Ухвала суду № 134371681, 26.12.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/26515/25

провадження № 1-кп/753/1232/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_6 ,

представник потерпілого ОСОБА_7 ,

під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12025100020004290 від 25.11.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м. Харкова, громадянина України, українця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 197-1 КК України,

встановив:

Історія судового провадження

До Дарницького районного суду м. Києва 08 грудня 2025 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12025100020004290 від 25.11.2025, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358; ч. 4 ст. 358; ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09 грудня 2025 року вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання, яке неодноразово відкладалось за клопотанням сторін.

Під час підготовчого судового засідання захисником ОСОБА_4 заявлено клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.

Мотиви заявленого клопотання

Сторона захисту мотивувала клопотання тим, що обвинувальний акт скеровано до суду стосовно ОСОБА_6 , який у належному процесуальному порядку не набув статусу підозрюваного саме у тому кримінальному провадженні, в межах якого складено та направлено обвинувальний акт. При цьому сторона захисту звертала увагу, що повідомлення про підозру обвинуваченому вручалося в іншому кримінальному провадженні, тоді як у провадженні, за яким скеровано обвинувальний акт, повідомлення про підозру не вручалося, а докази внесення відповідних відомостей до ЄРДР відсутні.

Окрім цього, захисник вказує на невідповідність відомостей, зазначених в обвинувальному акті, даним реєстру матеріалів досудового розслідування щодо номерів кримінальних проваджень, у межах яких здійснювалися окремі процесуальні дії, що унеможливлює встановлення належності наданих матеріалів саме до того провадження, яке надійшло до суду.

Також у клопотанні наголошується, що обвинувальний акт не містить належного та конкретного викладення фактичних обставин кримінальних правопорушень. Стороною захисту робиться наголос на відсутність чіткого визначення часу, місця, способу та інших обставин вчинення інкримінованих діянь, використання формулювань на кшталт «у невстановлений досудовим розслідуванням час» та «у невстановленому місці», що порушує право обвинуваченого на захист. Окремо захисник звертає увагу на суперечності у формулюванні обвинувачення, з приводу дати початку будівельних робіт, посилаючись на наявність у матеріалах декларації про готовність об`єкта до експлуатації із зазначенням конкретної дати, що не узгоджується з формулюванням обвинувачення про «невстановлений час».

Також сторона захисту вказує на відсутність у формулюванні обвинувачення належної конкретизації події кримінального правопорушення, адже не зазначено моменту закінчення злочину, не наведено конкретних дій, які безпосередньо інкримінуються обвинуваченому, а також не розкрито об`єктивну сторону складу злочину.

Як вважала захисник, наведені недоліки обвинувального акта є такими, що перешкоджають призначенню кримінального провадження до судового розгляду, у зв`язку із чим просила повернути обвинувальний акт прокурору для усунення виявлених недоліків.

Позиції сторін з приводу заявленого клопотання

Захисник ОСОБА_4 , оголошуючи подане нею клопотання, просила суд про його задоволення.

Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_6 підтримали заявлене клопотання, просили таке задовольнити.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення клопотання захисника щодо повернення обвинувального акта, оскільки вважає, що він відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстави для його повернення відсутні.

Представник потерпілого ОСОБА_7 підтримав позицію прокурора.

Суд, дослідивши матеріали, заслухавши думку захисників, обвинуваченого, прокурора, представника потерпілого, проаналізувавши доводи клопотання захисника, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Мотиви суду

Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 КПК України (ч. 4 ст. 110 КПК України).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути прокурору обвинувальний акт у разі його невідповідності вимогам КПК України.

Вичерпний перелік обов`язкових вимог до змісту та форми обвинувального акта, а також перелік додатків до нього визначені вимогами ст. 291 КПК України. Будь-яких інших вимог до обвинувального акта норми КПК України не містять.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер (1); анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство) (2); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство (3); анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство) (3-1); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора (4); виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (5); обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання (6); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (7); підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими (7-1); розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування) (8); розмір пропонованої винагороди викривачу (8-1); дату та місце його складення та затвердження (9).

