Ухвала суду № 134371713, 17.02.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9218/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 72022000400000003 від 19.09.2022,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.01.2026 року у справі №757/4531/26-к.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72022000400000003 від 19.09.2022 за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 212, ч. 2 ст. 203-2, ч. 2 ст. 229, ч. 1 ст. 209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.01.2026 у справі №757/4531/26-к задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на перелічене в клопотанні майно із забороною будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам, що наділені таким правом, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу) права власності на вказане у клопотанні рухоме та нерухоме майно, а також вчинення реєстраційних дій, направлених на їх відчуження, розпорядження, та заборонити будь-яким особам відчужувати, розпоряджатися та/або користуватися таким майном.

Вказує, що в ухвалі про накладення арешту описується діяльність ряду юридичних осіб, яка нібито спрямована на обслуговування організаторів азартних ігор, в тому числі, які є пов`язаними з державою-агресором, в тому числі шляхом забезпечення можливості для обходу запроваджених обмежувальних заходів у вигляді зупинення фінансових операцій, прийнятих з метою запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

При цьому, стосунок ОСОБА_4 до таких юридичних осіб описується лише нічим не підтвердженим твердженням, що останній нібито є фактичними власником фінансових компаній ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» (код 40169405) та ТОВ «Є-ПЕЙ» (код 36495136).

В свою чергу, таке твердження слідства нічим не підтверджене, а є виключно припущенням, без будь-яких фактичних відомостей, які його могли б підтвердити. Зокрема, ОСОБА_4 ніколи не мав (і на тепер не має) жодного стосунку та/або зв`язку із компанією ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ», він ніколи не володів часткою у вказаній компанії, не обіймав у ній жодної посади. Підстави стверджувати, що ОСОБА_4 є фактичним власником ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» повністю відсутні. Так само, ОСОБА_4 не є власником ТОВ «Є-ПЕЙ» - належна йому частка у статутному капіталі цього підприємства була продана у вересні 2024 року.

Зазначає, що в ухвалі відсутнє будь-яке обґрунтування висновку органу досудового розслідування про те, що саме ОСОБА_4 вчиняв вказані дії (особливо з урахування загального правила, згідно з яким повну відповідальність за поточну діяльність, управління активами, фінансові результати, дотримання законодавства підприємством несе його керівник, а не власник частки). В ухвалі відсутні посилання на будь-які докази, якими це могло б бути підтверджено.

Також, відповідно до змісту ухвали, слідчим суддею встановлено що "в період застосування спеціально уповноваженим органом ст. 23 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо зупинення фінансових операцій ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» та ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ», шляхом інтернет-еквайрингу на рахунки ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» зараховано значні суми коштів, які не було перераховано на поточні рахунки торговців/мерчантів, а саме на банківські рахунки ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» та ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ», нібито за допомогою ОСОБА_4 . Однак, в ухвалі відсутні будь-які факти, які дали б можливість підтвердити зазначені обставини, зокрема не згадується якою була роль ОСОБА_4 у вказаних діях, яку точну суму коштів було виведено таким чином, яким є час вчинення цих дій, на підставі якого рішення було застосовано обтяження (блокування) і чи дійсно таке обтяження було встановлено, якими документами підтверджується належність таких коштів саме ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» та ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» (договори, довідки, тощо).

Таким чином зазначає, що в ухвалі об`єктивно відсутні факти, які дали б змогу сторонньому спостерігачу прийти до висновку про причетність ОСОБА_4 до вказаних дій. Окремо зауважував, що ОСОБА_4 не повідомлено про підозру у вчиненні будь-якого із згаданих в ухвалі кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні №72022000400000003 від 19.09.2022 (а також у будь-якому іншому кримінальному провадженні).

Крім цього, за змістом ухвали, єдиною підставою для накладення арешту на кошти криптовалютних гаманцях став факт визнання їх речовим доказом. Послався на те, що постанова про визнання коштів речовим доказом є необгрунтованою, а слідчий суддя, вирішуючи питання про накладення арешту, в обґрунтування свого рішення про відповідність майна ознакам речового доказу, передбаченим ст. 98 КПК України, формально послався на постанову слідчого, але самостійно не перевірив відповідності майна, щодо якого ставилося питання про арешт, вказаним критеріям.

