Ухвала суду № 134373431, 25.02.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 148/621/24

Провадження № 1-кп/135/13/26

У Х В А Л А

іменем України

25.02.2026 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ладижин питання щодо об`єднання кримінального провадження №42022020000000159 від 15.04.2022 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (справа №148/621/24) в одне провадження з кримінальним провадженням № 42024022310000011 від 25.01.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України (справа №148/1330/25),

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , його захисник ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

08 травня 2024 року до Ладижинського міського суду Вінницької області за визначеною ухвалою Вінницького апеляційного суду від 02.05.2024 підсудністю надійшло кримінальне провадження №42022020000000159 від 15.04.2022 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України (справа №148/621/24).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2024 справа передана в провадження судді ОСОБА_1

13 травня 2024 року ухвалою суду у кримінальному провадженні №42022020000000159 від 15.04.2022 призначено підготовче судове засідання.

26 червня 2024 року ухвалою суду у кримінальному провадженні №42022020000000159 від 15.04.2022 призначено судовий розгляд.

17 червня 2025 року до Ладижинського міського суду Вінницької області за визначеною ухвалою Вінницького апеляційного суду від 09.06.2025 підсудністю надійшло кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024022310000011 від 25.01.2025, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України (справа №148/1330/25).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2025 справа передана в провадження судді ОСОБА_6

06 листопада 2025 року ухвалою суду задоволено заяву потерпілого ОСОБА_7 про відвід судді ОСОБА_6 , а кримінальне провадження №42024022310000011 від 25.01.2025 передано на повторний автоматизований розподіл.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2025 справа №148/1330/25 передана в провадження судді ОСОБА_8

10 листопада 2025 року ухвалою суду у кримінальному провадженні №42024022310000011 від 25.01.2025 призначено підготовче судове засідання.

23 лютого 2026 року ухвалою суду у кримінальному провадженні № 42024022310000011 від 25.01.2025 (справа № 148/1330/25) призначено судовий розгляд, а його матеріали на підставі ч. 2 ст. 334 КПК України передані іншому складу суду (судді ОСОБА_1 ), в провадженні якого перебуває кримінальне провадження № 42022020000000159 від 15.04.2022 (справа № 148/621/24), для вирішення питання про їх можливе об`єднання.

Питання щодо об`єднання вказаних кримінальних проваджень порушене стороною захисту шляхом подання відповідного клопотання.

2. Позиції сторін кримінального провадження

2.1. Позиція сторони захисту

Захисник ОСОБА_5 підтримала подане нею клопотання про об`єднання кримінальних проваджень, зазначивши, що в обох провадженнях обвинувачення пред`явлено одній і тій самій особі ОСОБА_3 , а їх спільний розгляд, на її переконання, сприятиме оптимізації судового розгляду та покращенню процесуального становища обвинуваченого, зокрема в аспекті призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень.

Обвинувачений ОСОБА_3 повністю підтримав доводи свого захисника, просив клопотання задовольнити та об`єднати кримінальні провадження в одне судове провадження.

2.2. Позиція сторони обвинувачення та потерпілих

Прокурор ОСОБА_4 , висловивши свою позицію, зазначив, що щодо вирішення питання про об`єднання кримінальних проваджень покладається на розсуд суду, клопотань чи заперечень із цього приводу не заявляв.

Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у судове засідання не з`явилися, про день, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином, заяв чи клопотань щодо розгляду питання про об`єднання кримінальних проваджень до суду не надходило, що не перешкоджає вирішенню вказаного питання за їх відсутності.

3. Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання захисника обвинуваченого, а також матеріали кримінальних проваджень №42024022310000011 від 25.01.2025 та №42022020000000159 від 15.04.2022 в межах ініційованого в клопотанні питання, приходить до таких висновків.

3.1. Нормативна основа вирішення питання

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 334 КПК України, матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими ст. 217 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 334 КПК України, у разі якщо на розгляд місцевого суду надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання. Зазначена норма зобов`язує лише передати матеріали відповідному складу суду, але не встановлює обов`язку їх об`єднати; саме питання доцільності вирішується судом на засадах дискреції.