Крім цього, за змістом ч. 4 ст. 291 КПК України, до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Так, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, що встановлено вимогами п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Таким чином, вказана норма кримінального процесуального закону вимагає обов`язкового відображення в обвинувальному акті: фактичних обставин кримінального правопорушення (1), правової кваліфікації (за термінологією теорії кримінального процесу «формула обвинувачення») (2) та формулювання обвинувачення (3). Формула і формулювання обвинувачення (юридичне формулювання) складають правову модель кримінального правопорушення, яка вказує на кримінально-правову норму, порушення якої інкримінується обвинуваченому.

Публічне обвинувачення висувається обвинуваченому прокурором у процедурі судового розгляду шляхом оголошення останнім короткого викладу обвинувального акта (ч. 2 ст. 347 КПК України), що власне є початком судового розгляду, після чого суд роз`яснює суть обвинувачення, а також з`ясовує у обвинуваченого, чи зрозуміло воно йому (ч. 1 ст. 348 КПК України).

Разом з тим, особа набуває статусу обвинуваченого у разі передання до суду обвинувального акта стосовно неї у порядку, встановленому вимогами ст. 291 КПК України (ч. 2 ст. 42 КПК України), у якому міститься офіційна версія сторони обвинувачення, яка сформована ним за наслідком проведеного досудового розслідування про вчинення особою кримінального правопорушення, передбаченого КК України.

Підготовче провадження має завданням процесуальне та організаційне забезпечення судового розгляду, у зв`язку з чим суд у підготовчому судовому засіданні має, зокрема, встановити відповідає чи ні вимогам КПК України обвинувальний акт.

При цьому законодавець надає суду право, а не встановлює обов`язок повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України (постанова Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 520/8135/15-к).

З огляду на викладене, підставою для повернення обвинувального акта має бути невідповідність відомостей, що фактично наявні у обвинувальному акті, тим відомостям, які він має містити, згідно з вимогами КПК України. Адже повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджатимуть повноцінному судовому розгляду.

Як вбачається з обвинувального акта у кримінальному провадженні за № 12025100020004290 від 25.11.2025 стосовно ОСОБА_6 , його склав 05 грудня 2025 року старший слідчий СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 . Цього ж дня обвинувальний акт затвердила прокурор Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 . Ці особи зазначені в обвинувальному акті як такі, що були включені, відповідно, до групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування, та до групи прокурорів у кримінальному провадженні.

Обвинувальний акт підписаний і слідчим, і прокурором, також підпис прокурора скріплений печаткою Дарницької окружної прокуратури м. Києва, тобто вимоги частин 1, 3 ст. 291 КПК України про те, що обвинувальний акт складає, зокрема, слідчий та затверджує прокурор, та вони ж і підписують обвинувальний акт, дотримані.

Також у обвинувальному акті від 05 грудня 2025 року наведені всі передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України відомості, які були відомі стороні обвинувачення, з урахуванням фактичних обставин кримінального провадження.

У обвинувальному акті від 05 грудня 2025 року окремими пунктами викладені фактичні обставини кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація з посиланням на положення і частини статті КК України та формулювання обвинувачення, яке висунуте ОСОБА_6 .

Зазначені пункти обвинувального акта містять відомості, які достатньо чітко і однозначно висвітлюють позицію сторони обвинувачення щодо усіх обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подія кримінального правопорушення (спосіб та інші обставини вчинення кримінальних правопорушень), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, а також про конкретну кримінально-правову кваліфікацію дій ОСОБА_6 .

До обвинувального акта додані реєстр матеріалів досудового розслідування та розписка на той час підозрюваного та захисника ОСОБА_5 про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, надана на ім`я прокурора, що передбачено пунктами 1, 3 ч. 4 ст. 291 КПК України.

З огляду на вказані норми КПК України та встановлені обставини, на переконання суду, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025100020004290 від 25.11.2025 за своєю формою та змістом відповідає закріпленим у статті 291 КПК України вимогам.

Щодо тверджень захисників захисника про те, що в обвинувальному акті міститься неточний/некоректний/нечіткий виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень

Як уже було зазначено, пунктом 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначено, що обвинувальний акт має містити такі відомості, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

В пункті 2 постанови Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328кс16 зазначено таке: «При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому».

