Рішення № 134371590, 25.02.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/9351/25

Категорія 38

2/295/864/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі

Головуючої судді Воробйової Т.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін

цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача: заборгованість за договором позики №73567825 в розмірі 18140,27 грн, з яких: 9035,13 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3132,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 5973,14 грн сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; заборгованість за договором позики №2335691 в розмірі 14975,63 грн, з яких: 4900,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6,86 грн - сума заборгованості за відсотками, 9800,00 грн сума заборгованості за пенею, 268,77 грн комісія за надання позики.

В обґрунтування вимог вказано, що 16.08.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №73567825. 15.08.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №2335691. Договори укладені у вигляді електронних документів шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосування електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно із Законом України «Про електронну комерцію». 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21.Згідно з п. 9.1 договору факторингу, зі змінами та доповненнями відповідно до додаткової угоди №7 від 13.06.2022, даний договір є дійсним протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. У випадку, якщо жодна зі сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до закінчення строку дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожен наступний рік. Відповідно до реєстру боржників №40 від 23.12.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики №73567825 в розмірі 18140,27 грн, з яких: 9035,13 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3132,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 5973,14 грн сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою. Відповідно до реєстру боржників №39 від 23.12.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики №2335691 в розмірі 14975,63 грн, з яких: 4900,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6,86 грн - сума заборгованості за відсотками, 9800,00 грн сума заборгованості за пенею, 268,77 грн комісія за надання позики. Всупереч умовам договорів, відповідач не виконала своїх зобов`язань та заборгованість не погасила. Посилаючись на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договорами позики та судові витрати.

Ухвалою суду від 31.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.

Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Згідно з ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 16.08.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №73567825, відповідно до умов якого товариство зобов`язалося надати позичальнику у власність грошові кошти (позику) у сумі 6000,00 грн, строком на 30 днів, зі сплатою 0,90% на день, проценти за понадстрокове користування позикою 2,70% за день. Договір позики №73567825 від 16.08.2024, додаток №1 до договору позики та паспорт споживчого кредиту підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікаторам (а.с. 7-12).

18.08.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №73567825 до договору позики №73567825 від 16.08.2024, відповідно до умов якої збільшено суму наданої позики до 12000,00 грн, орієнтовна реальна річна процента ставка 1954,47%. Додаткову угоду та додаток №1 до неї підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікаторам (а.с. 13-15).

15.08.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №2335691, відповідно до умов якого товариство зобов`язалося надати позичальнику у власність грошові кошти (позику) у сумі 4900,00 грн, строком на 15 днів, зі сплатою 0,01% на день, комісія за надання позики 5,49% від суми позики, проценти за понадстрокове користування позикою 5% за день, пеня 5% /день. Договір позики №2335691 від 15.08.2024 та додаток №1 до договору позики підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікаторам (а.с. 28-32).

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого, за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити фактору право грошової вимоги, строк виконання за якою настав, до третіх осіб боржників, перелік яких зазначений у відповідних реєстрах боржників (а.с. 19-21). 28.07.2021, 13.06.2022 та 23.12.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладені додаткові угоди до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 22-24).

Відповідно до витягу з реєстру боржників №40 від 23.12.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, позивач набув право вимоги до відповідача за договором №73567825 в сумі 18140,27 грн, з яких: 9035,13 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3132,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 5973,14 грн сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою (а.с. 27).

Відповідно до витягу з реєстру боржників №39 від 23.12.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, позивач набув право вимоги до відповідача за договором №2335691 в сумі 14975,63 грн, з яких: 4900,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6,86 грн - сума заборгованості за відсотками, 9800,00 грн сума заборгованості за пенею, 268,77 грн комісія за надання позики (а.с. 38).

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом ч. 3 ст.12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

У ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постанові від 30.01.2018 у справі №161/16891/15 Верховний Суд вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.

Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (ст.ст.12, 81 ЦПК України). Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторін. Тобто, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Кредитний договір, як і договір позики, є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 по справі №755/2284/16-ц.

При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не було надано жодних первинних документів, які б засвідчили, що позикодавцем ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» були перераховані грошові кошти ОСОБА_1 в розмірах, що передбачені договорами позики, а відповідач ці кошти отримала.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.

Тобто, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій.

Наявні в матеріалах справи розрахунки заборгованості за договорами позики містять інформацію про розмір заборгованості ОСОБА_1 . Однак вказані розрахунки заборгованості не містять відомостей, які б дозволили суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит, правильність нарахування відсотків за користування кредитними коштами та інших платежів (розмір та період їх нарахування, суми внесені боржником в рахунок виконання кредитних зобов`язань, тощо).

Будь-яких інших доказів щодо підтвердження заборгованості відповідача за договорами позики позивачем суду не надано.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не було надано жодних первинних документів, які б засвідчили, що позикодавцем були перераховані грошові кошти відповідачу в розмірах, що передбачені відповідними договорами, не надано належних доказів щодо підтвердження заборгованості відповідача за укладеними договорами позики, тому суд приходить висновку про відмову у задоволенні позову, у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

За таких підстав, судові витрати, згідно зі ст. 141 ЦПК України, покладаються на позивача, з урахуванням відмови у задоволенні позову.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Т.А. Воробйова