Відповідно до ч. 1 ст. 217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.

Водночас об`єднання матеріалів кримінального провадження є правом, а не обов`язком суду, і відповідне рішення ухвалюється судом у разі наявності визначених для цього підстав з погляду доцільності та розумності. Прийняття рішення щодо об`єднання передбачає необхідність ретельної оцінки ймовірних наслідків цієї дії, а вчинення різними діяннями кількох правопорушень без ознак їх зв`язку не створює безумовних підстав для об`єднання.

3.2. Завдання кримінального провадження та право на розумний строк

Такий інститут кримінального процесуального законодавства як об`єднання кримінальних проваджень, на переконання суду, спрямований на забезпечення ефективності кримінального провадження, тобто на досягнення його завдань, передбачених ст. 2 КПК України, у розумні строки.

Положеннями ст. 21 КПК України передбачено право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

За змістом норм ч. 1, 5 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Право на справедливий суд, закріплене в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), передбачає, inter alia, розгляд справи упродовж розумного строку. Прецедентна практика ЄСПЛ виробила три основні критерії оцінки розумності строку: складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних державних органів (рішення ЄСПЛ у справі «Пелісьє і Сассі проти Франції», заява № 25444/94; «Кудла проти Польщі», заява № 30210/96).

ЄСПЛ також зазначав, що об`єднання кримінальних справ може бути виправдане інтересами «належного відправлення правосуддя» ("good administration of justice"), однак таке об`єднання не може виправдовувати суттєве затягування (substantial delay) провадження щодо окремого обвинуваченого.

3.3. Дискреційний характер вирішення питання

Оцінка необхідності об`єднання кримінальних проваджень у кожному конкретному випадку законодавцем віднесена до дискреційних повноважень відповідного суб`єкта прокурора або суду, оскільки об`єднання може мати протилежний вплив на ефективність кримінального провадження за різних обставин. І тільки з урахуванням специфіки кожного кримінального провадження, складу його учасників, обсягу обставин, які повинні бути досліджені під час кримінального провадження, суд може оцінити доцільність об`єднання кримінальних проваджень та спрогнозувати, чи матиме воно позитивний вплив на їх ефективність.

Слід зазначити, що вимоги щодо повноти, всебічності дослідження обставин та щодо розгляду справи в якомога стислий строк є певною мірою конкуруючими, адже розширення кола питань, які підлягають з`ясуванню, передбачає збільшення необхідних для їх дослідження процесуальних дій і, як наслідок, збільшення тривалості провадження. З іншого боку, намагання розглянути справу в найкоротший строк за рахунок звуження кола обставин, які підлягають дослідженню, може зашкодити повноті та всебічності їх дослідження.

Отже, суд у кожному конкретному випадку має визначити умови, за яких забезпечується достатній ступінь повноти з`ясування обставин справи для ухвалення обґрунтованого рішення, та які не призведуть до необґрунтованого затягування розгляду справи.

3.4. Аналіз предмета обвинувачення у кожному провадженні

Питання об`єднання кримінального провадження № 42022020000000159 від 15.04.2022 в одне провадження з кримінальним провадженням № 42024022310000011 від 25.01.2025 ініційоване стороною захисту, яка мотивує це тим, що в обох кримінальних провадженнях обвинувачення пред`явлене ОСОБА_3 , а їх спільний розгляд покращить становище її підзахисного.

З матеріалів кримінального провадження № 42022020000000159 від 15.04.2022 (обвинувального акту) вбачається, що ОСОБА_3 пред`явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним громадським інтересам), а саме у тому, що він перебуваючи на посаді міського голови підписав 01.09.2021 угоду про добровільну сплату за фактичне користування земельною ділянкою, внаслідок чого юридична особа отримала фактичне право на землекористування зазначеною земельною ділянкою, внаслідок чого було заподіяно значну шкоду бюджету територіальної громади, що є тяжкими наслідками.