При цьому суд звертає увагу, що в обвинувальному акті викладаються саме ті фактичні обставини вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень, які вважає встановленим прокурор. Визначення обсягу та способу викладення фактичних обставин кримінального правопорушення у тексті обвинувального акта належить до повноважень прокурора, а тому ані суд, ані інші учасники судового провадження не можуть вимагати від нього змінити їх виклад.

Стосовно відсутності, на переконання захисту, в обвинувальному акті достатніх відомостей щодо об`єктивної сторони вчинення злочинів, то суд зазначає, що ці обставини входять до обсягу обвинувачення. У випадку не доведення стороною обвинувачення наявності у діях обвинувачених всіх елементів інкримінованого складу злочину суд буде зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, зокрема й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора, що узгоджується із правовою позицією Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.07.2019 (справа № 273/1053/17, провадження № 51-8914км18).

Закріпивши можливість повернення обвинувального акта прокурору на первісному етапі судового провадження, законодавець очевидно не мав наміру створити таким чином простір для попередньої судової оцінки правильності та об`єктивності позиції сторони обвинувачення у змагальному кримінальному процесі.

Дослідження обвинувального акта під час підготовчого судового засідання спрямоване виключно на встановлення відповідності його форми і змістовного наповнення вимогам статті 291 КПК України, та відсутності в ньому положень, що суперечать одне одному, усунення яких є неможливим в процесі повноцінного судового розгляду.

Верховний Суд закріпив, що суд у підготовчому судовому засіданні не вправі зазначати про неповноту чи неправильність досудового розслідування, неправильність кримінально-правової оцінки діяння та про необхідність проведення органом досудового розслідування слідчих (розшукових) дій та/або негласних слідчих (розшукових) дій (постанова ККС ВС від 15.04.2024 у справі № 753/25892/21).

На переконання суду, встановлені прокурором та викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінальних правопорушень є достатніми для повного розуміння стороною захисту суті висунутого обвинувачення.

Щодо неповідомлення про підозру після виділення кримінального провадження

Захист робив наголос на те, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 вручалося у кримінальному провадженні № 42022102020000084 від 12.08.2022, тоді як у провадженні № 12025100020004290 від 25.11.2025, за яким скеровано обвинувальний акт, повідомлення про підозру не вручалося, що на їх переконання, є порушенням вимог КПК України.

Суд зазначає, що за сталою судовою практикою та з огляду на положення ст.ст. 276, 278, 279 КПК України та з урахуванням того, що законодавцем не передбачено імперативної норми щодо необхідності повідомлення особі про нову підозру або про зміну раніше повідомленої підозри лише за умови виділення матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 217 КПК України, підстав для вручення особі нового повідомлення про підозру або зміну попередньої в межах виділеного кримінального провадження в органу досудового розслідування немає (див. постанови ККС ВС від 07 червня 2022 року у справі № 170/794/20, від 10 грудня 2020 року у справі № 751/602/18).

Таким чином, підстав для повернення обвинувального акта прокурору з цієї підстави суд не знаходить.

Щодо відповідності реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам КПК України

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Отже, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта прокурору суд має встановити невідповідність єдиного процесуального документу обвинувального акта та виключно вимогам, які встановлені ст. 291 КПК України.

Натомість зі змісту поданого клопотання вбачається, що як на підставу для повернення обвинувального акта прокурору захисник вказує на невідповідність його додатку (реєстру матеріалів досудового розслідування) вимогам ст. 109 КПК України, тобто іншого процесуального документа іншим вимогам закону.

Суд зазначає, що додатки до обвинувального акта хоча в силу вимог ч. 4 ст. 291 КПК України і є його доповнюючим елементом, однак вони не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання. КПК України не визначає наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування як підставу для прийняття судом рішення про повернення обвинувального акта прокурору.

У зв`язку з цим, повернення обвинувального акта з цієї підстави є неможливим.

Всі інші обставини суд зможе дослідити під час судового розгляду та дати їм оцінку, а висновки щодо цього питання знайдуть своє відображення у судовому рішенні, яким остаточно завершиться судовий розгляд у суді першої інстанції.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність визначених законодавством підстав для повернення обвинувального акта прокурору, у зв`язку з чим, вважає за необхідне у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 , відмовити.

Керуючись статтями 284, 294, 314-316 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта прокурору, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_9