Зазначає, що ні слідчими, ні прокурором не було доведено наявність підстав вважати, що майно ОСОБА_4 є речовими доказами в розумінні ст. 98 КПК України, а тому вказує що:

-майно не є підшуканим, виготовленим, пристосованим чи використаним як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберігає на собі його сліди;

-не призначалось (використовувалось) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

-не є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з його незаконним обігом;

-не одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також не є майном, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Таким чином вважає, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно було подано безпідставно та необгрунтовано, враховуючи, що зазначене майно не є речовим доказом у кримінальному провадженні №72022000400000003 від 19.09.2022. Ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.01.2026 року по справі № 757/4531/26-к у кримінальному провадженні №72022000400000003 від 19.09.2022 про накладення арешту на майно, є необґрунтованою, оскільки слідчим суддею не досліджено обґрунтованість визнання зазначеного майна речовим доказом, внаслідок чого арешт було накладено протиправно, а відтак вважає, що арешт майна підлягає скасуванню.

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні своє клопотання підтримав, просив задовольнити, пославшись на обставини, наведені в його змісті. ОСОБА_4 не є підозрюваним у данному кримінальному провадженні. Майно не є об`єктом злочину у даному кримінальному провадженні. Накладений арешт позбавляє власника можливості користуватись майном. ОСОБА_4 не має відношення до товариств, по яких здійснюється досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, на підтвердження цього долучив в судовому засіданні витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Даймонд пей" та ТОВ "Є-ПЕЙ".

Прокурор ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, від нього надійшла заява про розгляд клопотання без його участі. Слідчий суддя визнав можливим провести розгляд клопотання за його відсутності.

Заслухавши пояснення адвоката, вивчивши матеріали клопотання із уточненнями, долучені до нього документи, приходжу до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72022000400000003 від 19.09.2022 за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 203-2, ч. 2 ст. 229, ч. 1 ст. 209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_6 від 28.01.2026 у справі №757/4531/26-к задоволено клопотання прокурора ОСОБА_5 та накладено арешт на перелічене в ухвалі майно, власником якого є ОСОБА_4 , із забороною вчинення реєстраційних дій.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна, на якого, як володільця майна, йдеться посилання у змісті ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.01.2026 про арешт майна.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.01.2026 при накладенні арешту слідчий суддя прийшов до висновку, що є достатні підстави вважати, що майно (об`єкти рухомого, нерухомого майна та грошові кошти), на яке просить накласти арешт прокурор, отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, відтак слідчий суддя вважає, що з метою збереження речових доказів, наявні підстави для накладення арешту, оскільки прокурором доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики приховування, перетворення, зникнення цього майна. Також слідчий суддя вважав, що в даному випадку таке обмеження права власності є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.

Вирішуючи клопотання адвоката про скасування арешту, слідчий суддя виходить з наступного.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також за умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Водночас, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У відповідності до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної в постанові № 4 від 07.02.2014 «Про узагальнення судової практики розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження», арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб. Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним. З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Як свідчать письмові докази долучені адвокатом в судовому засіданні до клопотання, а саме копії витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Даймонд пей" та ТОВ "Є-ПЕЙ", ОСОБА_4 не є кінцевим бенефіціарним власником вказаних юридичних осіб. Також ОСОБА_4 не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні № 72022000400000003 від 19.09.2022, як на момент накладення арешту, так і на момент розгляду цього клопотання про скасування арешту.

Зазначені доводи є належними, допустими та достатніми в розумінні положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України доказами, прокурором не спростовані. Так, слідчому судді не надано доказів, які б свідчили про протилежне.