Водночас з матеріалів кримінального провадження № 42024022310000011 від 25.01.2025 (обвинувального акту) вбачається, що ОСОБА_3 пред`явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 382 КК України (умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, вчинене службовою особою), а саме у тому, що він, перебуваючи на посаді міського голови, не виконував рішення суду (два окремих епізоди) рішення від 18.01.2024 про поновлення ОСОБА_7 на посаді секретаря міської ради та рішення від 25.01.2024 про поновлення ОСОБА_9 на посаді старости.

3.5. Оцінка критеріїв доцільності об`єднання

Суд констатує, що хоча у вказаних кримінальних провадженнях обвинувачення висунуто одній і тій же особі ОСОБА_3 , що формально відповідає умові ч. 1 ст. 217 КПК України (одна особа, підозрювана/обвинувачена у вчиненні кількох кримінальних правопорушень), однак наявність формальної підстави є необхідною, але не достатньою умовою для прийняття рішення про об`єднання.

Суд, оцінивши доцільність об`єднання з урахуванням конкретних обставин обох проваджень, встановив наступне:

1) Різний характер обвинувачень та різний родовий об`єкт посягань. Обвинувачення за ч. 2 ст. 364 КК України (Розділ XVII «Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг») стосується зловживання службовим становищем у контексті земельних відносин. Обвинувачення за ч. 2 ст. 382 КК України (Розділ XVIII «Злочини проти правосуддя») стосується невиконання судового рішення, що набрало законної сили. Хоча обидва діяння мають ознаку спеціального суб`єкта (службова особа), вони належать до різних розділів Особливої частини КК, посягають на різні об`єкти кримінально-правової охорони, що зумовлює різні предмети доказування в кожному з проваджень.

2) Різні події, різні часові проміжки. Діяння, інкриміноване за ч. 2 ст. 364 КК, відбулося у вересні 2021 року. Діяння, інкримінований за ч. 2 ст. 382 КК - у 2024 році. Між подіями минуло понад два роки, вони не пов`язані спільним злочинним умислом, єдиним триваючим діянням чи причинно-наслідковим зв`язком.

3) Різна доказова база та різний склад учасників. Досудові розслідування у наведених кримінальних провадженнях проводилися окремо різними слідчими органами, вони містять різну доказову базу; свідки в даних провадженнях є різними особами. У провадженні за ч. 2 ст. 382 КК є два потерпілих ( ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ), один з яких під час підготовчого судового засідання заперечував проти об`єднання, а в провадженні за ч. 2 ст. 364 КК потерпілі відсутні. Ігнорування позиції потерпілого, який заперечує проти об`єднання, суперечило б вимогам ст. 56 КПК України щодо забезпечення процесуальних прав потерпілого та загальним засадам змагальності (ст. 22 КПК).

4) Істотно різні стадії судового провадження. У кримінальному провадженні № 42022020000000159 від 15.04.2022 здійснюється активний судовий розгляд: досліджено усі документи сторони обвинувачення та перейдено до етапу допиту свідків (на момент розгляду клопотання вже допитано значну кількість свідків). Водночас у кримінальному провадженні № 42024022310000011 від 25.01.2025 суд навіть не перейшов до етапу судового розгляду перше судове засідання призначено лише на 02 березня 2026 року. Об`єднання проваджень, що перебувають на істотно різних стадіях, потребувало б фактичного повернення провадження № 42022020000000159 на початок стадії розгляду (повторне дослідження доказів з урахуванням нового обвинувачення, нових потерпілих, нових свідків), що прямо суперечить меті процесуальної економії та завданням кримінального провадження, визначеним ст. 2 КПК України.

