючись діючими працівниками Підприємства «Центр СПБ», ЄДРПОУ 36814997, трудові обов`язки викладачів не здійснюють, не перебувають на робочих місцях у даному закладі, оскільки справжньою метою працевлаштування є отримання права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а не здійснення викладацької діяльності.

Крім того, встановлено, що службові особи Підприємства «Центр СПБ», ЄДРПОУ 36814997, складали і підписували довідки про підтвердження офіційного працевлаштування на посади викладачів до вищевказаного закладу професійної (професійно-технічної) освіти осіб чоловічої статі, мобілізаційного віку, зі ставкою не менше як 0,75, які фактично трудові обов`язки викладачів не здійснюють, та інші необхідні документи, для подальшого направлення вказаних документів в органи ТЦК та СП для отримання відстрочки від призову по мобілізації згідно п. 2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вводячи в оману працівників ТЦК та СП щодо наявності правових підстав для надання відстрочки військовозобов`язаним.

Крім того, згідно даних ГУ ПФУ в Харківській області на Підприємстві «Центр СПБ», ЄДРПОУ 36814997, за період з липня 2024 року по теперішній час офіційно працевлаштовано близько 100 осіб чоловічої статі призовного віку на посади викладачів, які, згідно даних отриманих під час досудового розслідування даного кримінального провадження, фактично не виконують свої функціональні обов`язки та отримали відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в органах ТЦК та СП.

Таким чином, службові особи Підприємства «Центр СПБ», ЄДРПОУ 36814997, та пов`язані з вказаним підприємством особи, перешкоджають законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 та інших регіонів України, пов`язаної з ухиленням від мобілізації осіб чоловічої статі призовного віку.

17.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 29.01.2026, у період часу з 10:24 год. по 19:16 год., проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , який в грудні 2024 року фіктивно працевлаштувався на посаду викладача до Підприємства «Центр СПБ», ЄДРПОУ 36814997, внаслідок чого отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Під час проведення вищевказаного обшуку виявлено та вилучено:

Мобільний телефон ОСОБА_5 ;

Довідка видана ОСОБА_4 про те, що він дійсно працює на Підприємстві «Центр СПБ»;

Наказ (розпорядження) № 78 про прийняття на роботу від 12.12.2024 ОСОБА_4 на Підприємство «Центр СПБ»;

Лист-пояснення Підприємства «Центр СПБ»;

Копія ліцензії Підприємства «Центр СПБ»;

Додаток до ліцензії Підприємства «Центр СПБ»;

?Копія свідоцтва про атестацію Підприємства «Центр СПБ»;

?Копія додатку до свідоцтва про атестацію Підприємстві «Центр СПБ»;

копія резерв+ на ім`я ОСОБА_4 від 21.10.2024.

Зазначені речі та документи, що вилучені за вищевказаною адресою, належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Вищевказані вилучені предмети могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, а також містити відомості які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Постановою слідчого від 19.02.2026 речі, предмети та документи, виявлені та вилучені в ході обшуку 18.02.2025 визнано речовими доказами, оскільки вони відповідають ознакам речових доказів, зазначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Прокурор у судове засідання не з`явилися, подав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Власник майна у судове засідання не з`явився, про час та дату розгляду клопотання повідомлявся належним чином.

Підстав для визнання явки власника майна та прокурора обов`язковою, слідчий суддя не вбачає, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, у зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, встановив таке.

Слідчим відділом ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025220000000554 від 19.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

17.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді від 29.01.2026 Салтівського районного суду міста Харкова у справі № 643/1453/26 проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою слідчого від 18.02.2026 виявлене та вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025220000000554 від 19.04.2025.

Власником вилученого майна є ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням. Вказані обставини стороною обвинувачення доведені.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будьякої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Оцінивши наведені стороною обвинувачення докази слідчий суддя доходить висновку про необхідність накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, є достатні підстави вважати, що вилучене майно зберегло у собі сліди вчиненого кримінального правопорушення чи інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з цим, для спростування або підтвердження доводів сторони обвинувачення, необхідним є проведення досудового розслідування, зокрема огляду вилученого майна та проведення відповідних судових експертиз, тощо.

Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки є ризик втрати цих речових доказів, що унеможливить встановленню істини по справі. Арешт майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, негативних наслідків арешту майна судом не встановлено.

Натомість, відмова у задоволенні клопотання про арешт майна може потягнути його безповоротну втрату.

Відтак, всі обставини проаналізовані та досліджені в сукупності, свідчать про можливість і необхідність накладення арешту на майно у цьому кримінальному провадженні з точки зору наявності передбачених законом підстав.

Що стосується клопотання прокурора в частині визначення місця зберігання майна, слід зазначити, що вирішення цього питання знаходиться у виключній компетенції сторони обвинувачення. Більше того, розгляд даного питання не передбачений ч. 5 ст. 173 КПК України при задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.

Керуючись ст. 98, 131, 132, 170 173 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, що вилучене 17.02.2026 під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

Мобільний телефон Huawei honor AUM-L41 - пароль 9111;

Довідка видана ОСОБА_4 про те, що він дійсно працює на Підприємстві «Центр СПБ»;

Наказ (розпорядження) № 78 про прийняття на роботу від 12.12.2024 ОСОБА_4 на Підприємство «Центр СПБ»;

Лист-пояснення Підприємства «Центр СПБ»;

Копія ліцензії Підприємства «Центр СПБ»;

Додаток до ліцензії Підприємства «Центр СПБ»;

?Копія свідоцтва про атестацію Підприємства «Центр СПБ»;

?Копія додатку до свідоцтва про атестацію Підприємстві «Центр СПБ»;

копія резерв+ на ім`я ОСОБА_4 .

Роз`яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_6