Що стосується визнання арештованого майна речовим доказам в кримінальному провадженні, то слідчий суддя погоджується з запереченнями адвоката, що арештоване майно не підпадає під визначення речових доказів в кримінальному провадженні згідно ст.98 КПК України, оскільки органом досудового розслідування на даний час не представлено слідчому судді докази того, що майно набуто кримінально протиправним шляхом або отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, яке б виправдовувало таке подальше обтяження майна.

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що ОСОБА_4 не є особою, стосовно якої здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, про підозру у вчиненні будь-якого злочину йому не оголошено, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у справі обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння особою майном та обумовлювали подальший арешт її майна, а відтак, клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 170,171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 72022000400000003 від 19.09.2022, задовольнити.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.01.2026 року у справі №757/4531/26-к, а саме на:

- групу нежитлових приміщень № 2 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 104 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта 383837280000), що на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER, 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , що на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- грошові кошти у безготівковому вигляді, що знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та грошові кошти, які в подальшому надходитимуть на вказані рахунки:

МФО банку Назва банку Номер рахунку Валюта рахунку Дата відкриття

322001 АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_32 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 22.06.2025

322001 АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_33 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 13.07.2025

322001 АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_34 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 13.07.2025

322001 АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_35 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 22.06.2025

322001 АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_36 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 24.06.2025

322001 АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_37 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 24.06.2025

322001 АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_38 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 06.08.2025

322001 АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_39 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 28.12.2018

322001 АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_40 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 06.08.2025

322001 АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_41 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 01.12.2024

322001 АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_42 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 02.09.2025

322001 АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_43 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 18.08.2025

322001 АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_44 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 18.08.2025

322001 АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_45 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 15.08.2025

322001 АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_46 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 15.08.2025

322001 АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_47 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 21.08.2025

322001 АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_4 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 29.08.2025

322001 АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_5 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 02.09.2025

322001 АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_6 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 29.08.2025

322001 АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_7 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 21.07.2020

322001 АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_8 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 29.07.2020

320478 АБ "УКРГАЗБАНК" НОМЕР_9 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 22.01.2021

322001 АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_10 978-ЄВРО 26.07.2021

320478 АБ "УКРГАЗБАНК" НОМЕР_11 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 15.07.2021

322001 АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_12 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 20.12.2021

322001 АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_13 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 19.05.2025

322001 АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" НОМЕР_14 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 23.11.2024

307770 АТ "А - БАНК" НОМЕР_16 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 26.04.2023

320478 АБ "УКРГАЗБАНК" НОМЕР_9 978-ЄВРО 07.09.2023

328168 ПАТ "МТБ БАНК" НОМЕР_19 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 27.11.2023

300658 АТ "ПIРЕУС БАНК МКБ" НОМЕР_21 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 23.11.2023

328168 ПАТ "МТБ БАНК" НОМЕР_22 978-ЄВРО 27.11.2023

336310 АТ "Iдея Банк" НОМЕР_24 978-ЄВРО 24.11.2023

380526 АТ "КБ "ГЛОБУС" НОМЕР_26 978-ЄВРО 23.11.2023

336310 АТ "Iдея Банк" НОМЕР_24 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 23.11.2023

380526 АТ "КБ "ГЛОБУС" НОМЕР_26 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 23.11.2023

380526 АТ "КБ "ГЛОБУС" НОМЕР_27 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 23.11.2023

300528 АТ "ОТП БАНК" НОМЕР_29 978-ЄВРО 20.03.2024

300528 АТ "ОТП БАНК" НОМЕР_30 840-ДОЛАР США 20.03.2024

300528 АТ "ОТП БАНК" НОМЕР_31 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 21.03.2024

300528 АТ "ОТП БАНК" НОМЕР_31 840-ДОЛАР США 21.03.2024

300528 АТ "ОТП БАНК" НОМЕР_31 978-ЄВРО 21.03.2024

із забороною будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам, що наділені таким правом, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу) права власності на вказане у клопотанні рухоме та нерухоме майно, а також вчинення реєстраційних дій, направлених на їх відчуження, розпорядження, та заборону будь-яким особам відчужувати, розпоряджатися та/або користуватися таким майном,-

скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1