5) Об`єднання не є безумовною передумовою для застосування правил сукупності злочинів. Стосовно аргументу сторони захисту про те, що спільний розгляд покращить становище обвинуваченого з погляду призначення покарання за сукупністю злочинів (ст. 70 КК України), суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в одній справі буде встановлено, що засуджений винний ще й в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, суд призначає покарання за правилами ст. 70 КК. Отже, правила призначення покарання за сукупністю злочинів (поглинання менш суворого покарання більш суворим або часткове/повне складання) застосовуються незалежно від того, чи об`єднані провадження в одне, чи розглядаються різними складами суду в різний час. Механізм ч. 4 ст. 70 КК України гарантує обвинуваченому однакові правила визначення остаточного покарання і без об`єднання проваджень. Отже, відсутність об`єднання не погіршує становище обвинуваченого з погляду визначення остаточного покарання за сукупністю.

3.6. Вплив на розумність строків

Суд дійшов висновку, що об`єднання зазначених кримінальних проваджень, які відрізняються між собою кількістю епізодів, правовою кваліфікацією інкримінованих діянь, складом учасників кримінального провадження, а також перебувають на різних стадіях судового розгляду, матиме негативний вплив як на повноту судового розгляду, так і на дотримання розумних строків розгляду кожного з цих проваджень, гарантованих п. 1 ст. 6 Конвенції, що, у свою чергу, ускладнить їх повний та всебічний розгляд.

Зокрема, у провадженні № 42022020000000159 судовий розгляд перебуває на завершальній стадії дослідження доказів: судом досліджено письмові докази сторони обвинувачення та розпочато допит свідків. Об`єднання цього провадження з іншим зумовило б необхідність фактичного повернення до початку стадії судового розгляду й повторного дослідження доказів з урахуванням приєднаних матеріалів іншого кримінального провадження та участі в процесі інших учасників, що об`єктивно подовжило б строк розгляду, щонайменше на декілька місяців, та негативно вплинуло б на реалізацію права обвинуваченого на вирішення обвинувачення щодо нього упродовж розумного строку.

У провадженні № 42024022310000011 потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_9 мають самостійний процесуальний інтерес у якнайшвидшому розгляді обвинувачення за ч. 2 ст. 382 КК України, яке пов`язане з невиконанням рішень суду про їх поновлення на відповідних посадах. Об`єднання цього провадження з більш об`ємним провадженням за ч. 2 ст. 364 КК України призвело б до істотного збільшення строків розгляду справи в частині захисту їхніх прав та законних інтересів.

ЄСПЛ у своїй практиці послідовно наголошує, що організація судової системи та судового процесу (зокрема, визначення складу суду, внутрішній розподіл справ, рівень завантаженості судів, наявність кількох проваджень щодо однієї особи тощо) належить до сфери відповідальності держави і не може розглядатися як обґрунтування надмірної тривалості провадження щодо конкретного учасника. Висновок про те, що посилання держави на завантаженість судів або інші організаційні труднощі не звільняє її від обов`язку дотримуватися вимоги «розумного строку» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції, знайшов своє відображення й у правових позиціях Верховного Суду. Неврахування зазначених стандартів об`єктивно створює ризик затягування судового процесу та призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, гарантованого п. 1 ст. 6 Конвенції та ст. 21 КПК України.

3.7. Висновок суду

За таких обставин суд, зваживши аргументи сторони захисту та оцінивши їх з погляду: завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК); права на розумний строк (ст. 21, 28 КПК; п. 1 ст. 6 Конвенції); критеріїв доцільності об`єднання (ст. 217, 334 КПК); забезпечення прав потерпілих (ст. 56 КПК); відсутності негативних наслідків для обвинуваченого при окремому розгляді (ч. 4 ст. 70 КК), не знаходить підстав для об`єднання кримінального провадження № 42022020000000159 від 15.04.2022 в одне провадження з кримінальним провадженням № 42024022310000011 від 25.01.2025.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 21, 22, 28, 56, 217, 334, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В об`єднанні кримінального провадження №42022020000000159 від 15.04.2022 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (справа №148/621/24) в одне провадження з кримінальним провадженням № 42024022310000011 від 25.01.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України (справа №148/1330/25), - відмовити.

Матеріали кримінального провадження № 42024022310000011 від 25.01.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України (справа №148/1330/25) повернути складу суду, в провадженні якого воно перебуває.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя